Метод – це сукупність засобів, способів, прийомів пізнання предмету науки.

Юридична психологія використовує систему методів як психології так і юриспруденції.

В літературі зустрічаємо різні підходи до класифікації методів юридичної психології. Так, автори підручника (за Бандурка Олександр Маркович)методи юридичної психології за цілями дослідження поділяють на три основні групи:

1) методи наукового дослідження;

2) методи психологічного впливу на особистість;

3) методи судово-психологічної експертизи.

За допомогою методів наукового дослідження вивчаються психічні закономірності людських відносин в сфері права, розробляються наукові рекомендації для практичних працівників в галузі охорони прав і свобод людини. Існують такі методи наукового дослідження: спостереження, експеримент, опитування (анкетування, інтерв’ю, бесіда), психодіагностичні – тест, соціометричні, метод психологічного аналізу документів, метод незалежних характеристик, контент-аналіз тощо.

Спостереження – цілеспрямоване вивчення особистості на основі сприймання її дій та вчинків за різних умов життєдіяльності. Потрібно розрізняти спостереження як метод в наукових дослідженнях та спостереження в практичній професійній судово-слідчій (під час допитів, очних ставок, обшуків та ін слідчих дій) та виправно-трудовій діяльності. Однак в обох випадках від простого споглядання, з яким у спостереження дуже багато спільного, останнє відрізняється наявністю мети.

Чи користуєтесь ви методом спостереження під час роботи з клієнтами юридичної клініки?

Що є предметом спостереження у цьому випадку?

Предметом спостереження є: зовнішній вигляд, експресивні реакції (жести, міміка, поза, хода, контакт очей), мова (а саме культура мови, лаконізм чи багатослів’я), дії.

Які дані можна отримати під час спостереження?

Дані: актуальний психічний стан, вміння контролювати свої дії, звички, культурний рівень, риси характеру тощо.

Дуже важливо, щоб уникнути випадкових суджень, потрібні лонгетюдні спостереження за різних умов впливу, врахування контексту ситуації. Тобто особистість вивчається у взаємодії з іншими людьми (яка вона: пасивна, активна, агресивна тощо), в основній діяльності (робота); поведінка в психологічно значимих ситуаціях (конфлікт) тощо.

Недоліком спостереження як методу є зокрема те, що на його результати відчутно впливає особистість самого дослідника.

Результати спостережень більшою частиною не відображаються в матеріалах кримінальних справ, а фіксуються в особистих робочих матеріалах. Вони використовуються слідчим для визначення тактики слідчих дій, в першу чергу допиту, для встановлення психологічного контакту, зняття бар’єрів в спілкуванні, складання поведінкового (психологічного) портрета.

Експеримент – метод збирання фактів за спеціально створених умов, які забезпечують активний прояв психічних явищ, що вивчаються. Від спостереження експеримент відрізняється тим, що це є “активний” метод вивчення явища. Експеримент має різні види: природний, лабораторний, асоціативний.

Природний експеримент протікає в умовах учбової, професійної діяльності, гри, а піддослідні не знають, що беруть участь в експерименті. Приклад у Шиханцова: експеримент румунських криміналістів з метою перевірки достовірності показань свідків. Однак, в літературі вказується на обмеженість застосування цього методу в судово-слідчій діяльності, тому що правовий режим діяльності і гарантія прав особи роблять його неприйнятними.

Лабораторний експеримент проходить в спеціально створених умовах, а піддослідні знають, що беруть участь в експерименті. Судово-психологічна експертиза найчастіше є лабораторним експериментом. Слідчий експеримент також більшою мірою належить до лабораторного експерименту. Цей метод також обмежено застосовується в юридичній психології.

Експеримент Стенфордська тюрма, експерименти Міліграма, експерименти Ла П”єра.

Асоціативний експеримент вперше запропонував англійський психолог Ф.Гальтон і розвинув його К.Юнг. Суть в тому, що піддослідному пропонується на кожне назване слово відповісти першим словом, яке йому прийде в голову. Обов’язково враховується час реакції, тобто інтервал між словом і відповіддю.

Чеський письменник Карел Чапек в новелі “Експеримент професора Роуса” описав, як цей метод застосовується на допиті.

Залежно від ступеня втручання в протікання психічних процесів, явищ і станів, експеримент можна класифікувати на констатуючий та формуючий. Констатуючий експеримент лише виявляє певні психічні якості, рівень їх розвитку. Формуючий дозволяє виробити у особистості конкретні якості в певних умовах.

Методи опитування: анкетування, інтерв’ю, бесіда. Опитування – це метод збору первинної інформації, заснований на безпосередній (бесіда, інтерв’ю) чи опосередкованій (анкетування) соціально-психологічній взаємодії дослідника і опитуваного. Джерелом інформації тут слугує письмове чи усне судження людини.

Недоліки: інформація носить суб’єктивний характер, залежить від відвертості опитуваного, його здатності адекватно оцінювати ситуацію, свої вчинки, особисті якості.

Бесіда – це відносно вільний діалог між дослідником і піддослідним на певну тему з метою отримання різноманітних відомостей про особу. Часто бесіда передує основній частині допиту. Дієвість бесіди багато в чому залежить від того наскільки вона гарно організована: поставлені конкретні завдання (що ми хочемо дізнатися в процесі бесіди: отримати дані про загальноосвітній і культурний рівень людини, особливості моральної та правової свідомості, виявити ставлення людини до себе, людей, фактів, подій, виявити інтереси тощо); вибрані підходяще місце і час бесіди; вибрані способи фіксації інформації; створена атмосфера взаємної довіри. Результативність бесіди залежить й від того, як формулюються питання.

Інтерв’ю – це безпосередньо спрямована бесіда в формі “питання” – “відповідь”. Щоб застосування цього методу дало ефективні результати потрібно володіти основними навичками проведення інтерв”ю: навичками уважної поведінки, навичками ефективного слухання, навичками розпитування, правильної постановки запитань.

Анкетування – це опитування в письмовій формі. Анкета – це набір структурно організованих питань. По формі питання анкети можуть бути закритими (набір варіантів відповідей, з яких можна вибрати тільки один), відкритими (питання не містять ніяких варіантів відповідей) і напівзакритими. Отриманий в результаті анкетування матеріал піддається статистичній обробці, якісному і кількісному аналізу.

Тест – це психодіагностичний метод, за якого на основі виконання людиною певних завдань або відповідей на певні запитання робиться висновок про її психіку. Тести використовуються для перевірки рівня інтелектуального розвитку, визначення ступеня талановитості, професійної профпридатності тощо.

Метод соціометрії – метод дослідження між особистісних взаємин в групі, колективі. Підставою для оцінювання є почуття симпатії чи антипатії до інших. Наприклад, членам групи задаються запитання: “Кого б ти хотів обрати керівником групи?”, “Чи задоволені Ви своїм членством в даній групі”

В юридичній психології широко застосовується при дослідженні учбових груп курсантів і слухачів системи МВД, колективів підрозділів ОВС, в пенітенціарних закладах.

Вивчення продуктів діяльності – накопичення фактів при аналізі матеріальних результатів психічної діяльності. Тобто юрист чи психолог має справу не з самою людиною, а з матеріалізованими продуктами її психічної діяльності (листи, щоденники, чернеткові записи, твори, вироби, досягнуті результати). Що наприклад, можна сказати про автора, проаналізувавши його вірш (Вопросы психологии, № 4, 2006):

В кругу облаков високо

Чернокрылый воробей,

Трепеща и одиноко

Парит быстро над землей.

 

Он летит ночной порой,

Ярким светом освещенный

И ничем не удрученный

Все он видит под собой.

 

Все он видит под собой,

Гордый хищник разяренный,

И летает словно тень,

Глаза светятся, как день.

Психологічно інформативними є також речі, що належать людині: обстановка квартири, домашні умови, гардероб, портфель чи сумочка, прикраси, бібліотека, інструменти, предмети колекціонування, аудіо відеотехніка, набори записів, касет чи дисків, журнали тощо. Речі завжди більш відверті, ніж ті, хто ними володіє. Вивчаючи все це можна зрозуміти смаки, інтереси, потреби, акуратність, претензії, коло знайомств, групову приналежність, ставлення до кримінальних символів тощо.

Метод незалежних характеристик. Полягає у тому, що інформацію про особистість, яка цікавить юриста він отримує не від однієї людини, а від декількох. Відповідно складається певна зважена думка, яка буде об’єктивнішою, ніж думка однієї людини. Нерідко думки різних людей стосовно певної особистості не співпадають, а іноді здається, що мова йде зовсім про різних людей, але це також важливо, оскільки людина не однопланова і цей метод дозволяє наблизитися до розуміння істинного обличчя людини. В роботі юриста часто доводиться зривати маски, які “одягають на себе” люди.

Біографічний метод – один з головних методів психологічного вивчення особистості. Цей метод полягає у систематизованому зборі відомостей біографічного характеру і розгляду фактів життя людини з точки зору встановлення їх внутрішньої обумовленості мотивами та цілями дій. Джерелами відомостей біографічного характеру можуть слугувати: повідомлення самого обвинуваченого про різні періоди його життя; свідчення родичів, знайомих, співробітників; документи (переписка звинуваченого, щоденникові записи, матеріали кримінальних справ, якщо обвинувачений уже притягався до крим.відповідальності.