Соціальна інфраструктура дозвілля

Інфраструктура дозвілля – це сукупність соціальних закладів, об'єктів і споруд, що є матеріальною базою забезпечення ефективної дозвільної діяльності.

Як свідчить історія педагогіки дозвілля, така інфраструктура почала формуватися вже в період Античності. Складалася вона переважно з стадіонів, цирків, терм і театрів.

Настільки ж стародавніми за походженням є так звані заклади суспільного харчування – ресторани, харчевні, корчми, трактири, чайні та ін. Практично кожне із них споконвічно задовольняло як потребу в їжі, так і потребу в міжособовому спілкуванні, а сама трапеза мала характер проведення дозвілля.

У структурі дозвілля заклади ресторанного типу об'єднують святкове застілля, дансинг, вар'єте, кабаре. Практично в кожному з них грають оркестри, відбуваються естрадні концерти. У практиці Західної Європи й Америки цілком престижним для відомих артистів естради є виступ у ресторані. В США можна зустріти навіть симбіоз театру й ресторану, де під час антракту актори обслуговують своїх глядачів як офіціанти.

Вносячи елемент святковості в буденне дозвілля, багато закладів ресторанного типу намагаються занурити людину в незвичну, екзотичну атмосферу, театралізуючи її поведінку або відчуття. Досягається це розміщенням ресторану в стародавньому помешканні, стилізацією помешкання під старовину. Так, наприклад, у Камінець –. Подільському ресторан "Башта" розміщений у фортечній вежі старого замку, в Ужгороді ресторан "Скеля" на 400 місць розташований під землею у вирубаних в скелі залах, та ін. В Угорщині існують ресторани на зразок народних ресторанів XVIII – XIX ст. – чардів, з національними танцями та музикою. У Бомбеї – кафе "Чобіт". Це триповерховий будинок у формі чобота. Відповідно до переказів, якщо дружина затягне" туди чоловіка і вони повечеряють разом, то чоловік до кінця життя буде в неї "під каблуком".

Помешкання оформляються під рибальські шиночки, стародавні трактири, корчми. Особливий інтерес викликають заклади, що мають історичну або літературну популярність. Достатньо пригадати одеський "Гамбринус" або празьку пивну "У Палеха", яку відвідував Швейк. Своєрідною екзотикою є кафе, в яких збирається артистична та літературна богема. В Кракові – це кав'ярня "Яма Михаліка", оформлена картинами, малюнками, шаржами художників – завсідників кав'ярні, локальним освітленням столиків, нестандартними меблями. В Римі подібне кафе, розташоване недалеко від площі Іспанії, прикрашене справжніми сторінками рукописів відомих письменників, їхніми автографами, в тому числі М.В. Гоголя та ін.

Для створення незвичного антуражу використовуються старі кораблі, особливо дерев'яні каравели, барки, фрегати. На них зберігається стародавня обстановка, а обслуговуючий персонал вдягається у відповідну морську форму. Для більшої екзотичності корабель створюється як піратський, а офіціанти – як "джентльмени удачі" з чорними пов'язками на оці, пістолетами за паскою, кинджалами. У такому барі "Фрегат", розташованому на Сонячному березі в Болгарії, відвідувачу ставлять печатку з зображенням одноногого й одноокого пірата як своєрідне свідчення про те, що ви відвідали цей бар.

Завжди привабливі так звані народні ресторани. Прикладом можуть бути Закарпатські колиби. Це невеличкі дерев'яні будівлі без вікон, дах яких нагадує гостроверхий курінь з димоходом на самому верху Колись в давнину такі колиби будували собі чабани. Тепер це популярні трактири, в центрі яких розташований мангал і відвідувачі самі собі смажать бастурму на шампурах або просто м'ясо на рожені. В Японії роль такого народного ресторану виконує чайний будиночок, що є улюбленим місцем для зустрічей друзів, їхніх бесід, задушевних відвертостей. Чайні будиночки – це маленькі хатини, скромні на вигляд і оздоблення. Відповідний настрій створює посуд. Він дуже простий: чашки, мідний безносий чайник, бамбукова колотівка для збивання чаю, лакована коробочка з чаєм й та ін.

Розмаїтість видів ресторанних закладів, форм обслуговування в них, специфіка кухонь доповнюється ще яким-небудь елементом, що надає оригінальності саме цьому закладу. Всьому світу відоме японське кафе "Аканея", у якому чашка кави коштує майже сорок доларів. Пити каву не обов'язково, можна замовити чай за два долари, але, відвідавши це кафе, марнолюбна людина має можливість недбало повідомити: "Коли я був в "Аканеї..." Тонкий психологічний розрахунок на людські слабкості приносить кафе чималі прибутки.

Поряд із різноманіттям форм і видів дозвільної діяльності, які практикуються ресторанами, барами, кафе, в подібних закладах є ще дві небияки гідності. Перша – це поширеність. Так лише в тільки Парижі їх налічується більш 40000. Друга – їх повсюдне розташування, тоді, як заклади дозвілля, що володіють значнішим педагогічним потенціалом, зосереджені виключно у великих міських агломераціях. Більш того, всередині цих агломерацій існує різка диспропорція у розміщенні ряду закладів інфраструктури дозвілля. Великі бібліотеки, театри, музеї, картинні галереї знаходяться в міських центрах,-стадіони, парки – у віддалених міських районах або на околиці, поза містом, що обмежує їх відвідування. Якоюсь мірою це компенсується розвиненістю міських комунікацій, але віддаленість від місця проживання все одно не дозволяє включати їх в години повсякденного дозвілля. Проте такі заклади дозвілля як парки відвідує найбільше людей, охоплюючи широкі маси. Розквіту парків в США, що почався в 20-і роки, значною мірою с прияв розвиток автомобільного та інших видів транспорту, а також шляхів.

Увага до парків як соціальних інститутів дозвілля, що чинять виховний та освітній вплив на людину, в нашій країні теж датується 20-ми роками. Політика щодо їхньої діяльності визначалася так: "Потужний культурний комбінат, який об"єднає масову політичну роботу, науково-популярну, художньо-видовищну (професійну та самодіяльну) і фізкультурно – оздоровчу, розраховану на охоплення протягом року десятків й сотень тисяч трудящих". Існував також інший підхід до парків, що розглядав їх як "зелений університет мільйонів", в якому відбуваються мітинги, проходять концерти, працюють лекторії. В сутичці цих двох підходів до парку ("комбінат культури" – "зелений університет") перемогла ідея "комбінату", в результаті чого парки стали скупченням таких об'єктів, як лекторії, кінотеатри, літні театри, спортивні площадки, бібліотеки – читальні.

В зв'язку з тим, що подібні об'єкти паралельно функціонують в міському середовищі, в сучасного відвідувача вони не користуються особливим інтересом. Дослідження, проведене серед відвідувачів одного з найбільших парків України – Центральному парку культури та відпочинку ім. М. Горького в м. Харкові (площа – 136 гектар, 42 000 дерев 44 порід, 8 000 чагарників), показали, що основними спонукальними мотивами відвідин парку є зустрічі й прогулянки з друзями, спілкування з природою, можливість розважитися, провести пікнік.

Найбільш відвідуваними й привабливими є зони атракціонів, лісопарку, ігрових автоматів, дитяча площадка або містечко, дитяча залізниця. Найменш відвідуваний лекторій (500 місць), літній естрадний театр (1100 місць), танцювальний майданчик (на 2000 танцюючих).

У літній та осінній періоди відвідується спортивне містечко, особливо тенісні корти, взимку – ковзанка.

Реалізація більшою або меншою мірою розважальної і рекреаційної функцій та втрата функції культурно-освітньої властива практично всім паркам подібного типу. Органічне сполучення всіх цих функцій знайшло своє втілення у тематичних парках, що набули сьогодні великого поширення.

Започаткували ці парки створений у 50-х роках усесвітньо відомий "Діснейленд", а потім "Світ Діснея".

Тематичні парки Уолта Діснея були задумані й створені як центри дозвілля, що об'єднують розважальні та пізнавальні програми. На відміну від традиційних парків з набором різного роду об'єктів, парки Діснея – це єдині комплекси будинків, інтер'єрів, транспорту, рослинності, музики, квітів, атракціонів, кольору, графіки.

Рослинний світ парків створений на основі спеціально підібраних сортів дерев, завдяки чому ландшафт утворився різноманітний. У "Світі Діснея" кожна зона має свій ландшафт. Було залишено навіть 3000 га болота як заповідну територію для рідкісних рослин і тварин.

Парки сплановані таким чином, щоб можна було швидко та легко потрапити в будь-яку їх точку. При цьому була закладена можливість використання різного транспорту – монорейкової залізниці, підвісної канатної дороги, потягів з паровозами, пароплавів, каноє, плотів, двоповерхових автобусів, стародавніх автомобілів, транспорту на повітряній подушці. Така розмаїтість передбачала не тільки цілі пересування, але й бути своєрідними розважальними і пізнавальними атракціонами.

У Діснейленді центральною магістраллю є Головна вулиця, стилізована під американське місто початку XX сторіччя. Вона освітлюється газовими ліхтарями, по ній рухається конка, біля тротуарів припарковані старі автомобілі. Вулиця веде до центральної площі, яка оточена парком круглої форми і поділенана чотири сектори: "Країна пригод," "Фронтіленд" (історична територія на Заході США)," Країна фантазії,» Країна майбутнього."

За аналогічною схемою побудовано парк "Світ Діснея" у Флориді. Серед його атракціонів "Лагуна Семи Морів", "Чарівне королівство", "Епкот – центр".

"Лагуна Семи Морів" – це своєрідний комплекс, що складається з копій архітектурних пам'ятників різних часів і народів, найтиповіших для даних країн будинків, ландшафтів, скульптур, фонтанів, скверів. Тут Мексика з пірамідами ацтеків, Норвегія з фіордами, Франція з Ейфелевою вежею, Венеція з площею Святого Марка, Канада з водоспадами і скелями, Китай з пагодами й т. і.

Всі будинки діючі. їхні інтер'єри, виконані відповідно до епохи та національного стилю, заповнені кафе, ресторанами з національною кухнею, виставками народного мистецтва, майстернями народних ремесел. Загальне враження про країну доповнюється виступами виконавців на національних народних інструментах.

"Чарівне королівство" – феєричний світ діснеївських фільмів і персонажів, розрахований на дітей. Атракціон є нескінченна, різнобарвна, казкова панорама будиночків, замків, лісових узлісь, квітів, серед яких пурхають птиці, метелики. На кожній з цих ділянок танцюють, співають, розкланюються механізовані ляльки.

Складовий елемент розважальних дій "Чарівного королівства" – денні та вечірні ходи популярних діснеївських персонажів. Хід складається з костюмованих персонажів і платформ, обладнаних та оформлених відповідно до відомих фільмів. На платформах так само розташовуються персонажі. Здебільшого у вигляді великих за розміром ляльок з запрограмованими рухами.

Вечірній хід – незвичайне видовище. Незвичайність досягається тим, що всі його складові – персонажі й платформи – ілюміновані мільйонами лампочок, які покривають людей і предмети аж до самої дрібної деталі. Всі лампочки працюють за принципом " рухливого вогню," що створює враження безупинного руху. Вечірній хід завершується феєрверком.

Особливий інтерес викликає "Епскот" – експериментальний прообраз спільноти майбутнього, розрахований на тимчасове проживання 2000 людей, враховуючи обслуговуючий персонал та відвідувачів. Практично це парк в парку з двома темами: "Світ майбутнього" та "Картина сучасного світу".

"Світ майбутнього" знайомить відвідувачів з такими темами, як космос, енергія, місто майбутнього, обчислювальна техніка, кліматичні райони. Демонструються унікальні методи вирощування сільськогосподарських культур, що дають врожаї у багато разів більші за звичайні.

Ці методи ці розробляє наукова лабораторія, що знаходиться поруч. Головний атракціон "Епскот-парку" – "Космічний корабель – Земля". Він має форму величезної кулі з декількома рівнями і пристроєм для спіральної подорожі через 18 – поверхову геосферу усередині. У верхній частині кулі знаходиться величезний екран, що використовується як планетарій. Спіральний рейковий шлях має довжину біля 500 метрів. По ньому рухаються кабіни, в яких розміщується чотири людини. Кабіни піднімаються, виходять у "відкритий космос" і повертаються на станцію "Земля".

Атракціон має цілком пізнавальний характер. Відвідувачі спостерігають історію людської думки, найбільших наукових відкриттів й винаходів. Стереоскопічні й голографічні зображення супроводжуються стереофонічним звуком. Поряд із дикторським текстом, коментують історичні особистості, що забезпечується автоматами. Так, наприклад, про сонячну систему розповідають Галілей, Коперник та ін.

На території "Світу Діснея" функціонує ще один парк. Належить він студії "Метро-Голдвін-Меєр". Основна ідея парку – ознайомити відвідувача з тим, як знімається кіно. Його атракціони – це ігрові площадки, на яких створюються кіноефекти: пожежі, землетрус в метро, морський бій, шторм та ін. В атракціони задіяні ляльки – роботи, що використовувалися в популярних фільмах – Кінг-Конг, акула з фільму "Щелепи" та ін. Уся прогулянкова площа складається з декорацій, що зображують старе американське місто. Відвідувачам надається можливість брати участь у зйомках.

Обидва діснеївські парки – складні й багатопланові господарства функціонують завдяки діяльності багатьох фахівців, починаючи від організаторів дозвілля і закінчуючи інженерами з сучасної електроніки. Достатньо сказати, що за станом води в парках стежать з супутника. Електронні датчики, радіотелеметрія вимірюють рівень, швидкість потоку, хімічний склад води, забезпечуючи екологічний захист. Функціонує завод по очищенню стічних вод. Успіх парків величезний. У рік їх відвідують до 14 мільйонів людей. Недалеко від "Світу Діснея" на мисі Канаверал знаходиться ще один парк, створений на базі НАСА – Центру космічних досліджень ім. Дж. Кенеді. Тут на огляд відвідувачів виставлені справжні космічні літальні апарати, працює музей космосу,-бібліотека, що є величезним науково-технічним центр. В ньому можна одержати будь-яку інформацію, яка відразу копіюється і видається.

Досвід створення тематичних парків у США одержав загальне визнання й розвиток. На зразок диснеївських створені "Євро – Діснейленд" під Парижем, "Діснейленд" у Токіо.

Атракціони в таких парках використовують досягнення електроніки й новітніх аудіовізуальних технологій, Наприклад, атракціон присутності серед "дикої природи" побудований на технології, що створює необхідні ефекти у фільмі "Парк юрського періоду". Атракціон: "Втеча з Помпеї" використовує піротехнічні ефекти для імітації виверження вулкана, виконаного в натуралістичному стилі.

При створенні атракціонів враховуються вікові й психологічні особливості відвідувачів, особливо дітей. Прикладом може бути ігрова зона в парку "Буш гарденс" (США). В її центрі збудовано триповерховий дерев'яний будинок, обплутаний мережею східців, переходів, жолобів, по яких носяться дітлахи.

Принадність багатьом тематичним паркам надає їх місце розташування. Парки спеціально "прив'язуються" до відомих місць. Так, недалеко від Ніагарського водоспаду функціонує парк "Махараші Беда ленд", в Малайзії парк "Сама уорлд" на висоті п'ятьох тисяч футів над рівнем моря. З його 42 атракціонів найголовнішим є унікальна природа.

Всі подібні парки створюються приватними особами, фірмами, корпораціями, що переслідують як комерційні й рекламні, так і освітні цілі. Найбільший критий парк атракціонів у світі "Вест Едмонтон Молл" побудований на гроші американського мільярдера Сайруса Ітона, парк "Юніверсал студіо Голівуд" – кіностудією. Кіностудії взагалі найактивніші творці парків, інвестори в відкриття нових атракціонів, пов'язаних з сюжетами популярних фільмів.

Характерною рисою діяльності американських парків є широка участь волонтерів – добровільних позаштатних працівників, що залучаються для роботи на літній період, на "пік" відвідувань.

Робота волонтерів не оплачується, але парки завжди знаходять можливість для заохочення. Основну масу добровільних помічників складає молодь.

У Канаді парки часто спонсуються місцевими хокейними та бейсбольними командами. Приватні особи й організаціями створюються окремі атракціони, як, наприклад, в м. Бостоні шоу-атракціон "Бенкет динозаврів" створений Центром міжнародної торгівлі.

Ще одним видом парків є Національні парки, які у нас називаються заповідниками. Це природоохоронні зони з недоторканим цивілізацією рослинним світом і фауною. Найвідоміші у нас – Асканія нова, в Росії – Астраханський заповідник, в Білорусіїї-Біловезька пуща та деякі інші. На відміну від Національних парків Америки, Африки, південно-східної Азії, у яких створені умови для масових відвідувань, вітчизняні функціонують в переважно як науково-дослідні центри.

Національні парки США об'єднані в Систему національних парків. Існують служба Національних парків, Департаменти парків і дозвільної активності. Ними створюються умови для відвідування парків, розробляються програми захисту навколишнього середовища, поводиться екологічна пропаганда.

В інфраструктурі дозвілля Національні парки виконують ту ж функцію, що і будь-які інші об'єкти туризму – ознайомлення з визначною пам'яткою.

Туризм як активна цілеспрямована споживча дозвільна діяльність з кожним днем набуває все більшого розвитку. Цьому сприяють відкритість міждержавних відношень та прогрес транспортних зв'язків.

Туристський бізнес, побудований на задоволенні потреби людей у нових враженнях, на прагненні дізнатися про побут й звичаї іншої країни, побачити її історичні й архітектурні пам'ятники, феномени природи, створив свою інфраструктуру дозвілля.

Інфраструктура туризму містить у собі, з одного боку, заклади й організації обслуговування туристів – туристські й екскурсійні бюро, транспортні послуги, готелі, кемпінги, мотелі.

Література: Воловик А.Ф., Воловик В.А. Педагогика досуга, М.: Московский психолого-социальный институт, издательство "Флинта", 1998 – 240 с.

 

Лекція 2