Маркірування туристських маршрутів

Маркірування більшості туристських маршрутів, що існували досі, порушене або застаріло. Розвиток внутрішнього туризму вимагає його оновлення.

В популярних туристських регіонах, місцях масового відпочинку, на територіях, де розміщені природоохоронні комплекси і об'єкти необхідно передбачити такий вид благоустрію, як маркірування туристських маршрутів. Воно є показником рівня культури в туристичній сфері, виявом турботи про

безпеку туриста, охорону природних багатств та історичних цінностей.

Маркірування маршрутів призначене перш за все для оптимального використання туристами рекреаційних і пізнавальних можливостей даного маршруту і часу подорожі. Туристське маркірування - це дорожні знаки для туриста, що являють собою чітку систему спеціальних умовних позначень, і наносяться на місцеві об'єкти або встановлюються розмітки рекомендованих маршрутів туристських подорожей, екскурсій, прогулянок. Воно включає різні види марок, стрілок, покажчиків маршрутів та інших знаків, що за допомогою символів, форми, кольору, тексту інформують про напрями і відстані, цікаві об'єкти для огляду, природні перепони і небезпечні ділянки, пропоновані місця стоянок рекомендовані чи заборонені форми поведінки туристів на певній території, під час даного маршруту.

Маркіровка туристських маршрутів покликане також сприяти- успішному розв'язанню ряду завдань туристичними організаціями і тими, по території яких пролягають туристські маршрути і де розміщені екскурсійні об'єкти. Найважливіші з цих завдань - забезпечення змістовності туризму; підвищення безпеки і організованості туристів; по­силення охорони навколишнього середовища; сприяння ефективній роботі туристсько-екскурсійних установ.

Туристське маркірування призначене для реальної допомоги туристам, але це досягається за умови дотримання вимог до його змісту, зовнішнього оформлення, характеру рекомендацій, територіального розміщення. Серед таких - інформативна насиченість, наочність, системність (відповідність між зображенням і його текстовим супроводом) естетичне оформлення, тактовність рекомендацій, логічність (відповідність характеристикам маршруту).

Інформативність маркірування забезпечується наборе необхідних умовних знаків, що мають відповідне змістове н вантаження, а також їх оптимальним розміщенням на марі руті. Своєчасність інформації обумовлюється послідовністю і безперервністю розташування знаків на протязі всього маршруту. Турист не повинен витрачати час на пошук знаків і розшифровку їх змісту. Маркірування має бути в міру контрастним за колірним вирішенням і формою, щоб вирізнятися на фоні оточуючого середовища і бути помітним на відстані.

В маркіруванні доцільне обмежене використання текстових знаків на користь загальноприйнятих умовних позначень, зрозумілих більшості відвідувачів. Туристи, один раз ознайомившись із системою маркірування, зможуть надалі орієнтуватися в умовних позначеннях, подорожуючи іншими маршрутами.

Маркірування має бути досить нейтральним за викладом інформації і ненав'язливим. Знаки рекомендаційного і заборонного характеру повинні використовуватися в тих місцях, де вони дійсно необхідні.

Система шляхових знаків виробляється з огляду на доцільність, технологічність і економічність виготовленні Маркірування має здійснюватись у тих місцевостях, де без нього не можна обійтись. Воно може стати в нагоді туристам і туристичній галузі, орієнтуючи подорожуючих на відвідання об'єктів, що сприяють підвищенню змістовності подорожей, забезпечують їх доступність і безпечність, реалізують пізнавальний і оздоровчий аспекти туризму.

Технологічність маркірування маршрутів забезпечується простотою і конструктивною доступністю знаків, легкістю їх встановлення чи нанесення на предмети, розташовані в даній місцевості.

Маркірувальні знаки повинні мати високі експлуатаційні показники і бути економічними у виготовленні.

Основні елементи маркірування. Вихідним елементами у системі маркірування є маршрутна марка - знак, що засвідчує належність конкретної точки даної місцевості до певного туристського маршруту. Мета її встановлення - підтримання у туриста впевненості у правильності напрямку руху на маршруті, який найчастіше визначається напрямком дороги, стежки, лижні, водного потоку. В разі відсутності на місцевості чіткої шляхової мережі чи інших орієнтирів, маршрутні марки можуть виконувати роль основного дороговказу.

Система знаків туристського маркірування розроблена досить давно і широко використовувалась у практиці подорожей у таких популярних туристських регіонах, як гірський Кавказ,Тянь-Шань, Карпати та ін.

Маршрутна марка, як правило, має форму прямокутника, де на білому полі нанесена кольорова смуга або квадрат (рис.2).

 

 

Марка з горизонтальною смугою використовується для позначення багатоденних маршрутів. Марка з кольоровим квадратом, поставленим на вершину трикутника означає одноденний маршрут. Колір смуги чи квадрата інформує про тривалість і складність маршруту. Червона смуга означає багатоденний категорійний маршрут із значними природними перешкодами, подолання яких вимагає певної підготовки і спеціального спорядження (рис. 2а). Червоний квадрат - одноденний маршрут з окремими перешкодами довжиною понад 15 км (рис. 26). Синя смуга - багатоденний некатегорійний маршрут (рис. 2в). Синій квадрат -загальнодоступний одноденний маршрут, що перевищує 10 км (рис. 2г). Зелена смуга - нескладний маршрут, що не вимагає надто серйозної підготовки і спеціального спорядження, з двома - трьома ночівлями (рис. 2д). Зелений квадрат - загальнодоступний нескладний одноденний маршрут довжиною не більше 10 км (рис. 2е). Жовта смуга - маршрут невисокої складності з однією-двома ночівлями (рис. 2є). Жовтий квадрат - нескладний екскурсійний маршрут, який не перевищує 5 км (рис. 2ж ). Найпоширеніший формат марки - 180 х 240 мм. При цьому ширина кольорової горизонтальної смуги - 60 мм, довжина сторони поставленого на кут кольорового квадрата - 125 мм. У разі необхідності відповідно до конкретних умов місцевості формат марки може бути зменшений (90 х 120 мм) або збільшений (400 х 600 мм).

Марки слід розташовувати таким чином, щоб вони були помітні з якомога більшої відстані. В залежності від конкретних умов місцевості марки наносяться на різні предмети (дерева, скелі, велике каміння тощо). В населених пунктах поблизу сільськогосподарських угідь марки можна розміщувати (при наявності відповідного дозволу) на кутах споруд, парканах, огорожах, межових і квартальних стовпах тощо (рис. 2 маркірування з, и).

У разі необхідності можуть бути використані стрілки, що вказують напрямок руху. За своїм кольором вони повинні відповідати іншим знакам, що стосуються даного маршруту).

Якщо туристські марки є основним видом розмітки туристських маршрутів, то в ролі головного джерела інформації можуть виступати фігурні знаки. Вони мають форму кола, квадрата, трикутника тощо, на яких прийнято зображувати певні фігури, символи, образи, що є носіями відомостей про маршрут і не вимагають додаткових пояснень.

Вказівні знаки застосовуються з метою інформування туристів про розташування на трасі маршруту різних об‘єктів. Їх загальною ознакою є те, що вони мають форму квадрат, де на білому фоні зображено чорний символ. Ці знаки привертають увагу туристів до вартих уваги об'єктів природи, історії, культури: "оглядова точка", "об'єкт охорони", «пам‘ятник», "музей" тощо (рис. 3).

Вказівні знаки застосовуються також для позначення маршрутів спортивно-оздоровчого туризму та рекреаційних об‘ктів: "пішохідний маршрут", "місце привалу", "туристський притулок», "брід" тощо. Крім того вони широко використовуються для позначення об'єктів обслуговування: "готель", пункт харчування", "медична допомога", "підйомник" і т. ін.

Застерігаючі знаки встановлюються на трасі маршруту з метою інформування туристів про характер наявних на ньому перешкод і можливу небезпеку, їх характерна ознака - трикутна форма, де на білому фоні червоною смугою по краю зображено чорний символ: "небезпечний поворот",»крутий спуск", "каменепад", "дикі тварини" тощо (рис. 4 а – е).

Заборонні знаки попереджають туристів про заборону на певні форми поведінки на маршруті. Вони мають формукола білого кольору з червоним обідком, де відповідне зображення перекреслене навкіс: "прохід туристам заборонено", "стоянка заборонена", "не галасувати", "рвати рослини| заборонено" тощо (рис. 4 є - і). І

В центрах туристсько-екскурсійного обслуговування доцільно застосовувати маршрутні схеми, покажчики напрямків, відстаней, місцевих назв тощо.

Наявність маркірування в туристських центрах є свідченням турботи суб'єктів туристського обслуговування про туристів і надає їм всебічну консультативну, організаційну і природоохоронну інформацію, будучи показником рівня туристського обслуговування в цілому.