Наркоманія за власним бажанням

Форма проведення: година спілкування.

Вид: пізнавальний.

Мета: познайомити учнів з шкідливим впливом наркотичних речовин на організм людини. Виховувати в учнів стійкий "імунітет" до наркотичних речовин.

План проведення бесіди

I. Вступне слово вчителя

II. Основна частина

1. Аналіз конкретних життєвих ситуацій з життя підлітків-наркоманів.

2. Короткі відомості про особливості наркотичних речовин.

3. Шляхи, які приводять до залежності.

4. Негативний вплив наркотиків на молодий організм.

III. Заключна частина (підведення підсумку вчителем та самостійні
узагальнення учнів).

Рекомендована література

1. Битенский B.C. Наркомания у подростков. - К., 1989.

2. Буянов М.И. Розмышления о наркомании. - М., 1990.

76

"Зеленого змія в чорну книгу"

Форма проведення: година спілкування.

Вид: пізнавальний.

Мета; розкрити негативний вплив алкоголю на організм людини, розвивати почуття зневаги до вживання алкоголю, заохочувати до здорового способу життя.

Обладнання: малюнки та плакати на антиалкогольну тему, приказки та прислів'я, афіша з оголошенням, на сцені емблема і девіз зустрічі, нагороди за активну участь.

Література

1. Альтшулер В.Б. Вредные привычки - угроза здоровью. - М., 1989. -64 с.

2. Лукачер ГЛ., Маханова Т.А. Неврологические проявления алкоголизма. - М., 1989. - 273 с.

Підготовча робота. Збір необхідного статистичного матеріалу. План проведення години

1. Вступне слово вчителя. 1. Звідки взявся алкоголь?

3. Звинувачується "Зелений змій"!

4. "Вип'єш вина - поменшає ума"!

5. Факти і тільки факти

6. Статистика

7. Жертви "Зеленого змія"

"Шкода здоров'ю від паління"

Форма проведення: бесіда.

Вид: пізнавальний.

Мета: розкрити шкідливий плив тютюнового диму на організм людини, розвивати почуття зневаги до паління, заохочувати до здорового способу життя.

Обладнання: малюнки та плакати на тему, показ кінофільму "Лікар про шкідливість тютюнового диму".

Питання, що можуть бути винесені на обговорення

1. Вступне слово.

2. Що вам відомо про історію виникнення тютюнової трави?

3. Чи знаєте ви про хімічний склад тютюнового диму?

4. Чи повинна людина за паління нести адміністративну відповідальність?

5. Чи може людина допомогти сама собі позбавитись звички палити?

Профілактика адиктивної пове дінки молоді

Література

і. Фоиль П.И., Косал Э.К., Гланц М.Р. Курение и алкоголь - враг

материнства. - Львов, 1987. - 88 с. 2. Шнейдер Н.А. Стоит задуматься о вреде куреня // Здоровье. - 1978. -

№5. - 8 с.

Наркоманія і наркотики

Форма поведінки: бесіда.

Вид: пізнавальний.

Мета: познайомити учнів із шкідливим впливом наркотичних речовий на організм людини, зокрема підлітка; звернути увагу на заходи боротьби з цим лихом людства. Виховувати в учнів негативне ставлення до наркотичних речовин.

План бесіди

1. Вступне слово вчителя.

2. Основна частина

 

• Що таке наркоманія?

• Що вам відомо про особливість дії наркотичних речовин на організм?

• Шлях, що приводить до біди.

• Негативний вплив наркоманії на людство.
3. Заключне слово.

Література

1. Анисимов Л.Н. Профилактика пьянства, алкоголизма и наркомании среди молодёжи. -М., 1988.

2. Бабаян Е.А., Гонопольский М.Х. Наркомания. - М., 1987.

3. Смирнов В.Е. Наркомания: знак беды. М., 1988.

4. Ураков И.Г. Наркомания: мифы и действительность. - М., 1990.

Практика показує, що високу результативність у здійсненні педагогічної профілактики адиктивної поведінки молоді має використання активних форм і методів виховання особистості.

Використання ігрової діяльності, соціально-психологічного тренінгу організація клубної роботи, колективних творчих справ дозволяє не лише поглибити та закріпити відповідну "інформаційну готовність", але й сформувати необхідну "практичну готовність" особистості до позитивної конструктивної діяльності у складних життєвих ситуаціях: вибору, "наркогенного ризику", прийняття рішення тощо.

Пропонуємо для використання деякі ділові рольові ігри, запропоновані Петрусинським В.В. у посібнику "Игры: Обучение, тренинг, досуг" (М., 1994) та адаптовані до нашої проблеми.

Ділові рольові ігри

1. "Будьте здорові"

а) Підготовча частина гри. При зустрічі ми говоримо один одному
"Доброго здоров'я"! Ми бажаємо головного - здоров'я. Як не дивно, до
проблеми здоров'я доводиться звертатися все частіше. Давно
вичерпались можливості традиційного підходу до проблеми і способів
оздоровлення. Більш популярними стають сьогодні нетрадиційні підходи.
Наша епоха - епоха великих змін, відкриття давно забутого, ствердження
неможливого. Майже кожна людина сьогодні володіє інформацією щодо
нетрадиційних способів лікування. Цікавими є питання профілактики
захворювань шляхом використання різноманітних оздоровчо-
профілактичних систем. Таких, як система П.Іванова, А.Омельченка та
ін.

Давайте і ми спробуємо наблизитись до цієї проблеми, обговоривши її за круглим столом. До нашої наступної зустрічі кожний підготує цікаве повідомлення щодо можливостей нетрадиційних методів оздоровлення і лікування, профілактики захворювань, формування здорового способу життя, можливостей людського організму. Можливо, вам доведеться додатково попрацювати з літературою та проконсуль­туватися з фахівцями.

б) Ігрова частина.

Ми зібрались, щоб разом обговорити способи оздоровчого лікування, оздоровчої профілактики сучасними методами. На основі попереднього збору інформації щодо тематики виступів ми розподілили їх у такій послідовності... Після виступу доповідача дозволяється задати йому декілька запитань. Перехід виступів в обговорення та загальну дискусію лише засвідчить осооистісну зацікавленість кожного учасника гри у розумінні, обізнаності та актуальності обговорюваної проблеми.

2. "Створи себе сам "

а) Підготовча частина гри.

Надзвичайно насичений темп нашого життя, фізичні, інформаційні та емоційні перевантаження, що відчуває на собі людина, вимагають від неї знань психо-фізіологічних можливостей власного організму, способів самопсихозахисту у ситуаціях стресу, конфлікту, шляхів формування власної позитивної життєстійкості. Тому ця гра спрямована на оволодіння знаннями та уміннями самопсихотерашї. Гру можна проводити у два етапи: діагностичний та інформаційно-терапевтичний. На першому етапі

Профілактика адиктивної поведінки молоді 79

час надасться гравцям, що займалися вивченням діагностичних методик вивчення різноманітних психоемоційних станів особистості (депресії, тривожність, стомлюваність тощо). На другому етапі надається можливість учасникам гри познайомити один одного з існуючими способами і шляхами подолання чи запобігання подібних станів.

3. "Педагогічна нарада"

а) Підготовча частина.

Практично щоденно кожному з нас доводиться про щось домовлятись, колективно обговорювати якусь проблему. Давайте спробуємо провести нараду оптимальним способом. Педагогічна нарада представників різноманітних державних, адміністративних, відомчих відділів та структур (адміністрації шкіл, відділів Народної освіти, правоохоронних органів, наркологічної служби, громадських організацій) щодо координації питань профілактики АП молоді. Цікаво почути крайні, протилежні точки зору з цього питання.

Домашнє завдання: для того, щоб досягти справжнього компромісу, слід розглянути різноманітні позиції представників відповідних структур. Тому необхідна відповідна підготовка, можливо консультація з фахівцями. Для того, щоб вивчити проблему глибоко і різнобічно, необхідно її розглянути з різних позицій. Щоб зрозуміти позицію людини, треба спробувати стати на її місце і подивитись на світ її очима. Тому домашнє завдання для кожного буде таким: подумки сформувати позицію кожного з присутніх з даного питання, спробувати переміститися на місце свого колеги, опонента.

б) Ігрова частина.

Ми зібралися для офіційної наради з надзвичайно актуального для нас питання: активізації зусиль міста у попередженні АП молоді. Домовимося, хто буде входити у групу експертів, групу задания ситуації (ця група буде моделювати різноманітні наркогенні ситуації). Система роботи гака: група пропозицій подає пропозиції, група задания ситуацій задає різноманітні ситуації, група експертів за 10-бальною шкалою оцінює кожну пропозицію на основі роботи групи задания ситуації. Якщо, на думку ведучого, мета наради досягнута, ми можемо привітати один одного і попрощатися. Для того, щоб швидко і вигідно досягти компромісу, групі надання пропозицій надається повна свобода для ініціативи.

4. "Генерація ідей"

а) Підготовча частина.

Ми зібрались для підготовки до генерації ідей. Можливо, не всім

доведеться брати участь у самому сеансі, але кожен може взяти участь у підготовці "Мозкового штурму". Спочатку слід оцінити власні шанси участі у такій діяльності. Для цього сядьте у коло, покладіть перед собою підписаний лист паперу. Виконайте спочатку декілька простих підготовчих дій. Протягом 3 хв. необхідно самостійно досягти стану релаксації. Потім слід налаштуватись на високий тонус і відчути радість, піднесення, натхнення. Тепер спробуємо генерувати найпростіші ідеї. Завдання кожному: висувати ідеї, а також розвивати ідеї Ваших колег. Кожну висловлену думку фіксуємо на папері. Можливі завдання: ваш учень має схильність до девіантності. Ідеї щодо позитивної переорієнтації вихованця; учень з багатодітної, неблагополучної сім'ї, має негативний статус у колективі. Стратегія і тактика ваших дій. Ви директор школи, мер міста, губернатор округу, міністр, президент. Ваша програма боротьби з правопорушеннями та злочинністю неповнолітніх.

б) Ігрова частина.

Уточнимо деталі і режим роботи: час, стиль порядок проведення генерації ідей, основні обов'язки: ведучий, ідейний секретар (той, хто записує основні цінні ідеї), відповідальний розважальник (хто буде організовувати активні паузи і активний відпочинок, відповідати за музичне і технічне забезпечення, гумор). Визначимо глобальну проблему: як знизити до мінімуму зловживання наркогенними речовинами (в країні чи у світі). Спробуємо підійти до цієї актуальної проблеми нетрадиційно. Уявімо її у вигляді великої блок-схеми, у якій проблема, що обговорюється, буде знаходитися в центрі сторінки. У верхній частині зобразіть найбільш загальні питання, частковим випадком яких є Ваша проблема, а в нижній частині - на які складові розподіляється Ваша проблема.

Для такої самостійної роботи надамо 2-3 хв. Спробуємо уявити таку ситуацію: у вас необмежені можливості: фінансові, адміністративні. У Вас лише обмежений час. Як у такому випадку Ви змогли б вирішити проблему.

Інший варіант: фінансування немає, фахівців для виконання роботи теж. Знайти вирішення у такій ситуації, буквально за допомогою палки і мотузки.

Паузи для відпочинку можна спланувати так: зробити пантоміму детективної історії, розповісти казку, що стосується нашої проблеми, детективну виставу, рок-оперу тощо.

Після активної діяльності звернімося до власної підсвідомості. Закриємо очі і проаналізуємо ситуації, що виникають у нас навколо проблеми. Занурення у стан мудрої задумливості для аналізу підходів до

Профілактика адиктивної поведінки молоді 8 1

нетрадиційного вирішення проблеми. Потім поступово повертаємося до стану творчого піднесення і обговорення ідей. Слово за тими, хто бажає завершити наш творчий процес новими ідеями.

На завершення гри відпрацьовуються найбільш раціональні ідеї, які могли б знайти практичне застосування.

Загальний підсумок. Оцінити кожну ідею можна за 10-бальною шкалою за показниками: оригінальність, новизна, доступність. При цьому можна враховувати думки всіх учасників. Для цього досить буде розподілитись за ролями: експерт, замовник, представник фірми, державна чи відомча установа, фінансист тощо.

5. "СУД"

а) Підготовча частина.

Наш суд не зовсім типовий, але у ньому обов'язково будуть присутні усі атрибути суду цивілізованих країн. Нетиповість у тому, що предметом його буде не людина, а соціальне явище наркоманія.

Оберемо дійових осіб, що зайняті у судовиробництві, а саме: проку­рора, суддю, адвоката, присяжних, свідків. Свідки можуть використовувати документи і факти. Нагадаємо, що процес суду - це взаємодія конфліктних сторін, що відбувається під керівництвом --судді. Прокурор - звинувачувальна сторона, адвокат - захисна, присяжні -представники народу, що готують вердикт, на основі якого суд виносить остаточний вирок. Свідки представляють суду необхідні документи.

Домашнє завдання учасникам гри: досконало вивчити, використовуючи необхідні матеріали і літературу, явище, що буде предметом суду. Під час підготовки до гри явище "наркоманія" слід розглядати з точки зору ролі, яку ви будете виконувати.

б) Ігрова частина.

Прохання учасникам гри представитись: назвати своє ім'я і роль, яку виконуєш на суді.

Судове засідання відкриває суддя. Надає слово прокурору, котрий виголошує звинувачення. Далі виступає адвокат із захисною промовою. Прокурор і адвокат при необхідності звертаються до свідків, які надають необхідні аргументи і факти. Суддя веде засідання і слідкує за дотриманням порядку і законності.

Після того, як справу прослухано, суд йде, щоб порадитись. Присяжні засідателі і суддя виносять вирок. Суд закінчено.

Головне у такій грі - уміння розглядати речі з різних точок зору. Тоді зрозуміла їх складність, неоднозначність. А ми стаємо мудрішими і непоспішними у вирішенні складних проблем, їх оцінці.

82

6. Конференція

а) Підготовча частина.

Спочатку виберемо тему для проведення конференції. Це можна здійснити шляхом голосування. Створимо оргкомітет і визначимо його обов'язки. Члени комітету визначають найбільш актуальні напрямки проблеми, що вимагають проведення конференції. Визначаються провідні організації та установи, що можуть представити доповіді. Визначаються фахівці та відповідні секції. Необхідно дати рекламу, інформаційне повідомлення. Вирішується питання публікації матеріалів конференції. Розподіляється організаційно-технічна робота. Члени оргкомітету незалежно один від одного готують власні пропозиції щодо організації вказаного об'єму роботи. В кінці підготовчої частини гри фіксуються рішення щодо назви конференції, її статусу, представництва, строків проведення, оргкомітету, основних доповідачів.

б) Ігрова частина.

Перед початком конференції перевірка готовності до її проведення. Голова оргкомітету знайомить присутніх з основними документами, змістом запрошень, програмою конференції, розподілом матеріалів за секціями. Перевіряється розподіл ролей основних доповідачів, ведучих пленарного та секційних засідань, секретарів секцій.

Гравці займають місця згідно написам "Голова", "Секретар", "Реєстрація учасників", "Транспортне агентство", "Інформаційна служба", "Реєстрація доповідачів", "Екскурсії". Кожен учасник конференції має візитне оформлення.

Спочатку проводиться пленарне засідання. Час на доповіді та обговорення строго регламентований.

Секційні засідання. Заключна доповідь. Повідомлення голови оргкомітету, представників інших служб конференції.

Загальний підсумок гри.

Профілактика адиктивної поведінки молоді

РОЗДІЛ VI

Профілактика адиктивної поведінки пюдини в досвіді вітчизняної та зарубіжної педагогіки

Сьогодні, коли загострення соціально-економічних проблем суспільства зумовлює активізацію адиктивної поведінки молоді, загальна система соціальної профілактики такої поведінки внаслідок існуючої незбалансованості основних її рівнів та недостатності вивчення педагогічного аспекту є дещо недосконалою.

Досвід профілактики адиктивної поведінки складає декілька напрямків: медичний, правовий, соціально-психологічний та педагогічний.

Детальний аналіз досвіду педагогічної профілактики адиктивної поведінки молоді підтверджує існування її давньої та багатої історії, започаткованої ще практикою антиалкогольної освіти підростаючого покоління Стародавньої Греції і Риму та продовженої науково обґрунтованими спробами введення антиалкогольного виховання в систему освіти у США, Канади, Англії, Швеції, Франції, Росії та інших країнах в кінці XIX - на початку XX століття.

У Росії вже на початку XX століття з'являються перші антиалкогольні видання: журнали "Трезвая жизнь", "Вестник трезвости", "Трезвые всходы" та ін. Створюються перші вітчизняні підручники тверезості. Головне завдання антиалкогольного виховання того часу - формування антиалкогольних знань учнів у процесі вивчення шкільних дисциплін та на уроках тверезості. Процес антиалкогольного виховання у дореволюційний період зводився не лише до освітніх заходів, а й здійснювався шляхом розвитку соціальної активності самих вихованців - створення музеїв тверезості, проведенням музично-літера­турних вечорів, тобто був представлений різноманітними методами активізації особистості учня.

Практикується створення шкільних спілок тверезості, проведення шкільних свят тверезості, експериментується клубна робота за інтересами та інша альтернативна діяльність - стрільба, гра, екскурсія, походи, утверджуються позиції здорового способу життя учнів як найважливішої умови попередження паління та пияцтва серед підлітків. Створюються колективні підручники та програми.

Щодо терміну профілактичної роботи думки фахівців не були одностайними. Дехто вважав недоцільним викладання спеціального предмету тверезості і виступав за обмеження профілактичної роботи незначними бесідами, розповідями, проповіддю. Інші вважали можливим початок викладання уроків тверезості з першого класу початкової школи Всеросійський З'їзд практичних діячів боротьби з народним пияцтвом

1913 року визнав "науку тверезості особливим самостійним шкільним предметом", наголосивши, що "викладання його може здійснюватись двома способами: шляхом вкраплювання елементів в усі предмети шкільного курсу та у вигляді спецкурсу на окремих уроках (для старших класів)" [39].

З кінця 10-х до початку 30-хроків у складних соціачьно-економічних умовах педагоги та лікарі активно проводять діяльність щодо виявлення дітей і підлітків, які зловживають наркогенні речовини. З 1919 по 1927 роки працюють комісії по боротьбі з наркотизмом та проституцією, до діяльності яких залучають вчителів, студентів педагогічних інститутів. Це сприяє активізації пошуку методів виховного впливу на дітей, які мають досвід адиктивної поведінки. Набуває поширення практика профілактики наркотизму у школах, що надає їй цілісного освітньо-виховного характеру. У 1926 році в навчальні програми усіх ступенів школи були включені основні відомості про наслідки зловживання наркогенними речовинами. В цей період антиалкогольне виховання, головним чином, представлене інформаційно-діяльнісним підходом. У практиці боротьби за тверезий спосіб жиггя виникають нові форми: піонерські демонстрації та мітинги, відозви до батьків не пити. Активно діють учнівські шкільні комітети (санкоми, санради), гуртки боротьби з палінням. Проте зміни у суспільно-політичному житії країни кінця 20-х років зумовили відповідні зміни у політиці держави щодо профілактики адиктивної поведінки учнів. У Директиві ВКП(б) з питань освіти, прийнятій у 1930 p., питання антинаркогенного виховання учнів не розглядаються.

Застійний період у галузі профілактики адиктивної поведінки учнів продовжувався до прийняття урядової постанови 1972 року щодо боротьби з пияцтвом та алкоголізмом. За цей час ситуація з вживанням алкоголю в країні відчутно змінилася. У колишньому Радянському Союзі, за даними 1953р., вживалось 4,5 л алкоголю на одну людину в рік. Це найменший показник у світі на той час. За десять років цей показник зріс утричі, а в 1984 р. вживання досягло 18 л.

Реальна ситуація зловживання алкоголем лише підтверджувала дещо декларативний характер постанови 1972 р. У цей час з'являються та набувають достатнього поширення концепції "малоалкогольної терапії" (на основі даних досліджень зарубіжних вчених щодо лікувальних властивостей алкоголю в незначних дозах); "помірного, культурного" вживання алкоголю; формування навичок "питейного застільного" поводження. У деяких педагогічних інститутах ведеться підготовка майбутніх вчителів до здійснення антиалкогольного виховання учнів шляхом вироблення елементарних навичок культурного вживання алкогольних напоїв. (Антиалкогольное воспитание школьников в семье и школе: Сборник //Под ред. Блинова А.С. -Благовещенск, 1983. - 171 с.)

Профілактика адиктивної поведінки молоді 85

Прибічники альтернативної антиалкогольної концепції дотриму­вались орієнтації на формування стійких установок тверезості у дітей і підлітків шляхом широкої просвітницької антиалкогольної роботи з батьками, виховання в учнів навичок антиалкогольної поведінки. (Противоалкогольная работа в образовательной школе: Метод, рекомендации // Сост. А.Л. Нелидов. - 1984).

Після партійно-урядових алтиалкогольних постанов 1985-1966 pp. та офіційного визнання існування в країні наркоманії активізувалися та набули нових пріоритетів дослідження проблем молодіжної адиктивності та можливостей її попередження. Фахівцями соціально-психологічної та педагогічної галузей проектується педагогічна модель профілактики наркотизму серед учнів на основі профілактичних можливостей навчально-виховного процесу, соціальної підготовки вчителів та антинаркогенної освіти батьків, формування негативного відношення учнів до шкідливих звичок засобами фізичної культури, визначення умов попередження адиктивної поведінки, включення учнів до активних форм взаємодії, використання потенціалу сучасних наук про людину, формування здорового способу її життя тощо.

Думки дослідників однозначні у визначенні суті антинаркогенного виховання молоді як складної соціально-педагогічної та психологічної проблеми, розв'язання якої тісно пов'язане з формуванням ціннісно-мотиваційної сфери особистості, її життєвими перспективами, розвитком навичок спілкування. А тому необхідність формування у дітей, підлітків, молоді міцних переконань про шкоду, яку приносить зловживання алкоголем, тютюном, наркотиками, очевидна.

Але для формування антинаркогенної спрямованості особистості є недостатнім використання тільки інформації про наслідки вживання наркогенних речовин. Антинаркогенне виховання повинно бути спрямоване на формування стійкого негативного ставлення до можливих форм адиктивного досвіду, відповідної оцінки такої поведінки, розвіювання ореолу її престижності, особливості.

Тому різноманітні форми антинаркогенного виховання у школі, на думку фахівців, можуть бути зосереджені навколо:

1) реалізації програми антинаркогенної освіти учнів, яка передбачає включення відповідної інформації у програмовий матеріал різних навчальних предметів: біології, історії, суспільствознавства (Є.С. Скворцова); біології, основ держави і права, літератури, історії, хімії (А.Н. Маюров); хімії і біології (Л.Л. Генкова);

2) розробки використання примірної тематики бесід, лекції для учнів різних вікових груп (Є.С. Скворцова);

3) створення факультативів, гуртків, організації загальношкільних заходів (зустрічей, вечорів запитань та відповідей), класних годин, зборів за участю педагогів, батьків, представників правоохоронних органів,

86

медичних працівників тощо (Д.В. Колесов);

4) організації альтернативних форм виховної роботи антинарко-генного спрямування у школі (Л.Л. Генкова);

5) використання можливостей правового виховання у попередженні відхилень у поведінці неповнолітніх, можливих зловживань наркогенними речовинами (М.М. Фіцула).

Методична адаптація вище вказаних напрямків антинаркогенного виховання учнів в умовах навчально-виховного процесу пропонується на основі врахування вікових та психофізіологічних особливостей школярів (В.М. Бенюмов); використання конкретного дидактичного матеріалу про наслідки вживання речовин, що викликають ейфорійне сп'яніння (Г.М. Ентін, В.І. Ягодинський); педагогічної психотерапії, аутотренінгу (В.М. Оржехівська); концепції гуманізації сучасної школи в умовах складних соціально-економічних перетворень періоду переходу до ринкових відносин (В.М. Оржехівська).

Проблеми профілактики адиктивної поведінки молоді активно досліджуються науковцями різноманітних галузей знань. Шляхи вдосконалення системи педагогічної профілактики адиктивності пропонуються дослідникам на основі:

1) спеціальної підготовки вчителів (конференції, семінари, курси підвищення кваліфікації; антинаркогенної освіти батьків) консультації, семінари для батьків, факультативи педагогічних знань); ознайомлення суспільних і трудових колективів із завданнями антиалкогольного виховання (А.С. Беженар);

2) створення педагогічної моделі антиалкогольного виховання учнів, складовими частинами якої є організаційна робота, робота з батьками, формування тверезого способу життя у процесі вивчення основ наук, позашкільної і позакласної роботи (А.Н. Якушев);

3) методики' формування негативного ставлення до шкідливих звичок учнів професійно-технічних училищ шляхом систематичних занять фізичною культурою і спортом, спеціального циклу уроків (К.Р. Ісмагілов);

4) наукового обґрунтування психологічних умов, виявлення та попередження схильності підлітків до вживання наркотичних речовин (Т.В. Тейміров);

5) підвищення рівня антинаркотичної вихованості учнів та включення їх до активних форм взаємодії (Н.А. Грінченко);

6) систематичного поліпрофесійного підходу до антиалкогольного виховання учнів (С. Єгерева).

В умовах соціально-економічної і духовної кризи суспільства проблема наркоманії і алкоголізму в Україні поступово набуває всіх рис епідемічного процесу. За даними МОЗ України, на 1 січня 1995 р. в країні нараховувалося 1,5 млн. алкоголіків, загальна кількість хворих на

Профілактика адиктивно'і поведінки молоді

наркоманію і таких, що мають досвід вживання, перевищила 450 тис., з них 90 % - молодь до 30 років.

Кризова ситуація сприяла розпаду культурної інфраструктури, системи роботи за місцем проживання, зниженню інтересу дітей та підлітків до книги, мистецтва, культурних цінностей, зростанню експансії засобів масової інформації, видань, що пропагують насильство, секс, жорстокість, містицизм; утвердженню у молодіжному середовищі нігілізму, інфантилізму, негативізму.

Динаміка росту кількісних і якісних показників адиктивних форм поведінки сприяла активізації зусиль держави у створенні відповідної системи заходів протидії. Державою протягом 1993-1997 pp. прийнято ряд важливих нормативних актів, спрямованих на врегулювання кризи. При Кабінеті Міністрів створені Національна координаційна рада боротьби з наркоманією (1993 p.), Державний комітет у справах неповнолітніх і відповідні служби на місцях (1995 p.), Комітет з профілактики наркоманії та захворювань на СПІД (1997 p.), прийнята постанова Кабінету Міністрів України "Про організацію діяльності спеціальних навчально-виховних закладів для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання". Починаючи з 1995 р. працюють республіканський, міські, обласні, районні цеіпри соціальних служб для молоді (ЦССМ), діють "Державна програма боротьби зі злочинністю", "Національна програма протидії зловживанням наркотичними засобами та їх незаконному обігу". Потенційні профілак­тичні можливості мають Державна програма України "Освіта XXI століітя" та Національна програма "Діти України".

Важливу роль в організації виховної роботи серед молоді, профілактики шкідливих звичок держава відводить засобам масової інформації (Постанова "Про роботу Національної телевізійної та радіоко­мпанії" 1996 p.). Питання правового захисту молоді та підлітків, поширення правових знань, попередження правопорушень та негативних проявів у молодіжному середовищі висвітлюються в інформаційних випусках і програмах Українського телебачення і радіо "Закон і обов'я­зок", "Кримінальна хроніка", "Ваше здоров'я", "Берегиня", "Старшоклас­ник", "Мої університети", "Зона тривоги нашої"" та ін.

Однак існуючий теле- й радіодосвід потребує розширення у контексті створення спеціальних циклових проектів, що пропагують здоровий спосіб життя, заняття фізичною культурою, спортом, технічною та художньою творчістю, іншими формами змістовного дозвілля та перегляду вимог до теле- й радіопродукції і рекламних матеріалів з метою недопущення культивування жорстокості, насильства, порнографії, реклами алкогольних, тютюнових виробів, наркотичних засобів.

Реалізацію основних напрямків державно-національних програм вітчизняна школа і педагогіка конкретизують створенням власного досвіду корекційно-виховної і профілактичної роботи. Кардинальні соціально-

економічні і політичні перетворення, складна загальна кримінологічна ситуація потребують переосмислення багатьох питань виховання підростаючого покоління з урахуванням соціальних психолого-педагогіч-них та медико-біологічних факторів соціальної дезадаптації шкільної молоді.

Узагальнюючи вітчизняний досвід педагогічної профілактики останніх років, зазначимо: профілактика наркотизму корелює сьогодні з досить стійкими масовими, не зовсім правильними, іноді хибними упередженнями.

Х ибні у п ереджен ня

1. Пропозиція край негативної інформації про наслідки наркотизації на основі тактики "залякування"; інформація, що відбирається і подається з метою "залякати" неповнолітніх і перешкодити зловживанням, створює основи так званої екстремальної ситуації, шо стимулює цікавість до "забороненого" плоду.

2. Легковажне ставлення дорослих, в тому числі школи, до "легальних" наркотиків (алко­голь, нікотин) та відчутна пасивність педагогів у здійсненні анти наркогенної пропаганди.

3. Недооцінка деяких соціально-психологічних детермінант адиктивних форм поведінки: атрибутів масової культури (тра­диції, звичаї), елементів молодіжної субкультури.

4. Недостатність наукових знань щодо реальних потреб людини у зміні власного психофізичного самопочуття, змінених станів свідомості.

Слі д врах овувати

1.Недостатню сформованість

орієнтації дітей і підлітків на віддалене майбутнє.

2. Психологічні механізми почуттів власного домінування, унікаль­ності, навіть безсмертя, бажання вийти за межі забороненої ситуації, соціально окресленої ролі.

3. Доступне переконливе інфор­мування про наслідки наркотизації з одночасним формуванням адек­ватного ставлення до різних форм адикгивного досвіду, тренінг нави­чок виваженої поведінки у ситуаціях вибору, наркогенного "ризику", формування позитивної життєстійкості особистості.

4.Глибоке вивчення та викорис­тання у розробці концепції педагогічної профілактики АП наукової інформації щодо меха­нізмів формування інтоксика­ційної потреби (первинної, патологічної) та ознак груп наркогенного "ризику".

У зв'язку з цим пріоритетного значення набуває забезпечення у кожному навчально-виховному закладі відповідних умов для розвитку фізично та психічно здорової людини, самовиховання, самоорганізації, самореалізації, формування духовності, розумових, художніх, комуніка­тивних здібностей особистості.

Профілактика адиктив ної поведінки молоді 89

Необхідність вирішення вказаних завдань виявляється практикою створення авторських програм "Основи психологічного виховання навичок безпечної поведінки" (по відношенню до алкоголю, наркотиків та інших психоактивних речовин), "Рости здоровим, берегти себе"; навчальних курсів для всіх ступенів школи ("Культура жттєвого самовиховання" (м. Київ); впровадження навчально-виховних програм " Психологічне здоров'я "Я", "Фізичне здоров'я", "Спілкування", інтегровані курси "Людина і світ" (мЛуцьк); "Культура поведінки" (м. Київ); що інтегрують завдання розвитку самоаналізу учнів в оцінці власного соціального досвіду.

Часткове вирішення питань педагогічної профілактики адиктивної поведінки учнів здійснюється сьогодні в системі охорони психічного здоров'я громадян України в межах діяльності психологічних служб (Постанова); в контексті збереження психічного здоров'я учнів, на основі вивчення учня стресогенних факторів формування психопатологій та використання резервів гігієнічної оптимізації навчально-виховного процесу. (Медчук І.К. Охорона психічного здоров'я учнів // Рідна школа. - 1995. - № 5. - С 28-29).

Результативною щодо зміцнення психічного здоров'я особистості, її психічного загартунанпя є методика профілактики емоційної напруженості учнів (м. Донецьк. Гаркавенко М.В. Профілактика емоційної напруженості учнів // Початкова школа. -1996. - № 2. - С. 7-8).

Розроблена на основі аутотренінгу, методика представляє систему циклових повікових оздоровчо-музичних, лікувально-профілактичних, лікувально-корекційних проірам, що передбачають загальне оздоровлення організму, зняття окремих хворобливих станів, підвищення працездатності на основі цілющих властивостей рослин, музикотерапії, природотерапії; зниження тривоги, втоми, допомагають свідомо регулювати власні психо­фізичний та фізіологічний стани, розвивати естетичні почуття, краще розуміти себе, своє оточення, уникати зайвих конфліктів, стресів, підвищувати комунікативність.

В умовах розбудови демократичного суспільства в Україні на засадах українського менталітету актуальною і як такою, що частково вирішує завдання профілактики адиктивності, є проблема екології особистості розвитку підростаючої особистості. (Киричук О.В. Екологія розвитку особистості. Проблеми та шляхи розв'язання // Початкова школа. - 1994. -№ 3. - С 3-5). її розв'язання можливе за умови аналізу стану індивідуального розвитку дітей в Україні, визначення причин відхилень у фізичному, інтелектуальному, соціальному, духовному розвитку та на основі зростання психологічної культури вчителя, виховання, соціального педагога, положень про цілісність та гармонійність формування і розвитку індивідуального світу людини, її ментальності.

Важливим у контексті вирішення проблеми екології та розвитку особистості с формування здорового способу.життя засобами еколого-натуралістичного виховання учнів. Цей напрямок профілактики адиктивної