Права та обов’язки суб’єктів митного контролю

Посадові особи митних органів при здійсненні митного контролю наділені функціональною владою і при виконанні посадових обов'язків керуються митним законодавством України. Ніхто не вправі спонукати посадові особи виконувати такі обов'язки, що не передбачені чинним законодавством. При здійсненні контролю посадова особа підвладна лише своєму безпосередньому і прямому начальнику.

При здійсненні митного контролю працівники митних органів вправі:

— вимагати безпосереднього надання і ознайомлення із необхідними документами, у тому числі банківськими, інформацією, яка пов'язана із здійсненням зовнішньоекономічної та іншої господарської діяльності, що має відношення до митної справи і функцій митних органів;

— отримувати всі необхідні довідки, письмові та усні пояснення від посадових осіб та інших співробітників, спрямовані на отримання митними органами інформації про порушення порядку ввезення (вивозу) ліцензованих товарів;

— опечатувати приміщення;

— вилучати документи в тому разі, коли вони підлягають перевірці в іншому місці на підставі відповідного акта;

— мати доступ на територію і в приміщення, де можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, а також необхідні для такого контролю документи.

При необхідності посадовим особам митних органів встановлюється місце і час для ознайомлення з інформацією і документами.
Визначення періоду перебування під митним контролем здійснюється у відповідності з обраним митним режимом. Товари і транспортні засоби знаходяться під митним контролем з моменту його початку до його закінчення. Законодавство встановлює і максимальний термін. Наприклад, максимальний термін зберігання товарів у режимі митного складу не повинен перевищувати три роки.

Визначення початку здійснення митного контролю транспортних засобів і товарів здійснюється в залежності від того, чи здійснюється їх ввезення чи вивезення. При їх ввезенні початок митного контролю визначається моментом перетину транспортними засобами митного кордону. При вивезенні митний контроль починається з моменту прийняття митної декларації. Митний контроль завершується моментом прийняття рішення про випуск товарів і транспортних засобів.

Митні органи у межах своїх повноважень вправі застосовувати примусові заходи до порушників режиму зони митного контролю. Вони вправі у примусовому порядку зупиняти і повертати в зони митного контролю транспортні засоби та громадян, які без дозволу митних органів увійшли із зони митного контролю на митну територію України, а також морські та річкові судна, які без дозволу митних органів вийшли з зони митного контролю за межі митної території України і не перебувають у територіальних водах інших держав.

 

Особливий режим митного контролю

Чинне законодавство також передбачає можливість звільнення від певних форм митного контролю, особливо догляду. Вони дістали назву особливих режимів митного контролю і встановлюються виключно МК України та іншими законами України. Митниця вправі не застосовувати всі чи окремі заходи митного контролю. При цьому митні пільги при проходженні митного контролю встановлені для державних органів України, їх посадових осіб й окремих громадян. Втім незастосування до них митного контролю не означає їх звільнення від обов'язку дотримуватися встановленого порядку переміщення через митний кордон товарів та інших предметів. Тому, якщо буде достатньо даних, що свідчать про зловживання наданими пільгами та про скоєні порушення правил переміщення товарів і предметів через митний кордон, митними органами може бути прийняте рішення про проведення стосовно них митного контролю у повному обсязі.

Не підлягає догляду особистий багаж Президента України та членів його сім’ї, які його супроводжують, особистий багаж народних депутатів. Відповідно до МК України не підлягають митному контролю військові кораблі, судна забезпечення Військово-морських сил, які повністю укомплектовані військовою командою і бойові повітряні судна, які прямують через митний кордон України. Кораблі забезпечення Військово-морських сил, які укомплектовано змішаною командою, військово-транспортні літаки та інші судна, що згідно із заявою Міністерства оборони України виконують завдання військово-оперативного характеру, і військова техніка, яка пересувається власним ходом, при проходженні митного кордону України звільняється від догляду, якщо інше не передбачено законодавством України. В той же час за загальним правилом особисті речі військовослужбовців від митного контролю не звільнені, якщо законодавством не передбачено інше.

Відповідальність за дотримання митного законодавства при перетинанні митного кордону України військовою технікою та особовим складом чинним законодавством покладена на командирів зазначених кораблів та суден. Відповідно й іноземні військові кораблі (судна), бойові і військово-транспортні повітряні судна, а також військова техніка, що прибуває в Україну чи вибуває з неї, також не підлягають митному догляду.

Митні органи України за узгодженням з Державною митною службою України можуть також застосовувати спеціальні митні режими догляду речей.
Такий режим застосовується при переміщенні через митний кордон України фізичними особами речей, які згідно з чинним законодавством не підлягають обов'язковому декларуванню та стягненню мита і не підпадають під категорію предметів, на переміщення яких через митний кордон встановлені заборони і обмеження. Спеціальний режим застосовується на митницях, де обладнано зони (коридори) спрощеного митного контролю. Як і вище, спрощений режим догляду речей не означає звільнення фізичних осіб від обов'язку дотримуватися встановленого порядку переміщення речей та інших предметів через митний кордон України.

Питання для перевірки знань студентів

1. Дайте визначення поняття митного режиму?

2. Як проходить встановлення митного режиму?

3. Які ви знаєте види митного режиму?

4. Які є види митного контролю?

5. Які є форми митного контролю?

6. Охарактеризуйте зони митного права.

7. Як відбувається здійснення митного контролю?

8. Які є права та обов’язки суб’єктів митного контролю?

Тема 4. Митне оформлення

Навчальна мета: охарактеризувати митне оформлення.

В результаті вивчення теми студенти повинні знати:

· Поняття митного оформлення.

· Етапи строки митного оформлення.

· Митне декларування і порядок його здійснення.

· Форми митного декларування.

 

Література: 2, 4,6,9,12,18,37,57,67,68,84-100

 

Поняття митного оформлення.

Зовнішньоекономічна діяльність, насамперед зовнішня торгівля, неможливі без переміщення через митний кордон країни юридичними і фізичними особами товарів і транспортних засобів. Фізичними особами, що перетинають митний кордон України, переміщуються і предмети. За такого переміщення товари і транспортні засоби підлягають митному оформленню і митному контролю в порядку і на умовах, що визначені у митному кодексі України та інших нормативних актах Кабінету Міністрів України і ДМСУ.

Митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспорту, що переміщуються через митний кордон України і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

У той же час митне оформлення можна розглядати як обов'язок осіб, що переміщають товари пройти певну процедуру, як послідовні дії митних органів щодо легалізації переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон.

Митне оформлення являє собою дії посадових осіб митних органів, які здійснюються у встановленій послідовності і спрямовані на забезпечення дотримання чинного законодавства і встановленого порядку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон.

Законом визначено місце і час проведення митного оформлення. Воно здійснюється в місцях розташування відповідних підрозділів митних органів протягом часу, що його встановлюють митні органи за погодженням із органами, уповноваженими здійснювати види контролю. Згідно з міжнародними договорами митне оформлення у пунктах пропускання через митний кордон України може здійснюватися цілодобово.

Митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України резидентами (крім громадян), за винятком випадків переміщення товарів і транспортних засобів через територію України у режимі транзиту, здійснюється митними органами, у зонах діяльності яких розташовані ці резиденти.

Митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України резидентами (крім громадян), за винятком випадків переміщення товарів і транспортних засобів через територію України у режимі транзиту, здійснюється митними органами, у зонах діяльності яких розташовані ці резиденти. У випадках, визначених КМ України, митне оформлення в іншому митному органі може здійснюватися за письмовим погодженням між цим митним органом і митним органом, у зоні діяльності якого розташований відповідний резидент. Місце здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України нерезидентами (крім громадян), визначається КМ України.

Митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митну територію України в режимі транзиту, транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів, митними органами із зацікавлених осіб справляється плата в порядку та в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

За рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи митне оформлення товарів окремих видів може здійснити у спеціально визначених для цього митних органах.

Таким чином, митне оформлення здійснюється:

- на митному кордоні України, що збігається з державним кордоном України, у пунктах пропускання на державному кордоні України, через які здійснюється залізничне, автомобільне, морське, річкове, повітряне й інше сполучення, а також в інших районах митної території України;

- у пунктах, розміщених на митному кордоні України, де він збігається з межами спеціальних митних зон, а також на території спеціальних митних зон;

- у зонах митного контролю на території і в приміщеннях підприємств за умови, що будуть виконані вимоги щодо забезпечення митного контролю в повному обсязі.

Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

З метою митного контролю і митного оформлення митниці на підставі мотивованого письмового розпорядження можуть брати проби і зразки товарів, інші предмети для проведення їхнього дослідження. Проби і зразки товарів та інших предметів беруться в мінімальних кількостях, що забезпечує можливість їхнього дослідження щодо:

- встановлення країни походження товарів;

- визначення місця товару в тарифній класифікації;

- експертиз сертифікації товарів і послуг.

У передбачених законодавством випадках митне оформлення товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон держави, може бути проведене тільки після здійснення ветеринарного, фітосанітарного, екологічного й інших видів державного контролю.

З початком митного оформлення на товари і транспортні засоби поширюється режим, що різко обмежує можливість користуватися і розпоряджатися товарами і транспортними засобами, щодо яких митне оформлення не закінчене.

Митне оформлення має формальне визначення. Повне оформлення ВМД полягає у формальній ознаці - проставленні на всіх її аркушах особистої номерної печатки інспектора митниці.

На схемі схематично показано порядок здійснення митного оформлення.

Етапи, строки митного оформлення

У різних країнах світу підхід до митного оформлення різний.

Відповідно в Україні передбачено чотири етапи митного оформлення.

Перший етап митного оформлення - попередні операції і перевірка ВМД та інших документів підрозділами митної статистики. Разом із ВМД направляється її електронна копія. Уміщена в ній інформація повинна відповідати тій, яка внесена в оригінал. На підставі подання ВМД підрозділи митної статистики перевіряють факти застосування до даного суб'єкта ЗЕД санкцій за порушення її правил. Перевірка на першому етапі завершується поставленням штампа "Перевірено".

До попередніх операцій належать всі дії, які мають відношення до митної справи і передують основному митному оформленню та приведенні товарів і транспортних засобів під визначений митний режим. При попередніх операціях митні органи роблять попереднє митне оформлення, яке спрямоване на недопущення ввезення на митну територію держави і вивезення з цієї території товарів і транспортних засобів, що заборонені до такого ввезення і вивезення, а також ідентифікацію товарів і транспортних засобів для митної мети.

Другий етап митного оформлення. - перевірка ВМД і документів, оголошеної митної вартості і нарахування митних платежів відділом митних платежів митниці і відділом тарифів митної вартості у визначеному Держслужбою порядку. Власне, цей етап є аналітичним. Він закінчується проставленням штампу на ВМД "Сплачено".

Третій етап митного оформлення - перевірка вантажним відділом митниці позначених декларантом у ВМД відомостей на відповідність митним правилам та поданим комерційним документам. Після такої перевірки на всіх аркушах ВМД проставляються штампи "Під митним контролем" і реєстраційний номер. Сама ВМД реєструється в журналі обліку вантажних декларацій. Після цього ВМД вважається прийнятою для оформлення. Це має і правовий наслідок - з цього моменту декларант має відповідати за вказані в ній дані. Ця декларація не може бути відкликана декларантом. Кожній декларації присвоюється реєстраційний номер, який заноситься: її порядкового та реєстраційного номерів, типу, відомостей про відправника й отримувача, про особу, яка відповідає за фінансове регулювання, про декларанта. Якщо буде прийняте рішення про підмову в митному оформленні, то вказується відповідний документ.

Вантажна митна декларація не приймається до оформлення, вона:

1) направляється без повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів;

2) заповнена декларантом з порушенням Положенням про вантажну митну декларацію;

3) заповнена з підчистками і помилками. Виправлення можуть бути зроблені лише шляхом перекреслення помилкових і внесення правильних відомостей та в інших передбачених законом випадках.

Якщо підстави для відмови в митному оформленні відсутні, то вантажним відділом приймається рішення про здійснення огляду товару. За звертанням особи, яка отримує товар, може бути оформлений Акт про огляд за встановленою формою.

Четвертий етап митного оформлення - проведення, в разі необхідності, огляду товару і повне оформлення ВМД. Огляд товару здійснюється за його зовнішніми ознаками вибірково чи повністю. На цьому етапі митниця також може відмовити в митному оформленні товару після прийняття ВМД лише в передбачених законом випадках. Такі випадки є поодинокими.

ВМД вважається повністю оформленою за наявності на всіх її аркушах особистої номерної печатки інспектора митниці, який здійснював митне оформлення. Залежно від митного режиму інспектором вантажного відділу, який завершив митне оформлення, накладається чи змінюється митне забезпечення.

Оформлені митницею листи ВМД розподіляються в такому порядку:

- перший основний лист ("Примірник для митниці") зберігається разом із комплектом документів, на підставі яких здійснилося митне оформлення в митному підрозділі, що здійснював це оформлення протягом 12 місяців. Після цього терміну передаються в архів митниці;

- другий основний лист ("Примірник для статистики") використовується в підрозділах митної статистики органу ДМСУ;

- третій основний лист ("Примірник для митниці") використовується в підрозділах митних прибутків і платежів органу ДМСУ;

- журнал обліку із четвертий основний лист ("Примірник для митниці") використовується в залежності від виду зовнішньоекономічної операції:

- під час оформлення товарів, які вивозяться за межі митної території України, лист передається декларанту для доставки разом із товаром* в пункт пропуску на державному кордоні України. Після процедури пропуску він передається в архів митниці, що здійснила пропуск товарів через державний кордон;

- під час оформлення товарів які ввозяться на митну територію України, лист передається декларанту;

- п'ятий основний лист ("Примірник для декларанта") передається декларанту. У той же час можуть бути передбачені і додаткові листи ВМД (форми ТД-3).

У разі необхідності митні органи вправі видавати засвідчені особистою номерною печаткою інспектора митниці ксерокопії оформленої ВМД. Для обліку таких копій ведеться спеціальний журнал.

Закінчуючи кожне митне оформлення складається реєстр, в який заносяться всі використані під час митного оформлення товару документи. Сам реєстр засвідчується особистою номерною печаткою і підписом інспектора, який закінчив митне оформлення. Він зберігається разом з іншими документами, які слугували підставою для митного оформлення.

Митне декларування і порядок його здійснення

Однією з умов пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон є їхнє декларування. Під декларуванням розуміється повідомлення митному органу учасниками ЗЕД необхідних для митного оформлення і митного контролю відомостей про товар і транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон, про їх митний режим та інше. Іншими словами, під декларуванням товарів необхідно розуміти встановлений чинним законодавством порядок переміщення через митний кордон вантажів під контролем митних органів.

Декларанта - юридична чи фізична особи, яка здійснює декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України (ч. 5 ст. І МК), та декларування митної вартості - заява особи митного органу за встановленою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи формою відомостей щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи по відношенню до яких змінюється митний режим (ч. 6 ст. 1 МК).

Декларування виконує декілька основних функцій:

1) забезпечення митних органів необхідними відомостями про товари і транспортні засоби.

2) підтвердження декларантом правомірності вчинених дій щодо товарів і транспортних засобів, які поміщаються під обраний режим.

3) контрольна на підставі декларування митні органи перевіряють відповідність заявлених у декларації відомостей про товари і транспортні засоби фактичним даним.

Процедура декларування включає форми і перелік даних, що визначається КМ України та іншими актами. Декларування транспортних засобів, товарів і інших предметів, а також предметів міжнародних, іноземних організацій і представництв проводиться безпосередньо їх власником або на підставі укладеного договору іншими підприємствами, які допущені у встановленому порядку митницею до декларування. Предмети, які проходять через митний кордон України громадянами, декларуються цими громадянами. У більшості країн декларування здійснюється у двох формах: за вантажною митною декларацією або за товаротранспортними документами.

Декларування спричиняє певні правові наслідки. З моменту декларування виникають зобов'язання щодо сплати мита і податків. При виявленні недостовірного декларування декларація є доказом скоєного злочину.

За загальним правилом місце декларування товарів визначається за місцем здійснення митного оформлення. Відповідно до ст. 86 МК товари і транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, декларуються митному органу, який здійснює митне оформлення цих товарів і транспортних засобів. Транспортні засоби, що використовуються для переміщення товарів, декларуються одночасно з цими товарами, за винятком випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Морські, річкові та повітряні судна декларуються митному органу в порту чи аеропорту прибуття на митну територію України або в порту чи аеропорту відправлення з митної території України. Порожні транспортні засоби та транспортні засоби, які перевозять пасажирів, декларуються в місці перетину митного кордону України або в митному органі за місцем розташуванням власника транспортного засобу.

Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються службовою особою митного органу, що її прийняла, проставлення позначок на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу.

З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення. Митний орган немає права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі встановлені митним законодавством умови. Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути мотивована, а причини відмови письмово повідомлені декларанту.

Відомості, які оголошуються громадянами під час переміщення через митний кордон товарів та інших предметів, встановлені однойменним переліком. До таких відомостей належать:

- режим переміщення товарів і предметів через митний кордон: в'їзд, виїзд, транзит;

- відомості про фізичну особу прізвище, ім'я, по батькові, серія та номер паспорту;

- місце постійного проживання (країна);

- громадянство (підданство);

- з якої або в яку країну направляється;

- чи прямують разом з ними діти і скільки;

- кількість місць супроводжуваного багажу, включаючи ручну поклажу;

- кількість місць несупроводжуваного багажу, який відправлено за вантажними документами;

- сума національної валюти України, іншої валюти готівкою, валютних цінностей, кількість виробів із недорогоцінних металів та дорогоцінних каменів у будь-якому вигляді та стані;

- наявність товарів, що потребують обов'язкового декларування і переміщення яких через митний кордон здійснюється за довільними документами відповідних компетентних органів - будь-якої зброї, набоїв і вибухових речовин, наркотиків і психотропних речовин, предметів старовини та мистецтва, друкованих та інших носіїв інформації, отруйних і сильнодіючих речовин і ліків, радіоактивних матеріалів, об'єктів флори і фауни, їх частин і отриманої від них продукції, високочастотних радіоелектронних пристроїв і засобів зв'язку;

- наявність товарів, які підлягають обкладенню митом;

- наявність товарів, які ввозяться (вивозяться) тимчасово;

- транспортний засіб;

- додаткова інформація про назву та інші розрізнювальні ознаки товару: номер, дата видання дозвільного документа;

- відомості про транспортний засіб - вид, марка, рік випуску, об'єм двигуна, номер шасі, кузова, двигуна;

- митний режим - ввезення (вивезення) (тимчасове, зворотне).

- Всі перелічені відомості підтверджуються особистим підписом.

Форми митного декларування

Форми митного декларування безпосередньо визначені в МК України. Як уже зазначалося, декларування проводиться шляхом заяви в установленій формі (письмово, усно і т.п.) точних даних про мету переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів і про самі товари й інші предмети, інших необхідних для митного контролю і митного оформлення відомостей. Це проводиться спеціальним документом, що дістав назву митної декларації. Відповідно до ч. 12 ст.1 МК України митна декларація — письмова заява встановленої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон.

Митне законодавство передбачає декілька варіантів процедури декларування:

1) шляхом подання в митний орган вантажної митної декларації ВМД. Вона складається з 4 аркушів і містить 54 граф, частина з яких заповнюється декларантом, а частина — митним органом. Декларація містить відомості про відправника й одержувача товару, країну контракту (країну, у якій зареєстрована фірма-партнер), країну походження товару (для імпортера) чи країну призначення (для експортера), про умови постачання, про валюту контракту, транспорт, на якому повинен бути доставлений товар, про митницю, на якій він має пройти оформлення, квоту (для товарів, експорт яких квотується, вказується тільки залишок квоти без уже вивезеної частки), митної вартості товару і підстав стягнення мита і зборів;

2) шляхом подання в митний орган письмової заяви, складеної в довільній формі, щодо товарів, з яких не стягуються мито і податки і не застосовуються заходи економічної політики;

3) за спрощеною формою відбувається декларування при переміщенні фізичними особами товарів не з комерційною метою. Для декларування транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон фізичними особами, встановлена особлива форма декларації. Якщо декларант з поважних причин, перелік яких визначається спеціально, не може здійснити у повному обсязі декларування товарів і транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України, безпосередньо під час переміщення їх через митний кордон України (крім товарів, які переміщуються транзитом через територію України), такі товари можуть бути випущені у вільний обіг у спрощеному порядку після подання митному органу тимчасової чи неповної декларації та під зобов'язання про подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку не пізніше ніж через 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг;

4) у разі, коли товари регулярно переміщуються через митний кордон України однією і тією ж особою на одних і тих же умовах та підставах, митний орган може дозволити такій особі подавати періодичну митну декларацію, яка оформляється на переміщення товарів за певний погоджений з митним органом період. Порядок та умови подання періодичної митної декларації визначаються KM України;

5) до ввезення товарів на митну територію України декларантом може подаватися до відповідного митного органу попередня митна декларація. Подання попередньої митної декларації при ввезенні на митну територію України підакцизних товарів є обов'язковим.

Уповноважена на декларування особа називається декларантом. Загалом декларант — організація, яка заповнює і подає митну декларацію і товари в митні органи. Декларант зобов'язаний виділити спеціальних осіб, які мають право на здійснення від її імені декларування. Ці особи теж називаються декларантами. їхні дії зв'язані з декларуванням транспортних засобів, товарів та інших предметів, а також предметів міжнародних іноземних організацій і представництв. Повноваження декларанта повинні бути визначені так, щоб він міг здійснювати права й обов'язки декларанта в повному обсязі. Митниця може вимагати від декларанта представлення документів, що підтверджують його повноваження, а за наявності обґрунтованих сумнівів у добросовісності здійснення особою дій по декларуванню запропонувати декларанту скласти повноваження.

Відповідно до СТ.89 МК України декларантом можуть виступити:

1) підприємства або громадяни, яким належать товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, або уповноважені ними митні брокери (посередники);

2) громадяни, уповноважені власниками зазначених товарів і транспортних засобів на здійснення декларування нотаріально, засвідченими дорученнями. Якщо декларування здійснюється на професійній основі, то така особа дістала назву митний брокер.

Функції декларанта можуть виконувати тільки українські юридичні і фізичні особи, за винятком випадків переміщення через митний кордон України фізичними особами товарів не для комерційної мети і в інших передбачених законом випадках.

Декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, є він |власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Він є носієм суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.

Декларант зобов'язаний:

— здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до встановленого порядку;

— на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні І засоби для митного контролю і митного оформлення;

— надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур;

— сплатити податки та збори.