Розділ 3. Облік праці і заробітної плати

Тема 1. Нормативні джерела по нарахуванню заробітної плати

В результаті вивчення студент

повинен знати: основні нормативні акти щодо нарахування заробітної плати та їх характеристики і

впровадження

повинен вміти: користуватись нормативними актами при нарахуванні заробітної плати

План

1. Кодекс Законів про Працю.

2. Конституція України.

3. Закон України „Про оплату праці”.

Форма виконання: Ознайомитись із статтями КЗпП „Про право на працю” та Закону України „Про

відпустки”.

Контрольні запитання:

1. Які основні нормативні джерела по нарахуванню зарплати?

2. Що регулює законодавство про працю?

3. Дати характеристику статті КЗпП „Про право на працю”.

4. Характеристика Закону України „Про оплату праці".

5. Визначити згідно законодавства такі поняття, як заробітна плата, мінімальна заробітна плата,

прожитковий мінімум.

Література: [4], [2]

Чинними офіційними документами для нарахування заробітної плати є:

1. Кодекс Законів про Працю України у редакції Закону України № 357/96-ВР від 10.09.96 р. із змінами і доповненнями, внесеними Законами України №1703-ІV від 11 травня 2004 р., ОВУ, 2004р. № 22, ст. 1483.

2. Закон України "Про оплату праці" №108/95-ВР від 24.03.95 р.

3. Закон України "Про відпустки" № 504/96-ВР від 15.11.96 р. та ін.

Закон України "Про оплату праці" №198/95-ВР від 24 березня 1995 р. з відповідними змінами визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах з підпри­ємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами, та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.

21 жовтня 2004 р. прийняті зміни до Закону України "Про оплату праці" за № 2103-ІV, однак механізм його реалізації ще не розроблено.

Інструкція зі статистики заробітної плати № 5 від 13 січня 2004 р. містить основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об'єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників.

Кодекс Законів про Працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.

Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові, порівняно з законодавством, трудові, соціально-побутові пільги для працівників.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку власник, за трудовим договором або уповноважений ним орган, виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за календарний місяць за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата.

Законами України щорічно встановлюється прожитковий мінімум.

Згідно ст. 2 Основні трудові права робітників, права громадян на працю, тобто на отримання роботи з оплатою не нижче мінімального розміру, враховуючи право на вільний вибір професії, забезпечує держава. Держава створює всі умови, сприяє працевлаштуванню, забезпечує при необхідності перепідготовку. Робітники реалізують право на працю шляхом заключення договору про працю. Робітники мають право на відпочинок, право на здоров’я, безпечні умови праці.

 

Тема 2. Облік особового складу робітників

В результаті вивчення студент

повинен знати: порядок складання платного розпису, розпорядницькі документи відносно особового

складу робітників

повинен вміти: складати штатний розпис, використовувати розпорядницькі документи відносно

особового складу робітників

План

1. Організація діяльності кадрової служби підприємства.

2. Документація відносно особового складу робітників.

Форма виконання: Скласти штатний розпис робітників за лінійною структурою підприємства.

Контрольні запитання:

1. Дати визначення штатного розпису та порядок його складання та затвердження.

2. Кого включають в облікову кількість штатних працівників?

3. Як обчислюється середньооблікова кількість штатних працівників?

4. Які типові форми первинного обліку праці?

Література: [13], [20] стор. 451-454.

Для встановлення відповідної оплати праці за Наказом керівника підприємства затверджується штатний розпис.

 

№ з/п	Номер типової форми	Назва типової форми
	ТФ № П-1	Наказ про прийняття на роботу
	ТФ № П-2	Особова картка
	ТФ № П-3	Алфавітна картка
	ТФ № П-4	Особова картка фахівця з вищою освітою, який виконує дослідні, проектно-конструкторські і технологічні роботи
	ТФ № П-5	Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу
	ТФ № П-6	Наказ (розпорядження) про надання відпустки
	ТФ № П-7	Список про надання відпустки
	ТФ № П-8	Наказ (розпорядження) про припинення дії трудової угоди (контракту)
	ТФ № П-13	Табель обліку використання робочого часу
	ТФ № П-15	Список осіб, які працювали у понаднормовий час
	ТФ № П-16	Листок обліку простоїв

 

Відповідно до "Інструкції зі статистики кількості працівників" від 28 вересня 2005 року № 286 у облікову кількість штатних працівників включаються всі наймані працівники, які заключили письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони одержували заробітку плату на цьому підприємстві.

Облікова кількість штатних працівників визначається на визначену дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця, включаючи прийнятих працівників та виключаючи вибулих у цей день.

Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у т. ч. за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підрахування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто, відповідно, на 2, 3, 4...12.

Тема 3. Облік використання робочого часу на залізничному транспорті

В результаті вивчення студент

повинен знати: визначення робочого часу, порядок документального оформлення

повинен вміти: розраховувати робочий час, складати документацію з використання робочого часу

План

1. Визначення робочого часу.

2. Документація з визначення робочого часу.

Форма виконання: Скласти табель використання робочого часу, визначити фактично відпрацьований та нормативний робочий час.

Контрольні запитання:

1. Дати характеристику робочого часу.

2. Тривалість робочого часу.

3. Для кого передбачено скорочену тривалість робочого часу?

4. Характеристика документації з використання робочого часу.

5. Якими способами ведеться табельний облік?

6. Суть табеля обліку робочого часу?

7. На підставі яких документів ведеться облік виробітку робітникам-відрядникам?

8. На підставі якого документу ведеться облік робочого часу локомотивних і поїздних бригад?

Література: [20] стор. 461- 466, [22] стор.153 -154.

Робочий час - це встановлений законом або угодою сторін час, протягом якого працівник повинен виконувати свої обов'язки за трудовим договором.

Норма тривалості робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (стаття 50, глава IV Кодексу Законів про Працю України). Регулювання робочого часу здійснюється нормативно-правовими актами у сфері праці, угоди і колективними договорами.

Статтею 51 КЗпП України передбачено скорочену тривалість робочого часу:

1) для працівників віком від 16-ти до 18-ти років -6-ти годинний робочий день при шестиденному робочому тиждні, тобто 36-годинний робочий тиждень, для осіб віком від 15-ти до 16-ти років (учнів віком від 14-ти до 15-ти років, які працюють у період канікул) - 4-годинний робочий день, тобто 24-годинний робочий тиждень;

2) для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, не більше 36 годин на тиждень.

Статтею 194 КЗпП України визначено, що заробітна плата працівникам молодшим 18-ти років, за скороченої тривалості щоденної роботи, виплачується в розмірах, передбачених для працівників відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Облік використання робочого часу, а також контроль за станом трудової дисципліни на підприємствах здійснюється шляхом табельного обліку. При прийомі на роботу працівникові надається табельний номер, а в трудовій книжці (що знаходиться у відділі кадрів) робиться позначка про його зарахування на підставі Наказу керівника підприємства.

На кожного працівника у відділі кадрів відкривають особову картку, в якій зазначають необхідні анкетні дані про працівника і всі зміни, що відбуваються в його роботі. Бухгалтерія відкриває особову картку кожному працівникові.

Табельний облік ведеться такими способами: жетонним - з використанням жетонів на яких проставлено табельні номери. На підприємстві їх кількість дорівнює кількості облікового складу працюючих; картковим - з використанням контрольних годинників, що автоматично позначають час явки кожного працівника в його картці; за пропускною системою, за якою працівники при явці на роботу здають свої перепустки, а по закінченні роботи отримують їх, та ін.

До табеля заносяться прізвища всіх працюючих. Ведеться табель окремо по кожному цеху і відділу табельниками або бригадирами, майстрами та ін. У табелі позначається кількість відпрацьованих годин кожним працівником, неявки на роботу (за допомогою умовних позначок - шифрів).

Організація обліку та документального оформлення робочого часу локомотивних та поїздних бригад має свої особливості. Нарахування зарплати членам локомотивних бригад виконується двома способами. По першому: дані маршрутів машиністів про відпрацьований час за місяць накопичуються в картках обліку робочого часу, за якими нараховується зарплата.

При другому способі: маршрут машиніста містить відривний талон, за яким заробіток члена локомотивної бригади визначається за кожну поїздку. На підставі інформації, яка міститься в талонах, в кінці місяця на кожного члена локомотивної бригади складають карту обліку робочого часу.

При відрядній формі оплати праці виробіток є основним елементом при нарахуванні зарплати. Найбільш поширеним первинним документом при цій системі є наряд та відомості виробітку бригади. На залізничному транспорті існують різні форми нарядів для обліку специфіки виконаних робіт.

В механізованих дистанціях вантажно-розвантажувальних робіт для відображення обсягу виконаних робіт, розцінок, норм часу на 1 т вантажу, підрахунку заробітку та відсотку виконання норм виробітку, а також заробітку за виконання безтонажних робіт, які оплачуються погодинно, використовують наряд на відрядні (погодинні) роботи.

По наряду на відрядні та погодинні вантажно-розвантажувальні роботи враховують виробіток бригад машиністів залізничних кранів, які належать локомотивним депо. В цьому випадку виписується додатковий наряд.

Робота монтерів, обсяг і якість, підтверджується графіком поточного утримання та оцінки стану колії.

В пунктах технічного обслуговування вагонів (ПТО) використовується відомість виробітку робітників ПТО.

Час простою робітників локомотивних, поїздних бригад листками простоїв не оформлюють, а відмічають в маршрутах, нарядах.