Лист відповідей опитувальника

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тин

Номер висловлювання

Сума балів

Г

і

ПІ

ц

л

,4

А

37 •

92.

С

т

І

ЗО

д

н

к

ПО

Інструкція для опитуваних

Кожен з нас хоче знати особливості свого характеру, найбільш яскраві риси.

Даний тест допоможе вам визначити тип вашого характеру, його особливості.

До вашої уваги пропонуються вислови і лист відповідей. Прослухайте чи прочитайте вислів і вирішіть: чи є це характерним для Вас. Якщо так, то обведіть кружечком номер цього висловлювання, якіцо ні -пропустіть номер. Чим точніші і щиріші будуть Ваші відповіді - тим краще ви взнаєте свій характер.

Після того, як лист відповідей буде заповнений, підрахуйте суму набраних вами балів за кожною стрічкою (один номер, взятий в кружечок - 1 бал). Поставити суми вкінці кожної стрічки.

Лист запитань

1. У дитинстві я був веселим і непосидючим.

2. У молодших класах я любив школу та потім вона стала мені набридати.

3. В дитинстві я був таким же як і зараз: мене легко було засмутити, але й легко заспокоїти.

4. У мене часто буває погане самопочуття.

5. у дитинстві я був образливим і чутливим.

6. Я часто хвилююся з того приводу, що з мамою може щось трапитись.

7. Мій настрій покращується, коли мне залишають одного.

8. У дитинстві я був вередливим і дратівливим.

9. У дитинстві мені подобалось спілкуватися і гратися з дорослими.

10. Вважаю, що найважливіше - як найкраще провести сьогоднішній день.

11. Я завжди дотримуюся свого слова, навіть коли це невигідно для мене.

12. Як правило, в мене гарний настрій.

13. Тижні гарного самопочуття змінюються у мене тижнями поганого самопочуття і настрою.

14. Я легко переходжу від радісного настрою до смутку і навпаки.

15. Я часто відчуваю слабкість і недомагання.

16. Я відчуваю відразу до спиртного.

17. Я намагаюся не вживати спиртного через погане самопочуття та головний біль.

18. Мої батьки не розуміють мене і здаються мені іноді чужими.

19. Я насторожено ставлюся до незнайомих людей і мимовільно стережуся зла з їх боку.

20. Я не знаходжу в собі суттєвих недоліків.

21. Від нотацій мені хочеться втекти як найдалі, але, якщо не виходить, мовчки слухаю, думаючи про інше.

22. Усі мої звички гарні і бажані.

23. Мій настрій не змінюється від незначних причин.

I

Профілактика адитивної поведінки молоді 43

24. Я часто прокидаюся з думкою про те, що сьогодні потрібно буде зробити.

25. Я дуже люблю своїх батьків, але трапляється, що ображаюсь на них і лаюсь з ними.

26. Періодами я відчуваю себе активним, періодами ■*• пасивним.

27. Нерідко я соромлюсь їсти при сторонніх людях.

28. Моє ставлення до майбутнього часто змінюється: то я будую райдужні плани, то майбутнє бачиться мені похмурим і безперспективним.

29. Мені подобається займатися якоюсь цікавою справою наодинці.

30. Майже ніколи не буває так, що незнайома мені людина вселила мені симпатію.

31. Люблю модний та незвичайний одяг, що привертає увагу.

32. Найбільше від усього я люблю ситно і смачно поїсти.

33. Я дуже врівноважений, ніколи не дратуюсь, ніколи не злюсь.

34. Я легко сходжусь з людьми в будь-якій ситуації.

35. Я погано почуваю себе, коли голодний - швидко слабшаю.

36. Одинокість я переношу легко, якщо воно не пов'язане з неприємностями.

37. У мене часто буває поганий, неспокійний сон.

38. Моя сором'язливість заважає мені потоваришувати з зими, з ким би хотілося.

39. Я часто хвилююся з приводу різноманітних неприємностей, які можуть відбутися в майбутньому, хоч приводу до цього і не має.

40. Свої негаразди я переживаю сам і ні в кого не прощу допомоги.

41. Дуже переживаю з приводу зауважень і оцінок, які мене не задовольняють.

42. Я найкраще себе почуваю у компанії нових, незнайомих однолітків, у новому класі, таборі праці і відпочинку.

43. Як правило я не готую уроки.

44. Я завжди говорю дорослим тільки правду.

45. Пригоди і ризик мене приваблюють.

46. До знайомих людей я швидко звикаю, незнайомі мене можуть дратувати.

47. Мій насірій безпосередньо залежить від шкільних і домашніх справ.

48. Часто я так втомлююсь під кінець дня, що здається зовсім не залишилось сил.

49. Я соромлюсь незнайомих людей і боюсь заговорити першим.

50. Я багато разів перевіряю, чи не має помилок в моїй роботі.

51. Мої знайомі іноді помилково вважають, що я не хочу з ними дружити,

52. Буває, що я без причини на усіх серджуся.

53. Можна сказати, що у мене гарно розвинена уява.

54. Якщо вчитель не контролює мене на уроці, я завжди займаюсь якоюсь сторонньою справою.

55. Мої батьки ніколи не дратують мене своєю поведінкою.

56. Я легко можу організувати інших до роботи, гри, розваг.

57. Я можу випереджати інших в розмінюваннях, ніж у діяльності.

58. Трапляється, що радість різко змінюється смутком.

59. Іноді я перетворююся в дратівливу, неврівноважену людину, але потім жалію про це.

60. Я надмірно образливий і чутливий.

61. Мені подобається бути першим там, де мене люблять, проте боротися за лідерство мені не подобається.

62. Я майже ніколи не буваю повністю відвертим з друзями й рідними.

63. Розгнівавшись я можу почати кричати, розмахувати руками, а іноді й битися.

64. Мені часто здається, що при бажанні я міг би стати актором.

65. Мені здається, що хвилюватися з приводу майбутнього - зайве, все владнається саме собою.

66. Я завжди справедливий по відношенню до вчителів, батьків, друзів.

67. Я переконаний, що в майбутньому здійсняться усі мої плани і бажання.

68. Іноді бувають такі дні, що життя здається мені складнішим, ніж воно є насправді.

69. Досить часто мій настрій відображається на моїх вчинках.

70. Мені здається, що у мне багато недоліків і слабкостей.

71. Мені стає важко, коли доводиться згадувати про власні, навіть незначні помилки.

72. Часто різні роздуми заважають довести розпочату справу до кінця.

73. Я можу вислухати критику і заперечення в свою адресу, та все ж буду робити по-своєму.

74. Іноді я можу так розгніватися на людину, що мене образила, що готовий розпочати бійку.

75. Я практично ніколи не відчуваю почуття сорому чи сором'язливості.

76. Не відчуваю потреби займатися фізкультурою чи спортом.

77. Я ніколи не кажу поганого про інших.

78. Люблю різноманітні пригоди та ризик.

79. Іноді мій настрій залежить від погоди.

80. Якщо нове і незнайоме обіцяє щось гарне для мене, воно мені приємне.

81. Життя здається мені дуже важким.

82. Я часто почуваю себе розгубленим перед вчителями і шкільним керівництвом.

83. Закінчивши роботу, я ще довго хвилююся з приводу того, що міг зробити не правильно.

Профілактика адиктивної поведінки молоді 45

84. Мені здається, що інші мене не розуміють.

85. Я часто переживаю з причини того, що образившись, наговорив зайвого.

86. Я завжди зумію знайти вихід з будь-якої ситуації.

87. Замість відвідати шкільні уроки, я надаю перевагу розвагам, кіно.

88. Я ніколи не чіпав вдома нічого без дозволу.

89. Якщо ситуація складається невдало, я в змозі посміятися над собою.

90. У мене бувають періоди захоплень якоюсь справою, ентузіазму, а потім натупає спад, апатія.

91. Якщо в мене щось не виходить, я можу втратити надію і інтерес.

92. Заперечення і критика в різкій, образливій формі дуже неприємні і засмучують.

93. Іноді, коли я читаю сумну книжку чи дивлюся сумний фільм, я можу розплакатися.

94. Я часто сумніваюся в правильності своїх вчинків і рішень.

95. Часто у мне виникають відчуття, що я зовсім сторонній і непотрібний.

96. Зіткнувшись з несправедливістю, я відразу виступаю проти неї.

97. Мені подобається бути в центрі уваги, наприклад, розповідати іншим цікаві історії.

98. Вважаю, що найкращий відпочинок - це відсутність усяких справ.

99. Я ніколи нікуди не спізнююся.

100. Мені неприємно залишатися довго на одному місці.

101. Іноді я так переживаю через лайку з друзями чи вчителями, що не можу йти до школи.

102. Я не вмію керувати іншими людьми.

103. Іноді мені здається, що я тяжко і небезпечно хворий.

104. Не люблю ризикованих і небезпечних пригод.

105. У мене часто виникає бажання перевірити роботу, яку я тільки-но виконав.

106. Я боюся, що у майбутньому можу стати одинокою людиною.

107. Яз охотою слухаю настанови і поради, які стосують мого здоров'я.

108. Я завжди висловлюю свою точку зору з приводу проблеми, яка обговорюється в класі.

109. Вважаю, що ніколи не потрібно відриватися від колективу.

110. Питання, які стосуються кохання і протилежної статі, мене зовсім не цікавлять.

111. Завжди вважав, що задля цікавою справи усі правила можна ігнорувати.

112. Мені іноді свята бувають неприємними.

113. Життя навчило не бути надмірно довірливим навіть з друзями.

114. Я їм небагато, іноді взагалі нічого не їм.

115. Мені дуже подобається насолоджуватися красою природи.

46

116. Виходячи з дому, лягаючи спати, я завжди перевіряю: чи вимкнено газ, електроприлади, замкнені двері.

117. Мене приваблює лише те нове, що відповідає моїм принципам і інтересам.

118. Якщо в моїх негараздах хтось винен, я не залишаю цю людину безнаказаною.

119. Якщо я когось не поважаю, то в поведінці мені вдається це приховувати.

120. Найкраще проводити час в різних розвагах.

121. Мені подобаються усі шкільні предмети.

122. Я часто буваю організатором в іграх.

123. Я легко переношу біль і фізичні перевантаження.

124. Я завжди намагаюся стримуватися, коли мене критикують чи мені заперечують.

125. Я дуже чутливий, особливо в питаннях власного здоров'я.

126. Я рідко буваю безтурботно веселим.

127. Я часто загадую собі різноманітні предмети, і намагаюся чітко слідкувати "їм, щоб все було добре.

128. Я не намагаюся брати участь у житті школи, класу.

129. Іноді я вчиняю необдумано, про що потім жалію.

130. Не люблю розраховувати витрати попередньо, з легкістю беру в борг, навіть якщо знаю, що у строк повернути гроші буде важко.

131. Навчання мене обтяжує, і якщо б мене не змушували, я взагалі б не вчився.

132. У мене ніколи не було таких думок, які потрібно було б приховувати від інших.

133. У мене часто буває настільки гарний настрій, що сторонні запитують, чого такий веселий.

134. Іноді настрій буває настільки гнітючим, що я починаю думати про смерть.

135. Найменші неприємності дуже розчаровують мене.

136. Я швидко втомлююся на уроках і стаю неуважним.

137. Іноді я дивуюся грубості і невихованості однолітків.

138. Вчителі вважають, що я акуратний і старанний.

139. Часто мені приємніше помріяти наодинці, ніж бути в галасливій компанії.

140. Мені подобається, коли інші підкоряються.

141. Я міг би навчатися значно краще, але вчителі і школа тому не сприяють.

142. Не люблю займатися справою, яка вимагає зусиль і терпіння.

143. Я ніколи не бажав поганого.

Профілактика адитивної поведінки молоді 47

Короткий опис типів акцентуйованості у школярів-пгдяіткіб

1. Гїпвртимний тип. Основна риса - постійне перебування в гарному
настрої, який іноді може затьмарити спалах гніву у відповідь на дії
дорослих, оточуючих підпорядковувати гіпертима своїй волі.

Високо контактуючий, говірливий, володіє живою жестикуляцією. Висока активність, тенденційність до лідерства, ініціативність, оптиміс­тичність.

У конфліктні стосунки вступають в умовах жорсткого контролю, монотонної діяльності. Тому гіпертими часто є "незручними" на уроках, які не передбачають різноманітної, цікавої діяльності.

Найкращий спосіб нейтралізації гіпертима на уроках - залучення його до цікавої і доступної діяльності.

Для сприятливого розвитку характеру однаково небажані як умови безпритульності (характерна потреба пригод і вражень може призвести до негативних наслідків), так і жорсткий контроль, проти якого гіпертими активно протестують.

Можуть бути активними помічниками вчителя, лідерами, організаторами корисних справ. Чутливі до доброзичливого ставлення вчителів.

У більш дорослому віці галузь інтересів робота, пов'язана зі спілкуванням.

2. Циклоїдний тип. Основна особливість - періодичні коливання
настрою і життєвого тонусу.

В період підйому циклоїдам характерні риси гіпертимного типу. В період спаду різко падає контактність, його обтяжує присутність галасливої компанії. В конфлікти вступає рідко. Знижується інтерес до попередніх захоплень, пригодам.

Знижується апетит. Незначні невдачі в період спаду переживаються глибоко.

Дуже чутливі у ситуаціях, що пов'язані з кардинальною зміною життєвих стереотипів (зміна місця, життя, навчання, друзів).

Оптимальна позиція дорослих у період субдепресивної фази ненав'язливе піклування і увага. Бажано зменшити вимоги до підлітка. Важливими є теплі контакти зі значущими для нього людьми. Суттєвої допомоги може надати шкільний психолог, який має знати своїх "циклоїдів" і спостерігати за ними.

3. Лабільний тип. Головна риса - крайня мінливість настрою. Часті
зміни настрою поєднуються зі значною глибиною їх переживань.

Від настрою в даний момент залежить самопочуття, апетит, працездатність, контактність тощо.

На фоні перепадів настрою можливі тимчасові конфлікти з однолітками і дорослими, афективні сплески, але згодом спостерігається

щире розкаяння, пошук шляхів примирення.

Іноді лабільні підлітки здаються легковажними, проте насправді вони здатні в переважній більшості на глибоку і щиру прив'язаність до рідних, друзів.

Відгукуються на доброту, допомогу, підтримку. Дуже болісно переживають відсторонення від себе людей, які є для них емоційно значущими.

Педагогічний вплив на лабільного підлітка буде найбільш ефективним, якщо в його арсеналі буде якомога більше доброти, щирості.

4. Астено-невротичний тип. Основні риси - підвищена психічна і
фізична втомлюваність, дратівливість, схильність до іпохондричності.

Втомлюваність особливо помітна під час розумової діяльності. Помірні фізичні навантаження переносяться краще.

Роздратованість схожа на сплески афективності при лабільній акцентуації, але на відміну від неї такі сплески у даного типу пов'язані зі зростанням втомлюваності. Афект у астено-невротичного типа - вияв слабкості. Ця ослабленість організму виявляється і в зовнішності астено-невротика - блідість, синюшність під очима.

Схильність до іпохондротизації - типова риса типу, яка виявляється у надмірній увазі до тілесних відчуттів, найменшого недомагання.

Помітно виражені добові "цикли активності і виснаження" (другий, третій урок, початок і середина тижня, перша половина чверті - їх найкращі періоди).

Головне в позиції педагога - терпіння і щире співчуття, підтримка в ситуаціях невдач, якщо вони виникли на фоні виснаження. Уміла акцентуація уваги учня на його успіхах. Пам'ятати про край болісну реакцію підлітка на гумор в свою адресу.

5. Сенситивний тип. Цей тип формується в 16-19 років, але
більшість його характеристик формується в підлітковому віці. Це
надзвичайно висока вразливість, до якої пізніше приєднується почуття
власної неповноцінності.

Таких дітей школа може лякати гамом, можливими бійками.

Вчаться старанно, але бояться різноманітних перевірок, контрольних, екзаменів. Часто соромляться відповідати перед класом, боячись викликати сміх. Тому іноді відповідають менш того, що знають, щоб не виглядати в очах однолітків занадто сумлінним.

Низька контактність. Надають перевагу незначному колу друзів. Рідко конфліктують, оскільки займають пасивні позиції. Альтруїстичні, співчутливі, з почуттям обов'язку. Крайня чутливість межус зі сльозливістю.

У них рано формуються високі моральні і етичні вимоги до себе і оточуючих. Почуття власної неповноцінності у сенситивних підлітків

Профілактика адиктивної поведінки молоді 49

сприяє вираженню реакції гіперкомпенсації: намагання самоствердитися там, де відчувають власну неповноцінність. Найбільш чутливі сенситивні підлітки в сфері взаємостосунків з оточуючими. Травмуючою є для них і ситуація, в якій вони виступають об'єктом насмішок і кепкувань, коли піддаються несправедливим звинуваченням. Це може спричинити гостру афективну реакцію підлітка, конфлікт, депресію чи навіть спробу самогубства.

6. Тривожно-педантичний тип. Головні риси - нерішучість,
тривожність, легкість виникнення нав'язливих страхів, дій, думок. Страхи,
що пов'язані з нав'язливою небезпекою, що може загрожувати близьким
людям, до яких представники цього типу патологічно прив'язані.

Психологічним захистом від постійної тривоги стають придумані предмети і ритуали: жести, поведінкові комплекси (наприклад, протягом дороги до школи обходити люки, щоб не провалитися при відповіді).

! ншою формою захисту є вироблений формалізм і педантизм ("Якщо все передбачити, нічого поганого не станеться").

Нерішучість іноді може приводити до гіперкомпенсації у вигляді самовпевненості і скоропальних дій, коли необхідна виваженість у поведінці.

Помилка, якої припускаються вчителі стосовно тривожно-педантичного типу, - делегування їм доручень, що вимагають спілкування та ініціативи, тому що це може викликати у підлітка нервово-психічний зрив.

Тревожно-педантичному типу не властиві (за виключенням випадків гіперкомпенсації) порушення правил поведінки, куріння, вживання алкоголю чи наркотиків та інші проблеми. Вони витісняються нав'язливими роздумами і самокопаниям.

Для згладжування акцентуйованих рис педагогам бажано притримуватися оптимістичного стилю спілкування, уникати залякувань, покарань, ширше практикувати заохочення, підтримку активності. В разі непорозумінь відразу їх конструктивно розв'язувати.

7. Інтровертивний тип. Суттєві риси - замкнутість, небажання і
нездатність налагоджувати контакти, знижена потреба у спілкуванні.
Характерними є поєднання рис в особистості і поведінці - впертості і
навіюваності, настороженості і легковір'я, апатичної бездіяльності і
цілеспрямованості. Суттєва особливість - недостатність інтуїції, емпатії в
між особистісних стосунках.

У період статевого дозрівання ці риси виступають з особливою гостротою.

Такі підлітки часто страждають від своєї одинокості та нездатності до спілкування.

Недоступність внутрішнього світу і стриманість у виявлені роблять незрозумілими для оточуючих більшість вчинків інтровертованих

50

підлітків, навіть чудернацькими (наприклад, без мети привернути до себе увагу).

Загрозу для інтровертованих акцентуатів представляє алкоголь, до якого вони звертаються, щоб подолати сором'язливість і полегшити контакт. Не меншу небезпеку для даного типу мають інші нсихоактивні речовини, які можуть викликати "кайф", фантастичні мрії.

Суттєве місце в житті таких підлітків відіграють захоплення, які характеризуються стабільністю і незвичайністю. Найчастіше це інтелектуально-естетичні хобі (читання, моделювання, колекціювання тощо).

З особливою послідовністю і стійкістю підліток здатен відстоювати свої внутрішні принципи. Бурхливо реагують на нетактовні спроби дорослих проникнути у внутрішній світ. В таких ситуаціях дорослим доцільніше продемонструвати щиру зацікавленість.

Відстороненість інтровертованого підлітка від зовнішнього світу ускладнює процеси його соціалізації.

8. Збудливий тип. Головні риси - схильність до дисфорії (знижений настрій з роздратованістю, озлобленістю, агресивністю, афективною зривністю).

Характерною є напруга інстинктивної сфери, яка переходить в окремих випадках до аномальних потягів. У інтелектуальній сфері спостерігається інертність. Афективні сплески можуть бути наслідком незначних приводів та виявляються у погрозах, лайці, жорстокості.

Сексуальні потяги проявляються з особливою силою та супроводжуються ревністю. В стані афекту, збуджувані статевим потягом, особи цього типу в умовах повної чи часткової бездоглядності можуть скоїти спробу злочину на сексуальній основі.

До всього, що стосується власної персони, такі особи ставляться з педантичною акуратністю (у тому числі і до здоров'я, що утримує від вживання токсичних речовин, хоча до вживання алкоголю звертаються часто з тим, щоб "піднести" настрій"). Тому для підлітків збудливого типу характерним є поєднання падіння мотивації навчання з високими домаганнями до власних оцінок.

Дуже важливим у тактиці дорослого є позиція, що не провокує конфлікт з емоційними підлітками цього типу. Доцільно, зберігаючи підкреслено доброзичливий тон у спілкуванні, постійно вести спостереження за поведінкою учня. Це необхідно робити з метою захисту інших учнів від тиранії і деспотизму збудливих учнів.

Один із способів корекції поведінки підлітків апеляція до їх відомості, аналіз і оцінка їх поведінки в індивідуальній бесіді. В процесі такої бесіди педагог повинен використовувати усі способи попередження агресивної поведінки: довірливу інтонацію, лагідний дотик, легкий гумор тощо.

Профілактика адиктивної поведінки молоді 51

9. Демонстративний тип. Головні риси - безмежний егоцентризм,
ненаситна потреба уваги до себе, захоплення, визнання, співчуття. Крайні
прояви - навіть негативне ставлення до себе, але ніяк не байдужість.

Суть демонстративного типу заключасться в аномальній здатності до витіснення, вибірковому відборі інформації і вражень про себе і світ. Все, що приємно, що спрямоване на прикрашення своєї особи, демонстрант зберігас і гіпертрофує. Все, що має нейтральне чи протилежне значення, -витісняє з пам'яті і свідомості.

Домінуючим є намагання добитися для себе різноманітних пільг за рахунок інших. Це забезпечується шляхом формування симпатії по відношенню до себе, чи співчуття. У крайньому випадку - привернення до себе уваги через негатив.

Ставлення до навчання пов'язане з тим, наскільки навчальна діяльність сприяє задоволенню установки на самодемонстрацію. Тому при розвиненому інтелекті успішність у таких підлітків висока, але вибіркова: краща з тих предметів, які викладають вчителі, що зуміли встановити гарні стосунки з підлітком, і навпаки - проблеми, навіть неуспішність з предмету, викладач якого не знайшов спільної мови з учнем.

Стратегія і тактика поведінки вчителя з демонстративним підлітком: спочатку часто хвалить, звергає увагу, зауваження нейтральні. Потім вчитель звертає уваїу на підлітка, коли його поведінка відповідає його очікуванням, тобто закріплює позитивні зміни в поведінці. На третьому етапі педагог переходить до перервної схеми підкріплення - звертає увагу лише на прояви позитивної поведінки, поступово збільшуючи інтервал між підкріпленнями.

Іншим методом модифікації поведінки демонстративного підлітка є систематичні індивідуальні бесіди з ними, що формують в останнього розуміння того, що найбільш надійним способом привернення уваги і поваги оточуючих с соціально значуща, корисна для інших діяльність.

10. Нестійкий тип. Основна риса - паталогічна слабкість волі.
Навіть у розвагах представники цього типу неспроможні виявити
наполегливість - вони пасивно пливуть за течією.

З цим пов'язані відсутність складної мотивації вчинків, недостатня здатність гальмувати свої потяги, утримуватися від задоволення бажань, що миттєво виникли.

Характерною є підвищена навіюваність нестійких особистостей, їх цілеспрямована кримінальність.

Соціальна поведінка таких підлітків залежить від впливу навколишнього середовища.

Психічна нестійкість (перш за все вольова) є ґрунтом, на якому часто формуються різноманітні варіанти невротичних розладів, наркоманія, алкоголізм.

Нестійка акцентуація проявляється уже в початкових класах

52

відсутністю бажання вчитися. Перші порушення поведінки в дитинстві, що пов'язані з емоційно-вольовою незрілістю, посилюються у підлітковому віці.

Все негативне ніби притягується до таких підлітків. Взірцем для наслідування є ті моделі поведінки, які обіцяють термінове тримання задоволення, розваги.

Для корекції поведінки таких дітей важливим є контроль за їх поведінкою і діяльністю, система розумних вимог. Важливо, щоб контроль поєднувався зі щирою зацікавленістю дорослих в успіхах учня та відбувався на фоні позитивних емоційних контактів. Важливо пробудити у підлітка інтерес, повагу до своєї особистості, власним позитивним якостям, власному майбутньому. Проте послаблення контролю стимулює потяг до пасивного існування у "відповідній" компанії. Особливо небезпечним для нестійких підлітків є така зміна життєвої ситуації, що приводить до безконтрольності і відповідно - бездіяльності.

Самооцінка особистості (за А. В. Петровським)

Необхідний матеріал. Слова, що характеризують окремі якості особистості: акуратність, безпечність, вдумливість, чутливість, гордість, грубість, життєрадісність, емпатійність, заздрісність, сором'язливість, злопам'ятство, щирість, вишуканість, капризність, легковір'я, повільність, мрійливість, вразливість, впертість, цілеспрямованість, мстивість, ніжність, невимушеність, нервозність, нерішучість, нестриманість, миловидність, образливість, обережність, педантичність, рухливість, недозрілість, принциповість, поетичність, презирливість, розкутість, поміркованість, рішучість, самозабуття, стриманість, співчутливість, терплячість, закомплексованість, поступливість, холодність, ентузіазм, витривалість.

Хід виконання завдання

Уважно прочитати запропоновані вище слова. Скласти з них два ряди (від 10 до 20 слів у кожному). У перший ряд вписати ті слова, які на вашу думку, характеризують позитивні якості вашого суб'єктивного ідеалу (позитивні риси).

Перший ряд слів складає "позитивну" множину, другий ряд -"негативну". Ці множини є еталонами.

Тепер виберіть з "позитивної" і "негативної" множини ті риси, якими Ви володієте.