Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Схема 8. Способисистематизаціїв праві

Поиск

Кодифікація – діяльність компетентних органів щодо прийняття правових норм за допомогою їх об'єднання у спеціальні правові (кодифікаційні) нормативно-правові акти:

  • об'єднання норм здійснюється на основі предмету та методу правового регулювання;
  • результатом кодифікації завжди є новий нормативно-правовий акт;
  • кодифікація може бути тільки офіційною.

Інкорпорація – діяльність офіційних органів і приватних осіб щодо об'єднання правових норм у єдині інкорпоровані акти (збірники) на основі певних критеріїв (предметного, системно-предметного, хронологічного, алфавітного та ін.):

  • мета інкорпорації - забезпечення впорядкованого стану законодавства;
  • інкорпорація не пов'язана з переробкою правових норм і зміною змісту правового регулювання;
  • інкорпорація припускає об'єднання норм такого змісту, що вони мали спочатку та придбали в результаті офіційних (законодавчих) змін (поєднуються, таким чином, всі прийняті редакції відповідної норми з відповідного питання);
  • генеральна інкорпорація припускає об'єднання всіх прийнятих у державі правових норм (напр., звід законів держави);
  • звичайна (приватна) інкорпорація припускає об'єднання норм, що стосується певної сфери регулювання (напр., корпоративне законодавство).

Консолідація як різновид інкорпорації характеризується тими ж ознаками, але на відміну від інкорпорації завжди пов'язана з об'єднанням діючих норм (консолідуються норми такого змісту, що вони мають з урахуванням всіх офіційних змін на момент консолідації):

  • офіційна консолідація здійснюється уповноваженими органами, відповідальними за достовірність змісту (тексту) консолідуємих норм;
  • неофіційна консолідація здійснюється організаціями та приватними особами з їх ініціативи і має довідковий характер.

Види:

Кодифікація – діяльність компетентних органів щодо прийняття правових норм за допомогою їх об'єднання у спеціальні правові (кодифікаційні) нормативно-правові акти:

• об'єднання норм здійснюється на основі предмету та методу правового регулювання;

• результатом кодифікації завжди є новий нормативно-правовий акт;

• кодифікація може бути тільки офіційною.

Приклади: Конституція, Кодекс, Основизаконодавства, Статут, Положення, Правила.

За обсягом розрізняють кодификації:

— загальну;

— галузеву;

— міжгалузеву (комплексну);

— спеціальну (внутрішньогалузеву).

Загальна кодификація припускає створення зведених кодифікованих актів для основних галузей законодавства. Загальним єдиним кодифікаційним актом конституційного права є Конституція. Галузева кодификація припускає об'єднання правових норм певної галузі права в суворо встановленому порядку (Цивільний кодекс, Кримінальний кодекс та ін.). Галузева кодификація посідає провідне місце серед інших видів кодификації, тому що розподіляє нормативний матеріал відповідно до предмета і методу правового регулювання (відповідає галузі права). Міжгалузева (комплексна) кодификація припускає об'єднання правових норм не відповідно до галузей права, а за принципом регулювання значної сукупності суспільних відносин у сфері державної діяльності, галузі господарства або соціально-культурного будівництва (Повітряний кодекс, Кодекс торгового мореплавства та ін.). Міжгалузева (комплексна) кодификація є додатковим напрямком кодифікаційних робіт, які мають істотне значення. Спеціальна (внутрішньогалузева) кодификація припускає об'єднання правових норм конкретного інституту або підгалузі права певної галузі (Водний кодекс, Лісовий кодекс та ін.). Як і комплексна кодификація, спеціальна (внутрішньогалузева) кодификація є напрямком кодифікаційних робіт, що доповнюють галузеву кодификацію.

Кодификація сприяє посиленню стабільності законодавства. Кодекси, що розробляються, представляють собою нові законодавчі акти, які заміняють закони, що діяли раніше, і акти, що регулюють те саме коло суспільних відносин. При всій широкості кола норм, що містяться в кодексі, він характеризується цілісністю, внутрішньою єдністю і власною системою. Кодифікаційні акти покликані бути основою законодавчої діяльності. На відміну від інкорпорації кодификація завжди має офіційний характер.

Інкорпорація – діяльність офіційних органів і приватних осіб щодо об'єднання правових норм у єдині інкорпоровані акти (збірники) на основі певних критеріїв (предметного, системно-предметного, хронологічного, алфавітного та ін.):

• мета інкорпорації - забезпечення впорядкованого стану законодавства;

• інкорпорація не пов'язана з переробкою правових норм і зміною змісту правового регулювання;

• інкорпорація припускає об'єднання норм такого змісту, що вони мали спочатку та придбали в результаті офіційних (законодавчих) змін (поєднуються, таким чином, всі прийняті редакції відповідної норми з відповідного питання);

• генеральна інкорпорація припускає об'єднання всіх прийнятих у державі правових норм (напр., звід законів держави);

• звичайна (приватна) інкорпорація припускає об'єднання норм, що стосується певної сфери регулювання (напр., корпоративне законодавство).

Найпоширеніші види інкорпорації: хронологічна — спосіб (форма) систематизації, в який упорядкування нормативно-правових актів провадиться за часом їх опублікування і вступу в дію

систематична — спосіб (форма) систематизації, в який упорядкування нормативно-правових актів провадиться за предметною ознакою: за галузями права, їх інститутами, сферами державної діяльності

Консолідація як різновид інкорпорації характеризується тими ж ознаками, але на відміну від інкорпорації завжди пов'язана з об'єднанням діючих норм (консолідуються норми такого змісту, що вони мають з урахуванням всіх офіційних змін на момент консолідації):

• офіційна консолідація здійснюється уповноваженими органами, відповідальними за достовірність змісту (тексту) консолідуємих норм;

• неофіційна консолідація здійснюється організаціями та приватними особами з їх ініціативи і має довідковий характер.

Вона використовується там, де відсутня можливість кодификації; є уніфікацією нормативних актів; усуває їх численність; позбавляє їх надмірної роздробленості; сприяє об'єднанню загальних положень поточної правотворчості в родинні групи; є проміжною ланкою між поточною правотворчістю і кодификацією.

Значення:

Здійснювати систематизацію нормативно-правових актів необхідно для: усунення суперечностей між нормативними актами; підвищення якості та ефективності законодавства; забезпечення доступності його використання громадянами, державними органами, громадськими організаціями, комерційними корпораціями.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; просмотров: 326; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.43.161 (0.009 с.)