Методи організації виробництва.

Виробничий процес здійснюється в часі і просторі. Просторова організація виробничого процесу передбачає розміщення робочих місць і їхніх груп на території підприємства і забезпечує пересування предметів по операціям за найкоротшими маршрутами. Поєднання двох аспектів у часі і просторі здійснюється з застосуванням відповідного методу організації виробництва. Є 2 методи організації виробництва:

не потоковий

потоковий.

Не потоковому методові властиві такі ознаки. На робочих місцях обробляються різні за конструкцією і технологією предметі праці, бо кількість їх є невеликою і недостатньою для завантаження устаткування. Робочі місця розміщуються за однотипними технологіями, групами без певного зв’язку з послідовністю виконання операцій. Крім цього предмети праці переміщуються в процесі обробки за складними маршрутами у наслідок чого є великі перерви між операціями.

Потоковий метод застосовується переважно в одиничному і серійному виробництвах за умов одиничного виробництва. Не потоковий метод здійснюється переважно у формі одинично-технологічного. У серійному виробництві цей метод набирає форми партіонно-технологічного або предметно-групового. Кількість устаткування в не потоковому виробництві обчислюється окремо для кожної групи однотипних технологічно-взаємозамінних верстатів.

,

де М – кількість верстатів (машин) у технологічній групі;

n – кількість найменувань предметів, які обробляються наданому устаткуванні;

Ni – кількість предметів і-го найменування, які обробляються за розрахунковий період;

ti – норма часу на обробку і-того предмету (год);

Тр – плановий фонд часу роботи одиниці устаткування за розрахунковий період (год);

Кн. – коефіцієнт виконання норм часу.

Для не потокових методів характерне послідовне, рідко послідовно-паралельне, поєднання операцій. Не потокове виробництво широко використовується в промислових дискретних процесах.

Потокове виробництво – це високо ефективний метод організації виробничого процесу. Потокове виробництво має такі ознаки:

1. за групою місць закріплюється обробка або складання предмета одного найменування.

2. робочі місця розміщуються послідовно за ходом технологічного процесу

3. технологічний процес має високу коопераційну диференціацію, тобто на кожному робочому місці виконується одна або кілька схожих операцій.

4. предмети праці передаються з операції на операцію поштучно або невеликими транспортними партіями згідно з ритмом роботи.

Потокові методи застосовуються для виготовлення продукції в значних обсягах і протягом тривалого часу, тобто в масовому і велико серійному виробництві.

Основною структурною ланкою потокового виробництва є потокова лінія, тобто технологічно та організаційно виокремлена група робочих місць, яка виготовляє один або кілька подібних типорозмірів виробів. Потокові лінії бувають різними, тому їх класифікують за певними ознаками:

- за номенклатурою виробів потокові лінії поділяють на одно- і багатопредметні.

- За ступенем безперервності процесу потокові лінії поділяються на безперервні та перервні.

- За способом підтримування ритму відрізняють рівні з регламентованим і вільним ритмом

- Залежно від місця виконання операцій лінії поділяють на лінії з робочим конвеєром і конвеєром із зняттям предметів для їхньої обробки.

- За способом переміщення виокремлюють конвеєри з безперервним та пульсуючим рухом.

На підставі аналізу продукції, її обсягу, стану технологічного процесу, можливостей його вдосконалення, маси і габаритів виробу вибирається певний різновид потокової лінії та обчислюються основні її параметри:

1. такт , де Тр – плановий фонд часу роботи лінії за розрахунковий період (хв.), N – обсяг виробництва продукції за той самий період в натуральному вимірі

2. ритм , де n_m – транспортні партії.

3. кількість робочих місць

4. довжина робочих зон , де L – відстань між центрами двох суміжних виробів на конвеєрі.

5. швидкість руху конвеєра.

Потокове виробництво є високоефективним. Його ефективність виявляється у високій продуктивності праці, скороченні виробничого циклу і незавершеного виробництва, а також кращому використанню основних фондів.

Підготовка виробництва

Виробничий процес як сукупність певних операцій і засобів їхнього здійснення залежить від обсягів продукції та її особливостей, тому зміна видів чи типорозмірів продукції, її модернізація зумовлюють відповідні зміни у виробничому процесі. Виробництву нової продукції передує комплекс робіт, який називають підготовкою виробництва. До таких робіт належать:

1. науково-дослідні роботи

2. конструкторська підготовка виробництва

3. технологічна підготовка виробництва

4. організаційно-планова підготовка виробництва

За своїм змістом технологічна підготовка виробництва включає:

А) забезпечення технологічності конструкторського виробу

Б) розробка технологічних процесів і методів контролю

В) проектування та виготовлення чи купівля технологічного оснащення

Г) наладка і впровадження запроектованих технологічних процесів.

Сучасна техніко-технологічна база підприємства дає змогу виготовляти ту саму продукцію різними способами. Проектуючи технологічний процес, слід оцінити можливі варіанти технології і вибрати з них оптимальний. Таке завдання здійснюється за типовою методикою визначення економічної ефективності технічних нововведень та інвестицій.