ОСОблИВОСТІ здійснення права власності на землі водного фонду 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ОСОблИВОСТІ здійснення права власності на землі водного фонду



У чинному законодавстві України закріплюються такі форми права влас­ності на землю: а) право власності Україн­ського народу на зе­млі водного фонду; б) право власності держави; в) право приватної власності; ґ) право комунальної власності.

За ст. 13 Конституції України серед об'єктів права власності Украї­нського народу називає землю та водні ресурси. Відповідно до ст. 6 ВК України води (водні об'єкти) є виключно власністю народу Украї­ни і надаються тільки в користування. Народ України здійснює право власності на води (водні об'єкти) через ВР України, ВР АР Крим і міс­цеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (вод­ними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади.

ВК України передбачає надання земельних ділянок водного фонду лише в користування. Водночас ЗК України визначає можливість іс­нування на землях водного фонду різних форм власності. Відповідно до ч. 1 ст. 59 ЗК України землі водного фонду можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. За таких законодав­чих колізій пріоритет у регулюванні земельно-водних відносин має надаватися нормам ЗК України, оскільки згідно із ч. 2 ст. З ЗК Украї­ни земельні відносини, що виникають при використанні вод, регулю­ються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про води, якщо вони не суперечать цьому Кодексу. Варто зазначити, що й згідно із ч. З ст. 2 ВК України земельні відносини, що виникають під час кори­стування водними об'єктами, регулюються відповідним законодавст­вом України. Ст. 85 ВК України передбачає, що порядок надання зе­мель водного фонду в користування та припинення права користу­вання ними встановлюється земельним законодавством.


Коло суб'єктів права власності на землі водного фонду включає державу, територіальні громади, фізичний та юридичних осіб і ви­значається загальними нормами законодавства (ст. 80 ЗК України).

Суб'єктом права державної власності на землі водного фонду є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади. Суб'єктами права комунальної власності на землі є територіа­льні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. Суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

У той же час, ЗК України установлює обмеження щодо об'єктного складу земельних ділянок водного фонду, які можуть перебувати в різних формах власності.

Так, відповідно до п. "д" ч. 4 ст. 84 ЗК виключно у державній влас­ності можуть перебувати землі під водними об'єктами загальнодер­жавного значення. Водні об'єкти загальнодержавного значення ви­значені ч. 1 ст. 5 ВК України. До них належать: 1) внутрішні морські води і територіальне море; 2) підземні води, які є джерелом централі­зованого водопостачання; 3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що розташовані й використовуються на території більш як однієї області, а також їхні притоки всіх порядків;' 4) водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодер­жавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних. Відпові­дно до ст. 6 Закону "Про розмежування земель державної та комуналь­ної власності", крім земель під водними об'єктами загальнодержавного значення, не можуть передаватися до комунальної власності також зе­млі під береговими смугами водних шляхів, водоохоронних зон, прибе­режних захисних смут, зон санітарної охорони об'єктів водного фонду загальнодержавного значення за межами населених пунктів.

У комунальній власності можуть перебувати всі інші земельні діля­нки водного фонду за винятком тих, які належать до виключної влас­ності держави.

За чинним ЗК України реалізація конституційних імперативів щодо здійснення права приватної власності на землі водного фонду обмежу­ється переліком випадків, коли такі ділянки можуть бути приватизо­вані чи відчуженні у власність громадянам та юридичним особам. Згі­дно з п. "д" ч. 4 ст. 84 ЗК до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду. Винятки із цього правила передбачені у ч. 2 ст. 59 ЗК України. Грома­дянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передава­тись у власність замкнені природні водойми площею до 3 га. При цьо­му в ст. 1 ВК України замкнена природна водойма визначається як безстічний поверхневий водний об'єкт природного походження.

ЗК України (ст. 59) передбачає можливість лише безоплатної пере­дачі зазначених земельних ділянок у приватну власність. Порядок бе­зоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам України визначається ст. 116, 118, 121 ЗК України. Безоплатна передача зе­мельних ділянок юридичним особам земельним законодавством не передбачена. Водночас ч. 8 ст. 7 Закону "Про фермерське господарс­тво" передбачає, що землі водного фонду, які входять до складу сіль­ськогосподарських угідь, не можуть передаватися у приватну влас­ність для ведення фермерських господарств, за винятком невеликих - до 3 га ділянок під замкненими природними водоймами.

Фермерське господарство має право будувати замкнену водойму на земельній ділянці, що належить фермерському господарству чи йо­го членові на праві приватної власності. Право створювати штучні водойми (напр., ставки, водосховища) передбачено також ч. 2 ст. 59 ЗК, відповідно до якої власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. Законодавством не встановлені обмеження щодо розмірів водних об'єктів, які можуть створюватися власниками на земельних ділянках, і порядок створення таких об'єктів.

Поява водного об'єкта на земельній ділянці сама по собі не призво­дить до автоматичного віднесення такої ділянки до земель водного фонду - необхідність дотримання процедури зміни цільового призна­чення земельної ділянки відповідно до ст. 20 ЗК України залишається.

За нормами ст. 82 ВК України створення на річках та в їхніх ба­сейнах штучних водойм, що впливають на природний стік поверхне­вих і стан підземних вод, допускається лише з дозволу місцевих рад та за погодженням з державними органами водного господарства, охорони навколишнього природного середовища та геології.

Інші земельні ділянки водного фонду (у межах прибережних захис­них смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови) для сінокосін­ня, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо відповідно до ч. 4 ст. 59 ЗК можуть надаватися фізичним та юридичним особам лише на умовах оренди.

Земельне законодавство окремо не визначає специфічних прав та обов'язків власників земельних ділянок водного фонду. Відповідно до ч. 2 ст. 79 ЗК України право власності на земельну ділянку поширю­ється в її межах також на водні об'єкти, які на ній знаходяться. Серед інших прав землевласників ч. 1 ст. 90 ЗК України передбачає право


використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти. Власники земельних ділянок мають право використовувати наявні на земельній ділянці водні об'єкти за умови використання їх для власних потреб і дотримання встановленого чинним законодавством порядку використання.

Право загального водокористування передбачено ст. 47 ВК Украї­ни, відповідно до якої дане право здійснюється громадянами для за­доволення їхніх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та із криниць) без­коштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

Ч. 5 ст. 59 ЗК України передбачено право власників земельних ді­лянок водного фонду надавати згоду на використання земельних ді­лянок водного фонду для рибальства.

Враховуючи основне цільове призначення земель водного фонду, яке ЗК України, на жаль, належним чином не розкривається, викори­стання земельних ділянок водного фонду має задовольняти поряд з господарськими потребами їхніх власників вимоги щодо охорони во­дних об'єктів, з якими пов'язані дані земельні ділянки.

Крім цього, деякі інші вимоги щодо охорони та ефективного вико­ристання земельних ділянок водного фонду встановлені по відношен­ню до землекористувачів ділянок водного фонду і розглянуті в насту­пних підрозділах.





Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 89; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.87.250.158 (0.023 с.)