Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Чому Івана Вишенського вважаємо найвидатнішим українським письменником- полемістом кінця 16- 17 ст.?Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Іван Вишенський народився в середині XVI ст. в містечку Судова Вишня на Львівщині в родині міщан (у творах називав себе «Іоан мних з Вишні», «странник речений Вишенський», «Із Вишні»). Здобув початкову освіту, а потім перебував у Луцьку та Острозі, І. Франко висував припущення, що сюди його міг запросити князь Костянтин Острозький, який звернув увагу на здібності юнака й залишив його при дворі. Згодом І. Вишенський постригся в ченці і жив деякий час в Уневському монастирі. Письменницька діяльність Вишенського тривала понад двадцять п'ять років. Отже, із творів І. Вишенського чітко видно, що він наголошував на неможливості примирення православ'я і католицизму, необхідності повернення до візантійських традицій; проповідував, що шлях до Бога лежить тільки через духовне очищення, спокутування гріха, дотримання Божих заповідей, засуджував розбещеність світської та духовної влади, захищав «голяка-странника» перед церковними та світськими володарями; наголошував на рівності людей перед Богом. 47. Світогляд Івана Вишенського Останні роки життя провів самотньо у скиті серед лісу, зберігаючи обітницю мовчання. Письменник-полеміст. Залишив близько 17 творів («Послання до всіх в лядській землі живущих», «Викриття диявола-світодержця», «Послання до князя Острозького» та ін.). Єдиний оприлюднений за життя письменника твір - «Послання до єпископів», у якому було викрито неправедне життя церковної верхівки й українського та польського панства, висловлено співчуття до знедоленого народу. Творчість І. Вишенського є одним з найвидатніших явищ давньої української літературиОсновним у світогляді І. Вишенського є його глибокий демократизм, любов до простого народу, готовність завжди обстоювати його життєві інтереси. Сповнений гарячої симпатії до покріпаченого селянства, І. Вишенський з величезною силою висловив протест проти соціального поневолення. Послідовність демократизму І. Вишенського проявилася в тому, що він не милував і православної церковної ієрархії. У своїх творах письменник проголошував ідею демократичної безпастирської церкви. На його думку, люди повинні бути рівними, в однаковій мірі мати право брати участь у справах церкви, на принципах рівності вирішувати навіть догматичні питання. Ця особливість світогляду Вишенського, виражена в його посланнях, дає підстави говорити про міжнародне значення творчості видатного українського письменника. Як полум’яний патріот своєї батьківщини, І. Вишенський виступав проти польсько-шляхетської експансії на Україну. Вірний син свого народу, він обстоював його культуру, мову, боровся за самобутність розвитку, викривав західноєвропейську схоластику. Письменник виступав за дружбу і братнє єднання російського і українського народів. Він усвідомлював, що ця дружба допоможе у боротьбі українського народу за свою національно-релігійну незалежність. Саме слово «православний» у нього тотожне слову «руський». На громадській діяльності і творчості І. Вишенського позначились і негативні риси його світогляду. Хіба не цими негативними рисами зумовлений той факт, що письменник замість практичної участі у безпосередній ідейно-політичній боротьбі на батьківщині обрав собі роль добровільного вигнанця, відлюдника, прирік себе на самотність, фізичні і моральні муки? Для І. Вишенського, аскета, який перебував на далекому Афоні, літературна творчість була найкращим засобом захисту свого поневоленого народу. Свої твори він надсилав на Україну. Не випадково найбільш улюбленою формою його творів були послання - своєрідні відкриті листи, які в той час вважалися найопера-тивнішим жанром полемічної літератури. Перші з них написані ще до Брестської унії і спрямовані насамперед проти католицької церкви і проти того духовенства, що схиляється до католицизму. У дусі метафізичної філософії пояснює І..Вишенський, шо таке правда і брехня. «Прелестию», або брехнею, він називає віровчення католицької церкви, яке суперечить догматам православ’я: завданням католицької теологічної науки є перекручувати істину, а замість неї проповідувати брехню. З гнівом письменник викриває дії, спрямовані на покатоличення українців. Католики примушують православних переходити на новий календар, розганяють православні богослужіння, не дають дзвонити в свята за старим календарем, поганять і закривають церкви. Кровожерні єзуїти в ім’я найсвятішого папи саджають у тюрми, б’ють, катують і вбивають самовідданих патріотів. В «Извещении кратком»1 І. Вишенський правдиво змалював картину жорстокого терору, до якого вдалися єзуїти та світська влада напередодні унії. На початку 90-х років XVI ст. І.. Вишенський написав «Послання до всіх в лядській землі живущих». У ньому письменник гостро нападає на духовенство й на світську владу і з їдкою сатирою показує їх життя. Авторвикриває такі характерні риси польського панства, як пиха і чванливість. У своїй зарозумілості пани вважають себе вищими від самого Бога. Вони ведуть нечесне, паразитичне, розгульне життя. Творчість І. Вишенського і по сьогодні, не втратила ідейно-художнього, пізнавального значення. Його послання - це немеркнучі літературні документи давноминулої епохи, що розкривають напружену боротьбу українського народу за свої соціальні права і національну незалежність.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 930; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.17.110.113 (0.009 с.) |