ТОП 10:

Сучасний звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти. Науково-методичні засади і принципи методу. Прийоми звукового аналізу і синтезу.



Сучасний звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти. Науково-методичні засади і принципи методу. Прийоми звукового аналізу і синтезу.

Звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти полягає у використанні різноманітних прийомів звукового аналізу і синтезу слів з метою підготовки учнів до самостійного читання складів і слів, а також запису їх за допомогою друкованих чи рукописних літер.

Навчання в школі проходить за сучасним звуковим аналітико-синтетичним методом. Звуковим називають тому, що у навчанні читати і писати ми йдемо від звука до букви.

Аналітико-синтетичним тому, що у навчанні читати і писати ми використовуємо звукові аналітико-синтетичні вправи. Аналіз – це розклад речення на слова,слів на склади,складів на звуки. Синтез – протилежне аналізу. Це сполучення звуків чи букв у склади,складів у слова,слів у речення. Характерною особливістю сучасного звукового аналітико-синтетичного методу є те,що:

1) звуки і букви вивчаються в певній послідовності.

2) Особлива увага приділяється вивченню мяких приголосних.

3) При навчанні грамоти необхідна як окрема так і злита вимова складу звука.

Прийоми звукового аналізу

1. Підкреслене вимовляння одного зі звуків у слові. У деяких випадках виділення звука може здійснюватися силою голосу, в інших – протяжністю вимови, наприклад: с-с-син, с-и-и-ин, си-н-н-н. До цього прийому прилягає також прийом домовляння учнями звука до розпочатого учителем слова. Наприклад, показуючи дітям предметний малюнок їжака, учитель каже «їжа…», а учні додають – к.

2. Упізнавання й виділення зі слів вірша, скоромовки, потішки найчастіше вживаного звука.

3. Виділення звука зі слова на основі словесного опису та спостереження за його артикуляцією.

4.Зіставлення слів, які розрізняються одним звуком.

5.Упізнавання певного звука в названих учителем словах, визначення його позиції (на початку, у середині, у кінці).

6.Показником осмисленого ставлення учня до фонетичної структури слів є самостійний добір їх із певним звуком. Доречними під час самостійного добору учнями слів із заданим звуком будуть завдання лексичного характеру: «Подумайте, у назвах яких птахів вимовляється звук [с]?». (Соловей, синиця, сойка, сорока, плиска, стриж).

Прийоми звукового синтезу

1. Утворення складу (злиття)з певних двох (трьох) звуків.

2. Утворити склади (злиття) приголосного твердого (м'якого) з усіма вивченими голосними.

3. До названого складу дібрати подібний, але з м'яким (твердим приголосним).

4. Утворити за зразком сполучення голосного звука з різними наступними приголосними (твердими і м'якими).

5. Утворити сполучення звуків, подібні до заданого але з іншими приголосними.

Лінгвістичні основи методики навчання грамоти. Голосні і приголосні звуки української мови,позначення їх буквами. Звуко-буквений аналіз слів у період навчання грамоти.

Українське письмо є буквено-звуковим. А тому процес оволодіння початковими навичками читання й письма (викладання слів із букв розрізної азбуки) полягає в умінні перекодовувати букви у позначувані ними звуки і, навпаки, перекодовувати звуки мовлення і їх комплекси – склади і слова – в умовні графічні знаки – букви, друковані або рукописні.

Обидва ці процеси протікають успішніше, якщо вони взаємопов’язані. Тому оволодіння першокласниками читанням і письмом здійснюються не роздільно, а паралельно.

Практичне засвоєння учнями фонетичної і графічної систем української літературної мови, усвідомлення ними існуючих взаємозв’язків між звуками і буквами становить лінгвістичну основу методики навчання грамоти. Звукова система сучасної української мови нараховує 38 звуків – 6 голосних і 32 приголосні. Голосні звуки – це звуки, що творяться за допомогою голосу. їхнім джерелом є коливання розташованих у гортані голосових зв’язок. Залежно від місця наголосу в слові голосні звуки можуть бути наголошеними і ненаголошеними.

Приголосні звуки – це звуки, що творяться за допомогою голосу й шуму або лише шуму.

Добукварний період навчання грамоти. Навчально-виховні завдання. Фрагмент уроку читання.

Процес навчання грамоти за звуковим аналітико – синтетичним методом ділиться на три періоди - добукварний, букварний та післябукварний. Мета добукварного періоду в тому, щоб підготувати дітей дочитання і письма.

Протягом добукварного періоду у шестирічних першокласників необхідно виробляти найважливіші вміння та навички загально навчального характеру. Це передусім такі організаційні та загальномовленнєві вміння та навички:

- зосереджено слухати вчителя та однокласників;

- вміти підготувати своє робоче місце;

- дотримуватися правильної постави за партою під час виконання різних робіт, особливо під час письма;

- тримати правильно ручку, олівець і зошит під час письма;

- дотримуватись єдиних вимог до оформлення письмових завдань.

Загальнопізнавальні завдання:

- розрізняти предмети за формою, кольором, матеріалом;

- класифікувати предмети за родовими і видовими поняттями;

- порівнювати і зіставляти предмети;

- робити посильні висновки, узагальнення.

Ці завдання реалізуються на предметних малюнках у Букварі у цей період.

Кольорові предметні малюнки дають можливість навчити дітей аналізувати предмети за їх формою, розміром, кольором, добирати до них слова-ознаки, складати речення й короткі описи.

На початковому етапі в навчальному процесі переважає діалогічна форма мовлення (запитання – відповідь). Важливо, щоб учні вчилися ставити запитання до вчителя, до однокласників щодо теми бесіди, аналізованого предмета, явища тощо. Поступово діалогічне мовлення чергується з монологічним, матеріалом для цього є ілюстрації, казки, вірші, загадки, скоромовки, прислів’я.

Орієнтовний план уроку добукварного періоду.

Тема. Ознайомлення учнів зі складовою будовою слів. Поділ слів на склади.

Мета: дати учням первинне практичне уявлення про склад як артикуляційно-вимовну одиницю; ознайомити з поділом на склади слів без збігу приголосних; розвивати фонетичний слух; виховувати в дітей дбайливе ставлення до свійських тварин, бажання доглядати за ними.

Обладнання: сюжетна картина на тему «Заблукала»; індивідуальні сигнальні картки одно- і двоскладового слова; предметні малюнки.

Зміст уроку

I. Підготовка учнів до ознайомлення з поняттям «склад».

1. Бесіда за ілюстрацією «Заблукала». Учитель пропонує дітям показати, як дівчинка гукала своїх товаришів (О-лю-у-у!).

2. Гра-інсценізація, у ході якої діти ділять слова (імена дітей у кличній формі) на склади.

3. Спостереження учнів за поділом слів на склади, здійснюваним учителем.

4. Колективні вправляння в поділі слів на склади за зразком.

II. Фізкультурна хвилинка.

III. Закріплення одержаного уявлення.

1. Спостереження за відмінністю між одно- і двоскладовими словами.

2. Вправи на «перетворення» односкладових слів на двоскладові (мак-маки, дуб – дуби).

3. Гра із сигнальними картками «Скільки складів у слові?». (Предметом гри є одно- і двоскладові слова.)

IV. Динамічна пауза.

V. Моделювання складової будови слів.

1. Ознайомлення зі способами умовного графічного позначення складів у слові.

2. Спостереження за складовою будовою слів – назв свійських тварин (за ілюстрацією в букварі). Бесіда про догляд за свійськими тваринами.

3. Вправи у графічному позначенні складової будови слів (2-3 слова).

VI. Гра з лічилкою.

Колективне вправляння у складовому промовлянні слів відомої лічилки.

VII. Підсумок уроку. Дізналися, що слова можна ділити на склади, училися промовляти слова за складами і будувати їх схеми.

Основні завдання уроків роботи з дитячою книжкою,роботи з інформацією на кожному етапі навчання. Форми керівництва самостійним дитячим читанням.

Формування читацької самостійності учнів проходить за чітко визначеними етапами, відповідно до яких учителем мають бути розв'язанні завдання, які визначенні шкільною програмою.

Орієнтовна структура уроку позакласного читання у 2 класі

І частина

1. Розв’язання завдань, спрямованих на орієнтування в книжках.

2. Читання вчителем уголос художнього твору.

3. Бесіда – міркування про прочитане.

ІІ частина

1. Самостійне ознайомлення учнів з новою книжкою, яку вони мають читати (розглядання книжки до читання, визначення її орієнтовного змісту).

2. Самостійне читання учнями мовчки запропонованого вчителем твору.

3. Виявлення та оцінка вчителем якості самостійного читання-розглядання книжки та прочитаного з неї твору (шляхом проведення колективної бесіди).

4. Рекомендація до позаурочної діяльності на наступні 2 тижні.

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНІ ЗАВДАННЯ

Добір спільнокореневих слів

Що перевіряються наголосом

1. Спиши, вставляючи пропущені літери. Перевір себе за словником, чи правильно виконав завдання.

В…дмідь, д…лікатний, ч…рнетка, г…рбарій, с…кунда, скат…ртина, дисц…пліна, т…мп…ратура, в…черяти, к…рівник, пон…ділок, б…тон, л…вада, м…тушня, печ…во, гор…зонт, кор…сть, кал…ндар.

2. Прочитай. Випиши слова з ненаголошеними е, и в корені, які не перевіряються наголосом.

Лаком і фарбою пахне маляр, цеглою – муляр, замазкою – скляр. Куртка шоферська пахне бензином, одяг робочий – мастилом машинним. (Дж. Родарі). Хто зерно сіє золоте в землі палку невтому, той сам пшеницею росте на полі вселюдському. (М. Рильський). Під хатиною – криниця. Зазирнеш – не видно дна. У криниці тій водиця прохолодна та смачна. (Ф.Петров).

46.Монологічне мовлення учнів 2-4 класів. Перевірка й оцінювання монологічного мовлення. Фрагмент уроку укр. мови.

Монологічне мовлення менш ситуативне, ніж діалогічне, воно потребує вольових зусиль, а часом — значної підготовчої роботи. Монолог не може бути стихійним, він завжди організований.

Результатом, продуктом усного монологічного висловлювання молодших школярів є:

● усний, письмовий твір;

● текст-розповідь, опис, міркування;

● усний та письмовий перекази (детальний, стислий, вибірковий).

Дотримуючись Державного стандарту початкової загальної освіти та програми з української мови для 1-4-х класів, процес формування в учнів монологічного мовлення починаю з 1-го класу.

Навчаю першокласників переказувати сюжетний текст букварного типу; пропоную для повторення зразки монологічних висловлювань, на основі прослуханих текстів і з опорою на початок, ілюстрацію, серію малюнків; учні справляються у складанні своїх висловлювань.

 

В учнів 2-го класу формую вміння усно переказувати прослуханий чи прочитаний текст обсягом 40—50 слів з опорою на ілюстрації, слова та словосполучення; епізод із переглянутого фільму чи телепередачі, розвиваю вміння будувати усні твори на основі своїх спостережень, подій з власного життя з опорою на ілюстрації, складові частини тексту, план.

. У 3-му класі учні працюють над письмовими переказами. Для цієї роботи обираю розповідний текст (обсяг — 40—50 слів), пропоную допоміжні матеріали, колективно складаємо план.

Розвиваю вміння будувати усні твори типу розповіді, опису, міркування (обсяг 5—6 речень, час звучання —1—2 хв.) з опорою на малюнки, план, опорні слова та словосполучення, частини тексту. Учні складають письмові висловлювання на основі вражень від прочитаного твору, переглянутого фільму, ситуацій з життя класу.

Навчаю третьокласників проводити самоаналіз власних творів, колективно вдосконалювати їх.

 

В учнів 4-го класу закріплюються й удосконалюються вміння і навички, які були сформовані у попередніх класах. Але завдання ускладнюються. Для усного переказу підбираю тексти художнього і наукового стилів, обсяг яких 70—90 слів. За типом ці тексти можуть бути не тільки розповідями, а й описами та міркуваннями. Школярі самостійно будують усний твір типу розповіді, опису, міркування, план до усного чи письмового твору може бути складений колективно

 

Одним із найпоширеніших шляхів формування мовленнєвої компетентності на уроках української мови єпереказ. У початкових класах учні складають детальні, вибіркові, стислі і творчі перекази. Кожен передбачає свою специфіку роботи, відрізняється навчально-виховними завданнями.

Наступним видом монологічного висловлювання є усний і письмовий твори.

Перший крок, який роблю, готуючи до побудови творів, знайомлю учнів із зразком висловлювання, щоб діти зрозуміли, що я від них вимагаю, говорячи слова «розповідай зв'язно». Зразок підбираю так, щоб його обсяг відповідав нормам певного класу, мав чітку будову, просту мову. Особливо ретельно підбираю зразки, які використовую в 1-2-х класах. Вони повинні вміщувати речення-вступ, основну частину і речення-кінцівку. Це може бути і текст із трьох речень. Під час проведення на уроці аналізу зразка висловлювання пропоную школярам послухати текст. Потім звертаю увагу учнів на тему прослуханого, початок розповіді, послідовність викладу. Відсутність повторів, головну думку розповіді. Якщо пропоную зразок усного твору, обов'язково звертаю увагу на правильність вимови, загальний тон, інтонацію, темп. Безпосередню підготовку до усного і письмового твору у 3-4-х класах розпочинаю за кілька днів до його складання на уроках мови. Вона охоплює такі етапи:

● визначення теми і мети майбутнього твору;

● підпорядкування свого твору головній думці;

● накопичення матеріалу;

● відбір і систематизація матеріалу;

● складання плану розповіді;

● складання усного чи письмового твору.

 

 

Читання вголос

Перевірку розвитку навички читання вголос у 2-4 класах рекомендуємо здійснювати індивідуально у процесі поточного і семестрового контролю. Контроль навички читання вголос здійснює вчитель.

Перевіряються всі якості навички читання вголос (правильність, спосіб, розуміння, виразність, темп).

Сучасний звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти. Науково-методичні засади і принципи методу. Прийоми звукового аналізу і синтезу.

Звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти полягає у використанні різноманітних прийомів звукового аналізу і синтезу слів з метою підготовки учнів до самостійного читання складів і слів, а також запису їх за допомогою друкованих чи рукописних літер.

Навчання в школі проходить за сучасним звуковим аналітико-синтетичним методом. Звуковим називають тому, що у навчанні читати і писати ми йдемо від звука до букви.

Аналітико-синтетичним тому, що у навчанні читати і писати ми використовуємо звукові аналітико-синтетичні вправи. Аналіз – це розклад речення на слова,слів на склади,складів на звуки. Синтез – протилежне аналізу. Це сполучення звуків чи букв у склади,складів у слова,слів у речення. Характерною особливістю сучасного звукового аналітико-синтетичного методу є те,що:

1) звуки і букви вивчаються в певній послідовності.

2) Особлива увага приділяється вивченню мяких приголосних.

3) При навчанні грамоти необхідна як окрема так і злита вимова складу звука.

Прийоми звукового аналізу

1. Підкреслене вимовляння одного зі звуків у слові. У деяких випадках виділення звука може здійснюватися силою голосу, в інших – протяжністю вимови, наприклад: с-с-син, с-и-и-ин, си-н-н-н. До цього прийому прилягає також прийом домовляння учнями звука до розпочатого учителем слова. Наприклад, показуючи дітям предметний малюнок їжака, учитель каже «їжа…», а учні додають – к.

2. Упізнавання й виділення зі слів вірша, скоромовки, потішки найчастіше вживаного звука.

3. Виділення звука зі слова на основі словесного опису та спостереження за його артикуляцією.

4.Зіставлення слів, які розрізняються одним звуком.

5.Упізнавання певного звука в названих учителем словах, визначення його позиції (на початку, у середині, у кінці).

6.Показником осмисленого ставлення учня до фонетичної структури слів є самостійний добір їх із певним звуком. Доречними під час самостійного добору учнями слів із заданим звуком будуть завдання лексичного характеру: «Подумайте, у назвах яких птахів вимовляється звук [с]?». (Соловей, синиця, сойка, сорока, плиска, стриж).

Прийоми звукового синтезу

1. Утворення складу (злиття)з певних двох (трьох) звуків.

2. Утворити склади (злиття) приголосного твердого (м'якого) з усіма вивченими голосними.

3. До названого складу дібрати подібний, але з м'яким (твердим приголосним).

4. Утворити за зразком сполучення голосного звука з різними наступними приголосними (твердими і м'якими).

5. Утворити сполучення звуків, подібні до заданого але з іншими приголосними.







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-06; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.227.233.55 (0.02 с.)