КОНВЕНЦІЯ про захист прав людини і основоположних свобод

ДАТА ПІДПИСАННЯ: 04.11.50 р.
ДАТА РАТИФІКАЦІЇ: 17.07.97 р. (текст ратифіковано із заявами та застереженнями)
ДАТА НАБУТТЯ ЧИННОСТІ: 11.09.97 р.

Із змінами і доповненнями, внесеними
Протоколом N 11 від 11 травня 1994 року

Додатково див.
Перший Протокол від 20 березня 1952 року,
Протокол N 2 від 6 травня 1963 року,
Протокол N 4 від 16 вересня 1963 року,
Протокол N 6 від 28 квітня 1983 року,
Протокол N 7 від 22 листопада 1984 року,
Протокол N 9 від 6 листопада 1990 року,
Протокол N 12 від 4 листопада 2000 року,
Статус Конвенції станом на 25 березня 2002 року,
Протокол N 14 від 13 травня 2004 року,
лист Міністерства закордонних справ України
від 27 квітня 2006 року N 72/14-612/1-1291,
інформаційний лист Вищого господарського суду України
від 25 травня 2006 року N 01-8/1173

Стаття 10
Свобода вираження поглядів

1. Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

2. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Стаття 15. Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.

Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова.

Цензура заборонена.

Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України.

Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Стаття 35. Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа – від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.

Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Стаття 40. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Стаття 54. Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв'язків України зі світовим співтовариством.

Культурна спадщина охороняється законом.

Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

 

Додаток Е

 

 

 

 

Додаток В

Направлення на практику

Запорізький національний університет Факультет журналістики
Кафедра журналістської творчості, реклами та зв’язків із громадськістю Zaporizhya National University Journalism Department Journalism Creativity, Advertisement and Public Relations Division 69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66 тел./ факс [phone]	Директору рекламної агенції «Веселка» Петренку Івану Сергійовичу

Деканат факультету журналістики Запорізького національного університету просить прийняти для проходження навчально-ознайомлювальної (виробничої) практики з “____” _________________20____р. по “_____” _____________20___р. студентів _____________курсу спеціальності “Журналістика”

 

____________________________

 

____________________________

 

____________________________

 

____________________________

 

Керівник практики від університету___________________________

 

 

Телефон___________________________________________

 

 

Декан факультету журналістики

Запорізького національного університету В. М. Манакін

 

Додаток Г

Оплата за практику

Навчально-методичне видання

(українською мовою)

Доценко Катерина Олексіївна

Костюк Віктор Володимирович

практика У професійному становленні студентів спеціальностей “Журналістика”,

“Соціальні комунікації”

факультету журналістики

Навчально-методичний посібник для денного і заочного

відділень факультету журналістики

(спеціальності “Журналістика”, “Соціальні комунікації”)

 

Редактор В.В.Костюк

Технічний редактор К.О.Доценко

Коректор К.О.Доценко

 

 

Підписано до друку 05.03.2012.

Формат 60х90х16. Папір офсетний.

Друк різографічний. Умовн.друк.арк. 3,9.

Замовлення № 345. Наклад 100 примірників