Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Особливості здійснення права власності на землі сіл, селищ, містСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Особливості здійснення права власності на землі сіл, селищ, міст визначаються в чинному законодавстві з огляду на функціональне використання земельних ділянок відповідно до містобудівної документації, правове становище суб'єктів здійснення прав на земельні ділянки, юрисдикцію сільських, селищних, міських рад з питань регулювання земельних відносин. За чинним ЗК України в межах сіл, селищ, міст можуть перебувати всі категорії земель, які визначені в законі. Тому здійснення права власності на земельні ділянки на всіх категоріях земель передбачає додержання вимог чинного законодавства, яке регулює підстави і порядок набуття такого права з кожної із цих категорій земель. Водночас у ЗК України як самостійна категорія земель визначаються землі житлової й громадської забудови в населених пунктах. До земель житлової й громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування (ст. 38 ЗК України). Характерною особливістю земель житлової й громадської забудови є те, що лише на цій категорії земель громадяни України можуть за рішенням органів місцевого самоврядування приватизувати безоплатно земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель у селах до 0,25 га, у селищах - до 0,15 га, у містах — до 0,10 га, а також для гаражного будівництва площею 0,01 га. Порядок приватизації таких ділянок передбачений ст. 118 ЗК України. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами. За рішенням органів місцевого самоврядування житлово-буді- вельним і гаражно-будівельним кооперативам можуть передаватися безоплатно у власність для житлового і гаражного будівництва земельні ділянки в розмірах, які встановлюються відповідно до затвердженої містобудівної документації. Такі кооперативи можуть набувати у власність земельні ділянки також за цивільно-правовими угодами (ст. 41 ЗК України). Відповідно до п. 2 ст. 42 ЗК України у разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність об'єднанню власників. При цьому порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону і відповідної землевпорядної документації. Законами України можуть бути визначені й інші особливості здійснення права власності на земельні ділянки у межах сіл, селищ, міст, пов'язані з функціональним використанням земельних ділянок. Так, при розміщенні об'єктів містобудування може бути передбачено: а) необхідність дотримання правил, якими встановлюються санітарно-захисні зони, зони обмеження забудови та інших територій, що визначаються планувальною і містобудівною документацією. Наприклад, установлення санітарно-захисних зон передбачено Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я № 173 від 19 червня 1996 р., Державними санітарними правилами охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами), затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я № 201 від 9 липня 1997 р., п. 5.1.6 та іншими Державними санітарними правилами і нормами ДСП 8.8.1.2.001-98 Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України № 1 від 3 серпня 1998 р. та іншими актами; санітарно захисних зон і зон обмеження забудови - п. 1.4 Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я № 239 від 1 серпня 1996 р. та іншими актами. Тісний взаємозв'язок між правовим режимом земельної ділянки та розташованими на них будівлями і спорудами проявляється в процесі експлуатації розташованих на таких ділянках об'єктів нерухомості. Наприклад, згідно із ч. 1 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їхнього цільового призначення, за якими власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок за- вдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Ці вимоги стосуються швидше експлуатації відповідних об'єктів, а не використання земельної ділянки. Взаємозв'язок експлуатації виробничих та інших об'єктів і використання земельної ділянки проявляється також у неможливості переобладнання чи перебудови підприємства у спосіб, який приводить до необхідності збільшення його санітарно-захисної зони без набуття права власності чи користування на земельну ділянку, необхідну для створення цієї зони. Взаємозалежність правового режиму земельної ділянки від правовідносин щодо розташованого на ній об'єкта нерухомості закріплюється також ст. 120 ЗК, яка пов'язує перехід права власності на земельну ділянку від права власності на розташованих на ній будівлях чи спорудах. При цьому право власності на земельну ділянку не переходить автоматично до особи, яка має у власності будівлю чи споруду, оскільки така особа має виконати комплекс організаційно-правових, землевпорядних та інших дій, пов'язаних із здійсненням права власності чи права користування такою земельною ділянкою. Тому не в усіх випадках особа, яка набула право власності на будівлю чи споруду, може набути у власність земельну ділянку. Законом можуть бути встановлені обмеження чи заборони на здійснення права власності щодо таких земельних ділянок (абз. 2 п. 5.10 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів; ч. 1 ст. 215 та ч. 1 ст. 203 ЦК України). Виникнення права власності на земельну ділянку, розташовану на території села, селища чи міста, зобов'язує власника сплачувати земельний податок. Сплата цього податку у випадку права власності на земельні ділянки населених пунктів має свої особливості. Оподаткування земельних ділянок населених пунктів здійснюється за ставками, порядок установлення яких передбачено ст. 7 Закону України "Про плату за землю" від 3 липня 1992 р. Згідно із ч. 1 ст. 7 цього Закону ставки земельного податку із земель, грошову оцінку яких установлено, установлюються в розмірі 1 % від їхньої грошової оцінки. У випадках, коли грошову оцінку земельної ділянки не встановлено, її оподаткування здійснюється за ставками, закріпленими в ч. 2 ст. 7 Закону України "Про плату за землю". Визначення ставок земельного податку із земельних ділянок, віднесених КМ України до курортних, здійснюється із застосуванням коефіцієнтів, визначених у ч. 4 ст. 7 Закону України "Про плату за землю". Ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані в населених пунктах, диференціюють і затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради, виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, установлених ч. 2 і 3 цієї статті (ч. 5 ст. 7 Закону України "Про плату за землю"). ОСОбЛИВОСТІ здійснення прав на користування землями В межах СІЛ, СЄлИЩ, МІСТ Використання земельних ділянок, розташованих на території сіл, селищ, міст, здійснюється, крім права власності ще на праві постійного користування та праві оренди. їм притаманна низка особливостей як порівняно з правом власності, так і з правом постійного користування чи правом оренди на земельні ділянки, розташованих за межами населених пунктів. Здійснення права постійного користування земель у межах сіл, селищ, міст характеризується такими ж юридичними ознаками, які характерні для такого права користування земельними ділянками інших категорій. Водночас здійснення прав на користування земельними ділянками в межах населених пунктів має й свої особливості, пов'язані з необхідністю врахування вимог містобудівної документації, додержання законодавства про архітектурну діяльність, виконання нормативних приписів щодо забудови земельних ділянок, урахування інтересів громадськості, додержання санітарно-епідеміологічних норм, положень екологічного законодавства тощо. Подібно до того, як здійснюється право власності на земельні ділянки з розташованими на них об'єктами нерухомості на землях цієї категорії, у чинному законодавстві визначаються вимоги і порядок надання в постійне користування чи оренду земельних ділянок разом з будівлями та спорудами. За чинним ЗК України суб'єктами здійснення права постійного користування землями в межах населених пунктів можуть бути державні й комунальні підприємства, установи, організації, а також особи, які в минулому набули таке право і продовжують користувалися цією ділянкою на такому юридичному титулі. Землі сіл, селищ, міст можуть використовуватися на праві оренди. Здійснення такого права забезпечується нормами ЗК України та Закону України "Про оренду землі", Про планування та забудову територій, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами з питань містобудування.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 188; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.98.61 (0.006 с.) |