Будова слова.Методика опрацювання значущих частин слова.

Розділ «Будова слова» вивчається в 2 і 3 класі.

Вивчення цієї теми має важливе значення:

1) дає можливість систематично розширювати і уточнювати словник дітей;

2) учні краще розуміють лексичне значення слова;

3) учні знайомляться із словотворчими засобами;

4) формуються навички правильного письма.

- Які завдання вивчення морфемної будови слова?

1) учні повинні усвідомити, що таке основа слова, закінчення, префікс, корінь.

Основа слова і закінчення

Говорити про основу слова неможливо без знання того, що таке закінчення.

Вивчаючи закінчення, учитель має розкрити школярам:

а) що закінчення – це змінна частина слова;

б) закінчення служить для зв`язку слів у реченні;

в) закінчення стоїть у кінці слова.

Учням важко зрозуміти поняття про «нульове закінчення», тому у початкових класах вживається вислів «слово без закінчення».

Робота над закінченням складається з 4-х етапів:

1) на 1-ому етапі учні одержують початкові уявлення про закінчення. На цьому етапі використовується прийом спостереження за змінами форми одного й того ж слова: країна, країною, країни.

2) На 2-ому етапі учні засвоюють термін «закінчення», усвідомлюють, що закінчення зв’язують слова у реченні.

На цьому етапі доцільно пропонувати учням роботу з деформованим текстом. Вона допоможе учням усвідомити, що закінчення служить для зв’язку слів у реченні.

3) 3-тій етап передбачає виведення правила.

4) 4-ий етап передбачає виконання тренувальних вправ. Це можуть бути такі вправи з підручника, дидактичних матеріалів. Ознайомлення з основою слід здійснювати одночасно з вивченням закінчень. Треба вимагати від школярів виділяти спочатку закінчення, а потім основу.

Корінь слова

У процесі вивчення кореня учні повинні усвідомити, що головний спосіб виділення кореня полягає у доборі споріднених слів, визначення їхньої спільної частини, яка передає основне значення.

Корінь слова вивчається в певній послідовності:

1) спочатку учні порівнюють слова за значенням і будовою;

2) потім вводиться термін «споріднені слова»;

3) потім повідомляється, що спільна частина споріднених слів називається коренем.

Щоб учні усвідомили, доцільно запропонувати їм такі завдання:

- порівняти слова: гриб, грибок, грибний. Подумати, що між ними спільного, а чим вони відрізняються;

- по-групувати слова за однією ознакою: сад, парк, лісник, садівник, ліс. На цьому етапі діти знайомляться з терміном «корінь». На наступному етапі слід показати, що корінь в слові – це його смисл.

На цьому етапі доцільно давати такі завдання:

- виписати слова, які мають однакову частину: гора, горить. горе. Чи можна їх назвати однокореневими?

- доведіть, що деякі слова не є однокореневими: вода, водами, водій, під водами;

- виписати близькі за значенням слова. а потім однокореневі: хоробрий, хоробрість, сміливий, сміливість підручник 3 кл.

Префікс

Пояснюючи тему «Префікс», вчитель знайомить дітей, що префікси утворюють нові слова: (дід-прадід) або слова з новим відтінком значень: (добрий-предобрий);

- і що префікс стоїть перед коренем.

Щоб учні це усвідомили, слід запропонувати виконання вправ із підручника (3 кл.).

Іменник.Система вивчення іменника в 2-4 класах.Фрагмент.

Іме́нник — самостійна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка, відповідає на питання хто? або що?.

Іменник вивчається протягом чотирьох років у початкових класах. Іменник- одна з найбільш уживаних частин мови. Вивчаючи іменник вчитель повинен формувати граматичні поняття про іменник,формувати навички правопису, відмінкових закінчень іменників, збагачувати словник учнів новими іменниками.

У 1 класі діти вчаться ставити питання Хто?Що? та розрізняти назви істот та неістот.

У 2 класі вводиться термін «іменник», діти практично ознайомлюються що таке однина і множина(терміни не вживаються),поглиблюють свої знання про назви істот та неістот.

У 3 класі діти ознайомлюються з власними і загальними іменниками, вводиться термін «однина» і «множина», діти вчаться розрізняти іменники за родами.

У 4 класі основне завдання – це навчити відмінювати іменники.

Фрагмент уроку на тему «Рід іменників».(вивчення нового матеріалу,3 клас)

2. Пояснення нового матеріалу за таблицею

- Діти, а зараз погляньте на таблицю.

- Які слова ми можемо підставити до слова «дівчинка»? (вона, моя).

- А до слова «батько»? (він, мій).

- А до слова «серце»? (воно, моє).

- Отже, якщо до іменників можна підставити слова він, мій, то ці іменники належать до чоловічого роду: учень, голуб, клен, завод.

Якщо можна підставити слова вона, моя – то ці іменники жіночого роду: учениця, липа, весна, бабуся.

А якщо підставити слова воно, моє – то ці іменники середнього роду: дівча, небо, життя, пальто.

- А чому ви так думаєте? (учні доводять, користуючись таблицею).

Формування вмінь і навичок

1. Спостереження за мовним матеріалом

- Зараз ми виконаємо вправу, яка записана на дошці: ведмедик, іграшка, вікно, дядько, олівець, озеро.

- У цих словах треба виділити закінчення і визначити, до якого роду належать ці слова.

2. Утворення іменників жіночого і середнього роду

- А тепер ви будете утворювати іменники. Від іменників чоловічого роду, які я буду зачитувати, ви утворите іменники жіночого і середнього роду.

Чоловічий рід Жіночий рід Середній рід

Лис Лисиця Лисеня

Кіт Кішка Кошеня

Вовк Вовчиця вовченя

Тигр Тигриця Тигреня

лев левиця левеня

3.Гра «Визнач рід іменників»

При роботі з сигнальними карточками можна використати такі слова: адреса, боротьба, вечір, вогонь, Дніпро, свято, обличчя, чоловік, неділя, листя…

Прикметник. Система вивчення прикметника в 2-4 класах.Фрагмент.

Прикме́тник — самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?

Прикметник вивчається у 2 класі. У 3 класі діти вивчають змінювання прикметників за числами і родами.Вивчаючи рід прикметників, учні мають з’ясувати, що:

прикметники в однині змінюються за родами;

рід прикметника залежить від іменника, з яким прикметник пов’язаний;

прикметники чоловічого роду відповідають на питання який? і мають закінчення – ий;

прикметники жіночого роду відповідають на питання яка? і мають закінчення – а (я);

прикметники середнього роду відповідають на питання яке? і мають закінчення – е (є);

у множині прикметники за родами не змінюються.

При визначені роду прикметників учні засвоюють такий порядок дій:

- знаходжу іменник,з яким пов'язаний прикметник.

- Визначаю рід цього іменника.

- За родом іменника встановлюю рід прикметника.

Вивчаючи число прикметників, діти повинні усвідомити, що прикметники мають два числа однину і множину; прикметники завжди стоять у тому числі, що й іменники, з якими прикметники пов’язані.

У 4 класі діти вчаться відмінювати прикметники.

Дієслово.Система вивчення дієслова в 2-4 класах.Фрагмент.

Дієсло́во — самостійна частина мови, що вказує на дію або стан предмета і відповідає на питання «що робити?», «що зробити?».

У 1 класі відбувається лише практичне ознайомлення з дієсловами. Учні називають слова, які відповідають на питання що робить? що зробить? і визначають можливих виконавців перелічених дій. У 2 класі діти дізнаються, що слова, які означають дії осіб і предметів, відповідають на запитання що робити? що робить? що роблять? що робив? що буде робити?, називаються дієсловами. Основним завданням вивчення дієслова в 3 класі є формування поняття «дієслова як частина мови», ознайомлення учнів із зміною дієслів за часами, числами й родами(в минулому часі), визначення часу за питаннями, усвідомлення специфіки неозначеної форми дієслова. Робота над дієсловом у 4 класі становлять собою вищу сходинку в системі його вивчення.

Під час вивчення теми «Дієслово» слід:

- сформувати в учнів початкове уявлення про дієслово як частину мови;

- розвинути уміння свідомо вживати дієслова в усному і писемному мовленні;

- виробити навички правопису особових закінчень найбільш уживаних дієслів І ти ІІ дієвідміни.