Культура ділового спілкування є цілісною системою елементів, яка охоплює зовнішню культуру, культуру мовлення, культуру почуттів, культуру поведінки, етикет.

Зовнішня культура – видимі, візуально сприйнятні елементи, що характеризують особистість, передусім її одяг. Якщо він свідчить про невибагливий смак, низьку культуру, неповагу до себе та оточення, то від такої людини мало хто сподіватиметься конструктивної співпраці.

Культура мовлення виявляється в умінні говорити і писати так, щоб співрозмовник правильно сприйняв інформацію і здійснив дії, яких очікує від нього автор висловлення чи тексту.

Культура почуттів – рівень розвитку, уміння особистості керувати своїми психічними станами, емоційними ставленнями до навколишньої дійсності.

Щирі зацікавленість, співпереживання, розуміння й порозуміння між людьми у процесі спілкування є важливими передумовами їх ефективної ділової взаємодії.

Культура поведінки - сукупність форм поведінки людини у процесі спілкування, в яких виявляються певні моральні й етичні норми.

Етикет – сукупність правил, які регламентують зовнішні вияви людської поведінки: правила звернень і привітань, правила проведення бесід і переговорів, правила прощання з відвідувачами.

 

3. Поясніть значення паронімів і складіть з ними речення:

Дипломат – дипломант – дипломник.

Дипломат – це посадова особа, що має повноваження вести переговори з іноземними держави. (Дипломат Іванов А.В. поїхав у Москву для ведення переговорів щодо постачання в Україну газу.)

Дипломант – це людина, нагороджена дипломом за певні досягнення (Петрова Олена стала дипломантом конкурсу ім. П.Яцика, зайнявши І місце)

Дипломник – особа, яка пише дипломну роботу (Дипломники групи М-41 уже готуються до захисту дипломних проектів)

4. Відредагуйте речення:

Куратори груп по дорученню деканата перевірили присутність студентів на першій парі. - Куратори груп за дорученням деканату перевірили присутність студентів на першій парі.

Збори відбудуться 15 квітня в 2 години. – Збори відбудуться 15 квітня о 14 годині.

В місті розташована воєнна частина. – У місті розташована військова частина

5. Напишіть резюме.

РЕЗЮМЕ

Кулик Вікторія Юріївна

Домашня адреса: Київ, вул. Космонавтів, буд. 15

Телефон: [phone]

e-mail: [e-mail]

Дата народження: 22.09.1981р.

МЕТА

Заміщення вакантної посади головного бухгалтера.

ОСВІТА

У 1999 році закінчила курси за спеціальністю “бухгалтерський облік і аудит”.

У 2003 році здобула вищу освіту в Львівському національному Університеті ім. Івана Франка на юридичному факультеті.

ТРУДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

У 2003-2006 рр. – бухгалтер відділу освіти обласної адміністрації у м.Львові.

У 2006- 2012рр. – бухгалтер ПП “Інтерлайн”.

ОСОБИСТІ ЯКОСТІ

Характер спокійний, урівноважений, але свої погляди відстоюю активно та аргументовано, доброзичлива, комунікабельна, вмію аналізувати та логічно мислити. Шкідливих звичок не маю.

ДОДАТКОВІ ВІДОМОСТІ

Володію німецькою та російською мовами. Рідна мова – українська.

Практичний досвід роботи з комп’ютером.

Маю права водія та досвід керування автомобілем.

Р. Підпис

Варіант 27

1. Комунікативна функція мови

 

Мова є засобом спілкування і порозуміння між людьми.

Це одна з найголовніших соціально-практичних функцій мови. Вона є важливою для кожної людини, для існування суспільства і для життя самої мови.

Усе життя людини-це її спілкування з оточенням і взаємний вплив один на одного. Спілкування, стосунки з іншими людьми - життєва доконечна потреба,

Мова - засіб обміну інформацією у всіх суспільно важливих сферах комунікації: політиці, науці, у галузі економіки, виробництві і діловій сфері, в освіті, культурі та ін. Мова - це універсальний засіб спілкування.

 

2. Бар’єри в спілкуванні, причини їх виникнення.

 

Бар'єр спілкування - це внутрішня перешкода психологічного характеру, що заважає людині успішно спілкуватися. Виділяють такі типи бар’єрів:

Уникнення - це такий тип бар’єру під час спілкування, коли спостерігається уникнення джерел впливу, відхилення від контакту з партнером, при якому взагалі ніяке спілкування стає неможливим.

Авторитет. Дія даного типу бар’єру спілкування полягає в тому, що, розділивши всіх людей на авторитетних і неавторитетних, людина довіряє тільки першим і відмовляє в цьому другим.

Нерозуміння. Далеко не завжди є можливість визначити джерело інформації як небезпечне, чуже чи неавторитетне і в такий спосіб захиститися від небажаного впливу.

Уникнення, авторитет та нерозуміння – це зовнішні бар’єри..

Існують ще внутрішні бар'єри - якісь внутрішні перешкоди проти інформації, що загрожує сильній перебудові всіх уявлень людини, її поведінки.

 

3. Доберіть синоніми до слів, що наведені нижче:

Вакантний - вільний, ретельний - старанний, фах – спеціальність, професія, підприємство – фірма, установа, організація, керівник – директор, шеф.

4. Відредагуйте речення:

По першому питанню виступили два виступаючих. – Два доповідачі виступили щодо першого питання.

Усі кабінети обладнані новітніми приладдями. – Усі кабінети обладнані новітніми приладами

Прошу вас, Петро Петрович, більш ретельніше розглянути ці питання. – Прошу вас, Петре Петровичу, ретельніше розглянути ці питання

Як проїхати до коледжа? – Як проїхати до коледжу?

5. Напишіть заяву про прийняття на роботу.

 

Директору

Стрийського коледжу ЛНАУ

Дмитришину В.Ф.

Іваненка П.М., який проживає за адресою: м.Стрий, вул. Шевченка, 2/3

Заява

Прошу прийняти мене на роботу на посаду викладача української мови з 19 травня 2013 року до 20 червня 2014 року за сумісництвом.

Р. підпис

 

Варіант 28

1. Мислетворча функція мови

 

Мова - засіб людського мислення: творення, оформлення і вираження думки.

Мислити - означає оперувати мовним матеріалом, словами, реченнями. Без цього органічного зв'язку мовлення і пізнавальна діяльність людини неможливі. Мислення - це внутрішнє мовлення. Відомий вислів «обмінятися думками» насправді означає обмінятися певними мовними одиницями, у яких і закодовані думки. Цей обмін не завжди буває корисним для обох співрозмовників. Недарма кажуть: «Хто ясно мислить, той ясно висловлюється».

Кожний момент діяльності зумовлюється думкою і її носієм - мовою.

 

2. Нарада як форма управління.

 

Наради стали невід’ємною частиною нашого життя. Їх проводять для вирішення виробничих питань на підприємствах та в установах, управліннях та організаціях.

Наради – один з найефективніших способів обговорення важливих питань і прийняття рішень в усіх сферах виробничого, громадського і політичного життя.

Перевагою наради у порівнянні з іншими формами управління є те, що за мінімум часу невелика кількість людей у результаті оперативного і аргументованого обміну думками може розв’язати складні питання і прийняти узгоджене найоптимальніше рішення. Якщо учасники наради обмінюються думками, обговорюють проблеми і спільними зусиллями доходять певних висновків, ефект від такої наради буде великим. Оптимальна кількість учасників наради як однієї з колективних форм обговорення – 10 – 12 осіб. Якщо людей менше, а отже, менше різних поглядів на проблему, то й користі від такої наради буде мало. Якщо кількість учасників перевищує 16 – 18 осіб, то, як правило, не всі зможуть взяти участь в обговоренні. Якщо учасників понад 20, то доцільніше поділити їх на дві групи, вислухати думки всіх, а потім порівняти висновки обох груп.

 

3. Доберіть власне українські відповідники до поданих іншомовних слів:

Дебати – суперечка, обговорення, спір, дефект – вада, недолік, пошкодження, неполадка, лімітувати - обмежувати, аргумент – доказ, підстава, конфлікт – суперечка, сутичка.

4. Відредагуйте речення:

Збори акціонерів відбудуться завтра в другій годині. - Збори акціонерів відбудуться завтра о 14 годині.

Біля головного корпусу висіла об’ява. - Біля головного корпусу висіло оголошення.

Сторож тут же повідомив про крадіжку чергового міліціонера. - Сторож одразу ж повідомив про крадіжку черговому міліціонерові.

5. Напишіть заяву про звільнення з роботи.

Директору

Стрийського коледжу ЛНАУ

Дмитришину В.Ф.

Павлика П.П., який проживає за адресою: м.Стрий, вул. Львівська, 87/35

Заява

Прошу звільнити мене з посади викладача української мови з 20 травня 2013 року за власним бажанням.

Р. підпис

Варіант 29

1. Пізнавальна функція мови

 

Гносеологічна або пізнавальна функція мови виражається в тому, що вона є своєрідним засобом пізнання навколишнього світу. На відміну від інших істот людина користується не лише індивідуальним досвідом і знаннями, а й усім набутком своїх попередників і сучасників, тобто суспільним досвідом. Але за умови досконалого знання мови, й далеко не однієї.

Пізнаючи будь-яку мову, людина пізнає різнобарвний світ крізь призму саме цієї мови. Оскільки кожна мова є неповторною картиною світу — зникнення якоїсь із них збіднює уявлення людини про багатогранність світу, звужує її досвід. Гносеологічна функція мови полягає не лише в прийнятті й нагромадженні досвіду суспільства. Вона безпосередньо пов'язана з функцією мислення, формування та існування думки.

 

2. Нарада, її види.