Роль і місце національної держави, в ринкових перетвореннях країн Європейської цивілізації (середина ХУП - середина XIX ст.).

Ліквідація феодальної роз­дробленості в інших європейських державах викликала економіч­не піднесення основних з них (Франції, Англії, Іспанії, Португа­лії, Нідерландів). Із подоланням роздробленості утворилася осно­ва для одновекторності владних і групових інтересів. Державна влада і торговельна буржуазія утворюють тісний союз, який знайшов відображення у політиці меркантилізму. Характер­ною ознакою економічної політики меркантилізму був яскраво виражений протекціонізм. Державна влада була зацікавлена у розвитку торгівлі та зміцненні позицій торговельної буржуазії, оскільки вони створювали можливості задовольняти дедалі біль­ші потреби у грошах для утримання армії й королівського двору, а власники торговельного капіталу були зацікавлені у сильній державній владі для ліквідації застарілих феодальних обмежень, охорони міжнародної торгівлі, завоювання колоній і панування на світовому ринку. Протекціоністська зовнішньоторговельна політика багатьох європейських держав у XVI—XVII ст. була наслідком її широкої пропаганди економістами меркантилістського напряму. Отже, з виникненням національних держав формуються нації, закладається ґрунт для появи національних економік. Ліквідація політичної роздробленості у країнах Західної Європи, бурхливий процес становлення централізованих національних дер­жав сприяли поглибленню ринкових засад функціонування націо­нальних економік і піднесенню великих середземноморських міст, які стали осередками розвитку торговельно-купецького капіталу.

 

30. Промисловий переворот, його суть і значення для розвитку ринкового господарства.

Промисловий переворот – це перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва. Важливою складовою було впровадження у виробництво і транспорт робочих машин і механізмів, які замінили ручну працю людей; парових двигунів, створення самостійної машинобудівної галузі.

Промисл.переворот- це світовий процес. Для нього були характерними як загальні закономірності так і специфіка та особливості у кожній окремо взятій країні.

Було сформовано аграрно-промислове господарство, створено економічні передумови для утвердження індустріальної цивілізації. Як наслідок процесів, пов'язаних з промисловим переворотом розвитком продуктивних сил нового типу, а відтак і розвитку нового типу виробничих відносин, в капіталістичному суспільстві, і в Англії зокрема, відбуваються зміни, пов'язані, по-перше, з централізацією капіталу, а відтак і з централізацією виробництва. Капітали, нагромаджені в первісний період їх формування потребували конструктивного виходу: капітали нагромаджувалися не заради нагромадження чи збереження, а з метою розширення їх кількості і масштабу, заради одержання нових капіталів.

Батьківщиною першого промисл.перевороту була Англія (кінець 18-середдина 19ст.)

Важливим чинником пр..перев. стала буржуазно-демократична революція, яка ліквідувала основні перепони розвитку підприємництва, розчистила шлях для становлення індустріального сусп.-ва. Цьому сприяв і аграрний переворот 16-18 ст., внаслідок цього прискореними темпами розвивалось високотоварне базоване на фермерській основі с\г. Поширилася сівозмінна система і травосіяння, широко застосовували парові плуги, машини, дренажні роботи, використ.мінеральні добрива. Аграрні зрушення сприяли вивыльненю великої кількості людей і створили резерв дешевої робочої сили необхідної для розвитку фабричної заводської промисловості.

Зовнішньоекономічні передумови промисл.перев.в Англії полягали у безоглядному пограбуванні колоній. На кінець 18 ст. Англія перетворилася у найбільшу морську і колоніальну державу світу. Величезні прибутки, які забезпечувалися пануванням у світовій торговлі використ.колоній вкладалися в промисловість. Надзвичайно сприятливим було географічне розташування та природно-економічні умови (водні комунікації, зручні гавані, великі поклади зал.руди та вугілля, наявність сировини для текстильної пром..)

 

Конспект:

Передумови:

1. значне нагромадження капіталу

2. англійська буржуазійна революція

3. іноземна конкуренція

4. формування нації, становлення національного ринку

5. пограбування колоній

6. постійний попит європи на англійські товари

7. політичний протекціонізм і меркантилізм

8. технічний прогрес, який почався у текстильній галузі

1733 – Джон Кей винайшов ткацький верстат «летучий човен»

1764 – Дж.Харгривсон – «прядка Дженні»

Остання третина 19 ст. – С.Кромптон створив «мюль-машину», яка виготовляла тонку і міцну бавовняну пряжу

1769 – Дж.Уатт – перша парова машина

Застосування машин прискорило розвиток металургії, вугільної пром.. Виникло машбуд, основи якого складали винахід і широке застосування токарного верстата та свердлильної машини. Наявність парової машини зробило можливе застосування її на залізничному і морському транспорті. Перший потяг запущено в 1829 Стеферсоном. Перша залізниця в світі Манчестер-Ліверпуль в 1830.

На середину 19 ст Англія перетворилась у «майстерню світу», виробляючи близько половини світової промислової продукції, зайняла виняткове становище у світовому госп. І міжнародній політиці.

Наслідки:

1. Англія з аграрної держави перетворилась на індустріальну

2. у промисловості домінуючою стало фабричне виробництво

3. зросла частка англії у світовому виробництві

4. знизилась питома вага с/г населення, урбанізація (Манчестер, Ліверпуль)

5. передові позиції посідала буржуазія

6. зростало використання жіночої та дитячої праці

7. зростала довжина робочого дня (16-18год/сутки) – результат – безробіття та імміграція. Виникли масові рухи робітників (Чартисти, Луддити)

З середини 19 ст Англія стає на шлях економ. зростання, воно тривало 30 років Пром переворот охопив види транспорту, Англія стала світовим перевізником. В с/г переважало велике землеволодіння, основну частку земель передавали фермерам, а вони залучали найманих робітників. С/г розвивалось на інтенсивній основі. З метою захисту Ангійського с/г були прийняті «хлібні закони», які обмежували імпорт хліба в Англію. Вона зайняла провідні позиції в міжнародних економічних зв’язках і наголосила про необмежену свободу торгівлі – фритредерство. Його суть полягала в повному звільненні від мита майже всіх товарів, що завозились в Англію і була розрахована на взаємне сприяння, тобто зустрічну відміну чи значне скорочення мита на ввіз англійських товарів в інші країни. Це забезпечувало Англії, як вільний збуток за кордон свої товарі так і дешеву сировину для своєї промисл.

 

Загальна характеристика форм господарства національних економік в країнах Європейської цивілізації епохи вільної конкуренції. Розвиток форми господарства в Англії (середина ХУД - середина XIX ст.). А. Сміт про мануфактуру. К.Маркс про фабрику.

У кінці XVI — початку XIX століть у країнах Західної Європи відбулися суттєві зміни в духовно-культурній, політичній, госпо­дарській та соціальній підсистемах суспільства. Серцевиною цих змін стало формування приватної власності й ринкового госпо­дарства в країнах Європейської цивілізації.

Матеріальною основою формування ринкового господарства держав Західної цивілізації стала промислова революція. Вона виникла на ґрунті суттєвих змін, що мали місце в господарстві країн: швидка механізація виробництва, розвиток ткацької про­мисловості, застосування парової машини, впровадження виплав­ки заліза з використанням коксу, широка співпраця науки та ін­женерії з промисловим виробництвом тощо.

Класичне пояснення суті промислової революції дав К. Маркс. На його думку, це є перехід від ручного виробництва до машин­ного, коли мануфактура була замінена фабрикою. А з моменту налагодження процесу виробництва машин за допомогою машин розпочалася ера великої промисловості.

Суспільство перейшло від відносин особи­стої до економічної залежності, що знаменувало собою заміну особистої власності приватною.

Демократична та промислова революції змінили характер зв'язків між самими суб'єктами господарювання і між ними та державою. Головним у діяльності останньої як економічного центру стало формування умов господарської діяльності незалеж­них власників, забезпечення суспільних інтересів. А взаємодія між господарствами стала будуватись на засадах еквівалентності, де досягнення цілей кожного суб'єкта спирається на вільну конкуренцію.

Основними суб'єктами господарювання в умовах ринку ста­ють позасімейні господарства, засновані на поділі праці, наймі, приватній власності, відповідно до чого з'являлись різні форми таких господарств. Почали виникати приватні (фермерські господарства, фабрики) та колективні (ассоціації та акціонерні то­вариства) капіталістичні утворення. До основних форм колектив­них підприємств належали: просте товариство, партнери якого несли відповідальність за борги підприємства лише часткою внесеного капіталу; командитне товариство, в якому повні чле­ни партнерства несли необмежену відповідальність за результа­ти його діяльності, а інші ризикували тільки сумами, які вони внесли в капітал товариства; акціонерні компанії з обмеженою відповідальністю всіх акціонерів. Командитна форма підприєм­ств була особливо популярна в Європі, акціонерна — в Англії та США.

Утворюється національний ринок, який характеризується но­вими формами зв'язку між виробництвом і споживанням: крім особистого споживання сім'ї (родини) виникає промислове (по­пит фабрик).