Ідеологічні засади Європейської народної партії

Європейська народна партія (Християнські демократи) (англ. European People's Party (Christian Democrats), скор. англ. EPP) — найбільша фракція в Європейському Парламенті, дотримується правоцентирської ідеології.

Аналізуючи історичні передумови створення зазначеної європейської політичної групи, слід звернути увагу на те, що ідейними творцями ЄНП/ ХД стала група депутатів Парламентської Асамблеї, які знаходились під впливом ідей К. Аденауера та Р. Шумана. Виконуючи обов’язки голови Європарламенту, Р.Шуман усіма можливими засобами намагався прискорити інтеграцію Європи. Варто також зазначити, що представників цієї фракції десять разів обирали головами Парламенту. До групи Європейської Народної Партії входять 53 правоцентристські партії Європи, які мають християнсько-демократичну або консервативну ідеологію. Наведемо кількісне і партійне представництво в ЄНП/ХД - основних центристських та правоцентристських сил 28 держав-членів.

Як основний елемент виборчої кампанії по європейських виборах 2009 року ЄНП представляє свій передвиборний маніфест на партійному конгресі у Варшаві в квітні 2009. Він включає наступні вимоги[51]:

Створення більшого числа робочих місць. Проведення реформ освіти і вкладення інвестицій в освіту, безперервне навчання і робота із створення для всіх рівних шансів.

Слід уникати протекціонізму. Фінансова і грошово-кредитна політика повинна бути скоординована.

Підвищення прозорості фінансового ринку і контролю над ним.

Зробити Європу лідером в області екологічно-чистої техніки.

Збільшити частку поновлюваних джерел енергії щонайменше на 20 % від загального енергобалансу.

Створити для працюючих батьків дружні робочі умови. Повинні бути досягнуті кращі умови для мешкання і для догляду за дитиною, доброзичлива до сімей податкова політика і повинні заохочуватися відпустки по догляду за дитиною.

Європа повинна знайти стратегію для того, щоб привертати кваліфікованих працівників зі всього світу, щоб зробити європейську економіку більш конкурентноспроможной, динамічною і заснованою на знаннях[42].

Після того, як правила Європейського союзу з приводу регулювання Європейських партій були змінені, стало можливим створювати Європейські фонди, які безпосередньо пов'язані з партіями. У тому ж році EPP заснувала офіційний мозковий центр, Центр європейських досліджень(CES). CES включає членів різних національних мозкових центрів і фондів. Для партій-членів EPP найбільш близькими організаціями є Фонд ім. Конрада Аденауєра (Християнсько-демократичний союз), фонд ім. Ганса Зайделя (Християнсько-соціальний союз Баварії), Fundacion para el Analisis у los Estudios Sociales (Народна партія), Constantinos-Karamanlis інститут для демократії (Нова демократія), фонд ним. Ярла Хяльмарсона (MOD), Політична академія Австрійської народної партії та інші.

Прийнятий в квітні передвиборний Маніфест ЄНП носить бойову назву «Битва за Європу», підтверджуючи тим самим гаряче бажання правоцентристів зберегти лідируюче положення в ЄС, і зокрема, в Європарламенті. На самому початку документа ЄНП стверджує, що інтеграція не тільки принесла Європі мир, свободу і стабільність, але і привела до неведанной раніше кооперації між країнами і народами і безпрецедентному процвітанню. Заявляючи, що «тільки єдина Європа сприяє правильнішій глобальній системі», європейські «народники» відзначають, що тільки розвиток соціальної ринкової економіки здатний дати «кращу відповідь на нинішню кризу». Відповідаючи на випади Партії європейських соціалістів, ЄНП у свою чергу переконує виборців, що реалізація ініціатив соціал-демократів привела б до зменшення реальних робочих місць і підриву ролі ЄС в світі. В той же час, Маніфест ЄНП обумовлює, що цій транснаціональній партії чужий нестримний ринковий фундаменталізм. ЄНП не проти регулювання міжнародної фінансової і економічної системи, але при підтримці строгих правил для суб'єктів ринку[36].

У Маніфесті безумовно мовиться, що правий центр, як і раніше, підтримує суть основних політичних договорів ЄС, зокрема Лісабонського. При цьому для ЄНП важливе місце займає питання про пропаганду серед громадськості цінностей Євросоюзу. А до них народники відносять не тільки свободу, мир, демократію і процвітання, але і відповідальність, людська гідність, рівність полови. У очах ЄНП Євросоюз повинен бути перш за все «Європою цінностей».

У патерналістському дусі, такому властивому християнській демократії, Маніфест ЄНП підтверджує, що солідарність залишається основою суспільства. Проте вона не повинна суперечити принципам ринкової економіки і вести до протекціонізму, встановлення якого, з погляду ЄНП, надасть згубну дію на європейську економіку. У економічній частині свого передвиборного документа правоцентристи закликають до посиленої координації податкової і валютної політики в масштабах ЄС, «перебудові міжнародної фінансової архітектури», використовуючи переважно структури типу «Великої двадцятки». Також ЄНП ратує за «прозорість фінансової системи», твердішу координацію європейської політики в області наукових досліджень (виділення на цю область до 3% від комунітарного ВНП), підвищення інвестицій в «зелені технології», розвиток загальноєвропейських транспортних програм.

І на національному, і на панъевропейском рівні партії, що входять в ЄНП, приділяють велику увагу тематиці безпеки. З одного боку, ЄНП говорить про те, що необхідне в рамках всього Євросоюзу поважати і захищати людську гідність мігрантів. Але тут же слідують чіткі пункти, що акцентують увагу на боротьбу з нелегальною імміграцією і встановлення принципу «європейської переваги» при пристрої на роботу в країнах – учасницях Союзу. ЄНП виступає за зміцнення кооперації органів поліції і юстиції, встановлення загальноєвропейських правил прийому іммігрантів, розвиток «глобальної співпраці» з країнами, що розвиваються, з цього питання, сумісний ефективний захист меж ЄС від незаконних іммігрантів. Рівним чином ЄНП ставить питання про продовження реформування Загальної сільськогосподарської політики і інших загальних політик ЄС – з тим, щоб примирити виклики екології і інтереси «суб'єктів ринку»[47].

На відміну від колишніх років, праві турбувалися цього разу і питаннями, пов'язаними із захистом навколишнього середовища. У Маніфесті затверджується, що «боротьба проти кліматичних змін – наша відповідальність перед майбутніми поколіннями». ЄНП, з свого боку, відгукується на таку модну в сучасній Європі тему, пропонуючи до 2020 року скоротити викиди газів приблизно на 30%, створювати за рахунок європейських фондів і програм так звані «зелені робочі місця», заохочувати співпрацю держав і ТНК в екосфері, негайно приступити до введення «енергозберігаючих заходів» для економічних підприємств і житлових приміщень, удосконалювати європейську інноваційну політику в енергосфері.

Тема реформування європейських інститутів, сьогодні цілком підвладних ЄНП, в Маніфесті не піднімається. В той же час мовиться, що партії – члени ЄНП, знаходячись в своїх країнах у влади, сприяють підвищенню «життєздатності» системи соціальної безпеки, модернізації пенсійної системи у дусі встановлення солідарності між поколіннями, вдосконаленню сімейної політики, підвищенню в суспільствах освітнього цензу.

Особливу увагу приділили розробники європейської «партії влади» розділу Маніфесту, присвяченому проблемам світової політики. У міжнародній області європейські народники виділили декілька ключових пріоритетів. Два з них – розвиток трансатлантичних відносин з США як «кооперація двох рівних партнерів», і боротьба з тероризмом, головними союзниками в якій «природним чином» знову ж таки є Сполучені Штати і НАТО, демонструють основний геополітичний вектор зовнішньополітичних устремлінь «народників». Постулат про «запобігання новій холодній війні» має на увазі розвиток всебічних відносин з Китаєм і «реалістичного діалогу» з Росією. При цьому в Маніфесті ЄНП указується, що «європейські цілі і цілі Російської Федерації не завжди знаходяться в гармонії». Є і особливий пункт «Європа – арена миру», де показано, де ці цілі можуть розходитися. Там, зокрема, мовиться про «зміцнення демократичних інститутів в країнах СНД», що, по суті справи, означає оголошення цих держав потенційною сферою впливу ЄС[32].

Не забувають в ЄНП і про експансію на південному напрямі – в програмному маніфесті підтверджено особливе значення Середземноморського союзу.

Критичний аналіз платформи ЄНП показує, що підходи сучасних правоцентристів, при всьому «соціальному нальоті», лежать в руслі ідей неолібералізму і атлантізма. Власне, це відповідає реальній внутрішній і зовнішній політиці правих урядів в країнах – членах Союзу. Тому успіх ЄНП на прийдешніх євровиборах лише підтвердить нинішню домінуючу політику ЄС. А цей успіх цілком реальний. Не дивлячись на кризу і значні, по мірках ЄС, соціальні потрясіння, судячи з усього, червневі вибори не приведуть в масштабах всього Союзу до серйозного полевелінню. Принаймні, по всіх результатах опитів в чотирьох провідних країнах-членах (Німеччині, Франції, Великобританії, Італії), перемогу отримають саме правоцентристські партії. По опитах, ЄНП збереже статус «першої європейської партії», вона реально претендує на 250 мандатів. Проте, точну розстановку в новому складі Європарламенту ми дізнаємося лише після 7 червня.