Облік і звітність по екологічному податку.

Важливим напрямом застосування економіко-правового впливу на юридичних і фізичних осіб, діяльність яких пов'язана з негативним впливом на довкілля, є запровадження плати за забруднення навколишнього природного середовища та за розміщення відходів. Це один з ефективних економічних стимулів для природоохоронної діяльності підприємств-природокористувачів.

Необхідно зазначити, що діяльність, яка пов'язана з негативним впливом на навколишнє природне середовище, може бути правомірною лише за умови дотримання відповідними підприємствами та іншими господарюючими суб'єктами передбачених законодавством екологічних та санітарно-гігієнічних нормативів і лімітів скидів та викидів забруднюючих речовин у довкілля. Тому законодавство розрізняє плату за забруднення навколишнього природного середовища та розміщення відходів у межах встановлених лімітів та плату (у вигляді штрафних санкцій) за ті ж дії при перевищенні нормативів та лімітів. До введення в дію чинного Податкового кодексу в Україні існувала система зборів за забруднення навколишнього природного середовища на основі базових нормативів та лімітів, загальні засади яких визначалися Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору" від 1 березня 1999 року № 303і та іншими нормативними актами.

На сучасному етапі згідно з Податковим кодексом (розд. УШ) плата за забруднення довкілля та розміщення відходів стягується у формі екологічного податку, який замінив збір за забруднення навколишнього природного середовища і визначається як загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Платниками податку можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Причому законодавець за організаційно-правовою формою виділяє таких юридичних осіб:

а) суб'єкти господарювання;

б) юридичні особи, що не здійснюють господарську (підприємницьку) діяльність;

в) бюджетні установи;

г) громадські та інші підприємства, установи та організації;

д) постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників.

Характерно, що ці суб'єкти мають здійснювати свою діяльність на території України, виключно з морською економічною зоною і негативно впливати на стан довкілля одним із визначених способів. Серед останніх виділяються:

1) викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;

2) скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

3) розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;

4) утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

5) тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Однак Податковий кодекс України наводить нам низку суб'єктів які звільняються від сплати податків. Згідно статті 240:

· не є платниками податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) суб'єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії

· Не є платниками податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, державні спеціалізовані підприємства з поводження з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення тих радіоактивних відходів, що знаходяться у власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об'єктів.

· Не є платниками податку за розміщення відходів суб'єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об'єктах) виключно відходи як вторинну сировину.

Об'єктом та базою оподаткування відповідно є:

а) обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

б) обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти;

в) обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання;

г) обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами;

д) обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок господарської діяльності та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

е) обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

Величина ставки екологічного податку залежить від шкідливості та небезпечності (ступеня впливу) для здоров'я населення конкретних забруднюючих речовин.

Характер забруднень можна класифікувати наступним чином:

· викиди в атмосферне повітря

· скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти

· розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях утворення радіоактивних відходів

· тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк

Згідно статті 243.1. Податкового кодексу України, ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення становлять:

Таблиця 1.1

Ставки податку за викиди в атмосферне повітря

Найменування забруднюючої речовини	Ставка податку, гривень за 1 тонну
Азоту оксиди	1968,65
Аміак	369,22
Ангідрид сірчистий	1968,65
Ацетон	738,45
Бенз(о)пірен	2506116,51
Бутилацетат	443,40
Ванадію п’ятиокис	7384,48
Водень хлористий	74,17
Вуглецю окис	74,17
Вуглеводні	111,26
Газоподібні сполуки	4874,09
Тверді речовини	74,17
Кадмію сполуки	15581,58
Марганець	15581,58
Нікель та його сполуки	79387,98
Озон	1968,65
Ртуть та її сполуки	83449,45
Свинець та його сполуки	83449,45
Сірководень	6326,80
Сірковуглець	4111,45
Спирт н-бутиловий	1968,65
Стирол	14375,55
Фенол	8935,54
Формальдегід	4874,09
Хром та його сполуки	52850,62.

Таблиця 1.2.

Ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, на які встановлено клас небезпечності

Клас небезпечності	Ставка податку, гривень за 1 тонн
I	14080,50
II	3224,65
III	480,47
IV	111,26.
I	14080,50
II	3224,65

 

Для забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 цієї статті та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю), ставки податку застосовуються залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) в атмосферному повітрі населених пунктів (Таблиця 1.3.):

Таблиця 1.3.

Ставки податку для забруднюючих речовин на які не встановлено клас небезпечності

Орієнтовно безпечний рівень впливу речовин (сполук), міліграмів на 1 куб. метр	Ставка податку, гривень за 1 тонн
Менше ніж 0,0001	592712,50
0,0001 - 0,001 (включно)	50783,62
Понад 0,001 - 0,01 (включно)	7015,25
Понад 0,01 - 0,1 (включно)	1968,65
Понад 0,1	74,17.
Менше ніж 0,0001	592712,50

Ставка податку за викиди двоокису вуглецю становить 0,33 гривні за 1 тонну.

Згідно статті 245.1.Податкового кодексу України ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти становлять:

 

 

Таблиця 1.4.

Ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти

 

Найменування забруднюючої речовини	Ставка податку, гривень за 1 тонну
Азот амонійний	1293,10
Органічні речовини (за показниками біохімічного споживання кисню)	517,57
Завислі речовини	37,09
Нафтопродукти	7606,99
Нітрати	111,26
Нітрити	6350,98
Сульфати	37,09
Фосфати	1033,52
Хлориди	37,09.

 

Таблиця 1.5.

Ставки податку за скиди у водні об'єкти на які встановлено гранично допустиму концентрацію

Гранично допустима концентрація забруднюючих речовин або орієнтовно безпечний рівень впливу, міліграмів на 1 літр	Ставка податку, гривень за 1 тонну
До 0,001 (включно)	135489,06
Понад 0,001 - 0,1 (включно)	98236,15
Понад 0,1 - 1 (включно)	16935,94
Понад 1 - 10 (включно)	1723,59
Понад 10	345,04.

За скиди забруднюючих речовин у ставки та озера ставки податку, збільшуються у 1,5 раза.

Згідно статті 246.1. Податкового кодексу України ставки податку за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів становлять:

- обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, - 694,91 гривні за одиницю;

- люмінесцентних ламп - 12,09 гривні за одиницю.

Таблиця 1.6.

Ставки податку за розміщення відходів, які встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів

Клас небезпеки відходів	Рівень небезпечності відходів	Ставка податку, гривень за 1 тонну
I	надзвичайно небезпечні	1128,63
II	високонебезпечні	41,11
III	помірно небезпечні	10,31
IV	малонебезпечні	4,02
	малонебезпечні нетоксичні відходи гірничої промисловості	0,39

За розміщення відходів, на які не встановлено клас небезпеки, застосовується ставка податку, встановлена за розміщення відходів I класу небезпеки. За розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів, ставки податку, збільшуються у 3 рази.

Таблиця 1.7.

Коефіцієнт до ставок податку, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі

Місце (зона) розміщення відходів	Коефіцієнт
В межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж
На відстані від 3 км і більше від меж населеного пункту

 

Згідно статті 247.1. Податкового кодексу України ставка податку за утворення радіоактивних відходів виробниками електричної енергії - експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій), включаючи вже накопичені, становить 0,010136 гривні у розрахунку на 1 кВт-год виробленої електричної енергії.

Коригуючий коефіцієнт, який встановлюється для експлуатуючих організацій ядерних установок (атомних електростанцій) залежно від активності радіоактивних відходів:

Таблиця 1.8.

Категорія відходів	Коефіцієнт
Високоактивні
Середньоактивні та низькоактивні

 

Згідно зі статею 248.1. ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк становлять:

Таблиця 1.9.

Категорія відходів	Ставка податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів (крім відходів, представлених як джерела іонізуючого випромінювання), гривень за 1 куб. метр	Ставка податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів, представлених як джерела іонізуючого випромінювання, гривень за 1 куб. сантиметр
Високоактивні	483699,51	16123,32
Середньоактивні та низькоактивні	9029,05	3224,65

Що стосується ролі екологічного податку у формуванні державного бюджету України, можна сказати що вона є вагомою.

Згідно Пункту 16 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України в редакції Закону № 79-VIII від 28.12.2014 - 20 відсотків екологічного податку (крім екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк, який зараховується до загального фонду державного бюджету у повному обсязі);

Система екологічного оподаткування піддається вдосконаленню. В таблиці наведено узагальнені статистичні данні динаміки пред'являних екологічних платежів з 2009 по 2013 роки (млн грн):

Таблиця 1.10.

Показники
Пред’явлені екологічні платежі – усього (млн грн)	1209,6	1508,7	2122,8	2802,0	3642,6
у т. ч.: за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти	88,0	93,7	60,3	79,6	71,2

 

Від ефективності вдосконалення системи екологічного оподаткування збільшиться обсяг надходжень до бюджету, а також видатків на водоохоронні заходи, що згодом відобразиться на екологічному стані водних об’єктів, загальній захворюваності населення, стані екологічної безпеки держави. У цілому, для підвищення ефективності екологічного оподаткування в Україні необхідно збільшувати частку екологічних платежів, що відповідно буде стимулювати введення екологічно чистих технологій і виробництв, розвиток екоіндустрії, дозволить більш повно отримувати рентні платежі за використання природних ресурсів кращої якості.

Формою звітності за екологічним податком є Податкова декларація екологічного податку. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Платники податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.

Платники податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, перераховують суми податку до державного бюджету, які використовуються відповідно до Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами" та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік. За рішенням платника податку сума податку може сплачуватися щомісяця в розмірі однієї третьої частини планового обсягу за квартал із перерахунком за результатами базового податкового (звітного) періоду.

Звітність про фактичні обсяги радіоактивних відходів, утворених за базовий податковий (звітний) період, календарний квартал та фактичні обсяги радіоактивних відходів, які зберігаються у виробника таких відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк, погоджується органом державної санітарно-епідеміологічної служби та органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. Вимоги щодо строків подання та змісту зазначеної звітності встановлюються особливими умовами ліцензії. Копії звітності подаються платниками податків разом з податковою декларацією.