Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації



Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Управління освіти Рівненського міськвиконкому

 

 

ОРІЄНТОВНА ПРОГРАМА НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

М.Рівного

КЛАСИ

 

РІВНЕ – 2008

Г.Ситник,Н.Гавриш,М.Байрамова,В.Бакун,Л.Гуменюк,

О.Головач, В.Сорочук,М.Павлюк,Н.Тарасюк,О.Шевчук

 

ОРІЄНТОВНА ПРОГРАМА НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ

УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ м.РІВНОГО

 

Запропонована «Орієнтовна програма національного виховання учнівської молоді Рівного» визначає пріоритети в системі національного виховання учнівської молоді Рівного через формування системи життєвих цінностей особистості в урочній, позаурочній та позашкільній виховній діяльності.

Програма розрахована на весь період виховної діяльності з учнями конкретного класу з врахуванням їх вікових, індивідуальних та психолого-педагогічних особливостей.

Програма є багатоаспектною і має гуманістичну спрямованість. Дібрані до неї методи, форми, технології організації виховної діяльності ґрунтуються на взаємодії вихователя та вихованця і забезпечують цілісне формування гуманістичного світогляду особистості, її гуманістичних якостей, закладають основи формування гуманної особистості, здатної у шкільному житті, діловій, громадській та сімейно-родинній сферах уникати конфліктів, поступатися і знаходити шлях до компромісів.

Програма включає комплекс заходів, які забезпечують можливість досягнення найоптимальнішого результату в розвитку дитини і, перш за все, у фізичній, психічній і духовно-моральній сферах, оскільки якраз вони є фундаментом гармонійно розвиненої, цілісної, соціально-активної особистості, здатної включитися в державотворчі процеси.

Програма має розділи

Виховні орієнтири ціннісного ставлення до суспільства і держави ;

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю ;

Виховні орієнтири ціннісного ставлення до сім’ї, родини, людей

Виховні орієнтири ціннісного ставлення до себе ;

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до природи ;

Виховні орієнтири ціннісного ставлення до праці ;

Виховні орієнтири ціннісного ставлення до мистецтва

 

 

Матеріали програми розглянуті на засіданні

методичної ради управління освіти (Протокол № 5 від 11 лютого 2008 )

 

Пояснювальна записка

 

Національне виховання – важливий чинник економічного, соціального і культурного розвитку держави, збереження її національних, громадянських, духовно-моральних, сімейно-родинних цінностей.

Його сутність полягає у глибинному і всебічному пізнанні історії, культури, духовності українського народу, і на цій основі – пізнання і усвідомлення кожною дитиною себе як індивідуальності і як частки своєї нації, а через неї і всього людства.

Запропонована «Орієнтовна програма національного виховання учнівської молоді Рівного» (далі «Програма») визначає пріоритети в системі національного виховання учнівської молоді Рівного через формування системи життєвих цінностей особистості в урочній, позаурочній та позашкільній виховній діяльності.

Програма розрахована на весь період виховної діяльності з учнями конкретного класу з врахуванням їх вікових, індивідуальних та психолого-педагогічних особливостей.

Програма є багатоаспектною і має гуманістичну спрямованість. Дібрані до неї методи, форми, технології організації виховної діяльності ґрунтуються на взаємодії вихователя та вихованця і забезпечують цілісне формування гуманістичного світогляду особистості, її гуманістичних якостей, закладають основи формування гуманної особистості, здатної у шкільному житті, діловій, громадській та сімейно-родинній сферах уникати конфліктів, поступатися і знаходити шлях до компромісів.

Її соціалізуючий компонент забезпечує інтеграцію особистості дитини на рівнях шкільного і дорослого життя в систему соціальних відносин, різні типи соціальних спільнот: класний колектив, дитячі і молодіжні громадські організації, творчі об’єднання, об’єднання за інтересами, місцеву громаду, передбачає включення дитини в низку соціальних ролей, засвоєння нею елементів культури, соціальних норм і цінностей, на основі яких формуються її особистісні якості.

Програма включає комплекс заходів, які забезпечують можливість досягнення найоптимальнішого результату в розвитку дитини і, перш за все, у фізичній, психічній і духовно-моральній сферах, оскільки якраз вони є фундаментом гармонійно розвиненої, цілісної, соціально-активної особистості, здатної включитися в державотворчі процеси.

Вона передбачає потужне використання вихователями методів самовиховання і «самобудівництва» особистості як найбільш перспективних виховних засобів процесу демократизації і гуманізації всіх напрямків виховання.

Зміст виховання, закладений у Програмі, передбачає прилучення учнівської молоді до історії і культури Волинського Полісся, звичаїв і традицій населення рідного краю, що посилює її регіональний аспект.

Програма укладена за міжгалузевим принципом, що забезпечує цілісність, наступність, послідовність і системність у вихованні і дозволяє залучити різні соціальні інститути до організації виховної діяльності з учнівською молоддю.

У ній витриманий принцип безперервності виховання, який ґрунтується на визначенні особливостей виховання на різних рівнях освіти, а саме: дошкільної освіти, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів, дитячих та молодіжних громадських організацій і об’єднань.

В розділі «Виховання в загальноосвітніх навчальних закладах» визначено програмно-цільові і змістові орієнтири організації життєдіяльності учнівських колективів, подані орієнтовні моделі випускника школи за ціннісними ставленнями особистості до держави і суспільства, людей, самої себе, природи, праці, мистецтва, історичних і культурних надбань населення нашого краю.

 

Концептуальні основи Програми

Загальні положення

Поступальний розвиток української держави, зміцнення в ній засад громадянського суспільства, інтеграція України у світову та європейську спільноту неможливі без реформування освіти, оновлення системи національного виховання, головна мета і завдання якого – утвердження ідеалів гуманізму, свободи особистості, демократії, соціального і духовного прогресу, установки на пріоритет загальнолюдських та національних цінностей.

Кожен народ органічно продовжує себе через систему виховання в своїх дітях, генерує національний дух, ментальність, характер, психологію, сімейно-родинно-побутову культуру, основу якої складає збереження рідної мови, пізнання духовної спадщини батьків, дідів, прадідів, вивчення свого родоводу, життя за нормами народної моралі тощо.

В основу системи національного виховання покладено національну ідею як консолідуючий чинник розвитку суспільства і нації в цілому.

Ідеалом виховання виступають національно-свідома, життєво компетентна, високоінтелектуальна, творча, здатна до саморозвитку і самовдосконалення особистість, носій національних цінностей, національних виховних традицій та звичаїв, морально-педагогічного досвіду українського етносу.

Головною особливістю сучасного національного виховання є формування в учнівської молоді ціннісного ставлення, ґрунтованого на сукупності ціннісно значущих якостей особистості, які характеризують її ставлення до світу та соціуму. Сутність цього процесу складає сприйняття дитиною світу, його реалій, явищ чи об’єктів, розуміння їх внутрішньої суті, місця та призначення в житті людини. Таке ставлення формується в процесі його проживання, соціально цінної діяльності.

У сучасній соціокультурній ситуації, яка склалась в Україні, головною домінантою системи національного виховання є формування соціальної ментальності особистості, як її стрижня, який передає самовідчуття, самобачення дитиною свого місця в соціумі і яка включає національно-громадянську, національно-етнічну, сімейно-родинну, філософсько-теологічну складові. Процес виховання має бути підпорядкований набуттю дитиною вмінь ототожнювати себе з державою, як активний її громадянин, власним родоводом, як гідний член сім’ї, формуванню відчуття відповідності власних вчинків і позицій ідеалам духовності.

Важливими складниками системи національного виховання в сучасних умовах мають стати набуття особистістю освітньої компетентності, формування антидевіантного імунітету і розвиток суб’єктної інтенційності – якості особистості, яка дає їй можливість бути повноцінним суб’єктом власної активності. Спрямованість виховання має підпорядковуватись формуванню задоволення морально-духовних потреб особистості.

Однією з рис національної системи виховання повинно бути формування політичної культури, компетентності і толерантності особистості, виховання відданості цінностям демократії, свободи у виборі власних світоглядних позицій, прагнення активно включитись в державотворчі процеси, громадське життя сільської чи міської громади, в якій живе дитина.

В умовах сьогодення важливим є виховання молодої людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих як до найвищої індивідуальної і суспільної цінності, формування культури здоров’я підлітка, здатності подолати шкідливі звички.

Одним із важливих напрямків національної системи виховання є формування гармонійних відносин дитини з природою, її екологічного світогляду та екологічних переконань, навичок екологічно доцільної поведінки і готовності до включення в активну природоохоронну діяльність. Її сутність має полягати у залученні школярів до розробки екологічних стежок, глибокому вивченні природи рідного краю, свого міста та села, впорядкуванні природних джерел, берегів річок та ставків, закладанні шкільних садів, створенні кімнат, музеїв природи, екології, участі в експедиціях «Люби і знай свій рідний край», «Твоя країна – Україна», акціях «Зелений світ», «Зелена планета» тощо.

Формування в учнівської молоді ціннісного ставлення до світу неможливе без виховання в неї ціннісного ставлення до мистецтва вцілому та народного мистецтва зокрема. Цей процес передбачає введення школярів у світ мистецтва, формування на цій основі системи знань про мистецтво, набуття нового естетичного досвіду, активне включення в культуротворчу діяльність через участь в Малих академіях народних мистецтв, клубах «Духовність», «Відродження», фольклорних ансамблях, експедиції «Краса і біль України», зустрічі з народними майстрами та умільцями, виховання здатності зберігати і розвивати колективний досвід українського народу, етносу рідного краю, становлення духовної зрілості особистості.

У сучасних умовах межі виховання розширюються і охоплюють навчання і освіту як засоби виховання. Доцільно організоване за змістом і формою навчання містить в собі потужний виховний потенціал: формує соціальні настанови та ціннісні орієнтації особистості, її духовні та матеріальні потреби. Доцільно організований і гуманістично спрямований виховний процес забезпечує реалізацію низки навчальних завдань, а саме: формування цілісної картини світу, збагачення соціального і морального досвіду особистості, уявлень про зв’язок навколишнього світу та її внутрішнього життя. Організований таким чином навчально-виховний процес створює сприятливі умови для різнобічного і гармонійного розвитку особистості, її соціально педагогічної підтримки, зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я, реалізації природних здібностей і задатків, творчих потенцій, формування ціннісного ставлення до світу та до самої себе.

В системі національного виховання обов’язковим є його регіональний аспект. Його специфіка і особливості базуються на засвоєнні історичних, соціально-економічних, духовно-культурних, сімейно-родинних традицій населення Волинського Полісся.

Учнівська молодь має знати фольклор, звичаї, обряди, котрими уславлена рівненська земля, життя і діяльність славетних діячів історії, науки і культури краю, котрих вона народила і котрі гідні наслідування прийдешніми поколіннями.

Важливою складовою процесу національного виховання є і прилучення молоді до відродження народних промислів і ремесел, якими традиційно багата Україна та Рівненщина: лозоплетіння, гончарства, вишивання, ткацтва, писанкарства, виготовлення виробів з природного матеріалу, іконовишивки, оволодіння ними і на цій основі вироблення умінь передати такий досвід наступним поколінням.

Означені «Загальні положення» орієнтують педагогічних працівників області на виховання свідомого громадянина, патріота, людини, гідно свого народу та Батьківщини.

 

Мета та завдання Програми:

Найважливішими завданнями українського суспільства було і є виховання покоління гуманістів і патріотів, для яких найвищим ідеалом є єдність особистих та національно державних інтересів.

Найвищою метою виховного процесу є плекання людської особистості: фізично, психічно і духовно досконалої і здорової, з розмаїтими почуттями, глибоким інтелектуальним розвитком та універсально-широкими інтересами.

Програма ґрунтується на правових засадах Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», враховує основні положення Національної доктрини розвитку освіти, Національної програми «Освіта» (Україна ХХІ століття»), Конвенції ООН про права дитини і визначає науково-теоретичні й практичні основи національного виховання учнівської молоді Рівного.

Метою Програми є створення відповідного виховного простору в місті, який забезпечує інтенсифікацію, ефективність і результативність виховної діяльності, функціонування шкільних та класних виховних систем, підвищення суспільного статусу виховання в освітніх закладах, модернізацію змісту виховання, його форм та методів, виховних технологій на основі впровадження новітніх досягнень вітчизняної психолого-педагогічної науки і практики, гармонізацію сімейного і суспільного виховання.

Завдання Програми:

-підвищення статусу виховання в системі освіти міста;

- забезпечення розвитку виховних функцій навчальних закладів; розширення складу суб’єктів виховної діяльності, посилення координації їх виховних зусиль;

- ефективне використання національних традицій, історії та культури, традицій і звичаїв етносу рідного краю, новітніх досягнень психолого-педагогічної науки і практики;

- орієнтація шкільних і класних виховних систем загальноосвітніх навчальних закладів на пріоритет фізичного, психічного і морально-духовного розвитку особистості; розвиток виховних систем, створення авторських виховних систем;

- посилення ролі родини у вихованні дітей; орієнтація батьків на зміну традиційної функціональної стратегії у вихованні, обумовленої новими соціальними умовами; ефективна співпраця родини зі школою;

- впровадження народознавчого, людинознавчого, особистісно орієнтованого, діяльнісного, творчого та компетентнісного підходів до організації виховного процесу в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах області;

- відродження на нових теоретико-практичних засадах системи позакласного і позашкільного виховання дітей та учнівської молоді;

- сприяння розвитку дитячих і молодіжних громадських організацій та об’єднань, як простору самореалізації особистості, становлення її соціальної активності; ефективність співпраці шкільних дитячих громадських організацій і об’єднань з районними і обласними осередками дитячих і молодіжних громадських організацій;

- сприяння подальшій демократизації управління процесом виховання; зростання ролі учнівського самоврядування в демократизації життєдіяльності учнівських колективів, її соціальній адаптації;

- координація державних, регіональних і шкільних програм національного виховання учнівської молоді;

- зростання рівня професіоналізму і компетентності педагогічних працівників в організації життєдіяльності учнівських колективів.

Програма ґрунтується на наступних основних принципах національного виховання:

- національної спрямованості виховання, який передбачає формування у дітей та учнівської молоді високого рівня національної свідомості і самосвідомості, почуття патріотизму, шанобливого ставлення до історії і культури українського народу, етносу рідного краю;

- культуровідповідності,який передбачає формування базової культури особистості, ґрунтованої на морально-духовному досвіді людства, українського народу, населення рідного краю;

- гуманістичної орієнтації виховання, який передбачає ціннісне ставлення до дитини, визначає пріоритет її фізичного, психічного і соціального здоров’я, розвиток свідомості, культури потреб, емоційної сприйнятливості, відповідальної поведінки;

- цілісності виховання, який передбачає організацію виховного процесу як системи, його спрямованість на гармонійний і різнобічний розвиток особистості, забезпечення наступності напрямів та етапів виховної роботи на різних освітніх рівнях, охоплює всі сфери життєдіяльності дітей та учнівської молоді;

- соціальної адекватності виховання, який передбачає приведення у відповідність змісту і засобів виховання соціальній ситуації, в якій організовується виховний процес, забезпечення взаємозв’язку виховних завдань і задач соціального розвитку суспільства, координацію взаємодії соціальних інститутів, причетних до виховання, ефективне здійснення соціально-педагогічного супроводу дитини;

- полікультурності виховання,який передбачає введення дитини у світ української культури, як складової загальнолюдської культури, формування полікультурної компетентності, як системи культурологічних знань, загальнолюдських та національних цінностей, набуття вмінь позитивної міжетнічної та міжкультурної взаємодії;

- демократизації виховного процесу,який передбачає утвердження демократичних засад життєдіяльності учнівських колективів, рівноправність суб’єктів навчально-виховного процесу, вибудову виховного процесу на засадах суб’єкт-суб’єктної взаємодії;

- принцип наступності і спадкоємності поколінь, культурних і духовних цінностей, який передбачає безперервність виховного процесу від родинного дошкільного до вузівського виховання, формування цілісності світосприйняття, збереження і примноження духовної єдності поколінь.

В ній враховані і сучасні принципи виховання: акмеологічний принцип, принцип життєвої смислотворчої діяльності, технологізації та превентивності виховання.

 

Зміст виховання

Традиційно українська система національної освіти і виховання ґрунтувалась на пізнанні дитиною світобудови, світотворення, формуванні на цій основі широкого світогляду, розумінні загальної картини світу, органічної єдності людини-природи-суспільства, нерозривності і наступності часів і поколінь.

Потреби сьогодення обумовлюють необхідність оновлення змісту національного виховання, підпорядкування його новому сприйняттю дитиною світу і принципово новому її ставленню до нації, суспільства, громади, в якій живе дитина, природи, людей, розумінню самого себе, матеріальної і духовної спадщини населення рідного краю. За таких умов виховання здійснюється з метою ідентифікації дитини із загально визначеними цінностями і якостями. Система цінностей і якостей особистості розвивається через її власні ставлення.

Зміст виховання в загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладах включає:

- ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави (виявляється в таких якостях, як патріотизм, національна свідомість, самосвідомість, правосвідомість, політична культура, гордість за приналежність до українського народу, певної його етнічної групи);

- ціннісне ставлення особистості до історичних, культурних і духовних надбань населення рідного краю (виявляється у глибокій обізнаності дитини з історією, культурою, духовними засадами етносу рідного краю, його традиціями і звичаями, здатності їх продовжувати, берегти та примножувати, почутті гордості за приналежність до своєї малої Батьківщини).

- ціннісне ставлення особистості до людей(виявляється в моральній активності і вихованості особистості,прояві моральних чеснот, вмінні жити і працювати в колективі: родині, класному, шкільному, суспільному колективах);

- ціннісне ставлення особистості до себе, свого фізичного, психічного та соціального «Я» (виявляється у вмінні дитини цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та соціальних сил);

- ціннісне ставлення особистості до природи(виявляється в усвідомленні функцій і значення природи в житті людини, здатності жити в гармонії з природою, мотивації на ведення природоохоронної діяльності, прагненні зберегти природу рідного краю);

- ціннісне ставлення особистості до праці(виявляється в осмисленні дитиною соціальної значущості праці, готовності до професійного самовизначення та трудової діяльності, сформованості працелюбності й мобільності як базових якостей особистості);

- ціннісне ставлення особистості до мистецтва(виявляється у естетичній ерудиції особистості, сприйнятті довкілля як естетичної цінності, розумінні мистецтва, як культурної спадщини та надбання українського народу).

 

Технологія виховного процесу, форми, методи і засоби організації життєдіяльності учнівських колективів:

Виховання підростаючого покоління є цілеспрямованим процесом. Його організація, як і зміст, визначаються метою як очікуваним ідеальним результатом процесу виховання.

Мета виховання конкретизується в цілях і на цій основі проектуються дії педагога і вихованців, ґрунтовані на взаємодії суб’єктів виховного процесу.Все це сприяє активізації, інтенсифікації, оптимізації, результативності виховної діяльності за умов збереження унікальності внутрішнього світу дитини та її індивідуального досвіду.

Технологія виховного процесу передбачає послідовне розгортання педагогічної діяльності та спілкування, спрямованих на досягнення конкретної виховної мети у виховній системі.

Складовими виховних технологій є форми організації життєдіяльності учнівських колективів (індивідуальні, групові, колективні), методи, як способи виховного впливу на дітей та учнівську молодь, прийомита засоби виховання.Виховні технології ґрунтуютьсянарефлексивно-вольових механізмах, а саме, співпереживанні, позитивному емоційному оцінюванні, які апелюють до свідомості та творчого ставлення вихованців до суспільних норм і цінностей.

Сфера національного виховання є відкритою для пошуку і впровадження найбільш ефективних традиційних та альтернативних сучасних підходів до нього, технологій виховання, способів виховання.

До ефективних технологій виховання належать предметні виховні (формують систему знань, стійкі поведінкові норми), особистісно орієнтовані (створюють ситуації взаємодії, емпатії, сприятливі для використання активних та інтерактивних технік), культурологічні (формують систему культурологічних знань особистості), дитиноцентричні (забезпечують умови для всебічного і гармонійного розвитку дитини), соціоорієнтовані та інтерактивні (конструюють особистісні дії дитини, активізують її діяльність, вправляють дитину в самоконтролі та саморегуляції): тренінги, ролеві, діяльнісні, комунікативні та ситуативні ігри, диспути, дебати, дискусії, захист проектів та ін.

Використання інтерактивних технологій створює соціально-педагогічні умови, сприятливі для позитивних змін у знаннях, навичках і вчинках вихованців, їхньому ставленні до соціуму, здоровому способі життя, правовому захисті. Інтерактивні технології є найдоцільнішими в активізації правопросвітницької роботи серед учнівської молоді, попередженні негативних явищ у підлітковому та молодіжному середовищі, формуванні лідерських якостей особистості, відповідальної поведінки дитини тощо.

Мету Програми передбачається досягти засобами:

- утвердження у виховному просторі розвитку особистості ідеалу гуманізму, пріоритету загальнолюдських і національних цінностей, високих морально-духовних засад суспільного життя та життя місцевої громади;

- включення у виховний процес культурно-національних чинників виховання, а саме, виховання на прикладах життєдіяльності батьків, їх позитивного соціального досвіду, навколишньої природи, розкриття секретів і величі національно державної мови, культури, міжнародної ролі і місії України, регіону, видатних здобутків їх славних синів та дочок;

- якнайповнішої реалізації виховних функцій навчання, закладених в змісті навчальних предметів, методах і формах навчання, технологіях навчальної діяльності;

- включення школярів у позаурочну та позакласну діяльність загальноосвітнього і позашкільного навчального закладу, дитячі та молодіжні громадські організації та об’єднання;

- інтеграції сімейно-шкільного виховання, сутність якої має полягати у розширенні мережі шкіл-родин, потужному батьківському всеобучі, відродженні батьківських університетів, лекторіїв психолого-педагогічних знань батьків, використанні арсеналу ефективних форм роботи з батьками: лекцій, бесід, прес-конференцій, батьківських симпозіумів, дискусій, тренінгів та ін.;

- активної участі у вихованні і виховній діяльності органів учнівського самоврядування, місцевої виконавчої влади, плідної взаємодії з батьківською громадськістю, громадськими організаціями і всіма іншими соціальними інститутами, причетними до виховання учнівської молоді;

- забезпечення тісного зв’язку і наступності в родинному, дошкільному, шкільному і позашкільному соціумі;

- врахування етнопсихологічних особливостей регіону, активного залучення учнівської молоді до традицій, звичаїв, ритуалів та урочистостей, які культивуються в родині та суспільній громаді;

- потужного науково-методичного забезпечення виховного процесу.

 

На рівні загальноосвітнього навчального закладу, класу мету Програми передбачається досягти шляхом:

- створення і забезпечення відповідних психолого-педагогічних умов у навчальному закладі, а саме:

- відповідності виховної практики засадам особистісно орієнтованої гуманістичної парадигми освіти;

- ставлення до дитини як суб’єкта виховання, повноправного партнера вихователя;

- перцептивної, комунікативної, інтерактивної взаємодії всіх суб’єктів виховного процесу;

- створення необхідних умов для розвитку творчого потенціалу особистості, створення перспективи її саморозвитку у шкільному і класному соціумі;

- соціального захисту і педагогічної підтримки дитини, її інтересів;

- самоідентифікації та суспільно-значущого особистісного самовизначення дитини;

- стимулювання ініціативи та соціальної активності особистості, розвитку її лідерських якостей;

- створення і набуття практичних умінь і навичок, необхідних для особистісної гармонізації, ґрунтованої на гармонійному ставленні дитини до держави, себе і природи;

- інтеграції виховних впливів освітнього середовища;

- практичного спрямування виховного процесу навчального закладу, культивування цінностей особистості;

- врахування вікових та індивідуальних особливостей, особистісних новоутворень школярів і на цій основі раціонального добору змісту, форм і методів виховання, відповідних виховних технологій, включаючи інтерактивні.

 

Орієнтовна модель

випускника загальноосвітнього навчального закладу:

· особистість - зі сформованими духовним стрижнем, самобутністю національного світовідчуття і світорозуміння, ціннісними ставленнями світу та самої себе;

· особистість - національно свідомий громадянин України, патріот, носій культури, мови, традицій і звичаїв українського народу та етносу рідного краю;

· особистість - здатна до духовного розвитку, саморозвитку і самовдосконалення;

· особистість - соціально зріла, активна в суспільному житті та житті міської (сільської) громади;

· особистість - здатна берегти і примножувати культурні багатства українського народу, етносу рідного краю, сімейно-родинні традиції.

Клас

§ Заочна відео мандрівка «Країна, в якій я живу».

§ Зустрічі із ветеранами Великої Вітчизняної війни та воїнами УПА «Дорогами пам’яті».

§ Години історичної пам’яті «Згадаймо всіх поіменно», «Україна пам’ятає» (Голодомор 1932-1933 рр.).

§ Ігрова програма «Скриня народної мудрості», «Що я знаю про Україну».

§ Години громадянськості «Я і моя держава», «Я гордий тим, що українець».

§ Конкурс малюнків «Люби і знай свій рідний край».

§ Конкурс ерудитів «Що я знаю про Україну».

§ Проект «Рівненщина моїми очима».

§ Ведення літопису класного колективу.

§ Година спілкування «Знати та виконувати Закони держави».

§ Година духовності «Духовність українського народу».

§ Розмова в колі «Що я знаю про символи моєї держави».

Клас

§ Бесіди «Моя земля - земля моїх предків», «Україно, матінко моя», «Символи України», «І синє небо, і жовте колосся», «Мої права та обов'язки».

§ Пошукова експедиція «Україна, рід, родина».

§ Години спілкування «Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Україну», «Що означає бути «бути патріотом своєї держави»?».

§ Конкурс юних декламаторів класу «Мова рідна - слово рідне!».

§ Інтелектуальна гра «Чи знаю я рідну мову?».

§ Літопис мого села (міста) «Де найкращая земля?»

§ Година українського народознавства «Велика родина – рідна Батьківщина».

§ Рольова гра «Якби я був (ла) народним депутатом України…».

Клас

§ Усні журнали «Державна символіка України», «Конвенція про права дитини».

§ Заочна подорож «Сто чудес України» (вивчення архітектурних пам’яток, заповідників, визначних історичних місць України).

§ Етнографічна вітальня «Люблю я свій народ, ціную його звичаї».

§ Година спілкування «Мова рідна, слово рідне. Хто їх забуває, той у грудях не серденько - тільки камінь має».

§ Конкурс юних декламаторів класу Любове моя - Вкраїно!».

§ Жива газета «Україна від козацьких часів до сьогодення»

§ Година мужності «Сини землі української».

§ Міні-проект «Створення книги пам’яті ветеранів УПА».

§ Розмова в колі «Що я знаю про Закони України?»

§ Рольова гра «Якби я був Президентом школи…».

§ Години громадянськості «Україна - європейська держава», «Громадянин України – громадянин світу».

Клас

§ Години спілкування «Істина, свобода та відповідальність», «Он де, люди, наша слава, слава України», «Моя найкраща в світі сторона – чарівна, неповторна Україна», «Вчимося жити в мирі та злагоді».

§ Години громадянськості «Не розгубіть скарбів душі своєї», «Українці – європейська нація».

§ Анкета думок «Я і Україна», «Я і моя школа».

§ Пошукова експедиція «Твоя країна –Україна».

§ Виховні години «Я - громадянин і патріот держави», «Я - учень своєї школи».

§ Вікторина «Що ти знаєш про Україну?».

§ Рольова гра «Якби я був Президентом України…».

§ Година духовності «Духовність українського народу».

Клас

§ Години спілкування «Моральні заповіді українців», «Національні герої України», «Видатні вчені України», «Для себе жити - тліти, для сім’ї жити - горіти, для народу жити – світити», «Україна у світовому та європейському вимірах», «Відлуння чорнобильської трагедії».

§ Круглий стіл «Історія української державної символіки».

§ Години правової грамотності «Мої права, мої обов’язки», «Що означає «бути законослухняним громадянином держави?», «Знати і виконувати Закони України».

§ Розмова в колі «Чи захищені права неповнолітнього у нашій державі?».

§ Вечір української патріотичної пісні «А найбільш я люблю Україну».

§ Вечір-реквієм «Ваш світлий подвиг незабутній».

§ Рольові ігри «Я – оратор», «Я - член міської (сільської громади)», «Функціональна грамотність особистості».

Клас

§ Години спілкування «Плекаємо в собі громадянина України», «Духовність особистості і її критерії», «Український менталітет, його сутність», «Любов до людства чи Гуманізм до тих, хто поруч?», «Козацькі клейноди».

§ Заочні подорожі «Дорогами пам’яті» (вивчення і дослідження нерозкритих сторінок історії України, голодомору, зустрічі з сучасниками та очевидцями цих подій).

§ Брейн-ринги «Конституційні засади української держави», «Суспільство. Право. Мораль. Духовність».

§ Диспут «Активна громадянська позиція. Чи важливо її мати?».

§ Акція «Співпрацюємо з територіальною громадою міста ( села)».

§ Презентація «Учнівське самоврядування класу».

§ Тренінг «Співпраця з громадськими дитячими об'єднаннями та молодіжними організаціями».

§ Сократівська бесіда «Політична культура. Якою вона повинна бути?».

§ Конференція «Толерантність та політична культура особистості. Сучасний погляд на проблему».

§ Проекти «Від формування правомірної поведінки до правової культури громадянина України», «Від громадянина України – до громадянина Світу».

§ Вечори запитань і відповідей „Закони, за якими ми живемо», «Вивчаємо Конституцію України».

§ Філософська бесіда «Держава. Суспільство. Особистість».

Клас

§ Усні журнали «Видатні історичні постаті нашої держави», «Великі українці та їх внесок у розбудову державності».

§ Години спілкування «Поєднання особистісних потреб людини та вимог суспільства», «Моральність і духовність особистості», «Функціональна грамотність особистості».

§ Тренінг «Я – лідер».

§ Диспут «Яким має бути шкільне самоврядування?».

§ Зустріч «Герої для нас як приклад...».

§ Ток-шоу «Сучасний політик, якій мені подобається…».

§ Відкрита кафедра «Якби я був політиком…»..

§ Поетичні свічки «Перлини душі народної», «Україно, зоре моя».

§ Журнали-естафети цікавих краєзнавчих розвідок.

§ Турнір знавців історії «Політичні постаті України».

§ Захист проекту «Самореалізація особистості».

§ Година історичної пам’яті «Пам’ятаємо про жертв голодомору».

§ Година правової грамотності «Законів слід дотримуватись».

Клас

§ Години спілкування «Значення та роль правосвідомості особистості для суспільства та держави», «Суспільне і громадянське призначення особистості», «Правова культура – запорука міцності держави», «Роль особистості в історії держави».

§ Дебати «Гендерна рівність. За чи проти?».

§ Творчий портрет класу «Презентуємо себе».

§ Диспут “Що означає бути патріотом своєї держави?”.

§ Круглі столи «Лідер ХХІ сторіччя: соціально-психологічний портрет», «Чим визначається культура міжетнічних відносин у полікультурному просторі?», «Глобалізація життєдіяльності людини та її наслідки».

§ Соціальні ринги «Молодь і політика», «Молодь. Віра. Мораль».

§ Підготовка проектів «Проект життєтворчості особистості».

§ Година громадянськості «Я – українець, і цим пишаюсь».

Клас





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 142; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.158.251.104 (0.012 с.)