Програми практик для заочного відділення

ПРОГРАМА

Навчально-ознайомлювальної практики

студентів ІІІ курсу

напряму підготовки "Журналістика"

Запорізького національного університету

(заочного відділення)

МЕТА ПРАКТИКИ

 

1. Ознайомитись із організацією роботи редакції газети.

2. Виробити навички організації газетних матеріалів.

3. Навчитися опрацьовувати листи й дописи читачів газети.

4. Виробити навички роботи над інформаційними матеріалами.

 

ОБСЯГ ПРАКТИКИ

 

I Виробничо-творча діяльність

 

1. Відвідувати об'єкти разом із закріпленими журналістами; ознайомитись із висвітленням цих питань у газеті; паралельно створити власні матеріали (не менше двох).

2. Ознайомитись із усіма етапами процесу випуску газети.

3. Ознайомитись із специфікою відвіданих об'єктів і виступити з трьома власними матеріалами інформаційних жанрів.

 

II Звітність про практику

 

Після закінчення практики подати на кафедру до _________________

(дата)

зібрані у папку такі документи: детальний звіт, оформлений повністю щоденник, надруковані матеріали. Усі матеріали повинні бути завірені.

Програма

виробничої практики студентів V курсу

спеціальності „журналістика”

Запорізького національного університету

(заочне відділення)

МЕТА ПРАКТИКИ:

5. Вивчити діяльність засобу масової інформації, в якому проводиться практика.

6. Ознайомитися з формами масової роботи, взяти участь в організаційно-масових заходах редакції або компанії.

7. Закріпити знання інформаційних, аналітичних та художньо-публіцистичних жанрів, виступити з власними матеріалами у цих жанрах.

8. Вивчити і взяти участь у процесі підготовки матеріалів до газети (журналу), на сайт (портал), або для передачі в ефір.

ОБСЯГ ПРАКТИКИ:

1. Виробничо-творча робота:

за завданням галузевих відділів написати такі матеріали:

- у редакціях газет: 1 репортаж, 2-3 аналітичні кореспонденції, 1 рецензію або огляд, 2-3 матеріали в художньо-публіцистичному жанрі (нариси, есе, памфлети, фейлетони, замальовки), 1 проблемну статтю;

- на сайті чи порталі: 1 репортаж, 2-3 аналітичні кореспонденції, 1 рецензію або огляд, 2-3 матеріали в художньо-публіцистичному жанрі (нариси, есе, памфлети, фейлетони, замальовки), 1 проблемну статтю;

- на телебаченні: 3 фото- або кіносюжети, 2-3 матеріали в художньо-публіцистичному жанрі;

- на радіо: 2-3 радіорепортажі, 2 радіокореспонденції, 3 інтерв’ю, 1-2 матеріали в художньо-публіцистичному жанрі.

2. Самостійно розробити і скласти макет одного номера газети, кількох основних розділів сайту (чи порталу), приблизної сітки мовлення на радіо/ТБ.

ІІ. Науково-дослідна робота студентів (НДРС).

4. Ознайомитися зі специфікою роботи редакції газети, радіомовлення, телебачення.

5. Визначитися із темою підсумкової бакалаврської роботи.

6. Зібрати матеріал для творчої роботи бакалавра, залучаючи основну проблематику і жанрове розмаїття газети, радіо, телебачення для узагальнення досвіду.

ЗВІТНІСТЬ ПРО ПРАКТИКУ:

По закінченні практики подати на кафедру до ___________________ 20__ року зібрані у папку такі документи: детальний звіт, оформлений повністю щоденник, макет одного номера, кількох основних розділів сайту (чи порталу), приблизної сітки мовлення на радіо/ТБ.

Студенти, які проходили практику на радіо або телебаченні, крім роздрукованих матеріалів із підписом відповідальної особи й зазначенням виходу в ефір (або позначенням того, чому не вийшли) подають електронний носій (аудіо- або відеокасету, CD або DVD), на якому зібрані всі матеріали навчально-виробничої практики.

Програма

переддипломної практики студентів VІ курсу
спеціальності „журналістика"

Запорізького національного університету

(заочне відділення)

МЕТА ПРАКТИКИ:

 

7 Обрати для себе потрібну редакцію періодичного видання, інтернет-сайту чи порталу, радіо- чи телеканал.

8 Вивчити організацію редакції газети (журналу), інтернет-сайту чи порталу, радіо- або телерадіокомпанії, ознайомитися із взаємодією ланок апарату редакції або компанії, якщо це потрібно для написання дипломної роботи.

9 Ознайомитися з формами масової роботи, брати активну участь в організаційно-масових заходах редакції або компанії.

10 Закріпити знання інформаційних і аналітичних жанрів, виступити з власними матеріалами у цих жанрах, що потім можна використати у практичному розділі дипломної роботи для репрезентації власної навченості.

11 Завершити збір матеріалу — теоретичного і практичного, якого не вистачає для повного обсягу роботи. Для цього використати роботу в бібліотеці й працю в ЗМІ.

12 Підготувати чернетку дипломної роботи за планом, визначеним разом з науковим керівником.

ОБСЯГ ПРАКТИКИ:

Виробничо-творча робота:

1. За завданням галузевих відділів, якщо є потреба використати це в науковій праці, написати потрібні матеріали в різних жанрах. Вибір жанру залежить від теми дипломної роботи.

2. Якщо потрібно, самостійно розробити і скласти макети газети, журналу, макети основних розділів інтернет-сайту чи порталу, розробити сітку на радіо-, телерадіоканалі.

3. Написати й провести в ефірі власні авторські програми, якщо завдання дипломної це передбачає.

4. Врахувати всі моменти, які необхідні для грамотного завершення праці над дипломною роботою.

ЗВІТНІСТЬ ПРО ПРАКТИКУ:

По закінченні практики подати на перевірку науковому керівникові на кафедру до _____________________ 20_____ року підготовлену чернетку дипломної роботи. Науковій керівник робить свій висновок (оцінку пророблених завдань) і зазначає про це в щоденнику практики. На основі письмового відзиву наукового керівника безпосередній керівник практики виставляє оцінку за практику.

Розділ 3

Асистентська практика студентів-магістрантів

 

3.1 Особливості асистентської (педагогічної) практики

 

1.Загальні положення

 

У системі підготовки викладача вищого навчального закладу важливе місце посідає асистентська практика. І це цілком закономірно, бо формування професійних якостей викладача важко уявити без чіткої й глибоко продуманої системи практичної підготовки.

Асистентська педагогічна практика є складовою частиною професійної підготовки спеціалістів на освітньо-кваліфікаційному рівні „Магістр”. Асистентська практика передбачена навчальним планом факультету журналістики на VІ (VII – у заочників) курсі.

У процесі педагогічної практики закріплюються та поглиблюються теоретичні знання з фахових дисциплін методики вузівського викладання журналістикознавчих дисциплін, набуті за час навчання в університеті, виробляються навички й уміння, необхідні в повсякденній педагогічній діяльності викладача вищого навчального закладу.

Організація й проведення педагогічної практики визначається „Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України”, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 8квітня 1993 року № 93 та Методичними рекомендаціями по складанню програм практики студентів вищих навчальних закладів України (К., 1996).

Головне призначення педагогічної практики полягає у вирішенні протиріч, що виникають під час переходу студента у нову якість „викладача”. Практика є сполучною ланкою між теоретичним навчанням та самостійною апробацією знань, тобто сприяє адаптації студентів-магістрантів до педагогічної діяльності у вищій школі. Однією з функцій педагогічної практики є її виховний характер. Це серйозна перевірка готовності сьогоднішнього магістранта бути викладачем журналістики у вищому навчальному закладі. Практика повинна бути комплексною. Це означає, що студенти-магістранти у процесі проходження практики виконують усі види та функції професійної діяльності. Виходячи з цього, визначаються мета та завдання практики.

Метою педагогічної практики є практична реалізація професійних знань з методики викладання, педагогіки, психології, теорії журналістики, журналістикознавства, педагогічної майстерності.

Завдання педагогічної практики:

- поглиблення й розширення теоретичних знань із спеціалізованих і психолого-педагогічних дисциплін, набутих студентами, застосування їх у вирішенні конкретних педагогічних завдань під час практики;

- формування у студентів-магістрантів психолого-педагогічних та методологічних умінь викладання відповідних навчальних дисциплін у системі вищої школи;

- вироблення умінь організації основних форм навчання у вищій школі, застосування традиційних та сучасних інноваційних технологій і методик навчання;

- формування умінь професійного та педагогічного спілкування зі студентською аудиторією;

- виховання у магістрантів досвіду викладацької роботи, морально-етичних якостей викладача вищої школи, індивідуального творчого стилю педагогічної діяльності, потреби в самоосвіті.

 

7. Зміст практики

 

Базами проходження практики студентів-магістрантів є відповідні кафедри факультету журналістики (кафедра журналістської творчості, теорії літератури й журналістики, видавничої справи та редагування).

Основні види робіт студентів-магістрантів під час практики:

- ознайомлення із плануванням та організацією навчального, наукового та методичного процесу на кафедрі (факультеті);

- відвідування лекційних, семінарських та практичних занять викладачів кафедри, за якою закріплений студент;

- участь у позанавчальних заходах кафедри (факультету), що проходять під час практики;

- розробка розгорнутого плану-конспекту лекції й підготовка її тексту;

- розробка конспектів практичного або семінарського заняття;

- підготовка графіку проведення залікових занять та інформування керівників практики;

- проведення двох (трьох) залікових практично-семінарських занять.

 

Зміст навчальної роботи студента-магістранта:

 

- ознайомлення зі специфікою діяльності вищого навчального закладу;

- вивчення групи студентів, ознайомлення з роботою викладачів кафедри та кураторів груп;

- планування навчально-виховного процесу та проведення занять і позааудиторних заходів із застосуванням різноманітних методів та прийомів (традиційних та інноваційних);

- відвідування та наступний аналіз занять та позааудиторних заходів;

- участь у роботі методичного об’єднання викладачів відповідної кафедри, у семінарах студентів-практикантів, у засіданні кафедри за результатами педагогічної практики, в підсумкових заходах з педагогічної практики.

 

Зміст позааудиторної роботи студента-практиканта:

 

- вивчення системи роботи куратора групи студентів, спрямованої на формування у студентів стійкого інтересу до навчання;

- оволодіння вміннями виховувати студентів на заняттях засобами навчальних дисциплін;

- опанування знаннями та оволодівання вміннями з питань підготовки та проведення позааудиторних заходів (організація та проведення бесід, конференцій, диспутів, вечорів, екскурсій; випуск газет, стіннівок).

 

Зміст дослідницької роботи студента-практиканта:

- вивчення наукової, навчальної та методичної літератури;

- наукові спостереження за навчально-виховним процесом у вищому навчальному закладі, узагальнення передового досвіду викладання журналістикознавчих дисциплін,

- проведення елементів експериментального дослідження.

 

Після завершення практики студенти-магістранти мають вміти:

- розробляти освітньо-кваліфікаційні характеристики, освітньо-професійні програми підготовки фахівців;

- працювати над створенням навчальних та робочих програм дисциплін;

- здійснювати підготовку та проведення основних видів навчальних занять: лекцій, практичних, семінарських і лабораторних занять;

- організовувати самостійну роботу студентів: виконання домашніх завдань, підготовку рефератів, курсових та дипломних робіт;

- проводити контроль за засвоєнням знань та здобутих вмінь і навичок;

- проводити позааудиторні заходи різних видів (бесіди, конференції, диспути, вечори, екскурсії, прес-тури; випуск газет, стіннівок).

3.2 Програма асистентської практики магістрантів

 

Базами проходження практики студентів-магістрантів є відповідні кафедри факультету журналістики (кафедра журналістської творчості, реклами та зв’язків із громадськістю, теорії літератури й журналістики, видавничої справи та редагування).

Основні види робіт студентів-магістрантів під час практики:

- ознайомлення із плануванням та організацією навчального, наукового та методичного процесу на кафедрі (факультеті);

- відвідування лекційних, семінарських та практичних занять викладачів кафедри, за якою закріплений студент;

- участь у позанавчальних заходах кафедри (факультету), що проходять під час практики;

- розробка розгорнутого плану-конспекту лекції й підготовка її тексту;

- розробка конспектів практично-семінарського заняття;

- розробка робочої програми того предмета, за яким магістрантом проводяться семінарські заняття на основі подібних програм викладачів.

- підготовка графіку проведення залікових занять та інформування керівників практики;

- проведення двох (трьох) залікових практично-семінарських занять.

Зміст навчальної роботи студента-магістранта:

- ознайомлення зі специфікою діяльності вищого навчального закладу;

- вивчення групи студентів, ознайомлення з роботою викладачів кафедри та кураторів груп;

- планування навчально-виховного процесу та проведення занять і позааудиторних заходів із застосуванням різноманітних методів та прийомів (традиційних та інноваційних);

- відвідування та наступний аналіз занять та позааудиторних заходів;

- участь у роботі методичного об’єднання викладачів відповідної кафедри, у семінарах студентів-практикантів, у засіданні кафедри за результатами педагогічної практики, в підсумкових заходах з педагогічної практики.

Зміст позааудиторної роботи студента-практиканта:

- вивчення системи роботи куратора групи студентів, спрямованої на формування у студентів стійкого інтересу до навчання;

- оволодіння вміннями виховувати студентів на заняттях засобами навчальних дисциплін;

- опанування знаннями та оволодівання вміннями з питань підготовки та проведення позааудиторних заходів (організація та проведення бесід, конференцій, диспутів, вечорів, екскурсій; випуск газет, стіннівок).

Зміст дослідницької роботи студента-практиканта:

- вивчення наукової, навчальної та методичної літератури;

- підготовка наукової статті до друку у фахових (чи нефахових) наукових виданнях та доповіді на конференцію,

- наукові спостереження за навчально виховним процесом у вищому навчальному закладі, узагальнення передового досвіду викладання журналістикознавчих дисциплін,

- проведення елементів експериментального дослідження.

Після завершення практики студенти-магістранти мають вміти:

- розробляти освітньо-кваліфікаційні характеристики, освітньо-професійні програми підготовки фахівців;

- працювати над створенням навчальних та робочих програм дисциплін;

- здійснювати підготовку та проведення основних видів навчальних занять: лекцій, практичних, семінарських і лабораторних занять;

- організовувати самостійну роботу студентів: виконання домашніх завдань, підготовку рефератів, курсових та дипломних робіт;

- проводити контроль за засвоєнням знань та здобутих вмінь і навичок;

- проводити позааудиторні заходи різних видів (бесіди, конференції, диспути, вечори, екскурсії, прес-тури; випуск газет, стіннівок).

Звітність: студенти мають здати повністю оформлений щоденник, надрукований екземпляр тексту розгорнутого плану-конспекту проведених лекцій та практично-семінарських занять, сценарій позааудиторного заняття, робочу та навчальну програми з дисциплін, наукову статтю та доповідь на конференцію.

РОЗДІЛ 4

ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДЬ

Наш наступний розділ побудований на основі запитань, які виникають у студентів як напередодні практики, так і в ході її проведення. Сподіваюсь, ці відповіді допоможуть глибше зрозуміти основні завдання практики і методику її проведення.

Чому навчальною програмою для студентів-журналістів ЗНУ передбачено аж чотири навчально-ознайомлювальні практики?

Закон України "Про вищу освіту" надає можливість кожному ВНЗ самостійно визначати форми та види організації навчального процесу.

Навчальним планом зі спеціальності "Журналістика" у ЗНУ передбачено проходження чотирьох навчально-ознайомлювальних практик. У процесі вивчення дисципліни "Вступ до спеціальності" першокурсники познайомилися із журналістською професією, визначили її специфіку серед інших професій, мають уяву про завдання, види і характер діяльності, парадокси і труднощі професії, умови роботи журналістів. Навчальне-ознайомлювальна практика ж надає можливість усе це побачити, усвідомити особливості професійної діяльності, розвивати необхідні здібності з. метою формування стійкої професійної мотивації. Саме це є першоосновою майбутньої майстерності.

Доцент факультету журналістики Московського державного університету імені М.В. Ломоносова Г.В.Лазутіна у своїй книзі "Основи творчої діяльності журналіста" розповідає про одну історію, яка, на перший погляд, до журналістики й не має ніякого відношення: "Свого часу мені довелось робити матеріал про одного з майстрів ювелірно-гранувальної фабрики. Він славився не тільки своїми виробами, але й тим, що всі його учні швидко досягали визнання. Урал – край, де майстерність гранувальника високо цінується, і наша редакція (було це у Свердловську, нинішньому Єкатеринбурзі) вирішила розповісти про цього спеціаліста як про вчителя.

Мені доводилось із ним зустрічатися і до того, я знала, що це літня людина, небалакуча, журналістів не особливо вітає, але оскільки контакт у нас був налагоджений, сподівалась на успіх бесіди, І матеріал вирішила зробити у жанрі інтерв'ю. Проте, коли я зателефонувала йому, щоб домовитись про зустріч, і пояснила мету, він несподівано запропонував:

- А ти приходь на фабрику, подивись. Що тут розмовляти? Подивись! У мене саме два практиканти зараз.

Легко сказати "подивись". Адже потрапити до них у цех – маса проблем, півдня втратиш, доки одержиш перепустку. Але я прийшла.

Сидить він у своєму знаменитому робочому халаті (зелений, майже малахітовий колір), одне око сховане за пристроєм для лінзи, у руках камінь. З обох боків від нього хлопчаки: один вищий, темний, руки хрест-навхрест на грудях склав; інший зовсім брюнет, очі вуглинками світяться, на обличчі допитливість – уп'явся в мене. Майстер мовчки кивнув у відповідь на моє привітання, показав на раніше поставлений стілець і знову зосередився на камені. То так його поверне, то інакше, доторкнеться якимось різцем... І цей, із схрещеними руками, очима до каменя приріс. А нам з брюнетом скучно, гидимо, нишком один за одним спостерігаємо і чекаємо, коли наступить Обідня перерва. Потім я не витримала, запитала, чи є них буфет, і піднялась, щоб піти туди. Майстер глянув на мене без схвалення, буркнувши:

- Проведіть її хто-небудь!

Підскочив, звичайно, брюнет. Не встигли ми вийти із цеху, як він заторохтів:

- Оце старий, так? Сидить і в мовчанки грає. Третій день мовчить. Щось робить, і ні пари з вуст! І це називається - у нас практика... А ви хто?

За чверть години він розповів мені про себе все, що вважав за потрібне: у профучилищі уже другий рік, майбутня професія подобається, майстер в училищі – що треба, надає "ліву" роботу, неважку і грошовиту, до Петровича на практику сам напросився – неодноразово чув, що чоловік він тямущий, та чи візьме він його на виучку, невідомо, треба пройти тижневе випробовування, "а яке випробовування, коли сидимо і мовчимо. На уміння мовчати, чи що?"

Я йому поспівчувала, але зрозуміла, що треба швидше повертати його на робоче місце, інакше через мене майстер вважатиме його ледарем.

Повернулись. Ті – як сиділи, так і сидять, тільки Петрович тепер не випускає із руки інструмент, все до каменя ним доторкається, немов під музику, тільки йому знайому. А хлопець руками в коліна впирається, витягнув шию, дивиться. На нас навіть уваги не звернули. Ми сіли і стали далі мовчати. Так до обіду і промовчали. Коли дзвінок на перерву продзвенів, Петрович зняв лінзу, акуратно камінь поклав у ящик, дістав із тумбочки торбинку (відразу смачно запахло пиріжками) і вперше за день розбірливо промовив:

- Пішли зі мною, пригощу...

Друга половина дня проминула також. Тільки одного разу мовчання було перерване – несподівано високий хриплувато запитав:

- Можна мені на хвилинку взяти камінь?

Майстер наче і не чув. А перед кінцем зміни сам протягнув йому виріб:

- Бачиш камінь зовсім уже й не камінь

Я теж замилувалася пластиною, намагаючись зрозуміти, для кого воно призначене, і не помітила, як Петрович повернувся до брюнета. Тільки коли почула тремтячий голос мого нового приятеля, зрозуміла, що між ними відбулась вирішальна розмова.

- Чому та чого, - зітхнув Петрович і утішливо поплескав хлопця по плечу. – Просто з іншим майстром тобі легше буде. Мене ж треба без слів розуміти, а тобі це не вдається.

Дорогою додому я намагалася пожартувати:

- Не цінуєте Ви мій час, Петровичу! Я б за цей день, знаєте, скільки встигла?

Але жарт не вдався: він образився. Брови нахмурив. Я до нього і так, і інакше – мовчить. Насамкінець промовив:

- Я тобі, можна сказати, свій секрет показав, а ти...

- Секрет? - запитала я здивовано.

І тут він вдався до монологу, заради якого я розповідаю цю історію.

- Ти оце напередодні по телефону сказала, що, мовляв, у мене школа. Та немає ніякої особливої школи, учу, як усі. Мій секрет у виборі учня. Гадаєш, даремно я це правило встановив – тиждень пасивної практики? Ось вони двоє, ніби однакові сидять, а насправді ні на йоту схожості! Чого я чекав у перші гри дні? Коли їм обридне спостерігати за мною? Ось тут різниця відразу і виявиться. Один скаже: "Дай я спробую!". Отже, очі наситились, руки справи попросили. А інший вертітись буде, позіхати без кінця, а то і розвернеться, буває: "Мене на практику послали, а я тут сиджу!". Отже, не вміє учитись. Від таких я відразу відмовляюсь. Та, трапляється, обоє перше випробування витримали. Тоді інше пропоную — їм про це, звичайно, не говорю, достатньо того, що спочатку сказав: тиждень пасивної практики, випробувальної. А друге випробування якраз і є головним. Вони вже не просто сидять – працюють себто. Змушую робити все, як я говорю. Але тепер уже я за ними дивлюсь обома очима. Дивлюсь, а сам чекаю, коли ж хоч один запитає: "Чи не краще буде зробити це ось так? Забажалось йому хоч трішки по-своєму узор повернути – знає він толк у цій справі. Отже, знає він є у нього живинка... Оповідь про живинку у мого тезки читала?

Це він говорив про "Уральські оповіді" Павла Петровича Бажова. Я, звичайно, його "Малахітову шкатулку" читала декілька разів, та щось про живинку чітко не пам'ятала.

- А ти прочитай, - сказав Петрович. – Тоді по буфетах бігати не будеш!

Він мав рацію. Як згадаю про той буфет до цього часу червонію А слова бажовського діда Нефеда, напевно, до смерті у пам'яті не зітруться: живинка у будь-якій справі є, попереду майстерності біжить і людину за собою веде. Але, щоб подружитись з нею, треба не тільки вниз дивитись, на те, що зроблено, але і вгору очі піднімати – задумуватись над тим, як би краще зробити".

Отже, навчально-ознайомлювальна практика покликана "наситити очі" з тим, щоб "руки справи попросили". Відповідно до переходу з курсу на курс і освоєння відповідних дисциплін, кожна практика надає можливість створювати студентові умови для набуття професійних навиків, засвоєння принципів організації роботи редакції різних видів засобів масової інформації (радіо, телебачення, газета) і різних рівнів (державні і недержавні; багатотиражні, районні, обласні, всеукраїнські).

З яких засобів масової інформації варто розпочинати навчально-ознайомлювальну практику?

Сьогодні ринок ЗМІ Запорізької області надзвичайно різноманітний. У області зареєстровано більше 200 друкованих періодичних видань хоча регулярно виходять близько п'ятдесяти і 18 електронних засобів масової інформації. Із абсолютною більшістю з них факультет журналістики Запорізького національного університету творчо співпрацює з питання підготовки журналістських кадрів.

Протягом усього періоду навчання у вузі студенту-журналісту надається можливість пройти практику у різних засобах масової інформації. Але розпочати навчально-ознайомлювальну практику ми рекомендуємо з газети, із її найнижчої ланки - багатотиражки при промислових підприємствах, університетах. Саме багатотиражка надає можливість для початкового пізнання моделі газети і створює студентові умови для набуття професійних навиків.