Виникнення та розвиток кінематографа

1. Міжвоєнний період — це період бурхливого розвитку кіно.

Кіномистецтво поєднувало естетичні властивості літе­ратурного театру; образотворчого мистецтва і музики на основі тільки йому характерних виразних засобів.

2. Кіно стало масовим мистецтвом і частиною масової культури, що зароджувалася.

3. Виникає центр американського кінобізнесу — Голівуд (у штаті Каліфорнія, передмісті Лос-Анджелеса).

4. Вдосконалювалася кінотехніка, здійснювалися дослідження і розробки технології кінематографії, почався випуск багатошарової кольорової кіноплівки; будувалася велика кількість кінотеатрів.

5. Кіновиробництво стає частиною економіки США та її експорту,

6. В 30-х роках народилося звукове кіно; у фільмах почала широко використовуватися музика.

7. У 30-х роках у Великій Британії зародилося художньо-документальне кіно.

8. Почала поширюватися кінокомедія, у якій характери, конфлікти і ситуації викликали сміх глядачів.

Видатними кінорежисерами цього періоду були:

Дейвід Уерк Гріффін (1875—1948) — американський кінорежисер.

Зняв фільми: "Нетерпимість" (1916р.), "Зламані паростки" (1919р.) та ін. Збагатив художню виразність кіно (використовував крупний план, паралельний монтаж тощо). Заклав основи кіно як самостійного мистецтва.

Уолт Дісней (1901 — 1966) — американський кінорежисер-мультиплікатор. Зняв короткометражні серії фільмів ("Каченя Дональд", "Мишеня Мілкі та ін.), а також повнометражні фільми ("Білосніжка і семеро гномів", 1938 р.). Розробив основи мультиплікаційного фільму. Великим артистом кіно був Чарлі Чаплін (1889—1977) — американський актор, кінорежисер, сценарист. Створив трагікомічний образ "маленької людини". Світове визнання одержав за фільми: "Золота лихоманка" (1925 р.), "Вогні великого міста" (1931 р.), "Нові часи" (1935 р.), "Великий диктатор" (1941 р.).

Поява "масової культури"

Масова культура — загальна назва типу культури, яку пере­творено в індустріально-комерційну форму виробництва з метою поширення стандартних духовних благ, для яких характерні сентиментальність, веселість, натуралізм, культ усіпху, культ насолоди, щоб підкорити свідомість широких мас і пропагувати певні цінності і певний спосіб життя. Масова культура пов'язана з існуванням масової людини — усередненої особистості зі стандартним мисленням, яка знаходить задоволення в тому, щоб діяти "як усі’’, не вміє критично мислити, якій характерний колективізм, підпорядкований "загальному інтерсу" масового суспільства.

Масове суспільство — суспільство структурно недиференційоване, в якому існує тільки поділ на "верхи" і "низи", вождів і маси та формується мовчазна більшість, яка характеризується відчуженістю людини реально впливати на політичні рішення.

ОЛ1МП1ЙСЬКИЙ РУХ

Статут Олімпійських ігор був розроблений П'єром де Кубертеном і затверджений Міжнародним спортивним конгресом у 1894 р. у Парижі.

У 1913 р. де Кубертен запропонував олімпійську емблему у вигляді п'яти переплетених різнокольорових кілець - сим­волу п'яти континентів, об'єднаних в Олімпійський рух. Ол1мпійські ігри почали проводити з 1896 р.

Із 1920р. олімпйський девіз «Швидше, вище, сильніше» входить до олімпійської емблеми.

Із 1936 р. традиційним атрибутом Олімпійських ігор став олімпійський вогонь, запалений від сонячних променів в Олімпі (Греція), який передається естафетою на урочисте відкриття Ігор і горить до їх закриття.

Олімпійські ігри 1936 р. в Німеччині фашистський режим А. Гітлера намагався використати для пропаганди нацизму.

У міжвоєнний період СРСР не брав участі в Олімпійських іграх.

Відмінності в розвитку культури в демократичних і тоталітарних державах

1. У країнах західної демократії характерний вільний розвиток культури, бо існувала політична свобода. Поширювалися різноманітні течії, стилі, жанри, посилювався вплив модернізму та авангардизму.

2. У тоталітарних державах (Німеччина, Італія, СРСР) куль­тура почала обслуговувати тоталітарні режими.

3. Перетворення літератури та мистецтва на засіб впливу на особистість, на інструмент пропаганди в країнах з тоталітарними режимами.

Саме життя змушувало митців робити вибір: підтримка режиму, його вихваляння або захист загальнолюдських цінностей, гуманізму, справедливості, миру.

5. Діячі культури повинні були виконувати соціальне замовлення, діяти в дусі соціальної ідеології, звеличувати національний дух, владу «вождів» і бути співцями тоталітарнихрежимів.

6. Здійснювався жорсткий контроль над духовним життям країни, переслідувалася творчість митців, які не підкорялися владі (вони замовчувалися або фізично знищувалися).

7. У тоталітарних державах з'явився своєрідний тип офіційно-державної культури. Бона стала панівною, охопивши мораль, науку, мистецтво, літературу, повністю підкорила собі культуру мас.

8. Поширення фашизму та виникнення тоталітарних режимів трагічно позначилося на долі й творчості митців, які повинні були морально готувати суспільство до втілення тих ідей, які проповідувалися в країні (комунізм, фашизм,зверхність арійської раси тощо).

9. Після встановлення фашистської диктатури в Німеччині представники прогресивної інтелігенції були змушені емігрувати, а їхні книги на батьківщині були заборонені та знищені.

10. Переслідування, репресії, концтабори, фізичне знищення — така доля багатьох талановитих митців СРСР.

11. Велику роль в антифашистському русі Опору відграли твори видатних митців фашистських держав, які емігрували за кордон.

12. В Італії відроджувався помпезний стиль пізньої Римської імперії, в Німеччині розвивалися шовіністичні традиції німецького реакційного романтизму, символізму, проповідувалася ідея грубої сили, жорстокості.

13. У СРСР насаджувався ідеологічний монополізм, найвищою цінністю проголошувалося служіння ідеї побудови комуністичного суспільства; переслідувалися ті митці, чиї погляди або творчість не відповідали сталінізму.

14. У тоталітарних державах характерно зображення величних портретів вождів, їх велетенські скульптурні постаті, грандіозні громадські будівлі.

Тоталітарні режими намагалися прищеплювати массам ідеї непорушності та вічності їхньої влади.

Питання для самоперевірки

1. Які з кінофільмів, що вийшли на екран із 1914 до 1939р. ви бачили? Спробуйте зібрати інформацію про розвиток кінематографа в цей період у ваших батьків, знайомих, друзів.

2. Що ви знаєте про розвиток техніки у 1914-1939рр.? Які видатні винаходи відбулись в цей період?

3. Що таке Олімпійський рух? Розкажіть про Олімпійський рух у міжвоєнний період.

4. Зберіть інформацію про розвиток освіти у передових західних країнах. Що із зарубіжного досвіду вас вразило?

5. Охарактеризуйте розвиток радянської освіти у міжвоєнний період. Визначте досягнення та недоліки радянської освітньої системи.

6. Назвіть видатні університети світу, які існували у ті часи. Що ви знаєте про їх роботу нині? Які університети є у нашому місті?

7. Підготуйтесь до повідомлень на теми: «Видатні фізики першої половини ХХ ст..», «Розвиток гуманітарних наук», «Видатні медичні відкриття у міжвоєнний період», «Вдосконалення зброї та військової техніки з 1914 по 1939р.»

8. Розкажіть про видатних письменників тих часів. Назвіть основні літературні напрямки, які панували у літературі того часу.

9. Задопомогою додаткових джерел наочно розкрийте основні напрямки у розвитку живопису. Розкажіть про видатних художників тих часів та напрямки мистецтва які вони представляли.

10. Визначте відмінності у розвитку культури демократичних та тоталітарних країн.

11. Розкажіть про розвиток кінематографа у міжвоєнний період.

12. Чому не відбулись VI Олімпійські ігри?

13. Доведіть, що у перший період новітньої історії швидко відбувався технічний прогрес.

14. Чому у міжвоєнний період значно зросла цінність освіти? Яка цінність освіти сьогодні?

15. Дайте визначення термінам: модернізм, авангардизм, сюрреалізм, кубізм, супрематизм.

16. Розкажіть про розвиток театрального мистецтва у міжвоєнний період. Назвіть його представників.

 

Домашнє завдання: 1. Опрацювати тему, зробити конспект. 2. Підготувати презентації на тему: «Видатні художники І половини ХХ ст.», «Виникнення та розвиток кіномистецтва та кіноіндустрії у першій половині ХХ ст.». 3. Підготуватись до диктанту по темі самостійної роботи.