ТОП 10:

Структура десятизначного коду товару в УКТ ЗЕД.



 
 

 


Молоко та молочні продукти; яйця птахів; натуральний мед; харчові продукти тваринного походження, в іншому місці непойменовані
  Молоко та вершки незгущені і без додання цукру чи інших підсолоджу вальних речовин:
    0401 10 - з вмістом жирів не більш як 1 мас. %:
      0401 10 10 00 - - у первинних упаковках об'ємом нетто не більш як 2 л
      0401 10 90 00 - - інші
    0401 20 - з вмістом жирів понад1 мас. %, але не більше як 6 мас. %:
      0401 20 11 00 - - - у первинних упаковках об'ємом нетто не більш як 2 л
      0401 20 19 00 - - - інші
      0401 20 91 00 - - - у первинних упаковках об'ємом нетто не більш як 2 л
      0401 20 99 00 - - - інші
    0401 30 - з вмістом жирів понад 6 мас. %: - - не більш як 21 мас. %:
         
         
  Сири всіх видів та кисломолочний
0406 10 свіжий сир (без включаючи сир з молочної сироватки та кисломолочний сир:
      0406 10 20 00 - - з вмістом жирів не більш як 40 мас. %
      0406 10 80 00 - - інші
0406 20 - сири терті або у порошку, усіх сортів:
      0406 20 10 00 - - сир зелений (гларнський цигер) з травами (так званий "шабцигер"), вироблений із збираного молока з доданням дрібно розтертих запашних трав
      0406 10 80 00 - - інші
0406 30 - сири плавлені, крім тертих або у порошку:
             

 

Митнi органи класифiкують товари, тобто вiдносять товари до класифiкацiйних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Рiшення митних органiв щодо класифiкацiї товарiв для митних цiлей є обов'язковими для пiдприємств i громадян.

5.Класифікація і кодування товарів відповідно до УКТЗЕД

Невід'ємною складовою частиною товарної номенклатури є Основні правила інтерпритації класифікації товарів. Ці правила служать комплексним керівництвом для віднесення товару до певного класифікаційного угрупування. Таких правил шість.

Перші чотири правила регламентують порядок визначення товарної позиції (перші чотири знаки коду) та визначають порядок віднесення товару до певної товарної позиції.

П'яте правило стосується класифікації упаковки, футлярів, тари тощо.

Шосте правило застосовується після того, як визначено товарну позицію, і регулює віднесення товару до відповідних підпозицій, категорії та підкатегорії.

Застосовуються перші чотири правила виключно послідовно, переходячи від правила 1 до правила 2(а), від правила 2(а) до правила 2(б) і так далі. Не можна застосовувати правило 3(а), не застосувавши послідовно правила 1, 2(а), 2(б). Лише у випадку неможливості застосування попереднього правила при класифікації товару допускається застосування наступного. Шосте правило може бути застосовано при необхідності визначення угрупування в рамках визначеної товарної позиції.

Класифікація товару в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товару в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено інше, відповідно до таких положень:

2. (a) Будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного вибору за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), пред’явленого незібраним чи розібраним.

(b) Будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається з цього матеріалу чи речовини, проводиться відповідно до положень правила 3.

3. Якщо, коли згідно з правилом 2 (б) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд можна віднести до двох чи більше товарних позицій, то його класифікація проводиться таким чином:

(a) Перевага надається тій товарній позиції, яка описує товар більш конкретно порівняно з товарними позиціями, що дають більш загальний опис. Однак, коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, тоді ці товарні позиції розглядаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо одна з них має повніший або точніший опис цього товару.

(b) Суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може проводитися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, які визначають основні властивості цих товарів за умови, що цей критерій можна застосувати.

(c) Товар, класифікацію якого не можна провести відповідно до правила 3 (а) або 3 (б), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, які розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з положеннями вищенаведених правил, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільш подібні тим, що розглядаються.

5. У доповнення до наведених положень застосовуються такі положення до зазначених нижче товарів:

(a) Футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас, подібна тара (упаковка), яка має спеціальну форму й призначена для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання й пред’явлені разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Однак це правило не поширюється на тару (упаковку), яка становить разом з виробом одне ціле й надає останньому істотно іншої властивості.

(b) Відповідно до правила 5 (а) тару (упаковку), пред’явлену разом із товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом з цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка звичайно використовується для впакування цих товарів. Однак це положення є необов’язковим, коли ця тара (упаковка) придатна для повторного використання.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях, товарних підкатегоріях повинна проводитися відповідно до назви останніх, а також приміток, які стосуються їх, з урахуванням певних застережень, положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. У цілях цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

 

Країна походження товару.

Країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію України та вивезення товару з цієї території, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Визначення країни походження товару здійснюється на основі принципів міжнародної практики. Порядок визначення країни походження товару встановлюється Кабінетом Міністрів України на підставі положень Кодексу.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених Кодексом. При цьому під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Товарами, повністю виробленими у країні, вважаються:

1) корисні копалини, видобуті на її території або в її територіальних водах, або на її континентальному шельфі і в морських надрах, якщо країна має виключне право на розробку цих надр;

2) рослинна продукція, вирощена та зібрана на її території;

3) живі тварини, що народилися і вирощені в цій країні;

4) продукція, одержана від тварин, вирощених у цій країні;

5) продукція мисливського, рибальського та морського промислів;

6) продукція морського промислу, видобута та/або вироблена у Світовому океані суднами цієї країни;

7) вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснених у країні;

8) продукція високих технологій, одержана у відкритому космосі на космічних кораблях, що належать цій країні чи орендуються нею;

9) товари, вироблені у цій країні виключно з продукції, зазначеної у пунктах 1 - 8 статті 278 Митного кодексу.







Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.207.102.38 (0.005 с.)