Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині (середина ХУП - середина XIX ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи та марксизму.

У 1815р. «Священну Римську імперію» учасники Віденського конгресу замінили на Німецький союз, що був формальним об'єднанням 38 самостійних німецьких держав. Між ними не бу­ло єдиного законодавства, спільних армії, фінансів, єдиної гро­шової системи. Замість обіцяної конституції, навколо якої повин­на була об'єднатися держава, прусський король проводив по­літичні репресії, чим примусив багатьох демократичних політи­ків залишити Німеччину.

У 30-х рр. XIX ст. у Німеччині розпочинається промислова революція, яка пройшла три етапи. Кожному з них передувала певна політична подія.

У 1833 р. було створено Німецький митний союз, який скасував внутрішні кордони між більшістю німе­цьких держав з населенням 25 млн жителів. Його створення сприяло формуванню загальнонімецького внутрішнього ринку і прискоренню економічного розвитку.

Традиційно промисловий переворот охопив, перш за усе, тек­стильну промисловість. Розпочалося піднесення у важкій промисловості, а з появою і використанням парових двигунів зріс попит на вугілля. Найбіль­шим розвитком характеризувався Рейнсько-Вестфальський про­мисловий район. Стрімкого розвитку набувало будівництво залізниць, довжина яких 1835 р. становила 12 км, а вже наприкінці 40-х— 2,5 тис. км. У 30—40 рр. пожвавилося сільськогосподарське виробництво.

Наступному етапу промислової революції (1850—1860 рр.) передувала буржуазно-демократична революція 1848 р. її резуль­татом стало об'єднання Німеччини навколо Прусії, більшість на­селення якої були німці.

І все ж після революції 1848 р. промисловий переворот відбу­вався більш швидкими темпами, що було зумовлено рядом чин­ників. У 1850 р. був прийнятий закон, за яким селянин ставав власником ділянки землі, яку він обробляв у поміщика. Було здійснено перехід від мануфактурного до заводсько-фабричного виробництва.

Політичною передумовою третього етапу промислової рево­люції ( 70-ті роки XIX ст.) стала франко-прусська війна (1870— 1871), яка завершилась перемогою Німеччини та її політичним об'єднанням у Німецьку імперію (1871).

Реалїї ринкового розвитку на новому етапі досліджувалися представниками історичної школи

Попередником історичного напрямку був Ф.Ліст

Представниками старої історичної школи є Рошер і Кніс:

1) Виступали проти космополітичної політекономії Рікардо

2) Економіка окремих країн розвивається за власними законами, спираючись на почуття патріотизму, яке є більш щедрим, ніж егоїстичний індивідуалізм

3) Захищали приватну власність; поділ суспільства на робітників і керівництво; тільки еволюційний шлях розвитку вважали законним

4) Рошер підтримав теорію 3 факторів виробництва Сея

5) Вартість товару зводиться до його корисності

 

Нова історична школа (Шмоллер, Британо)

1) Виступили проти марксизму

2)З аперечували роль наукових абстракцій

3) Вважали, що господарське життя визначається природними, технічними та моральними факторами

4) Пропонували класовий мир, основою якого вважали профспілковий рух

5) Представники соціальної школи створили школу, в основі якої лежить етико-правових підхід до економічних явищ

6) Вихід з протиріч капіталізму вбачали в державному монополістичному регулюванні

7) Підтримували теорію цінності, причиною якої є корисність

8) На цінність впливає праця та інші фактори виробництва

 

Марксизм. Виник у 40-х рр. XIX ст. Засновники марксизму Карл Маркс та Фрідріх Енгельс були сучас­никами і свідками утвердження капіталістичних відносин.

1) Виходячи з абстракцій, показує роль додаткової вартості як визначального чинника розвитку капіталізму, основи його відтворення, його рушійної сили, стимулу впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

2) Досліджує механізм відновлення економічної рівноваги

3) Теорії формування цін та прибутку за умов вільної конкуренції, земельної ренти, позичкового процента викладені в третьому томі “Капіталу”

4) Визнаним вкладом в економічну науку є теорія реалізації Маркса, яку було також сформульовано з позицій трудової теорії вартості

5) Схеми реалізації суспільного продукту, в яких відображено рух усіх частин вартості створеного продукту, є значним внеском у дослідження проблеми пропорційності, тобто рівноваги суспільного виробництва.

6)»Соціалістична економіка»-кінцева мета побудови справедливого суспільства, у центрі якого – держава

7)Є диним джерелом вартості, отже й доходу, є праця

8) "Соціальна справедливість" розподілу доходів – доходи поставлені в залежність від "суспільно-необхідних витрат праці" на виробництво товарів.

9) Учасники виробництва в новому суспільстві не можуть претендувати на отримання "повного неурізаного продукту праці".

 

36.Історичні та соціально-економічні умови утворення США. Особливості становлення ринкового господарства в США. Роль ліберальної економічної теорії Кері в розвитку капіталістичних відносин у країні.

США належать до країн Західної цивілізації, що мають відміт­ні риси порівняно з країнами Західної Європи щодо становлення держави. У 17ст Англія створила ряд колоній на атлантичному узбережжі американського континенту, де:

1)розвивалася промисловість (рибальство, скотарство)\

2)діяли примітивні мануфактури з обробки дерева, суднобудівні, текстильні

3)у сільському господарстві домінували дрібні і середні фермерські господарства товарного характеру

4)у Пн англійських колоніях переважали вільні союзи людей, переслідувані в Європі за релігійні переконання. Це були індепенденти, гугеноти куритали, квакери

5)На Пд. Існували плантаційні господарства (технічні культури, тютюн, бавовна, рис, цукрова тростина). Використовувалася рабська праця.

6)Англія чинила перешкоди економічного розвитку цих колоній:

*заборонено вільну торгівлю

*заброна будівництва фабрик

*заборона обробляти сировину, її можна тільки вивозити

*заборона вивозити до Пн Америки з Англії щойно винайдені машини

*збільшення мита на ввезення іноземних товарів

Наслідком цих подій є Війна за незалежність (1775-1783рр.), яка одночасно була і буржуазною революцією.

Промисловій переворот, що відбувся в Америці мав свої особливості:

1)Відсутність докапіталістичних пережитків

2)Вигідне економко-геогр положення

3)Наполеонівські війни сприяли розвитку Амер торгівлі

4)Активна експансій на політики

5)Доктрина Монро сприяла консолідації американської нації

6)Демографічний фактор

7)Дешева енергія водяних двигунів

8)Відбувався за рахунок європейської робочої сили, інтелекту, капіталу

9)промисловий переворот відбувався лише на півночі, а на Півдні гальмувався розвиток рабовласницьким плантаційним господарством. Внаслідок цього вибухнула громадянська війна (1861-65). По завершенню було скасовано рабство, ліквідовано політичну і економічну роз’єднаність США, завершився промисловій переворот

За роки війни в колоніях відбулися демократичні перетворен­ня. Так, в англійських лендлордів були відібрані землі та розпро­дані невеликими ділянками. Дозволено заселення західних зе­мель за Аппалачами. Скасовано дворянські звання. Від політики протекціонізму країна перейшла до фритредерства. Скасовува­лась англійська монополія на торгівлю в Північній Америці.

У ході війни уряд стимулював розвиток військової промислово­сті, надаючи грошові премії та субсидії. У 1778 р. розпочав роботу державний гарматний завод у Спрингфільді; 1781 р. з метою стабі­лізації грошової системи був створений Банк Північної Америки.

Завершальний етап першої буржуазн о-демократичної револю­ції в США був закріплений підписанням 1783 р. Версальського договору про мир і визнання Англією незалежності США, рати­фікацією Конституції (1787), прийняттям Білля про права (1791). Згідно з Конституцією в країні було встановлено федерацію шта­тів з республіканською формою правління. Влада розподілялась на виконавчу (президент і кабінет міністрів), законодавчу (Кон­грес) та судову. Першим президентом США став Джордж Ва­шингтон.

Засновником такої вкрай необхідної ліберальної економічної теорії в США є Генрі Чарльз Кері. Економічна теорія Г. Ч. Кері побудована на поєднанні критично розглянутих економічних теорій попередників, особливо класиків, та власних економічних поглядів.

1. Відкинув класову теорію розподілу Рікардо

2. Запропонував теорію гармонії класових інтересів, на її основі – концепцію вартості:

* Вартість продукту визначається кількістю праці, необхідної не для виробництва, а для його відтворення

* Зі зростанням продуктивності праці витрати на відтворення товарів зменшуються, що зумовлює зменшення частки засобів виробництва у вартості продукту, а також частки капіталу і відсотка на нього як винагороду капіталістові за вкладений капітал

* З прискоренням технологічного прогресу заробітна плата зростає абсолютно і відносно, а частка капіталістів – прибуток зростає абсолютно, а падає відносно, тому виникає гармонія їх інтересів, оскільки становище робітників покривається швидше, ніж зростають доходи капіталістів

3. Під земельною рентою розумів % на вкладений в землю капітал

4. Критикує фритредерство.