Митно-тарифне регулювання ЗЕД



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Митно-тарифне регулювання ЗЕД



Тема 4

Митно-тарифне регулювання ЗЕД

 

1. Мито, його функції і класифікація.

2. Митні тарифи їх види і структура. Єдиний митний тариф та Митний тариф України.

3. Товарна номенклатури зовнішньоекономічної діяльності.

4. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД): основи побудови і структура.

5. Класифікація і кодування товарів відповідно до УКТЗЕД

6. Визначення країни походження товарів

 

Мито, його функції і класифікація.

Серед торгових засобів ЗЕП найдавнішими і перевіреними є митно-тарифні. Їх основою є мита та зведені в митні тарифи. Мито — це непрямий податок, який стягується з товарів, що ввозяться у країну або вивозяться з неї. Цей податок включається в ціну продажу, а тому оплачується споживачем товарів.

Мито – це податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

Економічна роль мита полягає у тому, що воно

o створює вартісний бар’єр, що підвищує ціну імпортного товару. Мито є першим і часто єдиним чинником, що збільшує ціну товару при його переміщенні на внутрішній ринок країни;

o цілеспрямовано застосовуючи мито, держава може стимулювати розвиток певних галузей економіки.

Мито виконує такі основні функції:

1. фіскальну, яка відноситься і до імпортних, і до експортних мит, оскільки вони є однією із статей прибуткової частини державного бюджету;

2. протекціоністську (захисну)при імпорті, оскільки за його допомогою держава захищає вітчизняних виробників від небажаної іноземної конкуренції;

3. балансування, при експорті оскільки запобігає небажаному експорту товарів, внутрішні ціни на які по тих або іншим причинам нижче за світові

4. статистичну – оскільки забезпечує достовірний облік і державний контроль за переміщенням товарів, транспортних засобів та інших вантажів через митний кордон України

Іноді держава може використовувати мито як важіль тиску на конкурентів з метою примусити їх піти на певні поступки

Оскільки мито стягують з різною метою, його можна класифікувати за різними ознаками.

За цілями стягнення розрізняють такі мита:

o фіскальні, основною метою яких є збільшення фінансових надходжень до бюджету;

o протекціоністські, що мають здебільшого торгово-політичну мету. Протекціоністські мита встановлюються для захисту національної промисловості від більш конкурентоспроможної іноземної продукції. Тривале їхнє застосування може призвести до застою у виробництві, тому що через відсутність іноземної конкуренції знижується прагнення до підвищення продуктивності праці і технічного розвитку.

o Високі імпортні мита при встановленні монопольних цін на внутрішньому ринку можуть мати експансіоністський характер, тому що вони сприяють демпінгові й експортові капіталу

Необхідно зазначити, що важко встановити виразну відмінність між цими видами мита.

За об’єктом обкладення мита бувають такими:

ввізними, або імпортними, що стягуються з імпортованих товарів або під час випуску товарів з митних складів, розташованих всередині країни. Це найпоширеніший вид мита, який почали застосовувати раніше за інші; на нього припадає центр ваги в сучасній торговій політиці;

вивізними, або експортними, що стягуються з товарів при вивезенні їх за кордон. Їх торгово-політична роль полягає у зменшенні обсягу експорту певних товарів або у штучному підвищенні їх ціни. Цей вид мита часто використовують з фіскальною метою, а також для вирівнювання низької ціни на внутрішньому ринку і високої — на зовнішньому. Крім того, вивізне мито може стягуватися з товарів, в експорті яких країна є монополістом. Нині цей вид мита застосовують рідко;

транзитними, що стягуються за провезення товару територією тієї чи іншої країни. Оскільки всі держави, як правило, зацікавлені у розширенні транзиту через їх територію, бо це приносить великий дохід, цей вид мита застосовують дуже рідко і здебільшого з фіскальною метою. Його роль в сучасних умовах знижується і, як правило, воно встановлюється лише для покриття затрат, пов'язаних з контролем транзиту іноземних вантажів.

Залежно від способу нарахування застосовуються:

· адвалерне мито – нараховується у відсотках до митної вартості оподатковуваних товарів та інших предметів. Оскільки це мито визначають виходячи із митної вартості, то тут можливі зловживання в частині заниження митної вартості з метою зменшення суми мита, що підлягає сплаті;

· специфічне мито – нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю оподатковуваних товарів. На відміну від попереднього виду мита специфічне унеможливлює маневрування митною вартістю;

· комбіноване мито – включає в себе адвалерні та специфічні особливості митного оподаткування.

За характером походження мито буває:

автономне, тобто таке, що встановлюється постановою державної влади певної країни незалежно від багато- або двосторонніх актів (договорів). Розмір цього мита може змінюватися з урахуванням інтересів держави без узгодження з країнами-партнерами. Це мито досягає зазвичай значних розмірів, що використовується під час дво- та багатосторонніх переговорів для отримання поступок в обмін на зниження ставок автономного мита. Як наслідок, виникає конвенційне, або договірне, мито;

конвенційне (договірне) — це ставки мита, що встановлюються у процесі переговорів. Вони не можуть бути підвищені державною владою в односторонньому порядку.

Найпоширенішим є конвенційне мито, узгоджене під час переговорів у межах ГАТТ. У митних тарифах країн — членів угоди (а це близько ста держав) договірне мито поширюється на велику частину товарної номенклатури.

Залежно від призначення виділяють групу особливих мит, а саме:

Спеціальне мито – вид мита, рівень ставок якого встановлюється на більш високому рівні порівняно із звичайними в якості захисного заходу внутрішнього ринку країни від надлишкового імпорту.

Антидемпінгове мито – це вид ввізного мита, який забезпечує захист внутрішнього ринку країн від ввезення товарів по демпінговим цінам. В економічно розвинених країнах прийнято національні антидемпінгові закони.

Компенсаційне мито – стягується понад звичайного ввізного мита. Компенсаційне мито застосовується з метою пониження конкурентоспроможності іноземних товарів, вготовлених за допомогою субсидії на внутрішньому ринку і відіграє протекціоністську роль.

Виходячи з інтересів насичення внутрішнього ринку країни товарами на певний, як правило, обмежений період, може вводитися так зване сезонне мито. Найчастіше воно дозволяє ввезення з-за кордону сільськогосподарських товарів до моменту дозрівання на певній території врожаю. Сезонне мито може встановлюватися на строк, не більше 4 місяців з моменту їх встановлення.

Єдиний митний тариф України та Митний тариф України

Єдиний митний тариф України є важливим регулятором зовнішньої торгівлі. Він спрямований на захист внутрішнього ринку та національного товаровиробника, забезпечує конкурентну позицію вітчизняних товарів. Митний тариф за своїм економічним змістом та характером дії відносять до вартісних ринкових регуляторів зовнішньої торгівлі.

Закон про “Єдиний митний тариф” базується на міжнародно визнаних нормах і розвивається у напрямі максимальної відповідності до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і правил митної справи.

Єдиний митний тариф України - це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території.Він встановлює на єдиній митній території України порядок обкладення митом предметів, що ввозяться на митну територію України та вивозяться з неї.

Ставки Єдиного Митного тарифу є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.

Основні задачі закону:

1.Встановлює порядок застосування і формування тарифу.

2.Визначає права і обов'язки Митно-тарифної ради.

3.Визначає перелік та механізм нарахування мита, яке застосовується до товарів та інших предметів, що переміщуються через кордон, а також визначають процедуру застосування особливих видів мита.

Закон України «Про Митний тариф» стосується товарів які ввозяться на митну територію України, відповідно до цього закону

Митний тариф України – це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.

В основу товарної класифікаційної схеми Митного тарифу України (товарна номенклатура) покладено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюється Верховною Радою України шляхом прийняття законів України з урахуванням висновків Кабінету Міністрів України.

Товарно-класифікаційна схема тарифу складається із наступних граф:

- код товарів по УКТ ЗЕД;

- опис товарів по УКТ ЗЕД;

- преференційні ставки тарифу;

- пільгова ставки тарифу;

- повна ставки тарифу;

- одиниці виміру та обліку.

Код Назва Ставки мита, % Додаткові ОВО
Преференційна Пільгова Повна
           

ОВО – одиниці виміру та обліку

Основною одиницею виміру та обліку (ОВО) кількості товарів в УКТЗЕД є одиниця маси - кілограм (кг). У разі потреби для цілей тарифного регулювання, нетарифного регулювання (ліцензування, квотування тощо), збору та оброблення статистичних даних застосовуються додаткові ОВО.Ставки Митного тарифу України у таких випадках:

ü до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Митним тарифом України (преференційна ставка);

ü до товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, котрий означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Митним тарифом України (пільгова ставка);

ü до решти товарів та інших предметів застосовуються повні ставки ввізного мита, передбачені Митним тарифом України (повна ставка). Ставки повного ввізного та вивізного мита визначені Єдиним митним тарифом України

 

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД): основи побудови та структура.

З метою забезпечення належного рівня участі України в міжнародних торговельно-економічних відносинах та наближення нормативно-правової бази України до системи загальновизнаних норм міжнародного права Указом Президента від 17.05.2002р. №466/2002 встановлено приєднатися до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14 червня 1983 року (зі змінами, внесеними Протоколом від 24 червня 1986 року).

Митні органи України для цілей кодування товарів при митному оформленні використовують товарну номенклатуру Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України „Про Митний тариф України” від 03.04.2001р. №2371-111.

УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів і складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів(перші шість знаків товарного коду) і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (Комбінована номенклатура) – сьомий та восьмий знаки товарного коду.

Товарний код за ГС побудовано на шести знаках, тому всі коди товарних номенклатур, які базуються на ГС, співпадають на рівні перших шести знаків.

Держмитслужба забезпечує ведення УКТЗЕД, а саме:

· здійснює підготовку пропозицій про внесення змін до УКТЗЕД у зв'язку із внесенням змін до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення Всесвітньою митною організацією, а також до Комбінованої номенклатури Європейським Союзом;

· приймає рішення про проведення деталізації товарів в УКТЗЕД на національному рівні та запровадження додаткових одиниць виміру;

· визначає процедуру та встановлює форму рішення щодо класифікації товарів в УКТЗЕД;

· здійснює розроблення пояснень до товарних підкатегорій УКТЗЕД (національний рівень деталізації товарів) з метою забезпечення однакового тлумачення та застосування УКТЗЕД, які мають рекомендаційний характер;

· здійснює заходи щодо організації роботи з видання та поширення УКТЗЕД і пояснень до УКТЗЕД;

· поширює інформацію про застосування УКТЗЕД;

· веде та зберігає еталонний примірник УКТЗЕД (на паперовому та електронному носіях);

· виконує інші функції, пов'язані з веденням УКТЗЕД.

Для виконання функцій з ведення УКТЗЕД Держмитслужба має право:

· одержувати в установленому порядку від міністерств та інших центральних органів виконавчої влади необхідну інформацію;

· залучати фахівців центральних органів виконавчої влади та наукових установ до роботи з ведення УКТЗЕД.

Країна походження товару.

Країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію України та вивезення товару з цієї території, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Визначення країни походження товару здійснюється на основі принципів міжнародної практики. Порядок визначення країни походження товару встановлюється Кабінетом Міністрів України на підставі положень Кодексу.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених Кодексом. При цьому під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Товарами, повністю виробленими у країні, вважаються:

1) корисні копалини, видобуті на її території або в її територіальних водах, або на її континентальному шельфі і в морських надрах, якщо країна має виключне право на розробку цих надр;

2) рослинна продукція, вирощена та зібрана на її території;

3) живі тварини, що народилися і вирощені в цій країні;

4) продукція, одержана від тварин, вирощених у цій країні;

5) продукція мисливського, рибальського та морського промислів;

6) продукція морського промислу, видобута та/або вироблена у Світовому океані суднами цієї країни;

7) вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснених у країні;

8) продукція високих технологій, одержана у відкритому космосі на космічних кораблях, що належать цій країні чи орендуються нею;

9) товари, вироблені у цій країні виключно з продукції, зазначеної у пунктах 1 - 8 статті 278 Митного кодексу.

Тема 4

митно-тарифне регулювання ЗЕД

 

1. Мито, його функції і класифікація.

2. Митні тарифи їх види і структура. Єдиний митний тариф та Митний тариф України.

3. Товарна номенклатури зовнішньоекономічної діяльності.

4. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД): основи побудови і структура.

5. Класифікація і кодування товарів відповідно до УКТЗЕД

6. Визначення країни походження товарів

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.214.224.207 (0.012 с.)