Документальне забезпечення та облік податку на доходи фізичних осіб.

Для обліку податку на доходи фізичних осіб використовують пасивний рахунок 641 "Розрахунки за податками".

Документом для відображення нарахування ПДФО є "Відомість нарахування та виплати ЗП". Даний документ складається на підприємстві щомісяця. В ньому відображаються суми нарахованого доходу, включно з сумою зарплати, відпускних та сумою допомоги по тимчасовій непрацездатності. Таким чином об'єктом оподаткування є суми, що знаходяться у графі "всього, грн". Далі вказується розмір податкової соціальної пільги, яка за наявності дозволяє зменшити оподатковуваний дохід. Згідно зі змінами в Податковому кодексі України, від 01.01.2016р. ЄСВ не стягується з нарахованого доходу фізичних осіб. Наступною графою є "сума до сплати на руки" а також підписи одержувачів.

Платник ПДФО зобов'язаний отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом України документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку.

На вимогу органу державної податкової служби та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Сума утримань податку на доходи фізичних осіб, також відображається у довідках про доходи (за місцем вимоги) (додаток 13). Це документ, що підтверджує офіційні доходи фізичної особи на конкретному підприємстві.

Основні обов'язкові реквізити, які повинні бути відображені в довідці про доходи:
1) Номер довідки;
2) Дата видачі;
3) Повна назва підприємства, включаючи форму власності;
4) Юридична і / або фактична адреса підприємства, код ЄДРПОУ;
5) Контактні дані - телефон підприємства, один або кілька номерів (відділ кадрів, бухгалтерія, керівник), за яким банк може зв'язатися для підтвердження дійсного місця роботи, мобільні номери телефонів допускаються коли ви працюєте на приватного підприємця;
6) Вказуються дані про особу: повністю без скорочень прізвище, ім’я, по-батькові, дата прийняття на роботу, форма працевлаштування (основна, тимчасова і т.п.), ідентифікаційний код, займана посада;
7) У пункті про доходи, сума вказується помісячно за останні півроку з розрахунком утримання податкових і т.п. сум, в кінці вказується загальна сума доходу цифрами і прописом. Доходи вказуються включно до останнього місяця, який був оплачений (наприклад, якщо довідка береться в липні, то останнім місяцем вважається червень);
8) Наприкінці довідки вказати, що " заборгованість із заробітної плати за останні шість місяців відсутня";
9) Підпис директора та бухгалтера (якщо бухгалтера немає, то повинна стояти позначка "посада бухгалтера на підприємстві не передбачена");
10) Оригінальна печатка підприємства, а за наявності, в верхньому правому куті ставимо штамп підприємства.

Документом для перерахування ПДФО є платіжне доручення (додаток 14).

Платіжне доручення — це письмове розпорядження платника банкові, що його обслуговує, про списання з його рахунку зазначеної суми на рахунок одержувача коштів.

Банки приймають до виконання платіжні доручення протягом десяти днів з дати їх заповнення і тільки на суму, яка є на поточному рахунку юридичної особи.

Якщо йдеться про перерахування в межах одного банку, сума прийнятого банком до виконання доручення списується в дебет рахунку платника і зараховується в кредит рахунку одержувача:

 

Дт Кт

Поточний рахунок платника (сплата боргу) ххх

Поточний рахунок одержувача (погашення боргу) ххх

 

Слід звернути особливу увагу на заповнення поля «Призначення платежу» під час проведення розрахунків із бюджетом.

Під час сплати податків і зборів для заповнення поля «Призначення платежу» існують жорсткі правила: для цього передбачено сім полів, їх заповнюють в особливому порядку залежно від того, за яким саме податком або збором погашається заборгованість.

У разі сплати ПДФО з підприємницької діяльності приватним підприємцем на загальній системі оподаткування графа «Призна­чення платежу» платіжки виглядає так: «*;101;3957741481;Податок з доходів ФО-СПД за І квартал 2015 року;;;»

 

3.2. Порядок складання звітності за податком на доходи фізичних осіб

Згідно Статті 179. Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації):

Платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію). Обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

- від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок;

- у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок;

Платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати до контролюючого органу податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

Контролюючий орган протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації зобов'язаний перевірити визначене податкове зобов'язання, сплату належної суми податку і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов'язань з цього податку, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур.

Податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення.

Обов'язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку покладається на таких осіб:

- опікуна або піклувальника - щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;

- спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) - щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;

- державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку банкрутом.

Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Отже, звітним документом є Декларація з податку на доходи фізичних осіб (за текстом — Декларація), що подається до податкового органу на бланку встановленої форми, затвердженої наказом «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб».

Заповнення та подання Декларації поширюється на юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайнятих осіб, представництва нерезидентів, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб до держбюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що нараховуються (виплачуються) такій особі, та є податковими агентами.

У Декларації зазначаються усі, передбачені нею показники. У кожному рядку та відповідних її графах проставляється лише один показник. У разі відсутності будь-яких показників, передбачених Декларацією, у цьому рядку проставляється прочерк.