Порядок заповнення Податкової декларації

У рядку «1» проставляється відмітка у відповідній клітинці, залежно від того, яка Декларація подається. За наявності декількох відміток Декларація вважається неправильно заповненою. У разі відмітки «уточнююча» або «уточнююча за неуповноважений відокремлений підрозділ» рядки 1 — 8 Декларації не заповнюються.

У рядку «2» зазначається номер місяця та звітний рік або відмітка «звітний (податковий) період, що уточнюється».

У рядку «3» зазначається повна назва податкового агента юридичної особи, самозайнятої особи та фізичної особи і ставитися відмітка у відповідній клітинці «юридична особа» або «самозайнята особа».

У рядку «4» зазначається код платника податку за ЄДРПОУ юридичної особи — податкового агента, який подає Декларацію. Зазначається десятирозрядний реєстраційний номер облікової картки платника податку (з ДРФО) який подає Декларацію, та/або серія та номер паспорта — для самозайнятих осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомили про це відповідний орган ДПС і мають відмітку у паспорті. Заповнення клітинок проводиться зліва направо.

У рядку «5» зазначається місцезнаходження податкового агента, електронна адреса, поштовий індекс, міжміській код, телефон, факс.

У рядку «6» зазначається місцезнаходження неуповноваженого відокремленого підрозділу, за який подається Декларація та поштовий індекс, міжміській код, телефон, факс, електронна адреса юридичної особи.

У рядку «7» зазначається дата виплати доходу за звітний період з урахуванням норм Закону України від 23.09.2010 р. № 2559-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати» (дата виплати заробітної плати за другу половину місяця).

У рядку «8» зазначається назва та код за ЄДРПОУ органу ДПС, до якого подається Декларація.

У рядку «9» зазначається загальна кількість поданих окремих Декларацій за неуповноважені відокремлені підрозділи (відділення).

У рядку «10» зазначається кількість осіб, які працювали за штатним розкладом, та кількість осіб, які працювали за цивільно-правовими договорами. Заповнення клітинок проводиться зліва направо (доповнюється зліва нулями).

Блок «Показники»

У графі «3» зазначаються суми у гривнях та окремо через кому — копійки.

У рядку «01» зазначається загальна сума доходів за звітний період, нарахована на користь фізичних осіб (крім доходів, що не підлягають оподаткуванню).

У рядку «02» зазначається загальна сума доходів за звітний період, яку виплачено (надано) на користь фізичних осіб, у тому числі за попередні періоди (крім доходів, що не підлягають оподаткуванню).

У рядку «03» зазначається загальна сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб за звітний період, утримана з доходів за звітній період.

У рядку «04» зазначається загальна сума фактично перерахованого у звітному періоді до держбюджету податку на доходи фізичних осіб, у тому числі за попередні періоди.

У рядку «05» зазначається сума податку на доходи фізичних осіб, нарахована у попередніх податкових періодах, але перерахована у поточному звітному періоді.

У рядку «06» зазначається сума податку на доходи фізичних осіб, нарахована (утримана) з доходів у звітному (податковому) періоді, але не перерахована до держбюджету у зв'язку з невиплатою (ненаданням) доходів повністю або частково за строком, визначеним у рядку 7 Декларації. У разі повної виплати доходів і перерахованого податку за звітний місяць рядки 14 та 06 дорівнюють нулю.

У рядку «07» зазначається сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті за звітній період.

У рядку «08» зазначається сума утриманого податку до сплати за всі свої відокремлені підрозділи, які не уповноважені нараховувати та перераховувати податок на доходи фізичних осіб.

Блок «Показники розрахунків податкових зобов'язань»

У разі подання Декларації з відміткою «уточнююча», «уточнююча за неуповноважений відокремлений підрозділ» рядки 01 — 08 не заповнюються.

У рядку «09» зазначається сума до сплати податку на доходи фізичних осіб за даними раніше поданої Декларації, що уточнюється.

У рядку «10» зазначається уточнююча сума податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, у якому виявлено помилку.

У рядку «11.1» зазначається сума недоплати (заниження податкового зобов'язання), яка збільшує податкове зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки (помилок).

У рядку «11.2» зазначається сума недоплати (заниження податкового зобов'язання), яка зменшує податкове зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки (помилок).

У рядку «12» зазначається сума штрафу, яка нараховується платником податку самостійно відповідно до п. 50.1 ст. 50 розділу II Податкового кодексу.

У рядку «13» зазначається сума пені.

Блок «Інші показники»

У рядку «14» зазначається сума невиплачених доходів за звітний місяць, сума податку з якої відображається у рядку 06 Декларації.

У рядку «15» зазначається сума податку на доходи фізичних осіб, нарахована, але не сплачена податковим агентом до держбюджету.

Нарахований дохід у Декларації відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб та податкової соціальної пільги.

У рядку «Дата подання податковоїдекларації» — податковим агентом зазначається дата.

У кінці Декларації зазначаються реєстраційний номер облікової картки платника податку, ініціали та прізвище керівника та головного бухгалтера підприємства, самозайнятої особи та проставляється печатка (за наявності).

У кінці Декларації зазначаються відмітки службових осіб органу ДПС про внесення даних з Декларації до електронної бази податкової звітності (дата, підпис, прізвище, службові відмітки) та результати проведення камеральної перевірки, номер і дата складання акта.

 

3.3. Розрахунок податку на доходи фізичних осіб на прикладі ДП "Березнівський лісгосп".

Для більш глибокого висвітлення питання, можна провести дослідження методики ведення обліку податку на доходи фізичних осіб на ДП "Березнівське лісове господарство" на підставі практичних даних. Для розрахункового прикладу використовуються дані підприємства за квартал, на підставі яких формується журнал реєстрації господарських операцій на підставі якого здійснюється розрахунок податку до сплати та формується податкова звітність.

Отже, сформуємо журнал реєстрації господарських операцій за даними підприємства.

Таблиця 3.3.1.

Журнал реєстрації господарських операцій за даними ДП "Березнівський лісгосп"

	№ з/п	Документи, які підтверджують господарську операцію	Зміст господарської операції	Сума, грн.	Кореспондуючі рахунки
	Дт	Кт
	1.	Відомість нарахування та виплати ЗП За березень 2015 р. (додаток 15)	Нараховано основну зарплату керівнику підприємства 3025грн
	2.	Відомість нарахування та виплати ЗП За березень 2015 р. (додаток 15)	- Утримано ЄСВ із ЗП (3,6%) - Утримано ПДФО із заробітної плати (15%)	108,9   346,06
	3.	Відомість нарахування та виплати ЗП За березень 2015 р. (додаток 15)	Нараховано зарплату та відпускні ліснику
	4.	Відомість нарахування та виплати ЗП За березень 2015 р. (додаток 16)	-Утримано ЄСВ -Утримано ПДФО з суми відпускних	87,37 350,94
	5.	Акт приймання-передачі основних засобів в операційну оренду;Акт здавання-приймання послуг за договорами оренди.	Нараховано на користь працівника орендну плату за березень (автомобіль використовується в збутових цілях)
	6.		Утримано ПДФО з орендної плати (15%)
	7.	Податковий розра хунок сум доходу нарахованого на користь фізичних осіб і сум утрима ного з них податку	Відображено утриманий податок з доходу найманих працівників	651,31
	8.	Відомість нарахування та виплати ЗП За березень 2015 р. (додаток 15)	Нараховано ЗП та лікарняні для працівника цеху допоміжного виробництва - зарбітна плата - оплату перших 5 днів непрацездатності - допомогу з тимчасової непрацездатності за кошт Фонду	585,8     234,32
	9.	Відомість нарахування та виплати ЗП За березень 2015 р. (додаток 15)	Утримано - ЄСВ - ПДФО з суми лікарняних	178,81
	10.	Платіжне доручення №121 від 01.04.2015р. (додаток 14)	Перераховано із розрахункового рахунку ПДФО до бюджету.	1977,12

4. Шляхи вдосконалення обліку, нарахування та сплати податку на додану вартість і податку на доходи фізичних осіб на прикладі ДП "Березнівське лісове господарство"

Податок на додану вартість (ПДВ) в Україні є джерелом формування доходів Державного бюджету. Цьому сприяло те, що він є податком на споживання, і кінцевий споживач виступає його платником. ПДВ є одним із домінуючих податків, яким маніпулює тіньовий сектор через недосконалість економіки. Зокрема, це проявляється в ухиленні від сплати ПДВ, незаконному відшкодуванні величезних сум податку з державного бюджету, значній кількості зловживань платників при користуванні пільгами і формуванні податкового кредиту, що є досить обтяжливими для бюджету. Ці негативні риси функціонування ПДВ зумовлені недосконалістю організації обліку, звітності та контролю за ним.
Податковий кодекс спрямований на зближення податкового та фінансового обліку і передбачає зміну методичних аспектів, порядку відображення в обліку податків, зборів, обов’язкових платежів, у тому числі порядку відображення в обліку ПДВ. Цей непрямий податок є обтяжливим для підприємства, тому ці питання розглядались при прийнятті ПКУ, та були внесені певні корективи, з 2011 року податкова накладна в якій зазначена сума 10 000 грн підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, тільки після цієї реєстрації продавець може надати її покупцю. Це може призвести до несвоєчасного відображення суми податкового кредиту з ПДВ та загальної суми ПДВ до сплати, оскільки покупець може визнати суму податкового кредиту лише за наявності податкової накладної, яка, в свою чергу, буде затримуватись у продавця.

Головна проблема, яка виникає при відображенні ПДВ в бухгалтерському обліку пов’язана з тим, що правило першої події, яке використовується для визначення ПДВ не співпадає з моментом визнання доходів та витрат в бухгалтерському обліку.
При отриманні передоплати підприємство використовує субрахунок 643 «Податкові зобов’язання», на якому згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, ведеться облік суми податку на додану вартість.
Субрахунок 643 є пасивним, транзитним, оскільки на ньому тимчасово, за дебетом обліковується сума ПДВ, яка в момент отримання авансу визнана як податкове зобов’язання. При цьому дебетові обороти на субрахунку 643 виникають раніше за кредитові і до моменту здійснення заключної операції (відвантаження товарів, робіт, послуг) будуть відображені у складі статті Балансу «Інші оборотні активи», що необґрунтовано збільшує активи підприємства. Крім того, назва субрахунку не відповідає дійсному його призначенню. Сума податкових зобов’язань, яка збільшує заборгованість підприємства до бюджету відображається на субрахунку 641 «Розрахунки за податками» (відповідному аналітичному рахунку). Тому назву субрахунку 643 «Податкові зобов’язання» слід змінити на «Податкові розрахунки з податкових зобов’язань», акцентувавши увагу, що він використовується тимчасово і у випадку здійснення передоплат.
Якщо на момент складання фінансової звітності не отримані товари (послуги), то сума податкового кредиту, підтвердженого податковою накладною, буде відображатися в пасиві Балансу за статтею «Інші поточні зобов’язання». В той же час фактично ніяких зобов’язань у підприємства не виникає. За цих умов слід змінити назву субрахунку 644 «Податковий кредит» на «Податкові розрахунки з податкового кредиту».
В аналітичному обліку до субрахунку 644 «Податковий кредит» доцільно відкрити аналітичні рахунки:
6441 «Підтверджений податковий кредит»;
6442 «Непідтверджений податковий кредит».
Це забезпечить контроль за сумами податкового кредиту, за якими відсутні податкові накладні. Не слід забувати, про регулюючу функцію податку на додану вартість. Щоб підвищити ступінь ділової активності економіки, податковий прес треба послабити. Якщо зменшити основну ставку податку та ввести одну-дві пільгові (крім нульової, що вже існує), то у суб’єктів господарювання можуть з’явитися додаткові стимули для збільшення обсягів виробництва. Таким чином розшириться база оподаткування, і зросте загальна сума доходів бюджету. Також через послаблення тиску ПДВ зростуть доходи населення зросте сукупний попит.
На мою думку, в Україні доцільно було б встановити наступні види ставок:
- основна — 17 %;
- підвищені — 20 % і 25 %;
- знижені — 5 % і 10 %.
Знижені ставки доцільно застосовувати під час реалізації деяких товарів вітчизняного виробництва: продуктів харчування, ліків, дитячих товарів, товарів щоденного попиту, тощо. Що стосується підвищених ставок, то, наприклад, обороти з реалізації підакцизної продукції вітчизняного виробництва можна оподатковувати податком на додану вартість за ставкою 20 %, а іноземного виробництва — за ставкою 25 %. Вибір підакцизної продукції як бази оподаткування підвищеними ставками ПДВ дозволить максимально реалізувати регулюючу функцію цього податку: шляхом обмеження споживання шкідливої для здоров’я продукції та шляхом підтримки вітчизняного виробника.

Податок на доходи фізичних осіб є одним з трьох основних джерел наповнення Зведеного бюджету країни, тому варто розглянути шляхи удосконалення оподаткування даного податку.

Згідно з проведеними дослідженнями науковців, в Україні загальне податкове навантаження (сума всіх зарплатних податків) становить 50 %, тоді як середній рівень оподаткування фізичної особи в Європі становить 36 %. В європейських країнах основними платниками виступають заможні верстви суспільства, тоді як в нашій країні близько 50 % даного виду податків припадає на найбідніші верстви населення. Тому зараз основним завданням є зниження рівня податкового навантаження хоча б до середньоєвропейського рівня.

Згідно з практикою, податок на доходи фізичних осіб в Україні не відповідає рівню аналогічних податків в різних країнах як за ступенем досягнення економічного ефекту, так і за виконанням соціальної справедливості при його застосуванні. В Україні існує проблема диференціації платників податків, оскільки основну частку податку на доходи фізичних осіб сплачують найбідніші верстви населення. У зв’язку з цією проблемою, українським урядом винесено на розгляд 6 моделей реформування податку з доходів фізичних осіб за 2015 р. (табл.4.1.).

Таблиця 4.1.

Порівняння різних моделей ставок оподаткування

Cума місячної заробітної плати	Ставка ПДФО, %
Моделі
Діюча модель
До 1 МЗП
До 3 МЗП
До 5 МЗП
До 10 МЗП
До 17 МЗП		20*			20*	20*	20*
10-40 МЗП			20*	20*
Від 10 МЗП	17*
Від 17 МЗП		25*			25*	25*	25*
Від 40 МЗП			25*	25*
Надходження до бюджету, млрд. грн.		3,5	2,5	4,7	5,1	8,9	14,7

* до частки перевищення

Розрахувавши надходження до бюджету у 2015 році можна відмітити, що найбільш «соціальною» є модель № 3, адже для найменш забезпечених верст населення застосовується ставка 10%; найбільш фіскальною – модель № 6.

Третя модель передбачає пропорційну систему оподаткування доходів фізичних осіб, яка передбачає такі ставки податку:

– 10 % з базою оподаткування до 1 МЗП (з відміною податкової соціальної пільги);

– 15 % з базою оподаткування від 1 до 10 МЗП;

– 20 % до частини перевищення від бази оподаткування від 10 до 40 МЗП;

– 25 % до частини перевищення від бази оподаткування від 40 МЗП.

Отже, реформа, пов’язана з зменшенням податкового тиску на доходи населення може допомогти вивести частину доходів фізичних осіб з тінізації та більш ефективно диференціювати платників податків.

Проте, зміни в податкуванні ПДФО з 2016 року були спрямовані на збільшення ставки податку на 3%. Це спричинило збільшення податкового тиску на бідні верстви населення, та послаблення податкового тиску для фізичних осіб доходи яких перевищують десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, що становить 13780. Крім того, ЄСВ з доходів населення більше не стягується. Це частково компенсувало підвищення ставки ПДФО до 18 %. Це зробило зміни менш суттєвими для малозабезпеченого населення, проте це значно вплине на надходження до бюджету від високопосадовців.

Отже, на мою думку, варто підняти ставку податку для доходів що перевищують десятикратний розмір мінімальної зарплати принаймні до 20%.

Податкова політика відіграє важливу роль в загальній політиці держави, оскільки вона є основою формування фінансових ресурсів для виконання виконання державою своїх функцій в соціальній сфері та економіці в цілому. Реформування податкової системи потребує виважених, заснованих на детальних дослідженнях, ефективних реформах, які дозволять зробити податкову систему більш прозорою та стабільно. Удосконалення системи оподаткування податку на доходи фізичних осіб, одного з основних джерел доходів бюджету, є одним з важливих кроків у формуванні ефективної податкової політики. Застосування нової диференціації платників податків забезпечить не лише збільшення надходжень до Зведеного бюджету України, а й забезпечення соціальної справедливості населення.

 

 

Висновок

На сучасному етапі згідно з Податковим кодексом плата за забруднення довкілля та розміщення відходів стягується у формі екологічного податку, який замінив збір за забруднення навколишнього природного середовища і визначається як загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів.

Платниками податку можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Причому законодавець за організаційно-правовою формою виділяє таких юридичних осіб:

а) суб'єкти господарювання;

б) юридичні особи, що не здійснюють господарську (підприємницьку) діяльність;

в) бюджетні установи;

г) громадські та інші підприємства, установи та організації;

д) постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників.

Величина ставки екологічного податку залежить від шкідливості та небезпечності (ступеня впливу) для здоров'я населення конкретних забруднюючих речовин. Ставки є дуже різноманітними.

Формою звітності за екологічним податком є Податкова декларація екологічного податку. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Підприємство що є базою дослідження регулярно сплачує до бюджету податок надодану вартість та податок на доходи фізичних осіб.

Податок на додану вартість (ПДВ) — це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).

Ставки податку на додану вартість становлять:

а) 20 відсотків; (для операцій що визначаються статею 185)

б) 0 відсотків;

в) 7 відсотків;

ДП "Березнівський лісгосп" застосовує переважно ставку у розмірі 20% від бази оподаткування.

Для обліку сум ПДВ призначені рахунки:

- 643 "Податкові зобовязання"

- 644 "Податковий кредит"

Отже, сума яку необхідно сплатити до бюджету дорівнює:

ПДВ = ПЗ - ПК

Суми податкової соціальної пільги для окремих категорій платників податку встановлено:

v у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам суми пільги, - 689,00 гривень

v у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, – 1033, 50 гривень

v у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги, – 1378,00 гривень

Первинним документом з оподаткування ПДВ є податкова накладна.

Податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, тобто на дату здійснення будь-якої з подій, що сталася раніше.

Обліковим регістром є Декларація з ПДВ.

Дослідивши недоліки функціонування податку на додану вартість можна запропонувати напрямки вдосконалення механізму справляння ПДВ:
1) встановити диференційовані ставки податку на додану вартість;
2) обмежити перелік пільг, залишити тільки пільги, що стосуються предметів першої необхідності;
3) в аналітичному обліку до субрахунку 644 «Податковий кредит» доцільно відкрити аналітичні рахунки для підтвердженого і непідтвердженого податкового кредиту.
Виконання цих завдань у повному обсязі забезпечить досягнення високої ефективності податку на додану вартість в найкоротші строки.

Податок на доходи фізичних осіб — загальнодержавний податок, що стягується з доходів фізичних осіб (громадян — резидентів) і нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження в Україні.

Об'єктом оподаткування є:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

- іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Платниками податку є:
- фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
- податковий агент.

Ставки ПДФО становлять:

- 0% - для 0,5 розміру мінімальних місячних заробітних плат (689 грн.); надається для заробітних плат не вище 1 930 грн.;

- 18% - до розміру заробітної плати без обмеження;

Для обліку податку на доходи фізичних осіб використовують пасивний рахунок 641 "Розрахунки за податками".

Документом для відображення нарахування ПДФО є "Відомість нарахування та виплати ЗП". Документом для перерахування ПДФО є платіжне доручення.

Платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію). Податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення.

У Декларації зазначаються усі, передбачені нею показники. У кожному рядку та відповідних її графах проставляється лише один показник. У разі відсутності будь-яких показників, передбачених Декларацією, у цьому рядку проставляється прочерк.

Зміни в податкуванні ПДФО з 2016 року були спрямовані на збільшення ставки податку на 3%. Це спричинило збільшення податкового тиску на бідні верстви населення, та послаблення податкового тиску для фізичних осіб доходи яких перевищують десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, що становить 13780. Крім того, ЄСВ з доходів населення більше не стягується. Це частково компенсувало підвищення ставки ПДФО до 18 %. Це зробило зміни менш суттєвими для малозабезпеченого населення, проте це значно вплине на надходження до бюджету від високопосадовців.

 

Список використаної літератури

1. Податковий Кодекс України вiд 02.12.2010 № 2755-VI / [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.

2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24 травня 1995 року №88: наказ Міністерства фінансів України / [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua.

3. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 року №996-ХІV / [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

4. Податковий Кодекс України вiд 02.12.2010 № 2755-VI / [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.

5. Про затвердження форми Податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб: наказ ДПА України від 31 січня 2011 року №58 / [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.profiwins.com.ua.

6. Про подання Податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб: лист ДПАУ від 17 лютого 2011 року №4486/7/17-0217 / [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.odpa.if.ua.

7. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: Наказ Міністерства фінансів України 30 листопада 1999 року №291 / [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99/page.

8. Левицька С.О. Звітність підприємств [текст]: підручник / С.О. Левицька, Я.В. Лебедзевич, О.О. Осадча. – К.: «Центр учбової літератури». – 240 с.

9. Левицька С.О. Облік і звітність в оподаткуванні: Підручник / С.О. Левицька, С.В. Свірко, О.О. Осадча. – НУВГП, 2013. – 298 с.

10. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24 травня 1995 року №88: наказ Міністерства фінансів України / [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua.

11. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 року №996-ХІV / [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

12. Про затвердження форми Податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб: наказ ДПА України від 31 січня 2011 року №58 / [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.profiwins.com.ua.

13. Про подання Податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб: лист ДПАУ від 17 лютого 2011 року №4486/7/17-0217 / [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.odpa.if.ua.

14. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник / Н.М. Ткаченко – 6-те вид. допов. і перероб. – К.: Алерта, 2013. – 982 с.

 

 

ПЕРЕЛІК ДОДАТКІВ

№ з/п	Назва додатку	Сторінка
	Статут підприємства
	Наказ про облікову політику
	Податкова накадна № 42
	Податкова декларація з ПДВ за IV квартал 2015 р
	Видаткова накладна №РН - 000061
	Видаткова накладна №РН - 000224
	Податкова накладна №224
	Рахунок фактура №СФ 000524
	Виписка банку № 425
	Податкова накладна № 589
	Видаткова накладна № РН - 000786
	Податкова накладна № 819
	Довідка про доходи (за місцем вимоги) № 124
	Платіжне доручення № 121
	Відомість нарахування та виплати зарплати за березень 2015 р.