Найважливіші досягнення освіти

Самостійна робота № 5

Тема: Технічний прогрес та його мілітаристична спрямованість у міжвоєнний період. Досягнення освіти і науки.

План

1. Розвиток та досягнення освіти у міжвоєнний період.

2. Наука і технічний прогрес, його мілітаристська спрямованість.

3. Нові течії та напрямки в літературі, мистецтві, музиці та театрі.

4. Виникнення та розвиток кінематографа. Масова культура.

5. Олімпійський рух.

6. Розвиток культури в демократичних та тоталітарних країнах.

Література: Ладиченко с.283-320

Бердичевський с.323-360

Середницька с.375-401

Найважливіші досягнення освіти

Освіта — процес і наслідки засвоєння систематизованих знань, умінь і навичок, потрібних для практичної діяльності

1. Бурхдивий розвиток промисловості сприяв поступовому розвитку освіти.

2. У XX ст. проведено чітку диференціацію та спеціалізацію освіти, навчальних закладів, запроваджено міжнародні ди­плом і:

•створено привілейовані навчальні заклади;

• відкрито державні школи;

• засновано школи, що діяли під егідою церкви:

• розвивалася система професійного навчання;

• відкрито багато технічних коледжів та інститутів;

* працювала низка університетів (Кембриджський, Оксфордський, Сарбонський, Лондонський та ін.), які стали центрами науки.

3. У деяких кражах прийнято закони про обов'язкове початкове навчання для дітей шкільного віку:

•у Велика Британія - у 1918р. (до 14рок1в); •уСША-у 1918р.;

•у Франції — в 30-х роках (до 14 років).

4. У державних школах деяких країн запроваджувалося безкоштовне навчання:

•у Франції — в 30-х роках;

•у США — у 20-х роках.

5. Почався процес диференціації навчання.

У 20-х роках в американських школах усіх учнів було поде­лено на «академічно здібних» і «практично мислячих».

6. Шкільні програми були орієнтовані на практичні потре­би людини.

7. У країнах Азії, Африки та Латинської Америки переваж­на більшість населення залишалася неписьменною.

8. Ідеологізація освіти та намагання поставити її на службу тоталітарним режимам у Німеччині та СРСР.

Наука

Фізика: Макс Планк (1858-1947), німецький фізик. У 1919р. одержав Нобелівську премію. Був членом багатьох іноземних академій наук. Основоположник квантової теорії. Відкрив випромінювання, що був названий його ім’ям. Квантова теорія М.Планка – це справжній переворот в фізиці. Вагоме місце в науці посідають його праці з термодинаміки, теорії відносності.

Нільс Бор(1885-1962), датський фізик. У 192р. одержав Нобелівську премію. Розробив теорії металів та атомного ядра. Створив квантово-планетарну модель атома. Один із творців сучасної фізики. У 1920р. заснував Інститут теоретичної фізики в Копенгагені. Розвинув нову галузь-квантову механіку.

Петер Дебай (1884-1966) Народився в Нідерландах,учився і працював у Німеччині, з 1940р. жив у США.У 1936р отримав Нобелівську премію. Написав фундаментальні праці в галузі квантової теорії. Розробив рентгенівський метод дослідження дрібнокристалічних матеріалів. Значно розширив знання про зв’язки між атомними й молекулами.

Жоліо-Кюрі Фредерік (1900-1958) та Ірен(1897-1958),французькі фізики та громадські діячі. У 1935р. одержали Нобелівську премію. Відкрили штучну радіоактивність (1934). Розробили штучне перетворення одних елементів на інші. Учені поклали початок використанню радіоактивних ізототів не лише у фізиці, а й біологіх, медицині, техніці. Їхні відкриття мали велике значення для створення нових лікарських препаратів.

Альберт Енштейн (1879-1955), німецький вчений, працював у США. У 1921р. одержав Нобелівську премію. Створив теорію відносності. Один із засновників квантової теорії та статичної фізики. Його теорія відносності повністю змінила уявлення про простір і час. Теорія дає точніше, ніж класична механіка, відображення об’єктивних процесів реальної дійсності. Відкрив закони фотоефекту.

Ірвінг Ленгмюр(1881-1957), американський фізик і фізик-хімік. У 1932р. одержав Нобелівську премію. Створив праці про електричні розряди і гази. Розробив вакуумну техніку. Винайшов насос, у 100 разів потужніший від тих, що використовували раніше. Винайшов спосіб наповнення лампи азотом, що приводило до кращого горіння і потребувало значно менше енергії.

Енріко Фермі(1901-1954), італійський фізик, працював у США. У 1938р.одержав Нобелівську премію. Довів існування нових радіоактивних елементів. Відкрив ядерні реакції. Вперше здійснив ядерну ланцюгову реакцію у збудованому ним ядерному реакторі. Заснував першу в Італії школу сучасної фізики. На його честь названий один з елементів таблиці Мендєлєєва (фермій). Заклав основи нейронної фізики.

Біологія: М.Вавілов (1887-1943), російський вчений, брат С.Вавілова. Основоположник вчення пробіологічні основи селекції. Організовував біолого – агрономічні експедиції в країни Середземномор’я, Пн. і Пд. Америки, Африки. Зібрав велику колекцію насіння культурних рослин.

Томас Морган (1866-1945), американський біолог. У 1933р. одержав Нобелівську премію. Один із засновників генетики. Експериментально обґрунтував хромосомну теорію спадковості.

Медицина: Зігмунд Фрейд (1856-1939), австрійський лікар-психотерапевт, психолог. Засновник психоаналізу, сприяв становленню психології як науки. Його дослідження - великий успіх у розвитку психіатрії, соціальної психології, зробив вагомий внесок у створення психотерапевтичних методів лікування неврозів, відродження душевної рівноваги хворих. Карл Ландштайнер (1868-1943), австрійський вчений, з 1922р жив і працював у США. У 1930р. одержав Нобелівську премію за відкриття груп крові людини. Один із засновників імунології. Відкрив групи крові. Довів інфекційну природу поліомієліту. З’явилась можливість лікування багатьох невиліковних хвороб. Почали досліджувати нові напрямки у бактеріології,імунології. Досягнуто успіхів у практичній медицині. Висновки:

1. Період між двома світовими війнами ознаменувався новими відкриттями в галузі фізики, створенням основ ге­нетики, становлениям психології.

2. Розвивалася тенденція перетворення науки на безпосередню продуктивну силу.

3. Досягнення ядерної фізики мали вплив на інші науки: поняття і методи, вироблені під час вивчення мікросвіту,засвоювалися і використовувалися в астрономії, біології, хімії, медицині.

4. Наприкінці 30-х років атомна фізика стояла на порозі практичного одержання енергії поділом ядер урану.

5. Інтенсивні науково-технічні дослідження були складни­ками індустріального суспільства.

6. Значне місце посіли дослідження в галузі математики, зокрема розроблення математичної логіки, яка стала однією з провідних математичних наук.

7. З'явилися нові напрями у дослідженні природи: хімічна фізика, біофізика, геофізика, геохімія тошо.

8. Значні зрушення відбулися в економічній науці.

Технічний прогрес

1. На початку XX ст. відбувався процес удосконалення техніки ітехнології, модернізації виробництва, зростало велике фабричне виробництво.

2. Стандартизація, спеціалізація іраціоналізація організації праці відкривали можливості широкого поширення конвеєра і масового виробництва.

3. Розвивалася тенденція перетворення науки на безпосередню продуктивну силу.

4. Багато відкриттів кінця XIX—початку XX ст. одержали широке практичне застосування у міжвоєнний період: телеграф, телефон, радіо, кінематограф тощо.

5. Швидко зростало виробництво електроенергії, будували новв теплові електростанції, які становили 4/5 всього електроенергетичного виробництва, здійснювали широкомасштабні гідроенергетичні проекти (наприклад, у 1936 р. відкрито велику гідроелектростанцію Боулдер на р. Колорадо в США з висотою греблі 222 м).

6. Широко почали використовувати електроенергію, на її основі розробляли різні системи механізації и автоматизації виробництва, а також застосовували механізовані й автоматизовані системи управління.

7. Удосконалено двигун внутрішнього згоряння, розробляли проекти газових турбін і реактивних двигунів.

8. Удосконалювався транспорт. На залізницях іморських транспортних шляхах тепловози і теплоходи почали конкурувати з паровозами іпароплавами.

9. Почалася електрифікація залізничних магістралей. До 1938 р. було електрифіковано 20% залізничних магістралей Швеції, майже 30% Італії, ½ залізниць Швейцарії.

10. Розвивався автомобільний транспорт.1938 р. у США, Канаді, Франції, Великій Британії і Німеччині було зареєстровано 6 млн вантажних іпонад 30 млн легкових автомобілів. У 30-х роках були побудовані перші швидкісні дороги — автостради. Вcе більшу роль у пасажирських перевезеннях почала відігравати транспортна авіація, яка в 30-х роках перетворилася на самостійну галузь і обслуговувала внутрішні й міжнародні лінії сполучення значної частини районів земної кулі.

11. Потреби розвитку авіаційної промисловості сприяли швидкому зростанню виробництва алюмінію. Його виробництво зросло більше ніж у 10 разів — з 66,5 тис. тонн у 1913 р. до 695 тис. тонн у 1939 р.

12. У повоєнний час було розроблено й створено штучні матеріали, які знайшли широке застосування.

13. Змінилися місце і роль технічних засобів у повсякденному житті.

14. У 30-х роках широко поширилося електричне освітлення, з'явилися трамвай, автомобіль, мотопикли нових марок, ліфт, а також винаходи для домашнього вжитку: електропраска, тостер, пилосос, холодильник, пральна машина, засоби звукозапису.

16. Особливою галуззю промисловості стало виробництво кінофільмів. У 30-х роках розвивалося звукове кіно, а пізніше й виробництво кольорових фільмів. З'явилися перші телевізійні системи.

17. На початку 20-х років виникло радіомовлення. Запроваджувалися радіомовні передачі: у США-у 1919- 1920 рр.,у Великій Британії і Франції — у 1922 р., в Україні (Харків) — у 1924 р.

18. Значно збільшилися тиражі газет і журналів.

Література

Мистецтво

Живопис

Пабло Пікассо (1881-1973) - французький живописець, іспанець за походженням. Засновник кубізму. У 20-х роках створив низку картин у дусі неокласицизму. У деяких полотнах близький до сюрреалізму. Його твори

глибоко суб'єктивні, зі своїм сприйняттям і баченням дійсності, іноді сповнені болю і протесту, мають велике суспільне значення. "Герніка" (1937 р.) — знаменита картина про громадянську війну в Іспанії. Багато працював як графік, скульптор, кераміст.

Василь Кандинський (1866—1944) — російський живописець і графік. Один із засновників абстрактного мистецтва. Із 1921 р. жив за кордоном.

Казимир Малевич (1878—1935) — російський художник, засновник однієї з течій абстрактного мистецтва — су­прематизму У картині "Чорний квадрат на білому тлі" (1915 р.) поєднав різнокольорові геометричні фігури (квадрат, коло, трикутник) з накладеними на площину об'ємними фігурами.

Сальвадор Далі (1904 р.) - іспанський живописець, представник сюрреалізму. Картина "Палаюча жирафа" (1935 р.) сповнена фантастичних видінь, надприродних, химерних зображень.

Пат Мондріан (1872—1944) — нідерландський живописець, представник авангардизму. Засновник неокласицизму. Створював абстрактні композиції з різнокольорових прямокутників.

Еміль Нольде (1867—1956) — німецький живописець іграфік, представник експресіонізму. Його картини побудовані на різних деформаціях, контрастах кольорів. Творчість Нольде містично-драматична.

Анрі Матісс (1869 - 1954) — французький живописець і граіфік, майстер декоративного мистецтва, один із лідерів фовізму. У своїх картинах у яскравих барвах змальовував красу світу.

Франс Мазерель (1889—1972) — бельгійський графік і живо­писець. Представник реалізму. Для його картин характерні контраст черного і білого, динамікакомпозиції. Розкрив трагічну долю людини в каітталістичному сввтв ("Хресний шлях людини", 1918р.). Малював портрети, антивоєнні картини, пейзажі, жанрові композиції.

Висновки:

1. Творчість художників початку XX ст. характеризуєтся пошуками нових шляхів і тенденцій в образотворчому мистецтві.

2. Представники модернізму зробили вагомий внесок у розвиток виразних прийомів і форм у мистецтві.

З. До традицій реалізму зверталися художники, вносячи щось нове, розвиваючи і збагачуючи реалістичне мисте­цтво.

4. В атмосфері 30-х років реалістичне мистецтво слугувало боротьбі проти наступу реакції і війни.

Музика

Музична культура першої половини XX ст. теж збагатилася но­ви ми течіями.

1. Експресіонізм, представниками якого були:

Альбан Берг (1885—1935) — австрійський композитор, один із представників нової віденської школи. Створив опе­ри, концерти для скрипки з оркестром.

Арнольд Шенберг (1874 — 1951) — австрійський композитор, теоретик і педагог. У 1933 р. емігрував до США. Протест проти війни і нацизму відобразив у вокально-симфонічній опері "Мойсей і Арон" (1932 р.). Автор вокальних та інструментальних творів, праць з теорії музики.

2. Конструктивізм, представниками якого були:

Пауль Хіндеміт (1895—1963) — німецький композитор, диригент, теоретик музики. Один із представників неокласицизму та конструктивізму. Написав опери ''Кардельяк" (поставлена у 1926 р.), "Художник Матіс" (поставлена у 1938 р.), балети, камерні твори, ораторії. Ерік Саті (1866—1925) — французький композитор. У 20-х роках навколо Е. Саті згуртувалися молоді французькі музиканти. Автор знаменитої драми зі співом "Сократ", балету "Парад" (1916 р.), збірників фортепіанних п'єс.

Конструктивизм — напрям у мистецтві 20-х років XX ст. який заперечував ідейний зміст мистецтва й підмінював художній образ абстракцією. У музичному мистецтві висунуто завдання конструювання музики, створення простих, логічних музичних творів. 3. Імпресіонізм, одним із представників якого був: Отторіно Респігі (1879—1936) — італійський композитор, майстер оркестрової музики, професор Національної академії в Римі. Автор симфонічної поеми "Фонтани Риму", опер, балету тощо.

4. Неокласицизм, одним із представників якого був:
Альфредо Казелла (1883 - 1947) - італійський композитор. Автор камерної опери „Сказания про Орфея" (1932 р.) Сюїт для фортепіанних і струнних оркестрів.

5. Джаз - вид професійного музичного мистецтва, що склався на межі ХІХ-ХХ ст. внаслідок синтезу європейської і африканської музичної культури. Головні риси джазу - провідна роль ритму, мелодійні акценти. Джазом також називають оркестр, що складається переважно з духових,ударних і шумових інструментів, призначених для виконання такої музики. Уперше це слово з'явилося у 1913р. в одній із сан-франциських газет, у 1915р. увійшло в назву джазо­вого оркестру Т. Брауна, що виступав у Чікаго, а в 1917 р. з'явилося на грамплатівці. У 20-ті роки мода на джаз прийшла з Америки в Європу.

6. Національні музичні школи, представниками яких були:
Едуард Мак - Доуелл (1861-1908) - американський композитор, піаніст, один із засновників американської композиторської школи. Автор симфонічних творів ("Індійська сюїта"), ліричних фортепіанних п'єс тощо. Професор і керівник першої музичної кафедри в Колумбійському університеті.

Джордж Гершвін (1898-1937) - американський композитор. Він уперше використав у симфонічних творах музичний фольклор. Автор опери "Рапсодія в стилі блюз’’ низки пісень. Сергій Рахманінов (1879—1943) — російський композитор, диригент, піаніст. У 1904—1906 рр. —диригент Великого театру в Москві. З 1917р. жив за кордоном (з 1918 р. - у США). У його музиш романтичний пафос поєднуеться з лірично-споглядальними настроями, мелодійність, ширина і свобода дихання — з ритмічною енергією. Написав чотири концерти „Рапсодія на тему Паганіні для фортепіано", три симфонії та ін.

Відомими оперними співаками були:

Е. Карузо (1873—1921) — італійський співак. який виступав у багатьох країнах світу. Його артистичний темперамент приваблював глядачів. Був наділений голосом непо­вторного тембру, блискуче виконував драматичні партії, неаполітанські пісні. Завдяки винятковому володінню диханням, бездоганним інтонаціям і високій виконавській культурі став легендою вокального мистецтва XX ст., зразком для майбутніх поколінь оперних тенорів. З однаковим успіхом виконував партії ліричного і драматич­ного плану.

Беньяміно Джильї (1890—1957) — італійський співак. Вико­нував партії ліричного і драматичного тенору, неаполітанські пісні. Знімався у фільмах.

Федір Шаляпін (1873—1938) — російський співак, представник російського реалістичного мистецтва. Створив га­лерею різнохарактерних образів, розкриваючи складний внутрішній світ героя. 3 1922 р. жив за кордоном. У 1984 р. прах Шаляпіна перевезено з Парижа в Москву. Поширюється сольно-пісенний жанр — блюз. Склався на початку XX ст. Блюз відображає глибоко особисті переживання, насичені драматизмом і внутршньою конфліктністю, містить також елементи гумору, іронії, соціальної сатири. Специфіка блюзу виявляється також в особливій будові поетичної строфи і своєрідності музичної форми, специфічному тембровому забарвленню звучання голосу та інструмента. Загальну популярність він отримав у 1914р. завдяки популяризаторській і творчій діяльності У. Хенді, прозваного "батьком блюзу". Оркестровий блюз був уперше записаний на грамплатівку в 1921 р., кантрі блюз (сільський блюз) —у 1924-1925 рр., класичний блюз — у 1920 р., сучасний блюз — у 1933 р. Блю­зові елементи є невід'ємними атрибутами багатьох стильових форм сучасної музики.

Висновки

1. Після Першої світової війни у творчості багатьох композиторів з'явилися нотки песимізму. Великий впливу 20-х ро­ках мала книга німецького філософа Освальда Шпенглера "Занепад Європи", в якій змальовано песимістичну карти­ну зміни замкнутих, незалежних одна від одної культур.

2. Зміцнювалися позиції демократичної культури.

3. Світову славу здобули Бостонський, Філадельфійський,Лейпцизький симфонічні оркестри, Берлінський філармонічний оркестр.

4. Великої популярності набула індустрія музично-розважального відпочинку: зросла чисельність глядачів різних мюзик-холів з їх джазовою музикою, яка швидко входила в моду, шанувальників контр-мюзик, блюзу(США).

Театр

На початку XX ст. відбувався процес відходу від старих театральних традицій появи нових напрямів.

Видатними драматургами цього періоду були:

Бертольд Брехт (1898—1856) — німецький письменник, драматург, режисер. Його п'єси "Тригрошова опера" (1928 р.), "Матінка Кураж та її діти" (1938 р.), "Життя Галілея" (1938—1939 рр.), "Добра людина ізСезуана" (1938—1940 рр.) мали новаторське звучання. Розробив теорію "епічного театру", якому властива розповідь, і є його творцем. Зазначив, шо театр цього жанру повинен бути велично-спокійним, безпристрасним.

Луїджі Піранделло (1867—1938) — італійський драматург. Його драми "Шість персонажі в у пошуках автора" (1921 р.), ''Сьогодні ми імпровізуємо" (1930 р.) — про "маленьких людей" в буржуазному суспільстві. У 1934 р. одержав Нобелівську премію.

Ж. Жиронду — французький письменник і драматург. У п'єсі "Троянської війни не буде" змалював відчутгя воєнної небезпеки і наступ реакції.

Едуардо де Філіппо (1900—1975) — італійський драматург, режисер, актор. Його творчість пов'язана з неореалізмом. У п'єсах „Філумена Мартурано", "Субота, неділя, понеділок" майстерно показав глибину людських характерів. У 1931 — 1973 рр. був керівником власної трупи. Видатними акторами цього періоду були:

Макс Рейнгардт (1873-1943) - німецький режисер і актор. У 1905—1933 рр. очолював німецький театр, ставив німецьку античну класику. У створених ним театрах і студіях (Берлін, Відень) експериментував у царині театральних форм, нових виразних засобів. У 1933 р. емігрував з Німеччини, помер у США.

Іван Москвін (1874—1946) — російський актор. Із 1898 р. працював у Московському художньому театрі. Зіграв такі ролі: Федора ("Цар Федір Іванович" О. Толстого), Протасова ("Живий труп" Л. Толстого), Луки ("На дні" М. Горького) та ін. З найбільшою повнотою намагався пов'язати творчу школу МХАТу з традиціями російського сценічного реалізму.

Василь Качалов (1875 — 1948) — російський актор. Із 1900 р. — на сцені МХАТу. Актор високої інгслектуальної куль­тури. Він був одним із перших виконавців ролей у п'єсах А. Чехова. Створив прекрасні образи Гамлета ("Гамлет" В. Шекспіра), Чацького ("Горе від розуму" Грибоєдова), образи з творів Ф. Достоєвського, Л. Толстого та ін.

Марія Єрмолова (1 853 — 1 928) — російська актриса. Із 187 1 р. працювала у Малому театрі Москви. В її героїчному і романтичному репертуарі поєднувалися сміливість ідейного замислу і глибина психологічного розкриття образу з досконалою художньою формою. Прославилася в ролях: Лоуренсії (за п’єсою Лопе де Вега "Овече джерело", Жанни д'Арк (за п’єсою В. Шекспіра "Орлеанська діва"), в драмах О. Островського та ін.

ОЛ1МП1ЙСЬКИЙ РУХ

Статут Олімпійських ігор був розроблений П'єром де Кубертеном і затверджений Міжнародним спортивним конгресом у 1894 р. у Парижі.

У 1913 р. де Кубертен запропонував олімпійську емблему у вигляді п'яти переплетених різнокольорових кілець - сим­волу п'яти континентів, об'єднаних в Олімпійський рух. Ол1мпійські ігри почали проводити з 1896 р.

Із 1920р. олімпйський девіз «Швидше, вище, сильніше» входить до олімпійської емблеми.

Із 1936 р. традиційним атрибутом Олімпійських ігор став олімпійський вогонь, запалений від сонячних променів в Олімпі (Греція), який передається естафетою на урочисте відкриття Ігор і горить до їх закриття.

Олімпійські ігри 1936 р. в Німеччині фашистський режим А. Гітлера намагався використати для пропаганди нацизму.

У міжвоєнний період СРСР не брав участі в Олімпійських іграх.

Питання для самоперевірки

1. Які з кінофільмів, що вийшли на екран із 1914 до 1939р. ви бачили? Спробуйте зібрати інформацію про розвиток кінематографа в цей період у ваших батьків, знайомих, друзів.

2. Що ви знаєте про розвиток техніки у 1914-1939рр.? Які видатні винаходи відбулись в цей період?

3. Що таке Олімпійський рух? Розкажіть про Олімпійський рух у міжвоєнний період.

4. Зберіть інформацію про розвиток освіти у передових західних країнах. Що із зарубіжного досвіду вас вразило?

5. Охарактеризуйте розвиток радянської освіти у міжвоєнний період. Визначте досягнення та недоліки радянської освітньої системи.

6. Назвіть видатні університети світу, які існували у ті часи. Що ви знаєте про їх роботу нині? Які університети є у нашому місті?

7. Підготуйтесь до повідомлень на теми: «Видатні фізики першої половини ХХ ст..», «Розвиток гуманітарних наук», «Видатні медичні відкриття у міжвоєнний період», «Вдосконалення зброї та військової техніки з 1914 по 1939р.»

8. Розкажіть про видатних письменників тих часів. Назвіть основні літературні напрямки, які панували у літературі того часу.

9. Задопомогою додаткових джерел наочно розкрийте основні напрямки у розвитку живопису. Розкажіть про видатних художників тих часів та напрямки мистецтва які вони представляли.

10. Визначте відмінності у розвитку культури демократичних та тоталітарних країн.

11. Розкажіть про розвиток кінематографа у міжвоєнний період.

12. Чому не відбулись VI Олімпійські ігри?

13. Доведіть, що у перший період новітньої історії швидко відбувався технічний прогрес.

14. Чому у міжвоєнний період значно зросла цінність освіти? Яка цінність освіти сьогодні?

15. Дайте визначення термінам: модернізм, авангардизм, сюрреалізм, кубізм, супрематизм.

16. Розкажіть про розвиток театрального мистецтва у міжвоєнний період. Назвіть його представників.

 

Домашнє завдання: 1. Опрацювати тему, зробити конспект. 2. Підготувати презентації на тему: «Видатні художники І половини ХХ ст.», «Виникнення та розвиток кіномистецтва та кіноіндустрії у першій половині ХХ ст.». 3. Підготуватись до диктанту по темі самостійної роботи.

 

 

 

Самостійна робота № 5

Тема: Технічний прогрес та його мілітаристична спрямованість у міжвоєнний період. Досягнення освіти і науки.

План

1. Розвиток та досягнення освіти у міжвоєнний період.

2. Наука і технічний прогрес, його мілітаристська спрямованість.

3. Нові течії та напрямки в літературі, мистецтві, музиці та театрі.

4. Виникнення та розвиток кінематографа. Масова культура.

5. Олімпійський рух.

6. Розвиток культури в демократичних та тоталітарних країнах.

Література: Ладиченко с.283-320

Бердичевський с.323-360

Середницька с.375-401

Найважливіші досягнення освіти

Освіта — процес і наслідки засвоєння систематизованих знань, умінь і навичок, потрібних для практичної діяльності

1. Бурхдивий розвиток промисловості сприяв поступовому розвитку освіти.

2. У XX ст. проведено чітку диференціацію та спеціалізацію освіти, навчальних закладів, запроваджено міжнародні ди­плом і:

•створено привілейовані навчальні заклади;

• відкрито державні школи;

• засновано школи, що діяли під егідою церкви:

• розвивалася система професійного навчання;

• відкрито багато технічних коледжів та інститутів;

* працювала низка університетів (Кембриджський, Оксфордський, Сарбонський, Лондонський та ін.), які стали центрами науки.

3. У деяких кражах прийнято закони про обов'язкове початкове навчання для дітей шкільного віку:

•у Велика Британія - у 1918р. (до 14рок1в); •уСША-у 1918р.;

•у Франції — в 30-х роках (до 14 років).

4. У державних школах деяких країн запроваджувалося безкоштовне навчання:

•у Франції — в 30-х роках;

•у США — у 20-х роках.

5. Почався процес диференціації навчання.

У 20-х роках в американських школах усіх учнів було поде­лено на «академічно здібних» і «практично мислячих».

6. Шкільні програми були орієнтовані на практичні потре­би людини.

7. У країнах Азії, Африки та Латинської Америки переваж­на більшість населення залишалася неписьменною.

8. Ідеологізація освіти та намагання поставити її на службу тоталітарним режимам у Німеччині та СРСР.

Наука

Фізика: Макс Планк (1858-1947), німецький фізик. У 1919р. одержав Нобелівську премію. Був членом багатьох іноземних академій наук. Основоположник квантової теорії. Відкрив випромінювання, що був названий його ім’ям. Квантова теорія М.Планка – це справжній переворот в фізиці. Вагоме місце в науці посідають його праці з термодинаміки, теорії відносності.

Нільс Бор(1885-1962), датський фізик. У 192р. одержав Нобелівську премію. Розробив теорії металів та атомного ядра. Створив квантово-планетарну модель атома. Один із творців сучасної фізики. У 1920р. заснував Інститут теоретичної фізики в Копенгагені. Розвинув нову галузь-квантову механіку.

Петер Дебай (1884-1966) Народився в Нідерландах,учився і працював у Німеччині, з 1940р. жив у США.У 1936р отримав Нобелівську премію. Написав фундаментальні праці в галузі квантової теорії. Розробив рентгенівський метод дослідження дрібнокристалічних матеріалів. Значно розширив знання про зв’язки між атомними й молекулами.

Жоліо-Кюрі Фредерік (1900-1958) та Ірен(1897-1958),французькі фізики та громадські діячі. У 1935р. одержали Нобелівську премію. Відкрили штучну радіоактивність (1934). Розробили штучне перетворення одних елементів на інші. Учені поклали початок використанню радіоактивних ізототів не лише у фізиці, а й біологіх, медицині, техніці. Їхні відкриття мали велике значення для створення нових лікарських препаратів.

Альберт Енштейн (1879-1955), німецький вчений, працював у США. У 1921р. одержав Нобелівську премію. Створив теорію відносності. Один із засновників квантової теорії та статичної фізики. Його теорія відносності повністю змінила уявлення про простір і час. Теорія дає точніше, ніж класична механіка, відображення об’єктивних процесів реальної дійсності. Відкрив закони фотоефекту.

Ірвінг Ленгмюр(1881-1957), американський фізик і фізик-хімік. У 1932р. одержав Нобелівську премію. Створив праці про електричні розряди і гази. Розробив вакуумну техніку. Винайшов насос, у 100 разів потужніший від тих, що використовували раніше. Винайшов спосіб наповнення лампи азотом, що приводило до кращого горіння і потребувало значно менше енергії.

Енріко Фермі(1901-1954), італійський фізик, працював у США. У 1938р.одержав Нобелівську премію. Довів існування нових радіоактивних елементів. Відкрив ядерні реакції. Вперше здійснив ядерну ланцюгову реакцію у збудованому ним ядерному реакторі. Заснував першу в Італії школу сучасної фізики. На його честь названий один з елементів таблиці Мендєлєєва (фермій). Заклав основи нейронної фізики.

Біологія: М.Вавілов (1887-1943), російський вчений, брат С.Вавілова. Основоположник вчення пробіологічні основи селекції. Організовував біолого – агрономічні експедиції в країни Середземномор’я, Пн. і Пд. Америки, Африки. Зібрав велику колекцію насіння культурних рослин.

Томас Морган (1866-1945), американський біолог. У 1933р. одержав Нобелівську премію. Один із засновників генетики. Експериментально обґрунтував хромосомну теорію спадковості.

Медицина: Зігмунд Фрейд (1856-1939), австрійський лікар-психотерапевт, психолог. Засновник психоаналізу, сприяв становленню психології як науки. Його дослідження - великий успіх у розвитку психіатрії, соціальної психології, зробив вагомий внесок у створення психотерапевтичних методів лікування неврозів, відродження душевної рівноваги хворих. Карл Ландштайнер (1868-1943), австрійський вчений, з 1922р жив і працював у США. У 1930р. одержав Нобелівську премію за відкриття груп крові людини. Один із засновників імунології. Відкрив групи крові. Довів інфекційну природу поліомієліту. З’явилась можливість лікування багатьох невиліковних хвороб. Почали досліджувати нові напрямки у бактеріології,імунології. Досягнуто успіхів у практичній медицині. Висновки:

1. Період між двома світовими війнами ознаменувався новими відкриттями в галузі фізики, створенням основ ге­нетики, становлениям психології.

2. Розвивалася тенденція перетворення науки на безпосередню продуктивну силу.

3. Досягнення ядерної фізики мали вплив на інші науки: поняття і методи, вироблені під час вивчення мікросвіту,засвоювалися і використовувалися в астрономії, біології, хімії, медицині.

4. Наприкінці 30-х років атомна фізика стояла на порозі практичного одержання енергії поділом ядер урану.

5. Інтенсивні науково-технічні дослідження були складни­ками індустріального суспільства.

6. Значне місце посіли дослідження в галузі математики, зокрема розроблення математичної логіки, яка стала однією з провідних математичних наук.

7. З'явилися нові напрями у дослідженні природи: хімічна фізика, біофізика, геофізика, геохімія тошо.

8. Значні зрушення відбулися в економічній науці.

Технічний прогрес

1. На початку XX ст. відбувався процес удосконалення техніки ітехнології, модернізації виробництва, зростало велике фабричне виробництво.

2. Стандартизація, спеціалізація іраціоналізація організації праці відкривали можливості широкого поширення конвеєра і масового виробництва.

3. Розвивалася тенденція перетворення науки на безпосередню продуктивну силу.

4. Багато відкриттів кінця XIX—початку XX ст. одержали широке практичне застосування у міжвоєнний період: телеграф, телефон, радіо, кінематограф тощо.

5. Швидко зростало виробництво електроенергії, будували новв теплові електростанції, які становили 4/5 всього електроенергетичного виробництва, здійснювали широкомасштабні гідроенергетичні проекти (наприклад, у 1936 р. відкрито велику гідроелектростанцію Боулдер на р. Колорадо в США з висотою греблі 222 м).

6. Широко почали використовувати електроенергію, на її основі розробляли різні системи механізації и автоматизації виробництва, а також застосовували механізовані й автоматизовані системи управління.

7. Удосконалено двигун внутрішнього згоряння, розробляли проекти газових турбін і реактивних двигунів.

8. Удосконалювався транспорт. На залізницях іморських транспортних шляхах тепловози і теплоходи почали конкурувати з паровозами іпароплавами.

9. Почалася електрифікація залізничних магістралей. До 1938 р. було електрифіковано 20% залізничних магістралей Швеції, майже 30% Італії, ½ залізниць Швейцарії.

10. Розвивався автомобільний транспорт.1938 р. у США, Канаді, Франції, Великій Британії і Німеччині було зареєстровано 6 млн вантажних іпонад 30 млн легкових автомобілів. У 30-х роках були побудовані перші швидкісні дороги — автостради. Вcе більшу роль у пасажирських перевезеннях почала відігравати транспортна авіація, яка в 30-х роках перетворилася на самостійну галузь і обслуговувала внутрішні й міжнародні лінії сполучення значної частини районів земної кулі.

11. Потреби розвитку авіаційної промисловості сприяли швидкому зростанню виробництва алюмінію. Його виробництво зросло більше ніж у 10 разів — з 66,5 тис. тонн у 1913 р. до 695 тис. тонн у 1939 р.

12. У повоєнний час було розроблено й створено штучні матеріали, які знайшли широке застосування.

13. Змінилися місце і роль технічних засобів у повсякденному житті.

14. У 30-х роках широко поширилося електричне освітлення, з'явилися трамвай, автомобіль, мотопикли нових марок, ліфт, а також винаходи для домашнього вжитку: електропраска, тостер, пилосос, холодильник, пральна машина, засоби звукозапису.

16. Особливою галуззю промисловості стало виробництво кінофільмів. У 30-х роках розвивалося звукове кіно, а пізніше й виробництво кольорових фільмів. З'явилися перші телевізійні системи.

17. На початку 20-х років виникло радіомовлення. Запроваджувалися радіомовні передачі: у США-у 1919- 1920 рр.,у Великій Британії і Франції — у 1922 р., в Україні (Харків) — у 1924 р.

18. Значно збільшилися тиражі газет і журналів.