Лекція 6. Глобальні проблеми людства.

СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ НЕБЕЗПЕКИ.

 

План лекції

6.1. Глобальні проблеми людства.

6.2. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров’я людини.

6.3. Соціально-політичні небезпеки, їх види та особливості.

6.4. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.

 

Питання для самостійної роботи

6.5. Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини у натовпі.

6.6. Небезпеки загальної інформатизації суспільства.

 

Євроінтеграція, прозорість кордонів, відсутність перешкод у спілкуванні людей різних країн і частин світу між собою сприяють появі у світовому співтоваристві низки проблем глобального масштабу.

Глобальні проблеми людства.

 

Поняття «глобальні проблеми» походить від латинського globus (terrae) – земна куля. Отже, це проблеми, які охоплюють всю планету. За визначенням в сучасній літературі глобальні проблеми - це сукупність динамічних проблем і ситуацій, які виникають як об'єктивний фактор розвитку суспільства, мають загальнопланетарний масштаб і значення, пов’язані з життєвими інтересами народів усіх країн, становлять загрозу життю для всього людства і можуть бути вирішенні спільними діями всіх країн світу.

У світі існує декілька класифікацій глобальних проблем людства, але частіше використовують за походженням і характером:

1. Соціальні проблеми: злочинність, насильство, поділ суспільства за рівнем та джерелом багатства, алкоголізм, наркоманія, нікотиноманія, безробіття, бідність,голод, біженці, хвороби, проблеми розвитку людини, психологічна надійність людини.

2. Політичні проблеми: війни і миру та гонки озброєнь в глобальному масштабі, економічного і політичного протистояння країн, регіональні, релігійні, військово-політичні конфлікти та тероризм.

3. Економічні проблеми: стабільність розвитку світового співтовариства, ліквідація відсталості країн, які розвиваються.

4. Природно-екологічні проблеми: знищення природних ресурсів, забруднення довкілля, збідніння генофонду Землі, проблеми в енергетичній, сировинній та продовольчій сферах життєдіяльності.

5. Наукові проблеми: освоєння космічного простору та Світового океану, довгострокове прогнозування сталого розвитку людства.

Дуже часто одні глобальні проблеми слугують генератором інших. Їх поєднання приводить до комплексних проблем. Якщо проблеми мають серйозний вплив на життя суспільства, то вони переростають у небезпеки для людтни окремо і людства вцілому.

 

Соціальні чинники, що впливають на життя

Та здоров’я людини.

 

Соціальними називаються небезпеки, що широко розповсюджені в суспільстві і загрожують життю і здоров'ю людей. Носіями соціальних небезпек є люди, що створюють певні соціальні групи, і поширення соціальних небезпек зумовлене особливостями поведінки цих людей.

Соціальні небезпеки умовно можна класифікувати за певними ознаками, а саме:

- природою: пов'язані з психічним впливом на людину (шантаж, шахрайство, злодійство та ін.); пов'язані з фізичним насильством (розбій, бандитизм, терор, зґвалтування); пов'язані з уживанням речовин, що руйнують організм людини (наркоманія, алкоголізм, куріння); пов'язані з хворобами (СНІД, венеричні захворювання та ін.); небезпеки суїцидів.

- масштабами подій – локальні, регіональні та глобальні.

- статево-віковою ознакою - діти, молодь, жінки, люди похилого віку.

- організацією соціальні небезпеки - випадкові і навмисні.

Розглянемо найбільш характерні для України і світу соціальні небезпеки.

Безробіття – це соціальна небезпека, яка для багатьох може з'явитися найсильнішим стресом. У розвинених країнах існує навіть термін «синдром безробітних»: людина вибита з колії і усвідомлює це, коли бачить, що подібні їй живуть матеріально краще. До того ж, погане харчування часто підвищує роль безробіття, як прямої причини загибелі людини.

Так, у США, при підвищенні рівня безробіття на 1% число самогубств зростає на 4,1%, числа ув'язнених - на 5,7% і випадків вбивств - на 4% (дослідження університету ім. Дж. Топкинса). Це свідчить, що для людини, яка втратила роботу, життя стає небезпечніше приблизно в 14 разів навіть за трьома факторами ризику. Крім цього, безробіття впливає ще на ріст психологічних і звичайних захворювань.

Соціальною проблемою сучасності є злочинність. В середньому на 5% щороку зростає кількість зареєстрованих у світі злочинів. Особливо швидко зростає частка тих злочинів, що належать до категорії тяжких (убивства, насильства, ґвалтування тощо). В умовах економічної кризи, що спостерігалася в нашій країні останнім часом, нерівномірності суспільного розвитку, різкого падіння рівня життя, значних прогалин у законодавстві та інших негативних чинників збільшується кількість людей, які схильні до скоєння кримінальних злочинів.

Насильство - це будь-який зовнішній вплив на людину (групу людей) з метою підкорити їх волі того (чи тих), хто здійснює цей вплив. За формою свого прояву насильство може бути фізичним (силовим, сексуальним), психологічним, моральним, економічним, інформаційним. Місце прояву насильства - сім'я, трудовий, навчальний чи інший колектив, соціальні, релігійні, етнічні групи, народи.

Надзвичайними ситуаціями, які загрожують безпеці громадян, є також: крадіжки і зберігання вогнепальної і холодної зброї, радіоактивних речовин, сильнодіючих отруйних і хімічних речовин, наркотичних речовин і препаратів.

Відносно новим видом злочину стало посягання на інтелектуальну власність, піратство аудіо- та відеокасет.

В Україні все більшого значення набуває поділ суспільства за рівнем та джерелом багатства, наявністю чи відсутністю приватної власності. Саме прибуток і форма його отримання стають головним чинником розподілу на класи українського суспільства. Така ситуація свідчить про становлення в Україні ринкових відносин та первинного капіталізму. Водночас набувають сили і негативні чинники: нездорові відносини у суспільстві; надто різкий поділ на бідних та багатих. За таких обставин різко зростають форми та розміри соціальних відхилень (алкоголізм, злочинність, самогубство, наркоманія, проституція тощо). Ці та багато інших форм збоченої поведінки в умовах занепаду системи соціального контролю стали загрозливими для суспільства.

Алкоголізм. Споживання алкоголю є індикатором соціального неблагополуччя, слабкості адаптаційних механізмів особистості або суспільства. Він виступає як потужний деградаційний чинник, сприяючий розвитку будь-яких конфліктів і є загрозою існування нації.

Алкоголь вкрай негативно впливає на центральну нервову систему. Порушується розумова і фізична працездатність, посилюється втома. Особливо різко знижується працездатність у осіб, професійна діяльність яких вимагає посиленої уваги, значного напруження. Відомо, що чим складніша робота, то менша доза алкоголю стає причиною виробничого травматизму.

Приймання навіть невеликих доз алкоголю знижує стійкість та інтенсивність уваги, сповільнюється її переключення, порушуються процеси мислення і пам’яті. Працівнику потрібно більше часу, щоб оцінити виробничу ситуацію і прийняти рішення, а це знижує його готовність до дії. Одночасно знижується гострота зору, порушується окомір і здатність розрізняти кольори (особливо незадовільно сприймаються відтінки червоного кольору), звужується поле зору, збільшується час відновлення зору після засліплення, порушується координація рухів, їх точність, різко збільшується час реакції, маскується почуття втоми при її наявності - зниженні працездатності. Людина, яка зловживає алкоголем, дратівлива, емоційно нестійка, погано спить, швидко втомлюється. Найбільш небезпечним є неадекватне ставлення п'яної людини до свого стану, оскільки алкоголь загальмовує центри кори головного мозку, які контролюють дії і вчинки. Вона переоцінює свої можливості і недооцінює складність виробничої ситуації. П'яний за кермом причина 72,5% ДТП, а на робочому місці - набагато небезпечніший, ніж хворий чи працівник в стані вираженої втоми.

Наркоманія. Уперше людина випробувала на собі наркотичні властивості багатьох речовин чисто випадково: вдихаючи дим від спалених речовин і використовуючи в їжу приправи та напої рослинного походження. Поступово, використання наркотиків стає причиною виникнення наркоманії.

Наркотики - це речовини, які призводять до стану заціпеніння, отупіння, запаморочення. Поняття «наркотик» сьогодні охоплює широке коло речовин і рослин, а також продуктів, які з них отримали з метою наркотичної дії.

Під наркоманією розуміють не тільки стимулювання наркотичними засобами, появи збудженого чи пригніченого стану центральної нервової системи, але і звикання організму до них, бажання їх приймати. Головною причиною такої пристрасті є ейфорійний ефект.

Відсутність спеціальних знань у людини і нерозуміння тієї великої небезпеки, яку таїть у собі вживання наркотиків, є однією з умов розвитку наркоманії. Близько 50-80% усіх наркоманів уперше спробували наркотики виключно через цікавість.

При постійному вживанні наркотиків виникає хронічне наркотичне отруєння, яке спричиняє розлад функцій багатьох органів і систем організму, особливо центральної нервової системи. Наркоманія вважається хронічним нервово-психічним захворюванням.

Діагноз «наркоманія» ставлять лише тоді, коли захворювання виникло від вживання засобів, офіційно віднесених до наркотичних. У випадках, коли захворювання викликане вживанням засобів, не внесених у перелік наркотичних речовин, ставлять діагноз «токсикоманія».

Нікотиноманія. Нікотин, який міститься у тютюнових листках, на відміну від інших алкалоїдів, не має жодних лікувальних властивостей, проте, як і інші алкалоїди, породжує пристрасний потяг до повторного вживання.

Великі дози нікотину призводять до пригнічення діяльності нервової системи, навіть до її паралічу та зупинки дихання і серця. Малі дози нікотину діють збудливо на центральну нервову систему, посилюють секреторну функцію слинних залоз, прискорюють дихання і підвищують кров'яний тиск. Під впливом нікотину виникають зміни в кровоносних судинах головного мозку. Втрачається їх еластичність, стінки насичуються холестерином і різними солями (вапнування), внаслідок чого погіршується кровопостачання головного мозку, що також негативно впливає на розумову діяльність. Вітамін С руйнується під дією тютюнової отрути, а його дефіцит призводить до погіршення пам'яті і підвищення втоми. Насамперед куріння ушкоджує легені: це одна з головних причин емфіземи і раку легень (85% випадків). Курці часто хворіють і раком гортані, стравоходу, ротової порожнини, сечового міхура, нирок, підшлункової залози. В останні роки жінки частіше гинуть від раку легень, ніж від раку молочної залози. При «пасивному курінні» (перебуванні в дуже задимленому приміщенні) люди за 1 годину вдихають стільки нікотину й оксиду вуглецю, скільки вони могли б одержати, якби самі викурили одну цигарку. Виявилося також, що дружини чоловіків, що курять, частіше хворіють на рак легень, ніж дружини тих, що не курять. Такої ж небезпеки піддаються діти. Адже окрім нікотину до складу тютюнового диму входить близько 30 отруйних речовин: аміак, синильна кислота, сірководень, чадний газ, радіоактивні речовини, тютюновий дьоготь тощо.

Психічна та фізична залежність від нікотину розвивається значно швидше, ніж від алкоголю. Але, на відміну від алкоголізму та наркоманії, нікотиноманія не призводить до деградації особистості. Цей факт робить паління цигарок заразною хворобою, яка руйнує здоров'я людини.

Соціальна небезпека може перерости у конфлікт. Конфлікт – це зіткнення двох чи декількох різноспрямованих сил з метою реалізації їх інтересів. Джерело конфлікту – соціальна нерівність.

Конфлікти, що виникають у суспільстві, називаються суспільними. Вони бувають: політичними, коли конфліктують політичні системи; соціальними – коли протистоять соціальні системи; економічними – коли стикаються інтереси економічних систем (об’єднань, корпорацій).