Сив1в, крутих трэв'янистих, сн1гових I льодових схил1в, вод-

них перепой. На р1внинн!й територ!У траси для цього виду змагань пролягають крутими схилами р!чкових долин, че­рез вироблен! кар'ери, цеглян! чи бетон! ст!ни споруд! т. п.

Наб!р етап!в р!зного ступеня складност! може бути та­ким: пщйом! спуск по крутому схилу (трав'янистому, сн!го-вому, льодовому), подолання прямовисних скельних д!ля-нок (пщйом по скел!, спуск на мотузц!), водних перешкод.

Пщготовка до змагань з техн!ки прського туризму вима-гае спец!альних засоб!в безпеки. Дшянки скельних виход!в очищаються в!д кам!ння, земл!, п!ску. Пщходи до траси, а також мюце знаходження судд!в! глядач!в повинн! розта-шовуватись на безпечн!й дтянц!. Учасникам змагань не-обхщно мати засоби страховки.

Водний туризм. Змагання турист!в-водник!в приваб-люють великим! р!зноман!тним набором перешкод, техн!ч-ними способами плавання! плавучими засобами. Змагання можуть проводитись на байдарках, плотах, катамаранах. У водному туризм! ширше, н!ж в!нших видах, використо-вуеться саморобне спорядження. Змагання турист!в-вод-ник!в проводяться в особистому, особисто-командному! ко­мандному зал!ку.

Умови змагань можуть бути р!зними, хоча найбтьш ча­сто вони проводяться в таких видах: коротка траса, довга траса, змагання з безпеки плавання, естафета.

Довжина коротко!' траси не перевищуе 800 м, а кшькють перешкод (вор!т) може досягати 25. В основному це штуч­но створен! перешкоди, подолання яких передбачае вико­ристання р!зних прийом!в. Зокрема, уздовж траси практи-куеться нав!шування вор!т, утворених двома жердинами. Завдання учасниюв - подолання на плавучих засобах тра­си з послщовним проходженням кр!зь ус! ворота.

Довга траси (рал!) може простягатись на вщстань в!д 5 до 100 км. Дистанц!я включав окрем! техтчно складн! д!лянки! може бути поделана за один або кшька дн!в.

204 _______________________________ ЩурЮ.В., ДмитрукО.Ю.

^^^^^^жш^^шт^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^МИИШ

Змагання проводяться в умовах, максимально наближених до похщних, I передбачають участь ус!х вид!в суден.

Змагання з безпеки плавания передбачають участь ко­манд. У своУй переважтй бшьшост! вони розгортаються на-вколо!м!тованого перекидання судна або пад!ння учасниюв у воду I зд!йснення "рятувальних" роб!т на обмежен!й дшянц!.

Естафетна траса мае довжину в!д 5 до 20 км. IV окрем! дтянки розрахован! на р!зн! типи суден: байдарки, плоти,

**-«.-

катамарани.

При вибор! траси для змагань з водного туризму не-обхщно перев!рити, щоб на н!й не було перешкод, як! мо-

_ •• • г^ • • •••

жуть становити загрозу для життя IX учасникю. Пюля Л1ни ф!н!шу повинна бути дшянка вщносно споюйноТ води для причалювання I надання надмноТ страховки в раз! виник-нення аваршноУ ситуаци.

Лижний туризм. Змагання з лижного туризму за своею програмою близью до п!шох!дного. Вони здебшьшо-го мають т! ж сам! етапи, доповнен! етапами з лижноУ тех-н!ки. 3 огляду на природн! умови, в яких проводяться ц! змагання, проблема безпеки учасниюв доповнюеться тур-ботою про здоров'я турист!в, що обумовлена можливютю обморожения.

Останн!м часом широко практикуются змагання з вело­сипедного туризму. Велотуристи змагаються в технщ! Узди на велосипед!, подоланн'1 крос-траси, велосипедного рал'|.

Змагання з ор1ентування. Спортивне ор!ентування видшилося в окремий вид спорту з туристських змагань. Але етапи ор!ентування на мюцевост! традиц!йно включа-ються в програму туристських зльот!в. Вони дають змогу з'ясувати р!вень оволод!ння навичками ор!ентування, не-обхщними кожному туристов!, I сприяють Ух удосконаленню.

Змагання з ор!ентування проводяться в таких видах: рух у заданому напрямку, рух за вибором, рух по марюро-ван1й трас!. Кожний Ух учасник на старт! отримуе топо-граф!чну карту \ повинен забезпечити пролягання маршру­ту через контрольн! пункти (КП) в певному порядку або на виб!р. На марфоваый трас! основним завданням учасниюв е точне нанесения на карту л!н|У маршруту I м!сцезнаход-ження КП.

2О5

Спортивно-оздоровчий туризм _________ ............^

^и_т^'»«ми^^^ .................^|""! ^|М|1 '''Г^^ж™"^Ш1'^|™^айяюав°^вш

Довжина дистанцП' в цих змаганнях для чолов'|юв скла-дае 6-15 км, для жшок-4-9 км. Значно коротша вона у зма­ганнях школяр!в.

При проходженн! траси рекомендуеться встановлюва-

ти контрольний час.

Район для проведения змагань обираеться з таким розрахунком, щоб на мюцевост! були ч!тк1 обмежувальн! об'екти - шосе, р!чка, поле I т. п. Попередньо учасниюв не-обхщно про!нформувати про вимушен! дП' на той випадок, якщо Ум доведеться з1йти з траси, або в раз! втрати ор1енту-вання. Необх!дно попередити Ух також про ва небезпечн! об'екти на протяз! траси (болота, урвища тощо) 1 позначити

ц! М1сця на карт).

Тшьки грамотно пщготовлен! \ вмто проведен! змаган­ня дозволяють розв'язати ва поставлен! заедания.

Навчально-тренувальн! комплекси. Трен1нги _______

Командна взаемод!я е основою усп!шного! безпечно-го проведения туристського походу. М!ру командно! взаемод!У в туристських трупах характеризують терм!ном "сходжен!сть". Досягнення максимально'! "сходженост!" можливе лише за умови подолання туристською групою з!

. • •• •••

сталим складом багатьох маршрупв р!зно! категори склад-ност!, а це справа не одного року. Прискорити цей процес дозволяе спец!альний трен!нг командно! взаемод!У (Каг! КоИпке та!н., 1977-1999,!з зм!нами та доповненнями).

Третнг командно'1 взаемодн являе собою спец!альну одноденну програму, розраховану на одну або к'шька труп у склад! 8-15 чолов!к, що включае!гри! вправи, як! з тих чи!нших причин е певним випробуванням для учасник!в май-бутнього туристського походу. Причому в багатьох випадках усп!шне розв'язання поставлених завдань на перший^ по-гляд здаеться недосяжним. Основною метою трен!нгу! його реальним результатом е швидке об'еднання учасниюв май-бутнього туристського походу в едину злагоджену команду.

206 ___________ ^^^.^^.МШ9^^Х.^Ё^,.9'^

Зм1ст треынгу командно)' взаемодП' полягае у виконанн! цтком конкретних ф!зичних та «нтелектуальних завдань, де на поставлене запитання не даеться вщповщк Трупа повин­на вщшукати можливють його розв'язання шляхом проду-мування I практичного випробування р!зних вар1ант!в, вщмови вщ помилкових, якщо треба, печати спочатку, 1 так доти, поки не буде досягнуто позитивного результату.

Бтьшють вправ вимагае вщ учасник«в колективноУ ро-, боти над розв'язанням проблемного завдання. При цьому | необхщно рахуватися з шдивщуальними особливостями I кожного учасника (статура, ф!зична сила, спритнють, р!вень ж осв!ченост1 I т. Ы.). Устшне виконання групою завдань I | вправ треынгу можливе лише за умови об'еднання ф!зич- -них 1 розумових зусиль кожного учасника. |

Вправи мютять у соб! необмежен! можливосл для прак- I тичного вщпрацювання у групових взаеминах таких мо-ральних категорш, як дов«ра, вщповщальнють, значущють особистосл, шдивщуальний внесок 1 т. 1н. В ход! Ух виконан­ня кожний зможе пройти тестування не сво'Г особислсн! якост!, свою роль I м!сце в груп!, вщкрити для себе меж! своУх можливостей, пов1рити в своУ сили, стати незаменим учасником походу.

Пюля виконання черговоУ вправи трупа може обговори-ти результату оцЫити винахщливють, гнучкють, «ыш'атив-нють кожного. Таю вправи дуже корисн! з огляду на Ух прак-тичне значения для процесу вироблення \ ухвалення р!шення, рольового розподту м!ж членами групп, визна-чення функц1й кожного учасника в розв'язанн! поставлено-го завдання.

Таким чином, трен!нг командно! взаемодн являе собою:

> Захоплюючу еру, учасники якоУ можуть повеселитись \ розслабитись, одержуючи задоволення вщ самого про­цесу гри;

> Навчальну програму, що дозволяс випробувати р!зн! модел! повед!нки \ взаемодП' з 1ншими людьми, набути навичок командно!' роботи, зробити внесок у досягнення сптьноУ мети 1т. п.; ^ч

> Школою особистого зростання, яка дас змогу кра-ще П1знати себе и 1нших людей, вщчути своУ сильн! \

Спортивно-оздоровчий туризм 207

_______.,,.. ____. ------- -------------..........-------,,, и„|л„, I г I Iни 11 I III I 1Ш ||И ПП1ПТ|Г|Г|1?-Г|Г|М||1>МНД||ДММа1Ш1:МПШ||1^Ю|И^

8^^^)щщЯ1й;;йШШ!^ШШШад№^|а^Ш^ШШШШй8Д^8^^^^

мж^е><»8ИЙЙФЙЙ«»й«^Ж«УйТшш>1М«<йй<к«^^ ...............

слабю сторони, вийти за меж! своеУ "зони комфорту",

• • • •••

вщкрити нов! можливост! для самореалкзацн.

, •• ••• ••

Результат третнгу командно! взаемоди для конкретно! групп визначаеться перш за все цтями \ потребами УУ чле-н1в, Ух оч1куваннями \ уявленнями, мотивафею \ готовнютю до ди та 1НШИМИ факторами. Для когось в!н стане поштов-хом до самовдосконалення \ зростання, для 1нших - зви-чайною розвагою чи переключениям на 1нший вид д!яль-

НОСТ1.

Роль трен1нгу командно'!' взаемодП' можна визначити за його основними практичними результатами.

Досв1д. У даному випадку йдеться про досвщ колек­тивноУ д1яльност1, досвщ взаемодП', досвщ участ!. Це може стосуватись як виконання певних д!й (пад!ння \ пщтримка, ход1ння по жердин!, прол!зання кр!зь вузью отвори, "павутин-ня", страховка \ самостраховка I т. |'н.), так I взаемодП' (досяг­нення згоди, взаемна пщтримка, колективна розробка плану д1й та 1Н.), особистоУ участ! (подолання страху, усвщомле-ний виб1р, досвщ подолання).

Почуття, переживания, емоцп. Учасники трен1нгу переживають яскрав! \ сильн! почуття: смак перемоги \ пр-коту поразки, страх I захоплення, дов1ру, прихильнють, вщчут-

ТЯ Л1КТЯ I Т. П.

Усв!домлення, в!дкриття. Усвщомлення набутого досвщу I пережитих почутт1в зм!цнюеться в ход! колективних обговорень або 1ндивщуального спшкування. Ыструктору на-лежить у цьому процеа посередницька роль; кр!м того, в!н е у труп! своерщним фактором психолопчноУ безпеки.

Уроки / висновки. Урок тут слщ розум!ти, як уза га л ь-нення I усвщомлення набутого досв!ду розв'язання певних змодельованих ситуац!й \ поширення його на под1бн1 жит-тев! ситуацП'.

Нов! модел! повед'тки. Використання здобутих уроюв, як вих'щних установок для подальших д!й може стати основою для виникнення нових моделей повед1нки, що передбачають рольовий виб!р (узяти на себе кер1вництво якоюсь справою чи, навпаки, вщмовитись на користь когось Ышого; визнати свою персональну вщповщальн1сть за загальний результат чи вщмежуватись вщ цього \ т. п. Трен1нг створюе для цього

208 Щур Ю.В., Дмитрук О./< •

1ШХ"^ггг|гг™¹'^П1ПШШШ11111111ГОШМ111ШМШД*01011Ш|ГОП11М^ - -•

ШШШШЙ^ЁШШШЙШШ»^^ -

оптимальн'1 умови. Нова модель (лУя) повед1нки може бут втьним вибором учасниюв, хоча може бути пов'язана 1 з ум(> вою завдання. Бона може мати якусвщомлений, так 1 неусвщ< > млений характер (свого роду автоматичне повторения набу! < > го I закр1пленого досвщу). Пропонован! в ход! треынгу ситуаци можуть передбачати також використання звичних моделей г к > ведЫки, що дозволяе перев'|рити Тх ефективн'гсть I придатн'юп у тих чи 1нших ситуациях. Усвщомлений виб!р старих моделей повед'|нки, безумовно, теж е результатом тренЫгу.

Нема н'тких п'щстав вважати оды результати трен'и-ну важлив'|шими за тип. Мета трен1нгу I завдання инструктор. • полягають у тому, щоб забезпечити досягнення максимаш. ного Ыдивщуального 'г колективного результату.

Ыструктор може впливати на результати виконаннм вправ учасниками трен!нгу шляхом Ух добору 1 вщповщжн посл'щовност! виконання з поступовим наростанням склад ноет!, а також через надання процесу обговорення певнш спрямованост'1. Важливо також, щоб инструктор потурбуваи ся про створення умов для максимально ефективноТ учас I • у трен'тгу як кожного окремого учасника, так I групп в цт<>

Му. ОСЬ ГОЛОВН1 3 НИХ.

Атмосфера гри. Сприйняття всього, що вщбуваеться. як гри дозволяе учасникам ризикувати бтьше, н!ж у звичаи них умовах. Можливо, в якийсь момент учасники зможуп усв'щомити, що повторюють у процеа гри те, що звикли ро бити в повсякденному житп. Але не сл'щ робити Тм з цьон» приводу зауважень, щоб вони взагал! не вщмовились в!д участ! в треынгу.

Свобода вибору: брати участь у гр! чи н! 1 в як!й форм! Повага до тдивщуального вибору кожного. Вщсутнюн. будь-якого тиску з боку 1нструктора, примушування брат участь у грк

В1дсутн1сть змагальност!. Дуже важливо, щоб ус< що вщбуваеться в ход! трентгу, не сприймалося як змагам ня з шшою командою: головною установкою у змаганы «виграш. Якщо ж учасники не будуть пор1внювати себе I 1НШИМИ командами, вони зможуть сконцентруватись на до сягненн! максимального результату. Це е запорукою ефек тивност! особисто! участ'| I ефективност! командно'!' взаемоди

Спортивно-оздоровчий туризм 209

«иммадзд^^

Ф/зична / психолог1чна безпека. Безпека е головним принципом тренЫгу. Ва його вправи розрахован! на людей 13 середн'|ми ф'юичними можливостями 1 на д'|тей в!ком вщ 9 ро-юв. При тренуванн!, спрямованому на п'щтримку, страховку I самостраховку, 1нструктори вщповщно до д!ючих правил орган1зовують додатков! заходи безпеки. ГНд час трен'|нгу обов'язкова присутн'ють у команд! спефально пщготовле-них психолопв та педагопв, 1нструктор'|в з туризму, л!каря або сан1нструктора.

Особливост! вправ треншгу командно! взаемоди. Весь комплекс вправ трен!нгу спец"1ально розроблений для тренування командно'! взаемоди в туристських трупах р!зноТ м!ри "сходженностГ (починаючи тими, де учасники вперше бачать один одного, 1 заюнчуючи трупами, члени яких зна-ють один одного протягом багатьох роюв). Характерною особлив!стю вправ трен'|нгу е те, що Тх неможливо дв»ч'| ви-конати однаково. Кожний раз Ух результати нов!, «нод! до-сить неспод'|ван1 для учасниюв.

Командна взаемод'т у вправах тренЫгу передбачае си-туац'н, пов'язан'1 з вибором м!ри виклику; '|нтерпретац1ею; досягненням згоди; безпекою; творчим п'щходом, пошуком ршення; вщпов1дальн'!стю; дов!рою; взаемод'юю; вибором, його усв'щомленням; чесн'|стю; концентрац1ею, зосеред-женютю; нацтен'|стю на результат; важлив'1стю внеску кож­ного I Т. 1Н.

Деяю вправи е свого роду випробуванням, пов'язаним 1з необхщн'|стю ф1зичного контакту з 1ншими учасниками. Це мае важливе практичне 1 психолопчне значения для вщпрацювання д'«й в екстремальних ситуациях, страховки I самостраховки.

Дбайливе ставлення до природи е неписаним законом, який лежить в основ! повед!нки кожного, хто вирушае в ту-ристський похщ чи подорож.

Його метою мае бути не лише гизнання, а и збережен-ня навколишнього середовища, не говорячи вже про непри-пустимють нищення рослини, розпалювання вогнища в не-безпечних м!сцях, засм!чення територм! т.!н.

Похщна туристська етика передбачае також розумне \ бережливе користування дарами природи, Збирання ягщ, гриб!в, л!карських та Тст!вних рослин, рибалка, полювання, пошук м!нерал!в не повинн! завдавати шкоди природному середовищу, порушувати р!вновагу.

Непорушним правилом для кожного мае бути заборона рубати жив! дерева I кущ!, ламати плки, обдирати кору: це згубно для природи. Сокира потр!бна в поход! тшьки для рубання сухих дров. Готуючись вирушити в подорож, усе необхщне для облаштування похщного побуту! вщпочинку трупа повинна мати з собою: спальн! м!шки, ковдри, присто-сування для встановлення намет!в, розпалювання багаття тощо, не розраховуючи на спорудження курен!в, укригпв, загородок 13 стовбур!в живих дерев, кущ!в, використання зелених плок на пщстилку.

Важливу водоохоронну роль в!д!грае рослиннють по берегах р!чок, озер, водосховищ.

Спортивно-оздоровчий туризм ___________________________ ^^

Розкладати багаття слщ лише на вщкритих дтянках поблизу води, використовуючи стар! кострища або витоп-тан! майданчики. Готуючи мюце для вогнища, необхщно зняти на обрати дтянц! дернину або розчистити ТУ, звшьнивши вщ сухого листя, др!бних плок, опалоТ глиц!. Не можна розпалювати багаття пщ деревами, на смолистих пнях I кор!нн1, яке виступае на поверхню грунту. Особливо небезпечно розкладати вогонь на дтянках, порослих сухим очеретом, високою травою, мохом, на торф'яниках, у хвой-них насадженнях. Найкращим паливом е сух! плки дерев I чагарниюв. Вогнище пост!йно повинен доглядати черговий. Вирушаючи на маршрут, багаття необхщно залити водою, засипати землею, тском. Якщо перед його розпалюванням було знято дернину, ТУ розгортають I накривають нею мюце, де розкладалося вогнище.

На м'юц! стоянки не повинно залишатись жякого смлтя. Якщо залишилися дрова, Тх треба акуратно скласти. Кон-сервн! банки, пляшки, скляний посуд, пол!етиленов1 пакети чи пл1вку закопують або забирають 1з собою.

Не слщ вмикати транзистор чи магн1тофон на повну по-тужнють, зд|ймати галас, щоб не лякати тварин, птах!в усьо-го живого, що населяе природне середовище.

Перебування на маршрут! 1з зброею, з собакою, на-явнють засоб!в лову може прир!внюватись законом до по­лювання.

Мюця користування питною водою, (джерела, криниц!) необхщно розчистити, облаштувати вщповщним чином! за-лишити п!сля себе в такому стан!, щоб ними могли користу-

ватись!нш!.

При виникненн! пожеж! в л!с!, в заростях високоТ трави необхщно негайно приступити до и гаання. Вогонь збива-ють плками листяних дерев, заливають водою, закидають землею, тском, затоптують. У раз! необхщност! треба звер-нутись по допомогу до найближчого населеного пункту, лгсництва тощо.

> Г< •'.

: 1;

: 4 *:•

у •! I¹

д^^

^ашжШ'шШШШШШШш

В поабнику розглядаеться коло питань, що безпосе-

• ••*

редньо стосуеться оргаызацп спортивно-оздоровчого ту­ризму, наводяться практичн! поради щодо безпечного, бе-заваршного проведения туристського походу, в контекст! взаемовщносин людини з природою, з!ншими людьми в умовах автономного юнування певноТ людськоТ спшьност!.

Теоретичы положения, методичн! вказ!вки, правила I практичн! рекомендацп адресован! в першу чергу кер!вни кам оргаызованих туристських поход!в, широкому туристсь кому загалу, а також експедицчйним працчвникам \ фах!вцям природознавчого профтю - географам, геологам, бюло гам, спец|'алютам у галуз! медицини катастроф.

Вирушаючи в подорож, кожний турист \ туристська гру па спод1ваються провести и" ц!каво, без вщхилень в1д нам!ченого плану I аварм. Але якщо екстремальна ситуацш все ж таки виникне, кожний учасник походу повинен во лод1ти вщповщними знаниями I навичками \ вмпги застосу вати Тх на практиц!, захиститися в раз! потреби вщ спеки. холоду, укуав комах \ тварин, добути воду, Ужу \ вогош. вщшукати правильний I безпечний шлях, надати першу д<> помогу, спорудити укриття або заа'б сплаву по р1чц|, аи кож бути готовим скористатись запасним вар!антом март руту I наявними заходами безпеки, передбаченими при пщготовцч до маршруту, не втрачаючи при цьому самоглм дання I вол! до життя.

Знания I навички, передбачен! системою виживашш и екстремальних ситуац1ях е необхщними для кожного уч.». ника туристського походу чи подорож!.

Спортивно-оздоровчий туризм 213

чос«<«^«««^|«<«««*^|^>^>^»»^с•>^^^»^^^>»>^^^^

^^^^^ч^^^V^^^•VЧ^^^%%VЧ^V%V^^^^^%^•л^^^^^ч^Л^^•лллЧ^ЧN^.^А^Я•А^.N^.Ж•^•№^ч^^•лл•А^^^Ч^^^^^•А^^%*I^^^^<^^•.^•л.^л^^^^^ ^^^^V.VЛ^^VЛ^V.%V^.V^^^^^^%^^^^Ч^^^^^V^ч^^ч^^V^^V^Л|%^VVЧ^^Vч^^^VЧV^VЛ^V,^чч^ччV.^V.^ччч^чччV.V.VЛ•ИАЧ^ч^V,^^V.^^^•^^^

ЛТТРРАТУРА

Ф-ж. Ш, Щ. щ.^- МГ *!* ж. %р ШГ ЛГ*

1. Алешин В.М., Серебренников А.В. Туристская топография. - М., 1985.

2. Висвейдер X., Бертон Я. Стихийные бедствия: изучение и методы борьбы. - М., 1978.

3. Власов А.А. и др. Турист. Библиотека туриста. - М., 1974.

4. Волович В.Г Человек в экстремальных условиях природной среды. -М., 1983.

5. Геренчук К.1., Раковська Е.М., Топч!ев О.Г. Польов! географ!чн1 дослщження. - К., 1975.

6. Голд Дж. Основы поведенческой географии. География и психология. -М., 1990.

7. Гуляев В. Новые информационные технологии в туризме. - М.,1998.

8. Гупалов В. Управление рабочим временем. - М.,1998.

9. Д1нейка К. Рух, дихання, психоф!зичне тренування. - К., 1988. *\О.Дмитрук О.Ю., Щур Ю.В. Безпека життед1яльност! географа з основа­ми профеайноТ пщготовки: Навч. пос. - К., 1998.

11. Душков Б.А. География и психология. Подход к проблемам. - М., 1987.

12. Единые правила техники безопасности в географических экспедици­ях./ Г.К. Тушинский, А.В. Брюханов, Р.К. Клиее и др. - М., 1962.

13. Карпов А. Психология принятия управленческих решений. - М., 1998. 14./Соструб А.А. Медицинский справочник туриста. - М., 1990.

15. Мэйелл М. Энциклопедия первой помощи. - СПб., 1995.

16. Никишин Л.Ф., Коструб А.А. Туризм и здоровье. - К.,1991.

17. Плешанов Е.А. Я+Природа. - Воронеж, 1997.

18. Полевые практики по географическим дисциплинам: Уч. пос. / Под ред. В.А. Исаченкова. - М., 1980.

19. Правила проведения туристських поход1в, експедиц!й I екскурай з учн!вською I студентською молоддю УкраТни./ Зб!рник законодавчих та нормативних акт!в про освггу. - Вип. 2.- К., 1994.

20. Русак О.Н. Введение в безопасность деятельности. - Л., 1991.

21. Сам себе доктор. Семейная энциклопедия /Под ред. ГА. Шершня. -М., 1994.

22. Сергеев В.Н. Туризм и здоровье. - М., 1987.

23. Скотт П. Психология оценки и принятия решений. - М_м 1998.

24. Спутник туриста/ Сост. К.И. Вахлис. - К., 1991.

25. Стрижев А.Н. Туристу о природе. - М., 1986.

26. Тидор С. Психология управления: от личности к команде. - СПб., 1997.

27. Шейное В. Конфликты в нашей жизни и их разрешение. - Минск, 1997.?8 Шимпновский В.Ф. Питание в туристском путешествии М.. 1986

214 Щур /О.В., Дмитрук О /<' I

I

29. Штюрмер ЮЛ. Опасности в туризме, мнимые и действительные I М., 1974. I

30. Штюрмер Ю.А. Охрана природы и туризм.-- М., 1974. I

31. Энциклопедия туриста/ Гл. ред. Е.И. Тамм. - М., 1993. I

32. Каг! Яогт/се Со\лг81аНз & СоЬгаз: А СиМе 1о Корее Соигзез, 1пШа1^«I (Затее, апс! О1пег Адуеп1иге Ас1мйез / РарегЬасК / Пгз1 ЕсШюм I РиЬНзпег: Рго]ес1 АсЬ/еп1иге, 1пс. 1977 I

33. Каг/ Е. КоппКе Сгапйпд ои1 Ас1уеп1иге: А В1Ке Ьеадег'з Сшйе 1о Тп.н I апс! Еггог Тоиппд / РарегЬасК / Рго]ес1 Ас1уеп1иге, 1псогрога1ес1 / ^пиа! у I 1977 • I

34. КаН Е. КоппКе Шдп РгоГПе: А поуу 1о ВооК?ог ВиПсНпд, Ве1аутд, апс! 1Ь< I о(1пс1оог СНтЫпд \Ма11з апс! 5е1ес1ес1 Корез Соигзе Е1етеп1з / I РарегЬасК / Рго}ес1 Ас1уеп1иге, 1псофога1ес1 / ^пиагу 1981 I

35. Каг/ Е. КоппКе ЗПуег Ви11е1з: А Сшс1е То 1пШа1ме РгоЫетз, А<3уеп1иг«I Сатез апС1 Тгиз1 асйуй'юз / РарегЬасК / Кепс1а11/Нип1 РиЬПзЫпч I Сотрапу/»)ипе 1984 I

36. Каг/ Б. КоппКе, ВоЬ МНзоп (Н1из1га1ог), Р1упп \№Шатз (П1из1га1ог) ЗНуп Ви11е1з: А Сшс1е 1о 1пШа11уе РгоЫетз, АбуепШге Сатез апс! Тги«.1 I АсйуЮез / РарегЬасК / Рго]ес1 Ас№егт1иге, 1псогрога1ес1 / Оапиагу 1984

37. Каг/ Е. КоппКе Со\л/з1а11з апс! СоЬгаз II: А 6шс1е 1о Сатез, 1п№а11уе;.. Рорез Соигзез, апс! Ас1уеп1иге Сигпси1ит / РарегЬасК / КепйаН/Ншн РиЬПзЫпд Сотрапу / ^иIу 1989

38. Каг/ Е. КоЬпКе, Р!упп \Л/НПатз (И1из*га1ог), РоЬеп: МИзоп (П1из1га1о1) Со\л/з1а|1з апс! СоЬгаз: А Си'кЛе 1о иеасИпд АйуепШге Ас^11|ез, Сате^ Сгоир 1пШа1!уе РгоЫетз, апс! Корез Соигзе Еуеп1з / РарегЬасК / Рго]ес1 Ас1уеп1иге, 1псогрога1ес1 / ии!у 1989

39. Каг! Е. КоппКе, Р1упп \Л/11Натз (Н1из1га1ог) Рогде* Ме Кпо1з: АИ 1пе Кпо!-. Уои Меес! 1о кпоуу 1о Кип а Корее Соигзе / РарегЬасК / Рго]ес1 Ас№еп1иге, 1псогрога1ес1 / Ос*оЬег 1991

40. Каг/ Е. КоппКе ЗИдЬИу ЗКе\л/ес! У1дпе(1ез: Соп!езз'юпз о(ап 1псогпд1Ы<-К1с1 / РарегЬасК / Кепс1а11/Нип1 РиЬНзЫпд Сотрапу / Зер1етЬег 1992

41. ВиНег, Каг/ Е. КоЬпКе Ои1сКз||уег: Ас1уеп{иге Сатез, 1п111а1|уе РгоЫеть! Тгиз! Ас11УШез апс! а Си1с1е 1о Е1Тес11уе Ьеас1егзп1р / Кагйсоуег / Кепс1а11/Нип1 РиЬПзЫпд Сотрапу / РеЬгиагу 1995

42.5^еуе ВиНег, Каг/ Я?огш/се Ошс/с5//\^ег / РарегЬасК / Кепс!а11/ Нип! РиЬПзЬ'тд Сотрапу / Арп! 1996

43. Каг/ Я?о/7л/се, СаМеппе М. Тай, Лт В. \Л/аИ ТЬе Сотр1е1е Корез Соиг&< Мапиа! / РарегЬасК / Кепба11/Нип1 РиЬИзИ'тд Сотрапу / Мау 1997

44. Каг/ Яогш/се, Ату §1тр8оп (Ебйог) Оп-1пе-Ес1де Сатез Ьг Уои1Ь М|П1з1гу / РарегЬасК / Сгоир РиЬНзптд, 1псогрога1ес1 / иипе 1998

45. Лт <3гои1, 1пс Рпуес1 А^еп1иге, Каг/ /?ог>п/се, Лт СгоМ Вас/с Рос/со/ Ас1уеп1иге I РарегЬасК / Реагзоп Сиз1от РиЫ'1зп1пд / Ос1оЬег 1998

46. 5/топ Рпез1, Каг/ ЯоЬп/се, Каг/ Е. КоппКе 101 оТ 1пе Вез1 Согрогаи-Теат ВиНсИпд Ас^Шез / РарегЬасК / Кепс1а11/Нип1 РиЬНзЬ'тд Сотрапу

/ ОйоЬег 1999

ПОЛОЖЕНИЯ Про значок "Турист УкраТни"

I. Мета I завдання.

Значок "Турист УкраТни" запроваджуеться з метою:

1.1. Популяризацп I пропаганди активного туризму, залучення широ­ких верств населения Украши до систематичних занять спор-тивно-оздоровчим туризмом.

1.2. Навчання турист'ю основам спортивно-оздоровчого туризму у

польових умовах.

1.3. Формування нацюнальноТ свщомост!, любое! до рщно! земл'|, ук-рашського народу та його историчного минулого.

II. Нормативы вимоги на значок "Турист УкраТни".

До здач! нормативних вимог на значок "Турист УкраТни" допускають-ся особи, що не мають обмежень на заняття ф!зичною культурою I яю досягли 12 р'нного в'|ку. Такими можуть бути 1 фомадяни 1нших держав.

Значком "Турист УкраТни" нагороджуються туристи, яю на протяз! року брали участь в одному або кшькох походах сумарною тривалютю не менш шж 5 дн1в та загальною протяжнгстю вказаною у таблиц»:

Споаб пересуванняМ1н1мальна довжина (км) *

ГИшки ______________________________________________ ⁷⁵ _____________

-----------------— —— _

На лижах____________________________________________________

На човнах (байдарка, пл!т. катамаран)_______________ 40° __________

" " " ' шп Велосипедом___________________________________ ^|ДЦ ___________

К1ньми ___________ - ___________________ ¹⁵° ___________

Мотоциклом_________________________________ ^0" _______

Автомобшем (зараховуеться т!льки водю) | _________ ¹⁰⁰° __________

* Прим1тка: в умовах прськоТ мюцевост! норматив для турислв, як! зд|йснюють похщ пшки або на лижах, може бути знижений, але не бтьш н!ж на 15 ктометр!в.

Пщ час зд'|йснення туристських поход!в вл'|тку, учасники повинн! провести не менш, н!ж дн! ноч1вл1 в польових умовах.

*

216 ЩурЮ.В., ДмитрукО.Ю

$Ш&КОДвОДЯШШ!^^

%^\^V^^^ч^.^^^%VЛ^^V^л^^лVЛ^%V.^м^^^^<^^^^V.^^^^^^^VПVМ^VМ^^

Маршрути туристських поход!в повинн! передбачати знайомство з юторичними I географ(чними особливостями краю, пам'ятками юторм культури, визначними мюцями.

III. Порядок нагородження значком - "Турист УкраТни".

Зал1к на значок "Турист УкраТни" приймаеться маршрутно-квал1ф1кац|'йною ком1с!ею або шшою ком1аею (за наказом кер|'вника ту-ристськоТ оргашзацп), яка складаеться не менш, н!ж з трьох оаб - одно­го спортсмена 3 розряду з туризму (або шструктора туризму) I двох значюст!в "Турист УкраТни" на пщстав!:

- виконання практичних норм, що пщтверджено маршрутними листа­ми, маршрутними книжками, оформленими у встановленому порядку, чи довщками за участь в походах, виданими туристськими орган1зац1ями або маршрутно-квал|ф1кац|йними ком1аями.

Виконання норм на значок "Турист УкраТни" ком1с!я засвщчуе прото­колом.

Кр!м виконання ф!зичних норматив1в, право на нагородження значком "Турист.УкраТни" мають особи, що зробили великий внесок у розвиток спортивного туризму в УкраТш.

Оформления наказу на вручения значка "Турист УкраТни" проводить:

- туристсью оргашзацп;

- учбов! заклади;

- колективи ф!зичноТ культури пщприемств, установ I оргашзацм.

Туристам, яю виконали необхщш вимоги I норми або заслужили своею Д1яльн1стю у справ! розвитку спортивного туризму, вручаються посвщчен-ня I значки встановленого зразка. Значок "Турист УкраТни" носять на пра­вому боц! грудей, нижче державних нагород. Виключне право на виготов-лення знаку мае ТСС УкраТни.