Культура УРСР в період «відлиги»

Галузі	Досягнення культури
Освіта	1958р.-Постанова ЦК «Про зміцнення зв’язку школи з життям…» 1959р.-закон про освіту: § замість 7-річної-8-річна обов’язкова освіта § 10-річні школи замінені 11-річними § освоєння учнями однією з масових професій-виробниче навчання § розширена мережа вечірньої та заочної освіти § школи-інтернати для сиріт § спеціалізовані школи з поглибленим вивченням певних предметів § розширена система ПТУ § положення про факультативність вивчення української мови посилюється ідеологізація суспільного життя, активізуються процеси русифікації -російська мова стала обов'язковою, а українська вивчалася за бажанням 1958 р. в газеті «Правда» з'явилася стаття М. Бажана й М. Рильського «В ім'я людини», у якій автори виступили проти фактичної факультативності викладання рідної мови лютий 1963р- наукова конференція з проблем культури української мови перетворилася на прилюдне засудження мовної політики керівної партії в Україні
Наука	в липні 1955 р. –врезультаті Пленуму ЦК- істотно збільшуються бюджет- ні витрати на науку 1960р.-Фізико-технічний інститут низьких температур в Харкові на чолі з І.Курчатовим-перший атомний реактор в Києві 1962 р -Інститут кібернетики-на чолі з академіком В.Глушковим 1961р.-перша ЕОМ «Дніпро» Інститут електрозварювання (під керівництвом Б. Патона) -ряд нових технологій і виводить на провідні позиції у світі Інститут механіки АН УРСР -створення міжконтинентальних ракет розвиток космонавтики:причетні до запуску штучного супутника Землі в жовтні 1957 р. й польоту в космос першої людини- Юрія Гагаріна. М. Амосов- запроваджено нові методи хірургічного лікування серцевих захворювань
Література	1955 р. стаття О. Довженка «Мистецтво живопису і сучасність» - заклик творити в дусі «розширеного трактування методу соціалістичного реалізму» поеми «Розстріляне безсмертя» та «Мазепа» В. Сосюри. У період хрущовської «відлиги» з'явилися романи «Дикий мед» Л. Первомайського та «Вир» Гр. Тютюнника, «Кров людська — не водиця» та «Хліб і сіль» М. Стельмаха. За роман «Тронка» О. Гончар був нагороджений Ленінською премією.
Музика	постанова ЦК КПРС від 28 травня 1958 року, що відкинула попередні відверто тенденційні звинувачення щодо опери В. Мураделі «Велика дружба» та творів українських композиторів К. Данькевича «Богдан Хмельницький» і Г. Жуковського «Від щирого серця». У документах зазначалося, що вади, помічені у творчості цих митців, не були «великими ідейними пороками». С. Людкевича, А. Кос-Анатольського, братів Г. і П. Майбород, А. Штогаренка. Величезну популярність в Україні мали композитори О. Білаш, А. Філіпенко та І. Шамо.
	Своїми працями в цей час істотно збагатили вітчизняну художню скарбницю М. Божій, М. Дерегус, В. Касіян, К. Трохименко, М. Бойчук. Декоративно-ужитковий напрям яскраво представляли праці К. Білокур та М. Приймаченко. Новими творчими здобутками засяяв у цей час талант прекрасної художниці Т. Яблонської. З нагоди відзначення 150-річчя від дня народження Тараса Шевченка в Москві споруджено пам'ятник Великому Кобзарю (автори М. Грисюк, Ю. Сінкевич, А. Фуженко). Того ж 1964 року у Львові відкрито пам'ятник І. Франку (автори В. Борисенко, Д. Крвавич, Е. Мисько та ін.). Оригінальні твори станкової скульптури створили М. Рябінін і В. Сколоздра («Олекса Довбуш»), Г. Петрашевич («Дитино моя») та інші митці.
Театр	блискуча гра справжніх майстрів сценічного мистецтва — А. Бучми, В. Добровольського. Ю. Лаврова, Н. Ужвій, Ю. Шумського. Умілими послідовниками творчих традицій Л. Курбаса стали режисери Г. Юра, М. Крушельницький, В. Скляренко

Після посухи 1963 р. виникла продовольча криза, населення було на межі голоду. З цього часу Радянський Союз почав закуповувати зерно за кордоном, були введені картки на хліб. Невдоволення народу зростало.

У цих умовах з ініціативи найближчого оточення М.Хрущова, у т.ч. М.Підгорного і П.Шелеста, пленум ЦК КПРС (жовтень 1964 р.) звільнив М.Хрущова з посади першого секретаря ЦК КПРС та Голови Ради Міністрів СРСР. Першим секретарем ЦК КПРС був обраний Л.І. Брежнєв.

Реформи М.Хрущова мали багато позитивних моментів, але внаслідок своєї половинчатості і непослідовності кардинальних змін в економіці та інших сферах суспільного життя не відбулося. Серія соціально-економічних програм була науково необґрунтованою і нерідко межувала з авантюризмом

Україна в період «застою» (1964-1985)

У період брежнєвського керівництва (1964 - 1982рр.) в суспільно-політичному житті робилось все щоб зберегти існуючий режим, не втратити спадкоємності з владними інститутами попередніх десятиріч. Головними елементами цієї спадкоємності були: ігнорування принципу розподілу влади, збереження декоративного характеру органів народного самоуправління, зміцнення політичного монополізму КПРС.

Курс на “стабілізацію” і закритість існуючого режиму особливо посилився після серпневого втручання у внутрішні справи Чехословаччини 1968р.

Ознаки цього курсу:

Підміна справжнього народовладдя формальним представництвом будівників у радах, обмеження їхньої реальної влади. З одного боку, невпинно зростає кількість народних обранців у владних структурах, а з іншого вибори проходять безальтернативно.

Зростання масштабів бюрократичного апарату,узурпація значної частини законодавчих функцій виконавчою владою. Управлінській апарат країни у 80-х рр. збільшився до 18 млн. чол.

Зведення нанівець самостійності громадських організацій, їхнє фактичне одержавлення.

Згортання гласності. У 1960р в Україні виходило 3280 газет, а в 1985 – лише 1799. Різко зменшилася кількість місцевих районних газет.

Фактичне перетворення КПРС на стержень державної структури і зосередження у її руках усієї повноти влади.

КПУ у брежнєвській період очолювали два лідери, які оборювали різні моделі розвитку республіки П.Шелест (1963 – 1972рр) – автомізаційну, В. Щербицький (1972-1989рр) – централістську, орієнтовану на центр.

Інтенсивно йшов процес злиття функцій партійного і державного апарату, підміни держави та її органів партією. У 1985р. комуністи становили 68,5% складу народних депутатів ВР УРСР, а в 1987р. – 43,7% складу місцевих Рад республіки. Конституція 1977р. – проголосила КПРС “ядром політичної системи суспільства”. КПРС намагалася домінувати у кожній сфері суспільного життя. Відбувається кількісне зростання партійних лав (з 1964р до 1985р КПУ виросла майже вдвічі).

Курс на стабільність практично сприяв незмінності кадрів. Так політичне життя в країні дедалі більше набуває закритого характеру, наростає відчуження партії від народу, посилюється ідеологічний диктат.

Період кризи радянської системи («Застій»)

Рр.

Економічний розвиток-«Косигінські реформи»

Автор-О Ліберман «План, прибуток, премія».1962р.

Початок реформи –вересень 1965р.-Постанова ЦК «Про покращення управління промисловістю…»

Головні завдання:

-розширення самостійності підрпиємств;

-посилення між ними договірних зв’язків;

--встановлення економічно обгрунтованих цін;

-матеріальне стимулювання трудових колективів;

-оцінка діяльності підприємств рентабельність