ТОП 10:

Огляд трупа на місці його виявлення



Огляд трупа — це слідча дія, що провадиться слідчим або особою, яка провадить дізнання, на місці знаходження трупа з метою виявлення ознак, що дозволяють встановити особу потерпілого, місце, час, обставини і причини смерті, а також для знайдення ознак, які вказують на можливого злочинця. Огляд трупа провадиться в присутності двох понятих і за участю судово-медичного експерта (або іншого лікаря). Порядок огляду трупа регламентований ст. 192 КПК.

Для участі в огляді трупа необхідно за-лучати штатного судово-медичного експерта як спеціаліста в області судової медицини. Якщо останній з тих чи інших причин не може бути запрошеним, то з лікарів інших спеціальностей перевагу слід надати патологоанатому або хірургу.

Завданнями судово-медичного експерта і лікар при огляді трупа є:

1. Визначити – живою чи мертвою знайдена людина. Якщо відсутні абсолютні ознаки смерті і підозрюється уявна смерть, лікар повинен надати необхідну допомогу.

2. Якщо людина мертва, то визначити давність настання смерті. Час настання смерті вирішується за ступенем вираженостісуправітальних реакцій та ранніх трупних явищ.

3. Зафіксувати в протоколі положення та позу трупа, зазна­чи­ти, чи немає ознак їх зміни після смерті. Положення та поза трупа мають певне діагностичне значення.

4. Перевірити, чи немає знаків боротьби і самооборони на трупі або навколо нього, в тому числі описати стан одягу.

5. Виявити та описати зовнішні пошкодження на трупі, визначити, яким знаряддям вони могли бути заподіяні.

6. Виявити сліди крові та виділень, волосся або інші сліди і речові докази на трупі або навколо нього, в тому числі знаряддя травми, допомогти слідчому правильно їх вилучити та упакувати

При огляді трупа встановлюють фактичні дані, доступні безпосередньому спостереженню, фіксуються положення і поза трупа, стать, приблизний вік, особливості одягу і взуття, предмети, сліди, документи, що є на трупі і біля нього, а також тілесні ушкодження та трупні зміни.

Огляд трупа складається з двох етапів — загального і детального.

При загальному огляді досліджуються:

1) поза трупа і його положення на місці події;

2) зовнішній стан одягу на трупі;

3) знаряддя заподіяння смерті, що знаходяться на трупі.

При детальному огляді досліджуються:

1) ложе трупа (ділянка підлоги або ґрунту під трупом);

2) одяг трупа;

3) тіло трупа та ушкодження на ньому.

При огляді оголеного трупа фіксуються:

1) угодованість, колір шкіри, статура, вік і стать;

2) трупні явища (охолодження, висихання тіла, трупні плями, ознаки гниття);

3) вид голови та обличчя;

4) вид живота;

5) індивідуальні особливості, які спостерігаються на тілі;

6) ушкодження на трупі.

Частини трупа описуються в такій послідовності: голова — обличчя — шия — груди — живіт — спина — руки — ноги (рис. 24, 25).

При огляді одягу і взуття на трупі звертається увага на те, що саме одягнуто та в якій послідовності; стан одягу і взуття; ушкодження (розриви, розрізи, відірвані частини) і забруднення; конфігурація країв ушкодженого одягу (рівні, нерівні та ін.); вміст кишень.

Труп фотографують, складають схеми, виготовляють зліпки і відбитки слідів, беруть зразки волосся, крові, тканин тіла, відбитки пальців.

При огляді оголеного трупа фіксуються:

1) угодованість, колір шкіри, статура, вік і стать;2) трупні явища (охолодження, висихання тіла, трупні плями, ознаки гниття);

3) вид голови та обличчя;4) вид живота;5) індивідуальні особливості, які спостерігаються на тілі;

6) ушкодження на трупі.

Частини трупа описуються в такій послідовності: голова - обличчя - шия - груди - живіт - спина - руки - ноги.

При огляді одягу і взуття на трупі звертається увага на те, що саме одягнуто та в якій послідовності; стан одягу і взуття; ушкодження (розриви, розрізи, відірвані частини) і забруднення; конфігурація країв ушкодженого одягу (рівні, нерівні та ін.); вміст кишень.

Труп фотографують, складають схеми, виготовляють зліпки і відбитки слідів, беруть зразки Огляд трупа може бути як самостійною слідчою дією (при ексгумації або огляді в морзі), так і складовою частиною огляду місця події. У всіх випадках, відповідно до вимоги карно-процесуального закону, труп оглядають за участю судового медика або іншого лікаря. Якщо труп перебуває на місці події, те насамперед з'ясовується особистість (в бесіді зі свідками, шляхом вивчення виявлених у кишенях або особистих речах померлих документів). Установлення

Кінцевою метою огляду трупа є отримання інформації" за допомогою якої можна встановити: причини смерті, насильницький або ненасильницький характер смерті; збираються та оцінюються докази насильницької смерті - в результаті вбивства, самогубства або нещасного випадку.

Зовнішній оглядтрупа людини проводиться слідчим за участю судово-медичного експерта або лікаря і в присутності двох понятих. Огляд трупа частіше за все проводиться як один з елементів дослідження місця події (хоча може мати місце огляд лише трупа, наприклад, у лікарні, де людина померла після транспортування з місця події). Судово-медичний експерт або лікар, по-перше, допомагає виявляти пошкодження, фіксує анатомічні й фізіологічні особливості трупа і, по-друге, дає попередній (неофіційний) висновок про причину смерті та час її настання.

Основним завданням огляду трупа є отримання інформації, на підставі якої можна дати відповіді на такі запитання:

1) Де настала смерть - у тому місці, де знайдено труп, чи в іншому, звідки він був переміщений?

2) Коли настала смерть, тобто за який проміжок часу до початку огляду це сталося?

3) Яким способом, за допомогою якої зброї, інших засобів було вчинено вбивство: ножем, пострілом з вогнепальної зброї, шляхом удушення, отруєння, повішення тощо?

4) Чи передувала настанню смерті боротьба загиблого з іншими особами?

СТАТИЧНА СТАДІЯ. Огляд починають у статичному положенні трупа (без зміни його пози і без контакту з ним) з фіксації його пози і розташування відносно нерухомих орієнтирів. При цьому враховується, що поза трупа на момент огляду може бути змінена, наприклад, у зв'язку із спробою надання медичної допомоги. Поза трупа визначається за положенням тулуба та кінцівок відносно поверхні землі (на спині, сидячи, спираючись на поверхню лівим боком тулуба, тощо).

Після фіксації пози трупа зазначають ряд необхідних даних загального огляду трупа: стать, вік, зріст, статура, волосся на голові, очі, ніс, вуха, рот, зуби, - відмічаючи їх особливості.

Якщо особа трупа не впізнана, він описується за ознаками словесного портрета: спочатку визначаються статура і довжина тіла, далі описуються форма, розмір голови, обличчя, лоба, носа, губ, підборіддя, колір волосся, очей тощо. Описання здійснюється зверху вниз з наданням переліку загальних та окремих ознак (сліди опіків, хірургічних операцій, татуювання, нікотинові плями на пальцях рук, сліди носіння обручок, сліди ін'єкцій наркотичних засобів тощо). Ретельно досліджується зубний апарат. Якщо є сліди крові, в обов'язковому порядку фіксується їх форма, колір, фізичний стан та місцезнаходження відносно трупа.

ДИНАМІЧНА СТАДІЯ. Потім слідчий починає динамічний огляд: повертає труп, змінюючи його позу, оглядає одяг. При огляді одягу обов'язковою є фіксація: з чого складається й чи у порядку він; наявність на ньому слідів крові та інших виділень людини, сторонні плями та їх локалізація, наявність пошкоджень; форма і випинання країв пошкоджень; вміст кишень. При цьому фіксуються негативні обставини: наприклад, забруднення одягу або взуття, яке не є характерним для ґрунту на місці виявлення трупа, або відсутність слідів ґрунту з місця, де знайдений труп, на його взутті.

Виявлення грошей, ювелірних виробів та інших цінностей та їх докладний опис при огляді дає не лише підставу для висновку про ймовірні мотиви злочину, а й про іншу інформацію, в отриманні якої зацікавлене слідство. Наявність документів допомагає у встановленні особи невпізнаного трупа.

Одне з основних правил огляду трупа - першочергова фіксація слідів, які можуть бути знищені з часом або при транспортуванні трупа.

Потім провадиться безпосередньо огляд тіла й ушкоджень: спочатку відкритих частин тіла, а надалі й тих, що знаходяться під одягом, із вказівкою кількості ушкоджень, їх розташування, форми, розміру, зовнішнього вигляду шкіри навколо кожного з ушкоджень; фіксуються наявність крові, її колір, фізичний стан (рідка, підсохла тощо).

Детальний огляд трупа починається з голови. Далі на дотик визначається цілісність кісток скелета; встановлюється ступінь розвитку трупних явищ: температура тіла (охолодження тіла); трупне заклякання у м'язах ніжної щелепи і кінцівок; наявність трупних плям на видимих частинах тіла. Зазначаються їх розташування, розмір, колір, а також, з вказівкою на точний час перевірки, проводиться фіксація зміни кольору трупних плям при натисканні та визначається час, потрібний на відновлення кольору плями (це потрібно для встановлення часу настання смерті). Фіксуються прояви гнилісних змін, жировоску (коли труп тривалий час перебував без доступу повітря і в умовах підвищеної вологості, наприклад у болоті) та муміфікації (коли труп тривалий час перебуває у сухому середовищі, під впливом руху повітря або піддається дії високої температури).

Ці дії в обов'язковому порядку супроводжуються відео-, фотозйомкою.

Як негативна обставина можуть бути зафіксовані трупні плями на двох протилежних поверхнях трупа (наприклад на спині та животі), що може свідчити про зміну первісного положення трупу.

Під час огляду судово-медичний експерт може за вказівкою слідчого вилучити піднігтьовий вміст, зразки волосся та інші зразки, потрібні для проведення досліджень при судово-медичній експертизі трупа. Спеціаліст-криміналіст проводить дактилоскопування трупа (особливо у разі коли це труп невпізнаної людини).

У разі наявності застосування вогнепальної зброї звертається увага на ознаки, що характеризують вхідний отвір на тілі трупа або одягу: сліди кіптяви, опалення, штанцмарка, поясок обтирання, незгорілі порошинки тощо.

При огляді трупа повішеного оглядається мотузка (інші предмети, за допомогою яких скоєно повішення), затягнута на шиї загиблого, та фіксуються странгуляційна борозна й особливості її розташування (наприклад косовисхідна, незамкнута тощо).

Огляд трупа закінчується оглядом ложа трупа, де можуть знаходитись речові докази.

За результатами огляду трупа складається відповідний протокол.

Ексгумація трупа, тобто виймання трупа з місця його поховання, проводиться на підставі вмотивованої постанови слідчого, яку затверджує прокурор. Підставою для проведення ексгумації може бути: необхідність проведення огляду трупа або його додаткового огляду; проведення впізнання або судово-медичної експертизи (наприклад, за зверненням родичів померлого, які вважають, що його смерть є насильницькою, тощо).

Огляд трупа (зовнішній огляд) переважно є складовою частиною огляду місця події, однак може проводитися й як самостійна слідча дія, коли труп оглядається поза місцем, де був виявлений. Стаття 192 КПК України зазначає, що зовнішній огляд трупа слідчий проводить з участю судово-медичного експерта і в присутності двох понятих. Коли неможливо викликати судово-медичного експерта, то запрошується найближчий лікар.

До завдань огляду трупа на місці події відносяться встановлення і фіксація:

1) місця виявлення трупа та його розташування щодо оточуючої обстановки;

2) положення трупа щодо предметів і слідів, пов'язаних з ним;

3) пози трупа;

4) стану одягу;

5) слідів на трупі та одязі;

6) стану поверхні, на якій знайдений труп ("ложе" трупа)

7) даних, що характеризують стан трупа: факту і часу настання смерті; статі; приблизного віку, наявності і характеру ушкоджень; їх відповідності пошкодженням на одязі; стану окремих частин тіла (живота, статевих органів, заднього проходу; наявність особливих прикмет: рубців, татуювання, протезів тощо);

8) ознак, що вказують на збіг місця виявлення трупа з місцем, де йому були нанесені ушкодження, виявлених при огляді трупа;

9) попередньо можливої причини смерті.

Огляд трупа проводиться в такому порядку, в такій послідовності.

1. Після прибуття на місце події судово-медичний експерт (лікар) встановлює ознаки, що свідчать про настання смерті. Достовірними ознаками настання смерті е такі ранні трупні явища, як охолодження тіла, трупні плями, трупне задубіння, початкова стадія висихання у вигляді підсихання окремих ділянок шкіри, слизової губ, рогівки очей. Пізніми трупними явищами є гниття трупа, його загальне висихання, муміфікація. Орієнтуючими ознаками настання смерті е відсутність чутливості до різних подразників: термічних, больових, нюхових; відсутність рефлексів з боку рогівки, наявність яких перевіряється шляхом торкання до неї будь-яким предметом (у живої особи настає рефлекторне закриття очей, яке відсутнє у трупа), зіниць (у трупа зіниці не реагують на світло, у живої особи на світлі зіниці звужуються); відсутність кровообігу і серцебиття перевіряється перевіркою пульсу. Складно встановити настання смерті у постраждалих від ураження електричним струмом, загиблих у результаті отруєння снодійним, наркотиками, від теплових і сонячних ударів тощо, при яких може спостерігатися "уявна" смерть, коли життєдіяльність організму ослаблена до такого ступеня, що зовні створюється реальне враження настання смерті.

2. Проводиться орієнтуюча фотозйомка трупа і визначається його положення відносно нерухомих об'єктів. Відстані від голови трупа і його кінцівок заносяться до протоколу огляду і до схеми місця події.

3. Труп фотографується без навколишнього оточення. Поза трупа фіксується шляхом окреслення контуру тіла крейдою чи іншими засобами на підлозі або іншій поверхні і детально описується в протоколі огляду. Описуються поза трупа в цілому (наприклад, лежачи, сидячи, напівсидячи), а також положення окремих частин тіла: голови (її нахил і поворот); тулуба (наприклад, труп лежить на спині, або на животі, або на боці); кожної руки окремо (витягнутість, положення щодо тулуба, згинання в ліктьовому суглобі, положення долонь і пальців), ніг (витягнутість, згинання в суглобах тощо).

4. Ретельно оглядається і фіксується стан поверхні, на якій знаходиться труп ("ложе" трупа), які предмети і сліди на ній виявлені (це можуть бути кулі, гільзи, пижі, ножі, сліди ніг, плями, схожі на кров тощо).

5. Описується і фотографується стан шкіри на обличчі, голові та інших вільних від одягу частинах тіла. З метою виявлення ушкоджень на голові уважно досліджується її волосиста частина; прощупуються кістки та хрящі; оглядаються порожнина рота (відзначають відсутність зубів, наявність коронок, протезів), шия (описують наявність синців, странгуляціонної борозни та інших пошкоджень). Оглядаються кисті рук, відзначається наявність на них частинок і плям сторонніх речовин, різних ушкоджень.

6. Оглядаються та описуються одяг, головний убір і взуття трупа. Необхідно вказувати: в якій послідовності одягнені предмети одягу; стан одягу, головного убору і взуття (нові, поношені, цілі, розірвані); в якому положенні знаходяться предмети одягу (чи зміщені її окремі частини у бік, загорнуті догори); наявність усіх ґудзиків та інших застібок; пошкодження на одязі, головному уборі і взутті (вид ушкоджень, їх форма, розміри і місце розташування); що знайдено в кишенях і інших місцях одягу, головного убору і взуття.

7. Під час огляду трупа судово-медичний експерт або лікар визначають його приблизний вік (на вигляд); зріст; статуру; колір шкірних покривів; температуру тіла; наявність або відсутність трупних явищ; стан статевих органів і заднього проходу; наявність індивідуальних ознак: татуювань, шрамів, відсутність будь-яких пальців на руках тощо.

8. Виявлені на трупі пошкодження описуються й фотографуються.

Якщо виявлений невпізнаний труп (тобто не знайдено документів, ніким не впізнаний на місці події), то необхідно зафіксувати ознаки зовнішнього вигляду, заповнюється також упізнавальна карта, робляться упізнавальні знімки. У таких випадках для фотозйомки інколи провадиться "туалет" трупа, реставрація.

У деяких випадках виникає необхідність у повторному огляді трупа або повторній судово-медичній експертизі після поховання. Для цього за постановою слідчого, затвердженою прокурором (ч. 2 ст. 192 КПК України), відбувається ексгумація трупа. Труп виймається з місця поховання в присутності слідчого, судово-медичного експерта та двох понятих, про що складається протокол, який підписують усі зазначені особи.

Оглядається в цілому місце поховання, одяг і труп. Ретельність залежить від мети ексгумації. Якщо головне полягає у виявленні певних обставин, ознак зовнішнього характеру, то огляд здійснюється ретельно. У разі проведення надалі судово-медичної експертизи, то огляд може полягати у фіксації загальних відомостей про поховання та труп.

 

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.232.51.69 (0.011 с.)