Запрошуємо вас на зустріч випускників Стрийського коледжу лнау 2003 року, яка відбудеться 20 червня 2013року за адресою: вул. Львівська, 169, М. Стрий.

Початок о 14 год.

Адміністрація коледжу

Варіант 17

1. Мовна норма.

 

Українська літературна мова як вища форма загальнонародної національної мови, характеризується наявністю сталих норм, які є обов’язковими для всіх її носіїв. Унормованість – головна ознака літературної мови.

Норма літературної мови – це сукупність загальноприйнятих правил реалізацій мовної системи, закріплених у процесі суспільної комунікації.

Розрізняють різні типи норм: орфоепічні (вимова звуків і звукосполучень), графічні (передавання звуків на письмі), орфографічні (написання слів), лексичні (слововживання), морфологічні (правильне вживання морфем), синтаксичні (усталені зразки побудови словосполучень і речень), стилістичні (відбір мовних елементів відповідно до умов спілкування), пунктуаційні (вживання розділових знаків).

Норми характеризують системністю, історичною і соціальною зумовленістю, стабільністю

Мовні норми найповніше і у певній послідовності фіксуються у правописі, словниках, довідниках, підручниках і посібниках з української мови.

Культура писемного й усного мовлення всіх, хто користується українською мовою як засобом спілкування, помагає в тому, щоб досконало знати мовні норми й послідовно дотримуватися їх.

 

2. Етика ділового спілкування.

 

Етика ділового спілкування — це нова навчальна дисципліна, становленню й розвитку якої сприяли різні галузі науки (етика, психологія, філософія, соціологія) та практики (управління, менеджмент та ін.). Об'єкт дисципліни — ділове спілкування, її предмет — його моральний та психологічний аспекти, етичні й психологічні механізми.

Завдання курсу "Етика ділового спілкування" — допомогти студентам:

1) здобути знання про філософські, етичні, психологічні основи ділового спілкування, його норми й правила, шляхи їх застосування, особливості етикету в різних умовах трудової діяльності;

2) навчитись аналізувати конкретні ситуації, розпізнаючи типи людей, рівень їхньої моральності та інші індивідуальні особливості, що проявляються під час ділового спілкування;

3) оволодіти системою способів і засобів ділового спілкування, його стратегіями, навчитись їх обирати відповідно до психологічних і соціокультурних особливостей співрозмовників, до норм і правил гуманістичної етики;

Накреслити шляхи формування культури спілкування, становлення та самовдосконалення індивідуального стилю спілкування спеціалістів відповідно до етичних та психологічних норм і правил.

 

3. Поясніть значення паронімів і складіть з ними речення:

Екскаватор – землерийна машина (У дворі нашого дому екскаватор викопав траншею)

Ескалатор – рухомі сходи (Ескалатор у метро не працював у зв’язку з технічними неполадками)

4. Відредагуйте речення:

Я міг би навести багаточисельні приклади. - Я міг би навести багато прикладів.

Прошу звільнити мене від занять у зв’язку з одруженням на тиждень. - Прошу звільнити мене від занять на тиждень у зв’язку з одруженням.

Трагедія скоїлася в одному з театрів Червонограда. - Трагедія сталася в одному з театрів Червонограда.

5. Напишіть доповідну записку про порушення студентом дисципліни.

Директору

Стрийського коледжу ЛНАУ

Дмитришину В.Ф.

Викладача української мови

Бунько С.М

Доповідна записка

Доводжу до Вашого відома, що студент групи П-11 Іванюк Степан постійно спізнюється на заняття української мови. На зауваження не реагує. Прошу вжити заходів до студента Іванюка С.

Р. підпис

Варіант 18

1. Типи літературних мовних норм.

 

Українська літературна мова як вища форма загальнонародної національної мови, характеризується наявністю сталих норм, які є обов’язковими для всіх її носіїв. Унормованість – головна ознака літературної мови.

Норма літературної мови – це сукупність загальноприйнятих правил реалізацій мовної системи, закріплених у процесі суспільної комунікації.

Розрізняють різні типи норм: орфоепічні (вимова звуків і звукосполучень), графічні (передавання звуків на письмі), орфографічні (написання слів), лексичні (слововживання), морфологічні (правильне вживання морфем), синтаксичні (усталені зразки побудови словосполучень і речень), стилістичні (відбір мовних елементів відповідно до умов спілкування), пунктуаційні (вживання розділових знаків).

Норми характеризують системністю, історичною і соціальною зумовленістю, стабільністю

Мовні норми найповніше і у певній послідовності фіксуються у правописі, словниках, довідниках, підручниках і посібниках з української мови.

Культура писемного й усного мовлення всіх, хто користується українською мовою як засобом спілкування, помагає в тому, щоб досконало знати мовні норми й послідовно дотримуватися їх.

 

2. Прес-конференція.

 

Прес-конференція — захід для ЗМІ, що проводиться у випадках, коли є суспільно значуща новина, і організація або окрема відома особа, безпосередньо пов'язані з цією новиною, бажають дати свої коментарі з цієї новини, які були б цікаві і важливі для громадськості. Зазвичай під час прес-конференції її учасники відповідають на запитання журналістів, прямо або побічно пов'язані з темою прес-конференції.

Приблизно за тиждень до очікуваної прес-конференції необхідно оповістити ті ЗМІ, чия присутність необхідна на прес-конференції. Як правило, це робиться шляхом розсилки прес-релізів (за вже заздалегідь заготовленої медіа-карти) — електронною поштою або факсом.

Напередодні перевіряються кількість отриманих запрошень з тих, хто відвідає прес-конференцію.

Для того, щоб зацікавити якомога більшу кількість журналістів та експертів, необхідно поставити на чолі обговорення тему, загальну і актуальну для всіх запрошених (так, щоб у назві не фігурувало назва компанії чи організації). Запросити слід представників усіх або основних сторін, яких тема обговорення напряму стосується.

Тривалість проведення прес-конференції зазвичай від 30 хвилин до 3 годин в залежності від теми та кількості журналістів.

Перебіг прес-конференції зазвичай координує модератор. Він налагоджує і підтримує дискусію, координує обговорення: представляє тему заходу і учасників, надає кожному з них слово, озвучує найбільш важливі питання, надає можливість поставити додаткові питання присутнім журналістам.

 

3. Поясніть значення паронімів і складіть з ними речення:

Монтажист – майстер з монтажу фільмів (Прокопенко А.П. – монтажист фільму «Тіні забутих предків»)

Монтажник – це людина, яка займається установкою, з'єднанням, закріпленням і підключенням різних будівельних елементів, сантехніки, систем вентиляції, тепломережі, котлів, побутової техніки (Монтажники фірми «Вікносвіт» якісно виконують свою роботу)

4. Відредагуйте речення:

На підприємствах легкої промисловості встановлено семигодинний робітничий день.

Даниленко О.М. до навчання відноситься сумлінно.

Виставка-продажа знаходиться за адресом: вул. Шевченка, 32.

На підприємствах легкої промисловості встановлено семигодинний робочий день.

Даниленко О.М. до навчання ставиться сумлінно.

Виставка-продаж знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 32.

5. Напишіть пояснювальну записку, у якій ви мотивуєте спізнення на заняття.

Директору

Стрийського коледжу ЛНАУ

Дмитришину В.Ф.

студента групи М-33

Янка Юрія

Пояснювальна записка

Я, Янко Юрій, студент групи М-33, спізнився на першу пару у вівторок, 30 квітня 2013 року, у зв’язку з візитом до лікаря. До пояснювальної записки додаю медичну довідку.

Р. підпис

Варіант 19

1. Основні вимоги до мовлення.

Щоб бути зразковим, мовлення має характеризуватися такими найважливішими ознаками:

1. Правильністю, тобто відповідати літературним нормам, що діють у мовній системі (орфоепічним, орфографічним, лексичним, морфологічним, синтаксичним, стилістичним, пунктуаційним);

2. Змістовністю, яка передбачає глибоке осмислення теми й головної думки висловлювання, докладне ознайомлення з наявною інформацією з цієї теми, різнобічна та повне розкриття теми, уникнення зайвого;

3. Послідовністю, тобто логічністю та лаконічністю думок;

4. Багатством, що передбачає використання різноманітних засобів вираження думок у межах відповідного стилю, уникнення невиправданого повторення слів, однотипних конструкцій речень;

5. Точністю, яка великою мірою залежить від глибини знань та ерудиції особистості, а також від активного словникового запасу. Виражаючи власні думки, слід добирати слова, які найбільш відповідають висловлюваному змісту;

6. Виразністю, для досягнення якої слід виділяти найважливіші місця свого висловлювання і виражати власне ставлення до предмета мовлення;