Організація евакуаційних заходів

4.4.1. Розподіл і планування функціональних обов’язків на випадок надзвичайної ситуації

Одним з основних способів захисту від вражаючих чинників НС є своєчасна евакуація і розосередження персоналу об'єктів і населення з небезпечних районів і зон лих.

Евакуація – комплекс заходів щодо організованого виводу або вивозу персоналу об'єктів із зон НС або вірогідності НС, а також життєзабезпечення евакуйованих в районі розміщення.

При проектуванні будівель і споруд одного із завдань є створення найбільш сприятливих умов для руху людини при можливій НС і забезпеченні його безпеки. Вимушений рух пов'язаний з необхідністю покинути приміщення або будівлю із-за виниклої небезпеки (пожежа, аварія і т.п.). Професором В.М. Предтеченським вперше розглянуті основи теорії руху людей як важливого функціонального процесу, властивого будівлям різного призначення.

Практика показує, що вимушений рух має свої специфічні особливості, які необхідно враховувати для збереження здоров'я і життя людей. Встановлено, що в США щорічно на пожежах гине близько 11000 чоловік. Найбільш крупні катастрофи з людськими жертвами відбулися за останній час саме в США. Статистика показує, що найбільше число жертв доводиться на пожежі в будівлях з масовим перебуванням людей. Число жертв на деяких пожежах в театрах, універмагах і інших громадських будівлях досягло декількох сотень чоловік.

Основна особливість вимушеної евакуації полягає в тому, що при виникненні пожежі, вже в самій його початковій стадії, людині загрожує небезпека в результаті того, що пожежа супроводжується виділенням тепла, продуктів повного і неповного згорання, токсичних речовин, обваленням конструкцій, що так чи інакше загрожує здоров'ю або навіть життю людини. Тому при проектуванні будівель приймаються заходи, щоб процес евакуації міг би завершитися в необхідний час.

Наступна особливість полягає в тому, що процес руху людей через загрозливу ним небезпеку інстинктивно починається одночасно в одному напрямі у бік виходів, при відомому прояві фізичних зусиль у частини тих, що евакуювалися. Це приводить до того, що проходи швидко заповнюються людьми при певній щільності людських потоків. Із збільшенням щільності потоків швидкості руху знижуються, що створює цілком певний ритм і об'єктивність процесу руху. Якщо при нормальному русі процес евакуації носить довільний характер (людина вольна рухатися з будь-якою швидкістю і в будь-якому напрямі), то при вимушеній евакуації це стає неможливим.

Показником ефективності процесу вимушеної евакуації є час, протягом якого люди можуть при необхідності покинути окремі приміщення і будівлю в цілому.

Безпека вимушеної евакуації досягається у випадку, якщо тривалість евакуації людей з окремих приміщень або будівель в цілому буде менше тривалості пожежі, після закінчення якої виникають небезпечні для людини дії.

Короткочасність процесу евакуації досягається конструктивно-планувальними і організаційними рішеннями, які нормуються відповідними Сніпамі.

З огляду на те, що при вимушеній евакуації не кожні двері, сходи або отвір можуть забезпечити короткочасну і безпечну евакуацію (тупиковий коридор, двері в сусіднє приміщення без виходу, віконний отвір і ін.), норми проектування обумовлюють поняття «Евакуаційний вихід» і «евакуаційний шлях».

Основними параметрами, що характеризують процес евакуації з будівель і споруд, є:

- щільність людського потоку (D);

- швидкість руху людського потоку (v);

- пропускна спроможність шляху (Q);

- інтенсивність руху (q);

- довжина евакуаційних шляхів, як горизонтальних, так і похилих;

- ширина евакуаційних шляхів.

Щільність людських потоків. Щільність людських потоків можна вимірювати в різних одиницях. Так, наприклад, для визначення довжини кроку людини і швидкості його руху зручно знати середню довжину ділянки евакуаційного шляху, що доводиться на одну людину. Довжина кроку людини приймається рівній довжині ділянки шляху, що доводиться на людину, за вирахуванням довжини ступні.

 

Рис. 4. 1 – Схема до визначення довжини кроку і лінійної щільності

 

У виробничих будівлях або приміщеннях з невеликою заселеністю щільність може бути більше 1 м/чола. Щільність, вимірювану довжиною шляху на одну людину, прийнято називати лінійною і вимірювати в м/чіл. Позначимо лінійну щільність Д.

Наочнішою одиницею вимірювання щільності людських потоків є щільність, віднесена до одиниці площі евакуаційного шляху і виразима в чел/м2. Ця щільність називається абсолютною і виходить шляхом ділення кількості людей на площу зайнятого ними евакуаційного шляху і позначається Ін. Користуючись цією одиницею вимірювання, зручно визначати пропускну спроможність евакуаційних шляхів і виходів. Ця щільність може коливатися від 1 до 10–12 чіл./м² для дорослих людей і до 20–25 чіл./м для школярів.

За пропозицією кандидата технічних наук А.И. Мілінського, щільність потоків вимірюють як відношення частини площі проходів, зайнятої людьми, до загальної площі проходів. Ця величина характеризує ступінь заповнення евакуаційних шляхів такими, що евакуювалися. Частину площі проходів, зайняту людьми, визначають як суму площ горизонтальних проекцій кожної людини. Площа горизонтальної проекції однієї людини залежить від віку, характеру, одяг і коливається в межах від 0,04 до 0,126 м2. У кожному окремому випадку площа проекції однієї людини може бути визначена, як площа еліпса:

( 4.1)

де а – ширина людини, м; з – його товщина, м.

Ширина дорослої людини в плечах коливається від 0,38 до 0,5 м, а товщина – від 0,25 до 0,3 м. Маючи на увазі різне зростання людей і деяку стисливість потоку за рахунок одягу, щільність може в окремих випадках перевищувати 1 м /м. Цю щільність назвемо відносною, або безрозмірною, і позначимо Do.

У зв'язку з тим, що в потоці зустрічаються люди різного віку, підлоги і різної конфігурації, дані про щільність потоків представляють до певної міри усереднені значення.