Не пов’язано з обмеженням волі і позбавленням

Нагляд за законністю виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, має певні специфічні особливості прокурорської діяльності. Вони характери­зуються сукупністю даних, які свідчать про виконання адміністраціями установ і органів своїх обов'язків дотримання порядку й умов виконання покарань, законності застосування заходів реагування стосовно засуджених, які порушують установлений порядок або ухиляються від відбуття покарання.До покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, відповідно до ст. 51 КК України відносяться: 1) штраф; 2) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; 3) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 4) громадські роботи; 5) виправні роботи; 6) службові об­меження для військовослужбовців; 7) конфіскація майна. Такий перелік покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, зумовив створення широкого кола органів і установ, які їх виконують. Цими обставинами визначається специфіка роботи прокурора на окремих напрямках нагляду за додержанням законів при виконанні пока­рань, не пов'язаних з позбавленням волі.

Аналіз норм Кримінально-виконавчого кодексу України, які регламентують виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі (ст.ст. 26-49), свідчить, що такі покарання, як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадські та виправні роботи, виконує і контролює кримінально-виконавча інспекція, яка, крім цього, здійснює контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбуття покарання з випробуванням, а також звільнених від відбуття пока­рання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 13 КВК). Покарання у вигляді штрафу, конфіскації майна виконуються Державною виконавчою службою. Покарання у вигляді позбавлення військового спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, а також службових обмежень для військово­службовців виконують відповідні органи чи посадові особи, які присвоїли їм ці звання, ранги, чини, кваліфікаційний клас, а також командири військових частин. Додержання законів у діяльності цих органів і установ здійснюють міські, районні, міжрайонні та військові прокурори гарнізонів.

Згідно з наказом Генерального прокурора України № 8 гн від 23 квітня 2004 р. комплексні перевірки додержання законів при виконанні покарань, не пов'яза­них з позбавленням волі, здійснюються: у діяльності кримінально-виконавчих інспекцій - щокварталу; у відділах Державної виконавчої служби - один раз на півріччя. Крім цього, з урахуванням стану законності проводяться також цільові перевірки з найбільш актуальних питань, що вимагають негайного вирішення.Готуючись до перевірки додержання законності в діяльності кримінально-виконавчих інспекцій (КВІ), про­курор повинен скласти план перевірки, у якому перед­бачає питання, що підлягають вивченню.Перевірка додержання законів при виконанні покарань у вигляді виправних робіт. Покарання у вигляді виправних робіт відбувається на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності за місцем роботи засудженого (ст. 41 КВК). Перевіряючи додержання законів при виконанні покарань, необхідно звертати увагу на обґрунтованість перебування засуд­жених даної категорії на обліку в кримінально-виконавчій інспекції (КВІ).

Відповідно до ст. 57 КК України покарання у вигляді виправних робіт установлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого провадиться відрахування в дохід держави в розмірі, установленому вироком суду, у межах від 10 % до 20 %.

Виправні роботи не застосовуються до вагітних жінок, жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних і до осіб, які не досягай шістнадцяти років, та тих, які досягай пенсійного віку, а також до військовослужбовців, працівників правоохорон­них органів, нотаріусів, судців, прокурорів, адвокатів, державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування.

Перевірка додержання законів при виконанні цього виду покарань передбачає, що прокурор повинен звернути увагу також: на своєчасне направлення судом копії вироку до виконання. Згідно зі ст. 404 КПК вирок, що набрав законної сили, звертається судом до виконання не пізніш як через три доби з дня набрання ним законної сили або повернення справи з апеляційної чи касаційної інстанцій. Стаття 41 КВК визначає, що вирок суду приводиться до виконання не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або звернення його до виконання.Ураховуючи вказані вимоги законів, прокурор з'ясовує своєчасність звернення вироків до виконання. Крім цього, він з'ясовує кількість працюючих засуджених і на яких підприємствах вони працюють, хто не працевлаштований і з яких причин, скільки засуджених, які вчинили нові злочини, а також притягнених до дисциплінарної та кримінальної відповідальності за ухилення від покарання.

З'ясувавши ці обставини про виконання покарань, прокурор звертається до документації, що характеризує порядок провадження відрахувань із заробітку засуджених, а також обчислення строків покарань. Він вивчає журнал обліку засуджених до виправних робіт і справи засуд­жених, які перебувають на обліку, архівні справи осіб, знятих з обліку, і картотеку на засуджених. В обліковій картці, заведеній на кожного засудженого, зазначаються дані про місце його роботи, кількість робочих днів за графіком і фактично відпрацьованих, розмір зарплати та дані про відрахування із заробітку й утримання з нього за вироком суду, кількість прогулів та ін. З метою більш повної та результативної перевірки додержання вимог законодавства, у тому числі Кримінально-виконавчого кодексу, прокурору доцільно ознайомитися з Інструкцією "Про порядок виконання кримінального покарання у вигляді виправних робіт", за­твердженою наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та МВС України № 3/4 від З січня 2002 р.

Прокурору необхідно перевіряти виконання вимог ст. 46 КВК, яка регламентує заходи заохочення і стягнення, що застосовуються до засуджених. При цьому особливу увагу слід приділяти заходам стосовно осіб, які ухиляються від відбуття покарання, а також; на яких оголошено розшук. Поряд із цим, прокурор перевіряє законність звільнення від відбування покарання (ст. 42 КВК) і обчислення строку покарання у вигляді виправних робіт (ст. 43 КВК).

Перевірка додержання законів при виконанні покарання у вигляді громадських робіт.. Вид робіт визначають органи місцевого самоврядування. Громад­ські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і тривають не більше чотирьох го­дин на день (ст. 56 КК). Контроль за їх виконанням здійс­нює кримінально-виконавча інспекція, а проведення індивідуально - профілактичної роботи за місцем проживання засудженого покладається на органи внутрішніх справ (ст. 36 КВК).

Перевіряючи додержання законності в діяльності кримінально-виконавчої інспекції, прокурор звертає увагу на обґрунтованість перебування засуджених на обліку в кримінально-виконавчій інспекції, з'ясовує строки направлення вироків для виконання, установлені ст. 36 КВК. Вирок суду приводиться до виконання не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або звернення його до виконання. Перевіряючи додержання законів при виконанні цього виду покарань, прокурор вивчає відбуття покарання і ставлення засуджених до праці, у тому числі на період щорічної відпустки за основним місцем роботи, обчис­лення строку покарання, протягом якого він повинен працювати у визначеному місці роботи (ст. 38 КВК).

Значну увагу слід приділяти виконанню обов'язків власниками підприємств, установ, організацій або уповноваженого ними органу за місцем відбування покарання (ст. 39 КВК). Прокурор також перевіряє додержання законів, які регламентують відповідальність засуджених за порушення порядку та умов відбування покарання, а також за порушення громадського порядку. При цьому звертається увага на законність реагування працівників кримінально-виконавчої інспекції на пору­шення з боку засуджених (ст. 40 КВК).

Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначено як основне покарання на строк від двох до п'яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років (ст. 55 КВК).

Виконання цього покарання як основного поклада­ється на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем прожи­вання - на органи внутрішніх справ (п. 1 ст. 30 КВК). У разі, якщо покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначено як додаткове покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному

батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк, під час відбування основного покарання його виконання покладається на адміністрацію арештного дому, кримінально-виконавчої установи, командування дисциплінарного батальйону, військової частини чи начальника гарнізону (ч. 2 ст. 30 КВК). Це означає, що адміністрація даних установ і органів не може вико­ристовувати таких засуджених на роботах, виконання яких їм заборонено згідно з вироком.

Перевіряючи додержання законів при виконанні кримінально-виконавчою інспекцією покарань у вигляді позбавлення права обіймати посаду або займатися певною діяльністю, прокурор має враховувати, що фактичне виконання цього покарання покладається на адміністрацію підприємства, установи, організації, де працює засуджений. Тому до завдань прокурорського нагляду входить:

- перевірка додержання законності в діяльності кримінально-виконавчої інспекції та органів внутрішніх справ при поставленні на облік засуджених, своєчасності направлення копій вироку суду адміністрації підпри­ємств, організацій та установ, де вони працюють, а та­кож органу, правомочному анулювати дозвіл на зайняття певним видом діяльності;

- перевірка своєчасності виконання вироку суду власником підприємства, організації, установи, де пра­цюють засуджені, та стану контролю за його виконанням кримінально-виконавчою інспекцією (ст. 32 КВК);

- перевірка заходів, які б не дозволили засудженому займати аналогічні посади під час заміни місця роботи;

- перевірка організації виховної роботи з засуд­женими, яку повинні проводити кримінально-виконавча інспекція та органи міліції;

- перевірка заходів реагування стосовно тих засуд­жених, які ухиляються від відбування покарання, а також тих власників підприємств, установ, організацій, які не виконують вирок суду щодо засудженої особи (ст.ст. 34, 35 КВК);

- перевірка виконання вироку суду органами, які мають право анулювати дозвіл на зайняття певним видом діяльності (ст. 33 КВК).

Поряд із цим, прокурору доцільно перевірити пра­вильність виконання даного виду покарання безпосе­редньо на підприємстві й у разі невиконання адміністра­цією підприємства вироку суду вжити відповідних заходів реагування. При відвідуванні підприємства, уста­нови, організації прокурор також перевіряє законність внесення запису до трудових книжок, тобто виконання вимог ст. 32 КВК.

Перевіряючи додержання законності в діяльності кримінально-виконавчої інспекції щодо виконання даного виду покарання, прокурор ознайомлюється з даними, які свідчать про вжиття заходів щодо припинення порушень вимог вироку, а також про розшук засуджених, місце знаходження яких невідоме, у тому числі про оголошення в розшук у зв'язку з ухиленням від покарання (ст. 35 КВК). Перед перевіркою додержання законності в діяль­ності кримінально-виконавчої інспекції прокурору до­цільно ознайомитися з Інструкцією "Про порядок вико­нання кримінального покарання у вигляді позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю", затвердженою наказом Державного департа­менту України з питань виконання покарань та МВС України № 3/4 від 3 січня 2002 р