Навчально-ознайомлювальна, виробнича та переддипломна практики



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Навчально-ознайомлювальна, виробнича та переддипломна практики



2.1 Місце і роль журналістської практики у структурі навчального процесу студентів-бакалаврів і спеціалістів

 

Журналістська практика – обов'язкова складова частина навчального процесу. Вона забезпечує поєднання теоретичної підготовки майбутніх журналістів з їх практичною діяльністю у засобах масової інформації, сприяє формуванню творчого ставлення майбутнього спеціаліста до журналістської діяльності, визначає ступінь його професійної здатності й напрям журналістської спеціалізації.

Практична діяльність студентів у засобах масової інформації базується на професійних знаннях, опирається на певний теоретичний фундамент, закладений у вузі. Під час практики під безпосереднім керівництвом досвідчених працівників редакції і під контролем з боку викладачів кафедри студенти роблять свої перші кроки як журналісти, набувають професійних умінь. Професійні уміння це знання в дії, результат їх використання в реальній практичній дійсності.

Формування і вдосконалення професійних умінь і навичок – це процес, що триває протягом усього періоду навчання у вищому навчальному закладі, а потім у ході самостійної професійної діяльності.

Для тих, хто навчається на факультеті журналістики Запорізького національного університету на спеціальності "Журналістика" систему журналістської практики становлять такі її види:

- навчально-ознайомлювальна практика без відриву від навчання (II, III, IV семестри);

- навчально-ознайомлювальна практика з відривом від навчання (після першого курсу);

- навчально-виробнича практика (після другого, третього курсів, сьомий семестр);

- переддипломна практика студентів п'ятого курсу;

- асистентська (педагогічна) практика магістрантів на шостому курсі.

Згідно із такою системою діяльність студентів поступово ускладнюється від курсу до курсу залежно від мети і завдань навчання на кожному етапі професійного формування, ступеня теоретичної підготовки, а також самостійності майбутніх журналістів у процесі творчої діяльності, рівня загального розвитку й індивідуальних можливостей.

Зміст практик студентів визначають: особливості роботи журналіста як суб'єкта масово-інформаційної діяльності; специфіка роботи засобу масової інформації, в якому відбувається практика, а також завдання професійної підготовки. Багатоаспектність видів роботи студентів під час практики забезпечується, по-перше, завданнями, що їх ставить керівник практики, по-друге, спілкуванням з журналістами-фахівцями, по-третє, універсальністю самої журналістської діяльності.

Навчально-ознайомлювальна практика тісно пов'язана зі змістом провідних академічних курсів. Вона залучає студентів до активної взаємодії з журналістами-професіоналами, дає їм змогу не тільки глибше засвоїти знання, а й перевірити свої вміння.

Перша навчально-ознайомлювальна практика без відриву від навчання триває протягом другого семестру у редакціях багатотиражних і районних газет, їх головною метою є знайомство з організацією роботи редакції навчання спілкуванню з людьми. Програма також передбачає ознайомлення з усіма етапами випуску газети і спостереження за творчим актом журналіста. Практика дає можливість студентові виступити на сторінках газети з власними матеріалами.

Важливо оцінити значення першої навчально-ознайомлювальної практики. За словами М.П. Подоляна, "це перше входження студента в редакційний колектив, наочне знайомство з особливостями праці журналіста, структурою редакції, завданнями газети. Це перше виробниче дотикання і прилучення студента-журналіста до свого фаху".

Після закінчення занять на першому курсі студенти проходять другу навчально-ознайомлювальну практику. Ми вважаємо, що студенти уже здатні оцінювати журналістську творчість та аналізувати ті явища, які відбуваються у системі засобів масової інформації, бо одержали теоретичні знання з дисципліни "Вступ до спеціалізації".

Комплексні завдання, що становлять зміст цієї практики, орієнтують на подальше створення не менше двох власних матеріалів після спільного із закріпленими журналістом відвідання об'єкту; оформлення історії періодичного видання.

Ознайомившись зі специфікою діяльності журналіста у редакційному колективі, студент-практикант зможе більш упевнено увійти в редакцію того чи іншого засобу масової інформації, самовизначитись у своєму міжособистісному виборі, легше переносити адаптаційний період, знайти відповідно до своїх професійних інтересів і нахилів спеціалізацію, а також розгорнути свою творчу діяльність.

Наступні дві навчально-ознайомлювальні практики (у третьому та четвертому семестрах) мають такі завдання:

- поглиблення і синтезування знань зі вступу до журналістики, теорії журналістики, теорії масової комунікації;

- поглиблення вмінь і навичок спостерігати й аналізувати журналістську діяльність;

- набуття навичок і вміння планувати, аналізувати і коректувати власну журналістську діяльність;

- вибір журналістської спеціалізації.

Після першого курсу рідко хто з студентів уже визначився зі спеціалізацією. У ході ж наступних навчально-ознайомлювальних практик необхідно надати можливість кожному студенту "виробниче доторкнутись" як до друкованих, так і електронних засобів масової інформації. Саме тому програма цих практик передбачає також ознайомлення зі специфікою роботи відповідної редакції (структура і штат; службові обов'язки творчих працівників; основні джерела інформації; планування діяльності).

У ході практики від студентів вимагається написання власних матеріалів інформаційного жанру. Однак, які свідчить практика останніх років, дуже часто студенти стикаються з проблемами дефіциту газетних площ і неможливістю надрукувати власні матеріали. Це морально травмує їх, гальмує пошуки власної творчої лінії, і, як наслідок, практика програє кількісно. У цьому випадку студент подає при звітуванні готовий до публікації рукопис, опрацьований керівником практики від редакції і завірений ним.

Ми погоджуємось із укладачами наскрізної програми навчальної та виробничої практики Львівського національного університету імені Івана Франка про необхідність виокремлення у програмі практик навчально-дослідної роботи студентів. Відомо, що кожен журналіст незалежно від спеціалізації бере участь у плануванні, підготовці й випуску масових інформаційних потоків, веде роботу з організації духовного співробітництва в суспільстві. Студент-практикант, який ступає на цей шлях, повинен бути готовим до всіх цих видів творчої діяльності. Програма практик орієнтує студентів на вивчення системи наукової організації праці в редакції та окремих журналістів (планування роботи, облік і аналіз роботи із читацькою, глядацькою чи слухацькою аудиторією, організація робочого дня, методика збору матеріалу, організація соціологічних досліджень). Ці матеріали знадобляться студентам при написанні курсових і дипломних робіт.

Ефективність процесу формування професійних умінь і навичок значного мірою залежить від характеру керівництва журналістською практикою. Воно здійснюється на трьох рівнях: загальноуніверситетському, редакційному, викладацько-методичному.

До обов’язків загального керівника практики від вузу належать: підготовка проекту наказу про проведення, практики; підготовка програми навчально-ознайомлювальної практики; затвердження висновків керівника практики, від кафедри про роботу студента.

Провідна роль належить викладачу від кафедри, який безпосередньо керує групою студентів у тому чи іншому засобі масової інформації. До його обов'язків відносимо: розподіл студентів за місцями проведення практики і співпраця з керівниками практики від ЗМІ з питання роботи того чи іншого студента; перевірка звітної документації, виставлення оцінок за практику. Своєрідною путівкою у вир журналістської діяльності для студента є щоденник практики. Він оформляється перед від'їздом на практику і повертається студентом повністю оформленим після її закінчення.

Для оцінювання результатів журналістської практики використовуються такі методи:

- спостереження за студентами та аналіз якості окремих видів їхньої роботи (виробничо-творча діяльність і навчально-дослідна робота);

- бесіди з журналістами, під керівництвом яких працювали студенти;

- самооцінка студентами ступеня своєї підготовленості до журналістської діяльності;

- аналіз документації студентів (детальний звіт, повністю оформлений щоденник, підготовлені під час практики журналістські матеріали). Без надання вищевказаних звітів студент до захисту практики не допускається і одержує оцінку "незараховано"

Така система організації журналістської практики сприяє ефективній підготовці студентів до активної професійної творчості.

Навчання студентів на факультеті журналістики Запорізького національного університету проводиться на високому науково-методичному рівні й має певні особливості й пріоритети. Оскільки процес формування журналістської особистості має складатися з двох рівнів: теоретичного (аудиторного й позааудиторного) та практичного, то абсолютно логічним і доцільним є запровадження цілого комплексу навчально-ознайомлювальних та навчально-виробничих практик.

Прищеплення майбутнім журналістам навичок редакційно-організаторської та літературної роботи починається в стінах університету. У сучасну епоху розвитку надшвидкісних технологій і безмежжя інформації, яка вивалюється на нас кожної миті, щосекунди, майбутній журналіст має як ніколи усвідомлювати той факт, що практика – це чи не найважливіший компонент у процесі його навчання на факультеті.

Варто наголосити, що практика – це обов’язкова складова формування висококваліфікованого фахівця в галузі журналістки. Як відомо, існує три етапи вдосконалення творчих навичок: навченість, вмілість, майстерність. Під час практичного використання, вивчення й удосконалення своїх теоретичних знань, працюючи в тому чи іншому засобі масової інформації, студент набуває досвіду, вчиться не тільки запам’ятовувати й відтворювати матеріал, а передусім навчається здобувати потрібну інформацію, творчо її обробляти, використовувати під час підготовки матеріалу до друку або передачі його в ефір на радіо чи телебаченні, розташування на сайті в Інтернеті.

Таким чином, вузівська навченість під час навчально-ознайомлювальної практики в редакціях переходить із часом у вмілість, а зрештою, на старших курсах під час навчально-виробничих практик перетворюється на майстерність. Як показує практика, завдяки поєднанню теорії й практики переважна більшість студентів-журналістів під час випуску мають неабиякий досвід, відрізняються креативними поглядами, мають сформовану соціальну й громадянську позицію і зарекомендовують себе як справжні фахівці сучасної доби: всебічно обізнані, творчі особистості, що вміють блискуче втілювати завдання – формувати громадянську думку в суспільстві.

Під час практики студент перебуває під подвійним контролем, маючи фактично двох керівників: висококваліфікованих викладачів кафедр факультету журналістики, з одного боку, та досвідчених журналістів-практиків, з іншого боку.

Після закінчення занять на другому курсі студент із циклу навчально-ознайомлювальних практик переключається на етап виробничої практики. Цій практиці надається особливого значення, оскільки більшості випускників факультету доведеться працювати або розпочинати свою журналістську діяльність у редакціях або на каналах радіо й ТБ. Виробнича практика є серйозним шансом уповні заявити про себе, що й робить переважна більшість студентів нашого факультету. Прийшовши до редакції тої чи іншої газети, того чи іншого радіо чи ТБ, часто студент залишається тут або на час усіх наступних практик (хоча варто, на нашу думку, спробувати себе в усіх ланках ЗМІ), або й на посаді постійного працівника. Така практика зараз дуже поширена серед студентства, а деякі працюють (або проходять практику) у кількох ЗМІ одночасно, що теж є показником всебічної розвиненості й молодого потужного креативу.

Під час проходження виробничої практики студенти остаточно утверджуються як творчі особистості, набувають певного досвіду, відшліфовують свої знання, які вже переходять у стадію вмінь та навичок. Дуже часто виробнича практика, як і літні ознайомлювальні проходять за межами Запоріжжя, у провідних містах України – Києві, Львові, Одесі, Дніпропетровську, Харкові. Це зумовлено тим, що студентство хоче спробувати себе в інших регіональних чи загальноукраїнських ЗМІ з метою подального шліфування своїх здібностей.

Факультет журналістики ЗНУ пишається тим, що найкращі його представники працюють у провідних ЗМІ країни та зарубіжжя – близького і далекого. Це свідчить як про потужний потенціал студентів, так і про належну підготовку їх з боку вишу. Отже, закінчивши бакалаврат, студент-журналіст, маючи в своєму «портфоліо» сім різноманітних практик, повністю підготовлений до подальшого самостійного плавання в океані медіа.

Поступивши навчатись на спеціаліста, студенти мають пройти ще один різновид практики – переддипломну. Вона в принципі схожа на попередні виробничі, однак має певні особливості. Саме зараз, коли студент вже має базову вищу освіту бакалавра, ця практика повністю залежить від його уподобань. Оскільки більшість студентів-спеціалістів вже працевлаштовані й є «акулами пера», то ця практика часто проходить вже на базі власної редакції, каналу чи сайту. Хоча це абсолютно необов’язково, адже випадки бувають різні.

Головною метою практики, як вже зазначено в самій назві, є підготовка дипломного проекту. Дуже часто студенти, маючи в своєму арсеналі різноманітні матеріали, не мають якогось стрижня, на базі чого готувати дипломний проект. Або мають недостатньо досвіду для аналізу того чи іншого аспекту, що зазначений у дослідженні. Саме переддипломна практика дає можливість зосередитися на конкретних матеріалах, спробувати створити подібні власноруч, зрозуміти й усвідомити їх специфіку.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-08-14; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.228.52.223 (0.017 с.)