Тема 7. Митно – тарифне регулювання

Навчальна мета: охарактеризувати зміст основні положення митно-тарифного регулювання.

В результаті вивчення теми студенти повинні знати:

· Поняття і значення митного регулювання.

· Митна вартість.

· Види мита.

· Порядок нарахування мита.

· Митна статистика.

Література: 5, 6,8,12,21,45,78,45,79,87.91,117-132.

 

Поняття і значення митного регулювання

Митно-тарифне регулювання - це один із видів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заснований на використанні цінового фактора впливу на зовнішньоторговий обіг.

Його сутність полягає в стягненні мита з імпортного товару, що прямо захищає внутрішній ринок і внутрішні ціни і дає можливість національним товаровиробникам одержувати додатковий прибуток за рахунок підвищення загального рівня цін на вітчизняні товари.

Шляхом встановлення мита на іноземні товари державна влада вирівнює умови для конкуренції шляхом штучного підвищення їх ціни, що створює сприятливі умови для становлення і розвитку національного товаровиробника. Ключовим елементом тарифних засобів регулювання є митний тариф.

Відповідно до Закону України "Про Єдиний митний тариф України" митний тариф - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Основна мета митного тарифу сприятливих умов на території України для виробництва і споживання товарів, захист економіки країни від несприятливого виливу іноземної конкуренції; забезпечення умов для ефективної інтеграції у світову економіку. Основними елементами митного тарифу є мито, ставки мита, митна вартість товару, тарифні пільги.

Митна вартість

Митна вартість - встановлена міжнародного угодою як ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті на момент перетину митного кордону. Для визначення митної вартості встановлені єдині критерії: момент перетину митного кордону та ціна угоди (вартість, зазначена в рахунку-фактурі).

Фактурна вартість - це ціна товару, обумовлена в контракті та відповідно в рахунку-фактурі.

Функції митної вартості:

1. Фіскальна - митна вартість є основою для нарахування митних платежів;

2. Правоохоронна - як основа для застосування санкцій за порушення митних правил;

3. статистична функція.

Під час обчислення митної вартості товарів витрати, зроблені до перетину митного кордону, додаються до фактурної вартості: за навантаження товару на транспортний засіб, за страхування, сплачене вивізне мито.

Витрати, зроблені після перетину митного кордону, віднімаються (якщо вони включені до рахунку-фактури).

Головне правило визначення митної вартості - її обчислення на основі рахунку-фактури з обов'язковим документальним підтверд­женням усіх складових.

До митної вартості включаються:

- ціна товару;

- витрати на транспортування, навантаження, розвантаженим, страхування;

- комісійні, брокерські;

- плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів.

Для підтвердження достовірності заявленої митної вартості митні органи можуть використати такі документи: рахунки-фактури; рахунки-проформи; товарно-транспортні накладні; ліцензії; сертифі­кати, походження; банківські документи щодо розрахунків за контрактом; копія експортної ВМД країни відправлення; договори на поставку; договори про спільну діяльність; контракти з третіми особами; ліцензійні та авторські угоди; договори доручення, комісії, агентські та брокерські угоди; рахунки за комісійні і брокерські послуги; замовлення на поставку, договори перевезення та страхування; прайс-листи виробника і продавця товару, бухгалтерська документація.

Якщо визначена митна вартість менша за мінімальну митну вартість, то для стягнення податків і зборів застосовується мінімальна митна вартість.

У разі відсутності достовірної інформації органи митної служби вправі використовувати цільову інформацію, що міститься в їх базі даних, каталогах торговельних фірм, довідниках, інформацію організацій, що проводили експертизу. Ці дані використовуються як довідкова інформація для попереднього порівняння із заявленою ціною товару. У кожному конкретному випадку здійснюється коригування митної вартості з урахуванням технічних, функціональних, якісних характеристик товару, сортності, умов угоди, сезонних коливань цін, витрат на транспорт і страхування.

За явної невідповідності заявленої митної вартості товарів або у разі неможливості перевірки її обчислення митні органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари, що діють у провідних країнах - експортерів зазначених товарів.

Ідентичними вважаються товари, що мають однакові ознаки з товарами, що підлягають оцінці: призначення і характеристики; якість; наявність одного і того ж товарного знаку та репутація на ринку; країна походження; виробник.

У разі встановлення індикативних цін на товари, які експортуються, ЗЕ угоди щодо них підлягають реєстрації чи передбачають отримання ліцензії. Ціна товару зазначається в картці реєстрації (обліку) контракту чи ліцензії і додаткове її обгрунтування експортером не проводиться. Якщо ціна, що обумовлена в угоді, відрізняється від індикативної, для митного оформлення таких товарів необхідно подати лист-погодження.

Види мита

Товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі її, підлягають обкладанню митом, якщо інше не передбачено законодавством.

Мито — податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Обкладання митом здійснюється в порядку та за ставками, встановленими Законом України "Про Єдиний митний тариф України".

Ввізне мито нараховується та стягується під час митного оформлення товарів та інших предметів, що ввозяться за вантажною митною декларацією на митну територію України з метою вільного використання на цій території. Ввізне мито диференційоване.

До товарів, що походять із тих країн, які разом з Україною входять до митних союзів або утворюють-із нею спеціальні митні союзи, застосовуються преференційні ставки Митного тарифу України.

Якщо не виконуються вищенаведені умови, то застосовуються повні ставки Митного тарифу. В Україні застосовуються такі види мита:

- адвалерне - нараховується у відсотках до митної вартості;

- специфічне - нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товару;

- комбіноване - поєднує два попередні види митного обкладання.

На окремі товари і предмети може встановлюватися сезонне ввізне та вивізне мито (на термін до 4 місяців з моменту їх установлення).

В окремих випадках під час ввезення на митну територію України і вивезенні за межі цієї території товарів можуть застосовуватися:

спеціальне мито - застосовується як:

- захисний захід, якщо товари ввозяться на митну територію України, у таких кількостях або на таких умовах, які завдають чи загрожують завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкурентних товарів

- як запобіжний захід щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують загальнодержавні інтереси, а також як захід для припинення недобросовісної конкуренції

- як захід у відповідь на дискримінаційні дії та недружні дії з боку іноземних держав проти України або у відповідь на дії окремих країн та їх союзів, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України;

антидемпінгове мито застосовується у випадках:

- ввезення на митну територію України товарів за ціною, істотно нижчою за їх конкурентну ціну в країні експорту на момент цього експорту, якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів чи перешкоджає організації або розширенню виробництва;

- вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення завдає чи загрожує завдати шкоди загальнодержавним інтересам України;

компенсаційне мито - застосовується у випадках:

ввезення на митну територію України товарів, при виробництві або експорті яких прямо чи побічно використовувалася субсидія, якщо таке вивезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам.

Основою для нарахування ввізного мита є:

- митна вартість товарів (при застосуванні адвалерної ставки мита);

- кількісні показники товарів відповідно до одиниць виміру товарів або кількісні характеристики товарів (при застосуванні специфічної ставки мита).

Митні пільги - визначені законодавством України переваги у вигляді зниження або відміни мита та обмежень, що надаються окремим юридичним та фізичним особам.

Допускається зниження ставок мита під час ввезення на митну територію України та вивезенні за межі цієї території товарів та предметів, які відремонтовані та ввезені на митну територію України або вивезені за межі цієї території; пошкоджені до пропуску їх через митний кордон, але придатні для використання як вироби або матеріали.

Пільгове обкладення митом або безмитне ввезення (вивезення) допускається щодо товарів, які:

- ввозяться у спеціальні митні зони на території України для кінцевого споживання в цих зонах;

- товарів, які вивозяться із спеціальних митних зон для споживання за межами митної території України та походять з цих зон;

- вивозяться із спеціальних митних зон на митну територію України та походять з цих зон.

Тарифні преференції - пільги, по відношенню до товарів, які переміщуються через митний кордон України у вигляді повернення раніше сплачуваного мита, встановлення тарифних квот на ввезення або вивезення товару на умовах взаємності або в односторонньому порядку при реалізації торгівельної політики в Україні, які:

- походять з держав, що утворюють разом з Україною митний союз або зону вільної торгівлі;

- походять з країн, що розвиваються і користуються Загальною системою преференцій;

- обертаються в прикордонній торгівлі.

Мито, сплачене за товари, ввезені на митну територію України для складання, монтажу, переробки або обробки з подальшим зворотнім вивезенням протягом 1 року, може бути повністю або частково повернуто власнику товарів при їх вивезенні за межі митної території України та пред'явлення свідоцтв про використання цих товарів.

Від сплати мита звільняються:

1) транспортні засоби, що здійснюють регулярні міжнародні перевезення вантажів, багажу та пасажирів, а також предмети матеріально-технічного постачання і спорядження, паливо, продовольство та інше майно, необхідні для їх нормальної експлуатації;

2) предмети матеріально-технічного постачання та спорядження, паливо, сировина для промислової переробки, продовольство та інше майно, що вивозяться за межі митної території України для забезпечення виробничої діяльності українських та орендованих українськими підприємствами суден, які ведуть морський промисел, а також продукція їх промислу, що ввозиться на митну територію України;.

3) валюта України, іноземна валюта та цінні папери;

4) товари та інші предмети, що підлягають оберненню у власність держави;

У предмети, що ввозяться в Україну для офіційного і особистого користування або вивозяться за кордон організаціями та особами, які користуються правом безмитного ввезення в Україну та безмитного вивезення з України таких предметів.

Порядок нарахування мита

Порядок нарахування мита має важливе значення. Мито нараховується митним органом України відповідно до положень Закону України «Про Єдиний митний тариф» і ставок Єдиного митного тарифу України, чинних на день подання митної декларації. Мито сплачується платниками у національній валюті України і за ставками, що діють на день подання вантажної митної декларації до митного оформлення.

Мито сплачується митним органам України, а стосовно товарів та інших предметів, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях, — підприємствам зв'язку. Сплата мита може бути здійсненна шляхом перерахування суми коштів за безготівковим розрахунком на рахунок митного органу або внесення суми зазначених коштів готівкою до каси митного органу. При безготівковому розрахунку сплатою ввізного мита вважається надходження коштів на депозитний рахунок митного органу. Також сплата ввізного мита може здійснюватися внесенням авансових сум на рахунок митного органу.

Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладанню, грунтуються на їх митній вартості. Тому треба правильно визначити митну вартість і зазначити її у ватажній митній декларації. При визначенні митної вартості застосовуються офіційні курси іноземних валют, визначені Національним банком України на день подання вантажної митної декларації до митного оформлення.

Митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків та зборів визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджуючих документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами. При визначенні митної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі, крім вартості самих товарів, враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України. За відсутності таких підтверджень або у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості, митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари.

Відповідно до ст. 259 МК України митна вартість товарів — це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень МК. Митна вартість нараховується відповідно до встановлених МК методів. Так, відповідно до ст. 266 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

· за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються;

· за ціною угоди щодо ідентичних товарів;

· за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів;

· на основі віднімання вартості;

· на основі додавання вартості;

· резервного.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів.

Відповідно до її положень для визначення митної вартості товарів до ціни угоди при цьому додаються, якщо вони не були раніше до неї включені, такі витрати:

1) витрати на доставку товарів до аеропорту, порту чи іншого місця ввезення товарів на митну територію України:

а) вартість транспортування;

б) витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження і перевалку товарів;

в) страхові суми;

2) витрати, що їх зазнав покупець:

а) комісійні та брокерські винагороди, за винятком комісійних за закупівлю товару;

б) вартість контейнерів та іншої багатооборотної тари, якщо відповідно до товарної номенклатури вони розглядаються як одне ціле з товарами, що оцінюються;

в) вартість пакування, включаючи вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням;

3) відповідна частина вартості таких товарів та послуг, які прямо чи побічно надаються покупцеві безоплатно або за зниженою ціною для використання у зв'язку з виробництвом або продажем (відчуженням) на вивезення товарів, що оцінюються, якщо відповідна частина не була включена до заявленої ціни:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів та інших комплектуючих виробів, які с складовою частиною товарів, що оцінюються;

б) інструментів, штампів, форм та інших подібних предметів, використаних на виробництво товарів, що оцінюються;

в) матеріалів, витрачених на виробництво товарів, що оцінюються
(мастильних матеріалів, палива тощо);

г) інженерної проробки, дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами митної території України і безпосередньо необхідних для виробництва товарів, що оцінюються;

4) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів інтелектуальної власності, які покупець (імпортер) прямо чи побічно повинен сплатити як умову продажу (відчуження) товарів, що оцінюються;

5) відповідна частина прибутку від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи побічно йде на користь продавця.

Зазначений метод використовується для визначення митної вартості товарів, якщо:

1) немає обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання товарів, що оцінюються, за винятком тих, які:

а) вводяться або вимагаються законом;

б) обмежують географічний регіон, в якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не суттєво впливають на ціну товару;

2) продаж (відчуження) та ціна угоди не залежить від дотримання умов, вплив яких неможливо врахувати;

3) використані декларантом відомості підтверджені документально та є кількісно вираженими та достовірними;

4) жодна частина прибутку від будь-якого наступного перепродажу, реалізації чи використання товарів покупцем не буде надходити прямо чи побічно на користь продавця;

5) учасники угоди (експортер та імпортер) не є взаємозалежними особами, за винятком випадків, передбачених пунктом 7 частини З цієї статті.

У той же час для визначення митної вартості товарів за резервним методом не можуть використовуватись:

1) ціна товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

2) ціна товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

3) ціна товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

4) довільно встановлена чи достовірно не підтверджена ціна товарів;

5) витрати на виробництво, що відрізняються від тих, які були визначені для розрахунків ціни ідентичних або подібних (аналогічних) товарів;

6) мінімальна митна вартість;

7) більша з двох альтернативних вартостей.

Відповідальність за прийняття рішення щодо митної вартості товарів несе посадова особа органу митної служби, до компетенції якої належить визначення цієї вартості.

При явній невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів вартості або у разі неможливості перевірки її обчислення митні органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, ціни на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах — експортерах зазначених товарів та інших предметів.

Митна статистика

Важливим напрямом митної справи є митна статистика. Відповідно до ст. 303 МК України завданнями митної статистики є:

1) об'єктивний та достовірний облік даних про переміщення товарів через митний кордон України; збирання, формування, опрацювання, узагальнення, всебічний аналіз та зберігання статистичної інформації з питань митної справи та зовнішньої торгівлі товарами;

2) подання статистичної, довідкової, аналітичної інформації з питань митної справи та зовнішньої торгівлі товарами органам державної влади в порядку, встановленому законом;

3) захист статистичної інформації, яка відповідно до законодавства України не підлягає розголошенню.

Митна статистика є складовою частиною загальнодержавної системи статистичного обліку і звітності. Відповідно до визначених завдань митна статистична інформація формується, узагальнюється, аналізується митними органами і використовується в інтересах зміцнення зовнішньоекономічних зв'язків, поліпшення тарифного та нетарифного регулювання, подальшої інтеграції України у загальносвітову систему економічних відносин. Разом з тим забороняється вимагати від митних органів статистичну інформацію, не передбачену державною статистичною звітністю, МК та іншими законами України.

Митна статистика складається з митної статистики зовнішньої торгівлі і спеціальної митної статистики. Відповідно митна статистика зовнішньої торгівлі являє собою узагальнену та відповідним чином систематизовану інформацію про переміщення товарів через митний кордон України. Вона формується, узагальнюється та аналізується ДМСУ на основі даних, які містяться у вантажних митних деклараціях. Потім ці дані використовуються відповідними органами державної влади для здійснення контролю за надходженням податків, зборів та інших обов'язкових платежів до Державного бюджету України, валютного контролю, аналізу стану зовнішньої торгівлі України, її торговельного і платіжного балансів та економіки в цілому.
Ведення митної статистики здійснюється за методологією, яка забезпечує порівнянність даних митної статистики зовнішньої торгівлі України з даними державної статистики інших держав. Державна митна служба України забезпечує регулярне публікування даних митної статистики зовнішньої торгівлі.

Для забезпечення завдань, покладених на митні органи Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, митними органами формується, узагальнюється та аналізується спеціальна митна статистика. Порядок ведення спеціальної митної статистики визначається законом.

Для формування митної статистики використовуються документи та відомості, які подаються до митних органів юридичними та фізичними особами згідно з нормами МК України, якими визначається порядок здійснення митного контролю та митного оформлення.

Статистична інформація з питань зовнішньої торгівлі використовується для:

1) визначення стратегії, тактики та основних напрямів розвитку зовнішньоекономічної діяльності;

2) аналізу та прогнозування зовнішньоекономічної політики і ситуації, що склалася чи складатиметься на світовому ринку;

3) проведення переговорів з торговельно-економічних питань,

4) застосування методів тарифного і нетарифного регулювання;

5) складання торговельного та платіжного балансів України, планування і проведення валютно-фінансової політики;

6) визначення ринків збуту товарів;

7) формування статистики зовнішньоекономічних зв'язків України.
ДМСУ здійснює розроблення, впровадження та ведення відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій. Порядок їх ведення встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Зазначені класифікатори використовуються виключно для митних цілей. ДМСУ інформує органи державної влади та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності про зміни і доповнення, внесені до класифікаторів, зазначених у частині першій цієї статті.

Питання для перевірки знань студентів

1. Дайте визначення поняттю і значенню митного регулювання?

2. Охарактеризуйте митну вартість.

3. Які є види мита?

4. Як здійснюється порядок нарахування мита?

5. Що являє собою митна статистика?