Чернігівський базовий медичний коледж

Чернігівської обласної ради

 

 

Онос В. М.

 

Самостійна робота студентів з медичної біології.

 

 

Рекомендації для студентів

2 курсу спеціальності „Сестринська справа”

 

Чернігів – 2015

Самостійна робота студентів з медичної біології: Рекомендації для студентів 2 курсу спеціальності „Сестринська справа” / В.М.Онос – Чернігів: ЧБМК,2015 р.

 

В посібнику узагальнено досвід роботи викладача курсу „Медична біологія” з організації і керівництва позааудиторною роботою студентів.

Показано, що одним із шляхів підвищення ефективності самостійної роботи є озброєння студентів інтелектуально-навчальними уміннями, яких вони набувають протягом перших років навчання.

Призначено для студентів медичних коледжів, які вивчають курс “Медична біологія”.

 

Рецензенти:

Сиченков В.П. – кандидат педагогічних наук, доцент Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка.

Хаценко Л.О. – викладач-методист вищої категорії Чернігівського базового медичного коледжу.

 

ПЕРЕДМОВА

 

Медична біологія є однією із фундаментальних дисциплін в підготовці молодших спеціалістів в системі охорони здоров’я.

Медична біологія як навчальна дисципліна:

- ґрунтується на попередньо вивчених у середній загальноосвітній школі таких дисциплін, як “Загальна біологія”, “Біологія людини”, “Біологія тварин”, “Біологія рослин”;

- забезпечує високий рівень загально-біологічної підготовки;

- закладає фундамент для подальшого засвоєння студентами знань з профільних теоретичних, клінічних і професійно-орієнтованих дисциплін (медичної хімії, інфекційних хвороб з епідеміологією, внутрішньої медицини, педіатрії тощо).

Згідно з Законом України „Про вищу освіту” (Стаття 43. Форми та види організації навчального процесу) основними формами навчального процесу є: навчальні заняття, самостійна робота, практична підготовка, контрольні заходи.

Основними видами навчальних занять є: лекція, лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття, консультація.

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час вільний від обов’язкових навчальних занять і має значну роль у підвищенні ефективності навчального процесу.

 

-3-

 

РОЗДІЛ 1. Самостійна навчальна робота та її

Загальна характеристика.

1.1. Сутність і значення самостійної роботи студентів.

В Законі України „Про вищу освіту” чітко викладені вимоги до інтелектуального і професійного розвитку молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста, магістра. Визначені фундаментальні основи змісту всіх освітніх рівнів вищої освіти. Неповна вища освіта – освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста. Молодший спеціаліст – освітньо кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді діяльності.

Самостійна робота студентів у ВНЗ є одним із найважливіших елементів здобуття знань і умінь. Під самостійною роботою розуміється навчальна діяльність студента з виконання завдань викладача або за власним бажанням і яка спрямована на закріплення, розширення та поглиблення отриманих знань, а також засвоєння нового матеріалу без сторонньої допомоги.

Дидактичне значення самостійної роботи.

1. У процесі самостійної роботи студенти набувають більш повних і глибоких знань, які характеризуються такими критеріями, як системність, оперативність, гнучкість і міцність знань.

2. Самостійна робота об’єктивно впливає на формування самостійності мислення і суджень. Студенти виробляють у собі здатність висловлювати власні думки з навчальних тем або інших теоретичних питань.

-4-

3. Систематична самостійна робота з предмету сприяє виробленню інтересу до цієї науки.

4. Самостійна робота відіграє важливу роль у вдосконаленні студентами таких якостей, як наполегливість, завзятість і цілеспрямованість.

5. Самостійна робота студентів сприяє виробленню в них навичок наукової організації праці.

Важливо підкреслити, що всі якості, які виробляються з часом, у свою чергу впливають на підвищення ефективності самостійної роботи.

 

1.2. Якість знань як мета самостійної роботи.

 

У процесі самостійної роботи у студента, природно, виникає питання: “Чи достатні мої знання? Чи можна їх вважати повними?”

Дидактикою вищої школи розроблено критерії оцінки рівня наукових знань і вмінь студента, якими є повнота, глибина і системність знань, їх оперативність, гнучкість, узагальненість і усвідомленість.

1. Повнота знань. Навчальна програма будь-якої наукової дисципліни передбачає певний обсяг знань, яким повинні володіти студенти. Цей обсяг характеризує повноту знань, основними видами якого є: теорії, закони, поняття, уявлення, наукові факти.

Протилежним поняттям є неповні знання. Так, якщо студент при вивченні молекулярних основ спадковості не оволодів поняттям “ген” (одиниця спадковості) → фермент → білок → ознака, то це свідчить про неповноту його знань.

Важливо підкреслити, що повнота знань – поняття

відносне.

2. Глибина знань. Як відомо наука досліджує суттєві та

несуттєві зв’язки предметів і явищ реального світу. Сукупність усвідомлених студентом суттєвих зв’язків між

співвідносними знаннями характеризує глибину знань.

-5-

Глибина знань тим більша, чим більша суттєвість зв’язків і чим більше вони відображають сутність явищ більш високого порядку. Так, несприятливий вплив факторів середовища на процеси гаметогенезу у людини можуть викликати різні шкідливі мутації, які є причиною багатьох спадкових хвороб.

Протилежним поняттям глибині знань є поверхневі знання.

3. Системність знань. Системність передбачає усвідомлення студентом знань за їх місцем у структурі наукової теорії. Студент повинен глибоко розуміти, що є основним положенням, що – наслідком і що – додатком. Так зміни генотипу призводять до змін фенотипу, до змін пристосування організмів до умов навколишнього середовища.

4. Оперативність знань. Це здібність і готовність студента до своєчасного їх застосування. Оперативністю можна вважати якість, що характеризується кількістю ситуацій, де студент може свідомо застосувати ті або інші знання. (Це дії за алгоритмом виконання цих чи інших дій; за рекомендаціями, які дають лише орієнтири для визначення дій і їх послідовності та ін.).

5. Гнучкість знань. Вона проявляється у швидкості знаходження варіативних способів застосування їх при зміні ситуації.

6. Узагальненість знань. Проявляється у розумінні конкретних проявів узагальненого знання і в здатності підводити конкретні знання під узагальнені.

7. Усвідомлення знань. Виражається у розумінні зв’язку між ними, шляхів одержання знань, уміння їх доводити.

8. Згорнутість і розгорнутість знань. Згорнутість знань полягає у здатності студента висловити знання лаконічно. Наприклад, у вигляді схеми, опорного конспекту.

Розгорнутість знань полягає у здібності показати знання про способи дії в складній діяльності.

-6-

9. Міцність знань. Міцність, як і якість знань полягає у стійкості фіксації в пам’яті системи суттєвих знань і способів їх застосування.

Першим критерієм міцності знань є довговічність їх зберігання у пам’яті. Другим критерієм є готовність студента за допомогою фундаментальних знань виводити інші знання.

Такі основні критерії рівня і якості знань, на які треба орієнтуватись студенту в процесі самостійної навчальної роботи.

 

 

-7-

РОЗДІЛ 2. Методичні рекомендації щодо організації

самостійної роботи.

2.1. Робота студента на лекції.

 

Вузівська лекція відіграє значну роль в організації самостійної роботи. На лекції розкривається зміст основних питань програмної теми, даються поради студентам, як краще вивчати рекомендовану літературу, звертається увага на найбільш складні проблеми. Автори посібника “Самостійна робота студента” М. І. Акименко, С. В. Завацький, В. П. Сиченков. Чернігів: Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка, виходячи з багаторічного досвіду педагогічної роботи у вузі, з метою підвищення ефективності навчального аудіювання, студентам-першокурсникам дають такі практичні рекомендації:

1. Напередодні лекції необхідно повторити попередній матеріал з метою підготовки підґрунтя для сприймання нової наукової інформації.

2. До початку лекції доцільно підготувати всі елементи, що складають культуру праці студента на занятті: зошит, ручка, кольорові ручки або фломастери, лінійка та ін. використання такого “допоміжного матеріалу” робить рукописний текст рельєфним, більш зрозумілим, він легше читається.

3. Докладно записати запропонований викладачем план.

4. Довільно зосереджувати увагу на змісті та логіці викладу лекції.

5. Супроводжувати слухання лекції веденням скорочених записів її змісту.

6. Після прослуховування лекції у цей же день необхідно допрацювати конспект і уточнити окремі положення, формулювання, з’ясувати незрозумілі терміни, вирази, поняття, внести доповнення, уточнення, малюнки та ін.

-8-

Позааудиторна робота над конспектом лекцій підвищує розумову активність студента, сприяє кращому засвоєнню матеріалу і, як наслідок, полегшує підготовку до практичних занять, семінарів, заліків, екзаменів.