Сім лицарських доброчинностей

 

 

ТИПОВІ РИСИ ЛИЦАРСЬКОГО ХАРАКТЕРУ

 

 

ОСВІТА У КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ ПІЗНЬОГО

("ВИСОКОГО") СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (Х-ХІІІ ст.)

Передумови розвитку освіти: звільнення від "кошмару 1000-го року" (страху кінця світу), що гальмував розвиток

 

підприємливості, свободи розумової діяльності; розвиток ремесел, торгівлі, муніципального самоврядування, що сприяло розвитку світської ученості; активізація контактів зі Сходом з початком Хрестових походів.

 

ТИПИ Ш К І Л ЗНАННЯ					університети
			факультети	(вищі факультети:
		соборні, мо-	мистецтв	теологічний,
	парафіяльні	настирські	в	юридичний,
міські, цехові, гільдійські, приватні   елементарні знання	латинська граматика	trivium	університетах   trivium+ quadrivium	медичний)     загальні та фахові знання вищого рівня

 

ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕРШИХ УНІВЕРСИТЕТІВ

Болонья - 1158 р. заснування, Сорбонна - 1180р. (можливо 1200р.),

Оксфорд - 1206р., Неаполь - 1224р., Кембридж - 1231 р. Лісабон - 1290 р.

У ХІІІ ст. існувало: 19 університетів, ХІV - 44; ХV - від 70 до 80; ХVІ - 109.

 

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ	ПРИВІЛЕЇ
демократичний характер управління (виборність керівних осіб); розташування у містах (на відміну від монастирських шкіл); заснування центральною (а не місцевою) церковною або світською владою.	захист від різних форм гноблення: звільнення від військової служби, податей тощо; внутрішня юрисдикція в оцінці вчинків студентів; надання вченим права на викладання свого власного курсу та захисту своїх наукових поглядів, дарування вчених ступенів; право "страйку", або переїзду університету у інше місто.

СХОЛАСТИКА

Тип розумового життя та виховання, що переважав в ХІ - ХV ст.

Якщо у ранньому Середньовіччі - безумовне схиляння перед авторитетом, підкорення догмі, неприпустимість сумнівів, то в ХІ ст. у зв'язку із вторгненням зі Сходу єретичних вчень, розвитком вивчення діалектики виникла необхідність у логічному формулюванні релігійних поглядів.

 

ЦІЛІ СХОЛАСТИКИ: розвинути здатність викладати вірування у формі логічної системи, захистити логічні положення віри без розвитку критичного ставлення до принципів, що встановлені авторитетом;

довести кожного учня до досконалого володіння систематизованим знанням, що зведені до положень та силогізмів єдиного логічного цілого.

ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ розвитку схоластики: збудження розумової діяльності, пізнавальних інтересів, наслідком чого став розвиток університетів; розвиток розумової здібності як такої; виникнення досить чисельної когорти вчених, що відзначались витонченим гострим розумом.

НЕДОЛІКИ схоластики: зосередженість на метафізичних знаннях, відсутність інтересу до конкретних знань про матеріальний світ, нескінченні та марні розмірковування про сутність слів та термінів, керівництво у навчальному процесі логікою предмета, а не рівнем розвитку учня.

 

 

ПЕДАГОГIЧНI IДЕI ЕПОХИ ВIДРОДЖЕННЯ

МЕТА ВИХОВАННЯ: виховання досконалої, різнобічно розвиненої особистості, вільної людини.

НАПРЯМИ ВИХОВАННЯ

літературне, моральне, естетичне, фізичне, соціальне, відірвано-наукове, теологічно-церковне.