Навчальний посібник з дисципліни «Митне право»

Навчальний посібник з дисципліни «Митне право»

Укладач: Басюк Ірина Миколаївна – викладач юридичних дисциплін коледжу Подільського державного аграрно-технічного університету

Зміст

Методичні вказівки……………………………………………………............3-4

Митне право України………………………………………………………..17-32

Митна справа в Україні……………………………………………………..11-55

Митний режим та митний контроль………………………………………51-84

Митне оформлення…………………………………………………….…..84-100

Переміщення та пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України……………………………………………………...…….201-274

Організаційно-правові аспекти посередницької діяльності митного брокера і митного перевізника. Декларанти……………………………………….109-117

Митно-тарифне регулювання……………………………………..……..117-132

Окремі види перевезень через митний кордон України………………..132-150

Квотування і ліцензування товарів. Сертифікація товарів, що переміщуються через митний кордон України………………………………………….…150-162

Порушення митних правил. Відповідальність за порушення митних правил…………………………………………………………………….162-201

Тематика рефератів.

Списки джерел до дисципліни.

Глосарій.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

Підсумки роботи, проведеної митницею України, свідчать про те, що відповідальне завдання - створення власної державної митної справи та структури, покликаної надійно захищати економічні інтереси держави, - в основному виконане (прийнятий Митний кодекс).

На сьогодні органи Державної митної служби України забезпе­чують митний контроль та митне оформлення зовнішньоекономічних операцій на всій території держави.

Вивчення і знання митного права в сучасний період набуває особливо важливого значення. На даний час студенти не мають достатньої та стабільної навчальної літератури з курсу митного права. Однією з причин, яка впливає на цей стан, є те, що митне законодавство України знаходиться на стадії формування, і до цього часу існують проблеми в регулюванні багатьох важливих питань.

Митне право - це комплексна галузь права, система встанов­лених (санкціонованих) державою правових норм різної галузевої належності, що регулюють суспільні відносини, пов’язані з переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, стягненням митних платежів, митним оформленням, митним контролем та іншими засобами реалізації митної політики.

Студенти повинні знати:

· джерела та принципи митного права;

· завдання та функції митних органів України;

· структуру органів митної служби України;

· мету та порядок здійснення митного контролю;

· види основних документів під час здійснення митного контролю та їх оформлення;

· поняття, види порушення митних правил;

· особливості провадження в справах про порушення митних правил;

· порядок накладання відповідальності за порушення митних правил.

Уміти:

· проводити перевірку дотримання правил митного оформлення товарів;

· орієнтуватися в діючому законодавстві України та відносинах, що виникають у галузі митної справи;

· складати та розуміти зміст основних документів і юридичних актів, що регулюють відносини, які виникають в митній справі та передбачені нормативними актами;

· вести дізнання у справах про контрабанду.

На лекційних заняттях викладач має збагатити студентів теоретичними знаннями, допомогти їм засвоїти різні концепції, погляди, дискусійні положення з найбільш важливих питань, які є в митному праві, а також сприяти розвиту вміння критично обмірковувати проблемні питання, щоб студент мав про них свою аргументовану думку. У зв’язку з цим метою лекційних занять має бути не лише детальне вивчення студентами конспектів лекцій, а й опрацювання чинного митного законодавства, додаткої літератури, що допоможе їм засвоїти основні проблеми митного права. В програмі вивчення курсу передбачено проведення семінарських занять. Цей вид занять є засобом розвитку у студентів культури наукового мислення, а також призначений для поглиблення вивчення дисципліни, оволодіння методикою наукового пізнання. Семінарське заняття являє собою групове заняття, яке проводиться під керівництвом викладача, як правило після прочитаної лекції з відповідної теми курсу і самостійної підготовки студентів групи. Це форма навчального заняття, за якою викладач організовує дискусію навколо попереднього визначених тем, до котрих готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань. Для повного оволодіння теоретичним і нормативним матеріалом з відповідного розділу (теми) необхідно опрацювати матеріали з митного права, які публікуються в періодичних виданнях, з’являються на відповідних сайтах інтернету, та слідкувати за змінами у митному законодавстві України. При підготовці до семінарських та практичних занять студенти можуть зкористатися консультацією викладачів, крім того, ознайомитися з дидактичними матеріалами та методичними розробками, а також з навчальною та науковою літературою, яка є в наявності в бібліотеці. Семінарське заняття – це завжди безпосереднє контактування зі студентами, встановлення довірливих стосунків, продуктивне педагогічне спілкування. Безперечно вичення теоретичного матеріалу неможливе без застосування його в практичній діяльності, а тому викладач повинен проводити й практичні заняття, які базуються на попередньо-підготовленому методичному матеріалі - тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, зразки документів для роботи з ними на заннятях. Практичні заняття- найбільш поширена форма професійного навчання фахівців, що дозволяє найкращим чинном реалізувати принцип зв’язку теорії та практики, навчання з життям.

Основними цілями практичних занять є: - формування у студентів умінь і навичок практичних дій, необхідних спеціалістам для грамотного виконання функціональних обов’язків;- розвиток у студентів професійно-ділових якостей, що передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою випускника певного освітнього рівня;- формування у студентів інтересу до майбутньої спеціальності. Самостійна робота є індивідуальним видом роботи кожного студента над першоджерелами та навчальними посібниками і оцінюється викладачем за результатами виступів на семінарах, та при проведенні практичних занять. Систематичне і в повному обсязі виконання завдань для самостійної роботи є обов'язковою умовою успішного засвоєння змісту основних інститутів митного права. Студент має виходити з того, що контроль за виконанням завдань для самостійної роботи викладачем буде здійснюватися регулярно. До самостійної роботи слід віднести написання рефератів. Студент матиме право, керуючись списком рекомендованих тем рефератів, що містить навчально-методичний посібник, обрати одну з них та, після узгодження її з викладачем, підготувати тільки один реферат протягом всього періоду вивчення дисципліни, захистити його та отримати оцінку. Підсумковою формою контролю є диференційований залік, який має на меті перевірку теоретичних знань та уміння застосовувати їх, вирішуючи конкретні завдання, а також уміння студентів самостійно працювати з навчальною літературою. Метою запропонованого посібника є сприяти опануванню студентами теоретичними знаннями з митного права та допомогти студентам оволодіти тенденціями практики застосування митного законодавства, усвідомити рівень законодавчого і підзаконно-правового регулювання у цій сфері. Безперечно, правове регулювання митної діяльності дуже різноманітне, і охопити в навчальному посібнику ґрунтовним аналізом усі інститути і норми митного права неможливо. Однак його зміст і структура максимально адаптовані до навчальної програми дисципліни «Митне право», яка вивчається студентами вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Даний посібник допоможе студентам грунтовно поповнити запас фахових знань, необхідних у їх подальшій практичній діяльності, і в цілому спрямувати їх зусилля на захист прав громадян, підприємств, держави та інших субєктів митних правовідносин. Задля досягнення цієї мети підібрано увесь навчальний матеріал. Посібник складається з теоретичних відомостей по всіх темах курсу, завдань для виконання практичних робіт, завдань на самостійну роботу, тематичний перелік рефератів, методичних рекомендації для виконання аудиторної контрольної роботи, варіантів аудиторної контрольної роботи та переліку залікових питань з курсу, списку рекомендованих джерел. Отже основною метою посібника є – підготувати з позицій сучасної юридичної науки універсальну за актуальністю теорію митного права, яка була б корисною студентам та викладачам.

Тема 1. Митне право України

Навчальна мета: охарактеризувати зміст та основні положення митного права України.

В результаті вивчення теми студенти повинні знати:

· Поняття, предмет, метод митного права.

· Види митних відносин.

· Джерела митного права.

· Система та принципи митного права.

· Порядок опублікування та введення в дію митних правил.

 

Література: 1, 5,7, 12,17-31,45,56.

Види митних відносин

Залежно від конкретної мети, підстав виникнення, порядку регулювання виділяються такі види митних відносин:

- Відносини, пов'язані з організацією митної справи. Вони виникають між органами державної влади з митними органами, всередині і системи митних органів під час здійснення покладених на них функцій.

- Відносини, пов'язані з переміщенням через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Виникають між митними органами й особами, що переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон.

- Відносини, пов'язані із встановленням та регулюванням ми­тних режимів. Виникають між митними органами, між митними органами й особами, що переміщають товари і транспортні засоби через митний кордон України.

- Відносини, пов'язані зі стягуванням митних платежів. Вини­кають між митними органами й особами, що переміщають товари і транспортні засоби через митний кордон України.

- Відносини, пов'язані з попередніми операціями. Виникають у зв'язку з повідомленням митних органів про перетин митного кордону про намір вивезти товари і транспортні засоби за межі митної території України; з доставкою товарів, транспортних засобів у місце, зумовлене митним органом тощо.

- Відносини, пов'язані з митним оформленням. Виникають у зв'язку з операціями та діями посадових осіб митних органів з метою забезпечення митного контролю за переміщенням через митний кордон товарів і транспортних засобів і застосування засобів державного регулювання такого переміщення.

- Відносини, пов'язані з митним контролем за товарами і транспортними засобами, що переміщуються через митний кордон. Такі відносини виникають у зв'язку з перевіркою митними органами документів і відомостей, що необхідні для здійснення митних про­цедур; митним оглядом, обліком товарів і транспортних засобів, перевіркою митних платежів тощо.

- Відносини, що пов'язані з валютним контролем, виникають у зв'язку з забезпеченням митними органами дотримання валютного законодавства під час здійснення валютних операцій.

- Відносини, пов'язані з веденням митної статистики і ТН ЗЕД. Виникають у зв'язку зі збором, обробкою й аналізом митними органами даних про переміщення товарів через митний кордон, веденням спеціальної статистики.

- Відносини, пов'язані з провадженням по здійснених злочинах ні інших правопорушеннях у сфері митної справи. Виникають у зв'язку зі здійсненням митними органами дізнання у справах про контрабанду й інших правопорушеннях у сфері митної справи, які піднесено до компетенції митних органів.

- Відносини, що пов'язані з інформуванням, консультуванням і попередніми рішеннями. Виникають у зв'язку з наданням митними органами, зацікавленим особам інформації про чинні правові акти в митній сфері, консультуванням з питань митної справи й інших питань, що входять у компетенцію митних органів, прийняттям попередніх рішень по конкретних питаннях, з якими звертаються зацікавлені особи.

- Відносини, пов'язані зі звертанням у власність держави товарів, транспортних засобів та інших предметів. Виникають у зв'язку і безоплатним вилученням у власника товарів і транспортних засобів за вироком суду у вигляді санкції за злочини у сфері митної справи постановою митного органу у вигляді санкції за порушення митних правил, а також у зв'язку з вибором митного режиму, відмовою на користь держави й реалізацією зазначених товарів і транспортних засобів.

- Відносини, пов'язані з оскарженням і розглядом рішень, дій і (чи) бездіяльності митних органів та їхніх посадових осіб. Виникають у зв'язку зі звертанням у вищий митний чи інший орган з подачею вищій посадовій особі скарги на рішення, чи дії (бездіяльність) нижчих митних органів та їх посадових осіб.

- Відносини, пов'язані з організацією державної служби в митних органах і виконанням державними службовцями покладе них на митні органи завдань і функцій. У МК України регламентовані лише відносини за участю посадових осіб зазначених органів. У дійсності суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення державної служби в митних органах, винятково широкі за своїм обсягом і різноманітні за змістом. Це відносини, що виникають у зв'язку з установленням правового статусу посад у митних органах і порядку їхнього заміщення; у зв'язку з підготовкою, підбором і розподілом кадрів, зарахуванням на ті чи інші посади; у процесі діяльності державних службовців у митних органах тощо.

Джерела митного права

Джерела митного права — різноманітні зовнішні форми вираження норм митного права, які встановлюють загальні правила поведінки суб'єктів у митній сфері.

Митні відносини є владовідносинами і основне регулятивне навантаження припадає на нормативні акти. Під час здійснення митної справи митні органи та їх посадові особи повинні керуватися виключно нормами права.

Основним джерелом митного права є Конституція України. У ній встановлено норми, які мають загальне значення про: спрямування діяльності держави та її органів, верховенство права, міжнародні договори як частину національного законодавства України, забезпечення регулювання і захисту власності, екологічної безпеки й підтримання екологічної рівноваги на території України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки, спрямованість зовнішньо­економічної діяльності на забезпечення національних інтересів шляхом підтримання мирного й взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства та інші.

Другий рівень конституційних норм - спеціальний і встановлює вихідні засади митної діяльності в Україні. Так, відповідно до п. 9 ст. 92 Конституції України засади зовнішньоекономічної діяльності і митної справи визначаються виключно законами України. За п. 22 цієї статті виключно законами України також встановлюється державний бюджет і бюджетна система; система оподаткування; податки і збори; засади створення й функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційних ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України. До повноважень КМ України п. 8 ст. 116 Конституції України віднесено організацію й забезпечення здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи. Основне навантаження регулювання митних відносин припадає все ж таки на МК України як кодифіковане зібрання найбільш важливих норм митного права. МК України прийнято 20 грудня 2001 р. і підписано Президентом України 11 липня 2002 р. Структурно МК України складається із преамбули, 21 розділу, що розбиті на 67 глав і мають 432 статті. Характерно, що кодекс у редакції від 20 грудня 2001р. мав 24 розділи, що були розбиті на 78 глав і мали аж 524 статті. Значна кількість норм митного права міститься в підзаконних нормативних актах, які дістали назву адміністративної нормотворчості. До таких нормативних актів належать укази Президента України, постанови KM України. Це пояснюється характером митної справи та необхідністю оперативно вирішувати ряд питань щодо забезпечення вигоди для українських громадян під час перетину митного кордону, підприємців під час здійснення ЗЕД, інших джерел права. У митному праві України присутня значна частка відомчих норм, що приймаються наказами Державної митної служби України. Державна митна служба України як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує проведення в життя державної митної політики, організовує функціонування митної системи та здійснює управління цією сферою відповідно до п.8 Положення про державну митну службу України, в межах своєї компетенції видає накази, організовує і контролює їх виконання. У передбачених законодавством України випадках її рішення є обов'язковими для виконання цеп гральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоуправління, підприємствами, закладами і організаціями всіх форм власності та громадянами. У разі необхідності ДМСУ видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування спільні акти, Нормативно-правові акти Держмитслужби України, як і інші, підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Серед джерел митного права можна назвати такі акти:

• Публікації Міжнародної торговельної палати, наприклад Міжнародні торгові терміни - "Інкотермс 1990", "Уніфіковані звичаї й практика для документарних акредитивів";

• Документи Європейської економічної комісії ООН, наприклад загальні умови постачань, проформи контрактів тощо;

• Звичайне право (звичаї, звичаї ділового обігу);

• Господарська практика.

Система та принципи митного права

Система митного права передбачає поділ юридичних норм цієї галузі на головні частини, основні розділи, інститути й норми.

Митне право підрозділяється на три частини: Загальну, Особливу, Спеціальну.

Загальна частина митного права включає митні правові норми, у яких виражені загальні положення, що стосуються правового регулювання всієї сукупності суспільних відносин у сфері митної справи. Положення норм Загальної частини застосовуються при реалізації всіх митно-правових норм, що утворюють галузь митного права.

До складу Загальної частини входять наступні митно-правові інститути – сукупності митно-правових норм, що регулюють однорідні суспільні відносини в митній справі: закріпляючі цілі, принципи митної справи; регулюючі правовий статус митних органів; регулюючу державну службу в митних органах і визначальний правовий статус посадових осіб митних органів; що впорядковують митно-правовий статус осіб, що переміщають товари й транспортні засоби через митний кордон; визначають форми й методи митної діяльності, серед яких важлива роль належить митно-правовим нормам, що регламентують порядок 18 прийняття актів у сфері митної справи й здійснення інших процесуальних і процедурних дій;

Особлива частина митного права містить у собі розташовані в певному порядку й логічній послідовності інститути митного права, зв’язок між якими об’єктивно обумовлена самою природою митної справи.

До складу Особливої частини входять митно-правові інститути, що поєднують наступні групи митно-правових норм, що регулюють: переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів; митні режими; митні податки й збори; митний контроль; митне оформлення; ведення митної статистики й УКТ ЗЕД.

До Особливої частини митного права належать норми, що регламентують юрисдикційну діяльність митних органів. Ці норми регулюють провадження у справах про порушення митних правил і їхній розгляд.

Спеціальна частина митного права включає питання, присвячені міжнародному митному співробітництву митної служби.

Принципи митного права являють собою вихідні нормативно-керівні засади митно-правового регулювання або основні керівні ідеї, що пронизують митне законодавство.

В них у концентрованому вигляді виражено зміст, найважливіші основи митного права. Іншими словами, принципи митного права — правові ідеї, що пронизують всю систему митного права і є її остовом.
Принципи митного права як основні засади правового регулювання — це свого роду камертон нормотворчості в митній сфері. Вони гарантують безперервність і послідовність нормотворчого процесу, забезпечують взаємозв'язок митного права, митного законодавства і митної політики, гармонізацію митного законодавства з іншими його системами.

До загальноправових принципів права відносять такі:

1. Принцип поваги прав і основних свобод людини, який повинен стати одним із провідних принципів митного права. Це пояснюється тим, що в Конституції України людина, її життя та здоров'я, права й свободи проголошені вищою соціальною цінністю. Закріплення цього принципу має особливе значення для регулювання процедури митного контролю (особливо особистого огляду), а також врегулювання окремих питань адміністративного процесу в митнійсфері.
2. Принцип законності передбачає необхідність суворого дотримання Конституції, законів, Митного кодексу, підзаконних актів усіма суб'єктами митного права — митними органами, різними державними й недержавними організаціями й установами, що беруть участь у митних відносинах, — громадянами, іноземцями й особами без громадянства. Принцип законності зобов'язує митні органи здійснювати свої повноваження в рамках закону, керуватись у своїй діяльності виключно законом, а при прийнятті підзаконних актів з митного регулювання не виходити за рамки закону і не приймати таких, що суперечать чинному законодавству.

3. Принцип гуманності виявляється як у матеріальному митному праві (заборона провозу зброї, наркотиків і т.д., митних пільгах при оформленні вантажів, що надходять як гуманітарна допомога і інше), так і в процесуальній і деліктній частині митного законодавства.

4. Принцип моральності полягає в тому, що митне право у своїй основі будується на повазі до людини, її законних прав та інтересів і грунтується на засадах етики.

До міжгалузевих принципів належать:

Принцип координації й взаємодії державних органів передумовлює необхідність узгодження норм митного законодавства з нормами інших галузей права. Це пояснюється тим, що активну участь у формуванні митного права, крім Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Державної митної служби України, беруть Національний банк України, Міністерство фінансів, Міністерство економіки, Державна податкова адміністрація та інші органи державної влади. Принцип координації і взаємодії у значній мірі визначає механізм функціонування системи митних органів, що реалізують у своїй діяльності норми митного законодавства.

Існуючий в зовнішньоторговельній практиці принцип недискримінації, принцип найбільшого сприяння використовуються в митному праві при регулюванні митно-фінансових відносин для усунення різних нетарифних бар'єрів на торгових шляхах.

Принцип еквівалентності товарообміну безпосередньо впливає на визначення тарифної політики.

Принцип науковості відбитий, зокрема, у нормах, що регулюють форми й методи митного контролю і спираються на досягнення фінансової й економічної науки, а також технічного прогресу при формуванні митної політики і митного законодавства.

Принцип примату міжнародно-правових норм відповідає прагненню України до активної участі в міжнародному співробітництві в галузі митної справи. Митно-правове регулювання в нашій країні розвивається в напрямі гармонізації й уніфікації з загальноприйнятими міжнародними нормами й практикою. У відповідності зі ст. 6 МК України, якщо ратифікованим Україною міжнародним договором установлені інші правила, ніж ті, котрі передбачені внутрішнім законодавством з митної справи, то застосовуються норми міжнародних договорів.

Серед інших загальноюридичних принципів митного права слід зазначити принципи юридичної рівності, судового захисту суб'єктивних прав, відповідальності тільки за винне протиправне поводження й ін.
Основними галузевими принципами митного права є названі і охарактеризовані вище принципи, що закріплені у ст.4 МК України.

У той же час окремі інститути митного права можуть мати і мають свої принципи. Наприклад, для митного оформлення характерним є принцип оперативності, а для контролю — результативності.

Основи митної справи

Порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу. Митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. У митній справі Україна додержується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.

Засади митної справи, у тому числі розміри податків і зборів та умови митного обкладення, спеціальні митні зони і митні режими на території України, перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється, визначаються виключно законами України та Кодексом.

Митне регулювання здійснюється на основі принципів:

1. виключної юрисдикції України на її митній території;

2. виключної компетенції митних органів України щодо

здійснення митної справи;

3. законності;

4. єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України;

5. системності;

6. ефективності;

7. додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних

та юридичних осіб;

8. гласності та прозорості.

Територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять єдину митну територію України. Території спеціальних митних зон, розташованих в Україні, вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України, крім випадків, визначених законами України. Межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон та меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України. Межі території спеціальних митних зон та штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять митний кордон України.

Митний контроль

Відповідно до ч. 15 ст. 1 МК України митний контроль - здійснення митними органами України спеціальних дій, спрямованих на дотримання юридичними і фізичними особами митного законодавства України, міжнародних угод України і правил, які регулюють порядок ввезення, вивезення чи транзиту вантажів; транспортних засобів, валюти.

Митний контроль здійснюється з метою забезпечення дотримання державними органами, підприємствами та їх посадовими особами, громадянами та іншими фізичними особами порядку переміщення через митну територію України товарів і транспортних засобів. Існують і конкретні завдання митного контролю: виявлення за допомогою різних форм контролю відповідності проведених митних операцій та дій митному законодавству, дотримання фізичними й тіш нічними особами встановлених митних процедур та правил під час переміщення товарів і предметів через митний кордон, захист економічних інтересів України, запобігання розповсюдженню зброї, наркотиків, захист екологічної безпеки.

Основні функції митного контролю:

• забезпечення дотримання митного законодавства;

• вживання заходів щодо захисту законних прав й інтересів фізичних та юридичних осіб під час здійснення митної справи;

• забезпечення економічної безпеки України;

• здійснення валютного контролю;

• стягнення мита, податків та інших митних платежів;

• забезпечення дозвільного порядку переміщення товарів і предметів, транспортних засобів через митний кордон України;

• участь у розробці заходів економічної політики під час

переміщення товарів через митний кордон;

• здійснення та удосконалення митного контролю та митного оформлення, створення умов, які б сприяли збільшенню товарообігу через митний кордон;

• запобігання проникненню на територію і ринок України низькоякісних товарів, екологічно небезпечних речовин, вірусів чи культур;

• співробітництво з митними органами інших держав.

Види митного контролю

- Залежно від предмета прийнято розрізняти загальний та спеціальні види митного контролю. Загальний митний контроль залежно від конкретного предмета можна поділити на митний контроль товарів і митний контроль транспортних засобів.

- Залежно від напряму переміщення товарів прийнято розрізняти митний контроль імпортних, експортних і транзитних товарів. Відповідно імпортний контроль здійснюється щодо товарів, які ввозяться на територію України, експортний - щодо товарів, які вивозяться з України, а транзитний - щодо товарів, які переміщаються митною територією України.

- Залежно від характеристик товарів, які зумовлюють особливості митного контролю, виділяють підвиди митного контролю товарів: митний контроль ручної поклажі та контроль багажу як такого, що супроводжується, так і такого, що не супроводжується.

Митний контроль транспортних засобів визначається їх видом. Відповідно розрізняють:

- митний контроль автотранспортних засобів;

- митний контроль повітряних суден;

- митний контроль залізничних засобів;

- митний контроль річкових суден;

- митний контроль морських суден.

- митний контроль трубопровідного транспорту і електромереж.

Залежно від виду й характеру співробітництва митних органів країн сусідів виділяють такі різновиди митного контролю:

- односторонній митний контроль. Такий контроль проводиться тільки однією стороною, як правило, до перетинання митного кордону. Митні органи однієї сторони довіряють іншій стороні і повторного митного контролю не проводять. Така система контролю ще називається спрощеною;

- двосторонній митний контроль, який відповідно самостійно проводиться митницями двох країн;

- спільний митний контроль, який проводиться одночасно митими органами двох країн.

Розрізняють однократний митний контроль і повторний контроль. Такий контроль здійснюється, як правило, щодо засобів або товарів, коли у митних органів є достатньо і їм цього підстав. Однократний митний контроль проводиться в тому ї ї н поли митний кордон перетинається в одному напрямі, а повторний у тому разі, коли протягом короткого періоду транспортні засоби перетинають митний кордон двічі.

Форми митного контролю

Митний контроль здійснюється у формах, що передбачені ст. 41 МК України, де встановлено, що митний контроль здійснюється службовими особами митниці шляхом:

- перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;

- митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);

- обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

- усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

- перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, пі н і опірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, які відповідно до законів справляються під час переміщення товарів через митний кордон України;

- огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом;

- в інших формах, передбачених митним законодавством. Залежно від форми митного контролю виділяють:

- перевірку необхідних для досягнення мети такого контролю документів на товари та транспортні засоби (документальний контроль). Документальний митний контроль здійснюється шляхом перевірки документів на товари і транспортні засоби. При цьому вивчаються документи з метою встановлення їх відповідності встановленим вимогам. Як правило, документальний контроль передує огляду товарів і транспортних засобів. Самі документи можна поділити на транспортні, торгові, митні та інші, що необхідні для митного контролю;

- огляд товарів і транспортних засобів (фактичний контроль);

- догляд товарів і транспортних засобів (фактичний контроль).

Митний догляд може здійснюватися в таких видах:

- ідентифікаційний догляд, який здійснюється у спрощеному порядку з метою встановлення фактичної відповідності товарів їх опису і кількості, яка заявлена декларантом. Також визначається країна походження товарів та інші їх якості;

- догляд із переліком кількості вантажних місць без їх розпечатування, з вибірковим розпечатуванням чи розпечатуванням всіх вантажних місць;

- догляд із вимірюванням і визначенням характеристик товарів і зразків чи без них;

- догляд, який спрямований на виявлення та контрабанди.

Зони митного контролю

Відповідно до ст. 48 МК України митний контроль здійснюється в пунктах пропуску через митний кордон України. З метою забезпечення здійснення митними органами митного контролю за товарами та транспортними засобами, що переміщуються через митний кордон України, проведення заходів, пов'язаних з виявленням, попередженням та припиненням контрабанди та порушень митного законодавства в пунктах пропуску на митному кордоні України, в межах прикордонної смуги на державному кордоні, у морських і річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях, на територіях підприємств, спеціальних митних зон, а також в інших місцях, визначених митними органами, створюються зони митного контролю.

Відповідно до з ч.8 ст. 1 МК зона митного контролю - місце, визначене митними органами у пунктах пропуску через митний кордон України або у інших місцях митної території України, в межах якого митні органи здійснюють митні процедури. Це, як правило, територія, що прилягає до митного кордону в місцях його перетинання товарами і транспортними засобами, в місцях знаходження митних і вільних митних складів, на території магазинів безмитної торгівлі, а також в інших місцях митного оформлення і контролю. Таким чином, зони митного контролю - спеціально виділені та позначені місця, що призначені для зберігання товарів і транспортних засобів, а також проведення з ними вантажних та інших операцій під митним контролем.

Порядок утворення зон митного контролю, їх межі,