Сім лицарських доброчинностей 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Сім лицарських доброчинностей



 
 

 

 


ТИПОВІ РИСИ ЛИЦАРСЬКОГО ХАРАКТЕРУ

 

 


ОСВІТА У КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ ПІЗНЬОГО

("ВИСОКОГО") СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (Х-ХІІІ ст.)

Передумови розвитку освіти: звільнення від "кошмару 1000-го року" (страху кінця світу), що гальмував розвиток

 

підприємливості, свободи розумової діяльності; розвиток ремесел, торгівлі, муніципального самоврядування, що сприяло розвитку світської ученості; активізація контактів зі Сходом з початком Хрестових походів.

 

ТИПИ Ш К І Л ЗНАННЯ           університети  
      факультети (вищі факультети:  
    соборні, мо- мистецтв теологічний,  
  парафіяльні настирські в юридичний,  
міські, цехові, гільдійські, приватні   елементарні знання   латинська граматика   trivium університетах   trivium+ quadrivium медичний)     загальні та фахові знання вищого рівня  
 

 

ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕРШИХ УНІВЕРСИТЕТІВ

Болонья - 1158 р. заснування, Сорбонна - 1180р. (можливо 1200р.),

Оксфорд - 1206р., Неаполь - 1224р., Кембридж - 1231 р. Лісабон - 1290 р.

У ХІІІ ст. існувало: 19 університетів, ХІV - 44; ХV - від 70 до 80; ХVІ - 109.

 

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРИВІЛЕЇ
демократичний характер управління (виборність керівних осіб); розташування у містах (на відміну від монастирських шкіл); заснування центральною (а не місцевою) церковною або світською владою. захист від різних форм гноблення: звільнення від військової служби, податей тощо; внутрішня юрисдикція в оцінці вчинків студентів; надання вченим права на викладання свого власного курсу та захисту своїх наукових поглядів, дарування вчених ступенів; право "страйку", або переїзду університету у інше місто.

СХОЛАСТИКА

Тип розумового життя та виховання, що переважав в ХІ - ХV ст.

Якщо у ранньому Середньовіччі - безумовне схиляння перед авторитетом, підкорення догмі, неприпустимість сумнівів, то в ХІ ст. у зв'язку із вторгненням зі Сходу єретичних вчень, розвитком вивчення діалектики виникла необхідність у логічному формулюванні релігійних поглядів.

 

ЦІЛІ СХОЛАСТИКИ: розвинути здатність викладати вірування у формі логічної системи, захистити логічні положення віри без розвитку критичного ставлення до принципів, що встановлені авторитетом;

довести кожного учня до досконалого володіння систематизованим знанням, що зведені до положень та силогізмів єдиного логічного цілого.

ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ розвитку схоластики: збудження розумової діяльності, пізнавальних інтересів, наслідком чого став розвиток університетів; розвиток розумової здібності як такої; виникнення досить чисельної когорти вчених, що відзначались витонченим гострим розумом.

НЕДОЛІКИ схоластики: зосередженість на метафізичних знаннях, відсутність інтересу до конкретних знань про матеріальний світ, нескінченні та марні розмірковування про сутність слів та термінів, керівництво у навчальному процесі логікою предмета, а не рівнем розвитку учня.

 

 


ПЕДАГОГIЧНI IДЕI ЕПОХИ ВIДРОДЖЕННЯ

 
 


МЕТА ВИХОВАННЯ:

виховання досконалої, різнобічно розвиненої особистості, вільної людини.

НАПРЯМИ ВИХОВАННЯ

літературне, моральне, естетичне, фізичне, соціальне, відірвано-наукове, теологічно-церковне.

ЗМIСТ ВИХОВАННЯ В епоху раннього Відродження:сполучення лицарського виховання з   літературною освітою: ретельне та благоговійне вивчення класичних літератур, відродження давнього п'ятиборства, естетизація всіх компонентів виховання у їх зовнішніх проявах та внутрішній сутності. В епоху пізнього Відродження:засвоєння досконалої латини, поглиблена літературна освіта.
IДЕI ВIДРОДЖЕННЯ В IТАЛII ВІТТОРІНО да-ФЕЛЬТРЕ (1378-1446) Створив у 1428р. у м. Мантуя школу “Будинок радості”, мета якої - закласти фундамент загальної культури, щоб у подальшому оволодіти спеціальними знаннями. Особливості діяльності школи:повага до особистості дитини, заборона тілесних покарань, розвиваючий характер навчання, велика увага фізичному та естетичному розвитку, застосування ігрових методів навчання, розвиток учнівського самоврядування. Зміст освіти:класичні мови і літератури, відомості з точних наук (7 вільних мистецтв).
 
 


ХУАН ВІВЕС (1492-1540) -іспанський філософ, психолог і педагог, працював в університетах Франції та Англії. Ідея експериментального, дослідного пізнання оточуючого світу, природи людини. Вперше обґрунтував принцип природовідпо-відності. Написав трактат “Про метод занять з дітьми”.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-07-16; просмотров: 405; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.129.13.201 (0.009 с.)