ІІІ. Самостійна робота й поточне інструктування учнів (190 хв.)

Основною організаційною формою поточного інструктування є цільові обходи майстром робочих місць учнів. Суть їх у тому, що при кожному обході робочих місць майстер ставить перед собою певну мету інструктування. При кожному обході робочих місць майстер стежить за роботою всіх учнів, дає їм в ході спостережень усі необхідні зауваження і вказівки, виправляє і попереджає помилки, звертає увагу на недоліки в роботі і т.п., незалежно від основної мети обходу. Але в кожного учня він обов'язково перевіряє ту сторону його роботи, що є метою даного обходу. Кількість таких обходів, їхні конкретні цілі залежать від змісту виконуваних робіт, організації навчально-виробничого процесу, періоду навчання, особливостей навчальної групи, досвіду майстра. Звичайно під час цільових обходів майстер перевіряє, чи всі учні вчасно приступили до роботи; як організовані їхні робочі місця, чи правильно застосовуються прийоми і способи роботи, яка якість виконання роботи на певному її етапі (міжопераційний контроль); які прийоми і способи самоконтролю застосовують учні, чи правильно вони користаються навчально-технічною й інструкційною документацією, чи дотримані правила організації і безпеки праці і т.п. Поряд з обходами подібного характеру майстер здійснює обходи з метою попередження й усунення типових помилок, які учні звичайно допускають при виконанні конкретних робіт.

Поточне інструктування учнів майстер здійснює, застосовуючи такі методичні прийоми:

– активне втручання в хід роботи учня в тих випадках, коли його дії можуть привести до аварії чи явного браку, а також у випадках грубого порушення правил безпеки праці;

– роз'яснення, вказівки, зауваження, поради для коректування дій учнів і спонукання їх до самостійних дій;

– вимоги і вказівки, що сприяють вихованню в учнів акуратності, уваги, самостійності, наполегливості, відповідальності, ощадливості і т.п.

ІV. Заключний інструктаж (15 хв.).

1. Зібрати й перевірити роботи учнів.

2. Відзначити кращі роботи.

3. Указати на типові помилки, з'ясувати причину їхнього виникнення.

4. Виставити оцінки.

5. Підбити підсумок заняття.

6. Задати домашнє завдання.

17. Структура плану-конспекту теоретичних занять та методика їх проведення

План-конспект заняття складається за такою формою:

Тема.

Мета заняття (навчальна, розвиваюча, виховна)

Методи заняття

Обладнання

Хід заняття:

- Організаційна частина.

- Перевірка пройденого матеріалу.

- Викладання нового матеріалу.

- Підведення підсумків уроку.

При написанні мети заняття треба пам'ятати, що навчальна мета передбачає оволодіння визначеним навчальним матеріалом, повідомлення знань; розвиваюча мета досягається в процесі залучення учнів до рішення технічних або винахідницьких задач; виховна мета спрямована на формування в учнів якостей особистості, що характеризують сучасну людину.

У розділі "Обладнання" перераховується обладнання, інструменти й різні наочні приладдя, що будуть застосовуватися на даному занятті.

Організаційний момент містить у собі наступні пункти:

– перевірка наявності учнів;

– перевірка наявності зошитів і креслярського приладдя.

Перевірка пройденого матеріалу

Форма перевірки пройденого матеріалу може бути наступною: індивідуальне опитування, доповідь учнів, фронтальне швидке опитування, питання учнів один до одного, невелика письмова робота, написання технічного диктанту, рішення карток-завдань, розгадування кросвордів, ребусів і т.п. Перевірка пройденого матеріалу може проходити, наприклад, за наступним сценарієм: одного учня можна викликати до дошки для відповіді, а декількох – для підготовки до відповіді по картках-завданнях. Усім іншим дається невелика самостійна робота (відповісти на запитання, вирішити задачу чи виконати графічну роботу) чи вони повинні уважно слухати відповіді товариша, щоб бути готовими в будь-який момент задати йому питання чи доповнити й уточнити його відповідь. Форму перевірки пройденого матеріалу викладач повинен вибрати самостійно, з огляду на контингент групи, тему заняття та інші чинники.

План-конспект повинен містити питання з відповідями, кросворди, ребуси, текст технічного диктанту чи інший матеріал, що використовувався для перевірки пройденого матеріалу.

Викладання нового матеріалу

Цей розділ плану-конспекту повинен містити пункти плану нового матеріалу і короткий зміст матеріалу по даному пункту, бажано з малюнками, кресленнями, схемами і т.п.

Перш ніж приступити до викладання нового матеріалу, необхідно підвести до цього учнів, активізувати їхню увагу, звернути увагу учнів на актуальність і важливість даної теми.

Для закріплення нового матеріалу бажано підготувати питання з цього матеріалу.

Пояснення нового матеріалу може бути організоване за наступним сценарієм: викладач викладає новий матеріал, використовуючи при цьому різні методи, а потім робить швидке опитування учнів на предмет засвоєння ними нового матеріалу, але викладач поділяє новий матеріал на логічно цілісні елементи (питання) і після пояснення кожного перевіряє, як учні засвоїли цей елемент і тільки після цього приступає до пояснення наступного елемента й відпрацьовує його в тому ж порядку.

Підведення підсумків уроку

Заняття закінчується узагальненням викладача, що сприяє систематизації знань учнів, придбаних на всіх його етапах і виставленням оцінок найбільш активним учням.

 

18. Структура плану-конспекту лабораторно-практичних занять та методика їх проведення

Лабораторно-практические занятия проводят с целью:

1. зак­репить и обобщить знания путем практического подтверждения той или иной зависимости, закономерности, правила, свойства;

2. сформировать умения и навыки работы с техническими система­ми, приборами, препаратами, техническими средствами.

Конкретную тематику лабораторно-практических работ преподаватель должен разрабатывать, учитывая местные условия, оснащённость кабинета или мастерских оборудованием.

Подготовку к проведению ЛПЗ включает подготовку преподавателя, учащихся и помещения лаборатории, кабинета или мастерских.

Подготовка преподавателя состоит из анализа форм и методов проведения данной работы и подготовки заданий для учащихся.

Подготовка учащихся заключается в предварительном повторении теоретического материала.

В подготовку лаборатории входит проверка исправности оборудования, подготовка необходимого инвентаря, инструментов, посуды.

Чаще всего лабораторно-практические работы сопряжены с проведением разнообразных измерений, испытаний и т.д. Проводятся лабораторные работы чаще всего на этапе завершения изучения темы. Лабораторно-практические занятия, таким образом, становятся связующим звеном, которое соединяет производственное обучение с предметами спец. цикла и общеобразовательными предметами. При проведении лабораторно-практических работ у учащихся формируется глубокий интерес к знаниям, возможностям их применения в творческом производительном труде. Лабораторная работа по форме проведения может быть индивидуальной, фронтальной, групповой. Большинство лабораторно-практических работ проводится бригадами по 2-4 человека в каждой из них. Лабораторно-практические работы нередко состоят из двух частей: расчётной и экспериментальной (практической). Расчётную часть можно дать учащимся как домашнее задание.

Этапы про­ведения лабораторной работы:

1. теоретическая подготовка;

2. инструк­таж по выполнению;

3. контроль готовности к выполнению;

4. соб­ственно выполнение работы (опыта);

5. обработка результатов и со­отнесение их с целью опыта;

6. письменный и устный отчет о проделанной работе.

В инструктаже по выполнению мастер ПО сообщает учащимся о целях и задачах, которые стоят перед ними при проведении ЛПР, порядке выполнения ЛПР. В этом инструктаже следует обратить особое внимание на соблюдение правил техники безопасности. При выполнении ЛПР мастер проводит текущие инструктажи, даёт индивидуальные рекомендации ученикам, проверяет сделанные учащимися записи, схемы, расчёты, графики.

В зависимости от сложности лабораторно-практические работы могут проводиться по устным указаниям мастера либо с использованием письменных инструкций, в которых раскрываются устройство применяемых приборов, цель и последовательность работы.