Відмінність товару від моделей-аналогів належить до споживчих властивостей якості товарів

+ функціональних;

– надійності;

– ергономічних;

– естетичних.

17. Товари, які потребують від споживача несуттєвої зміни поведінки, –– це:

+ динамічно спадкові новинки;

– спадкові новинки;

– принципові новинки;

– специфічні новинки.

 

18. Товари, які вимагають від споживача суттєво нових схем поведінки, –– це:

– динамічно спадкові новинки;

– спадкові новинки;

+ принципові новинки;

– піонерні товари.

19. Стимулювання творчої активності співробітників служби маркетингу щодо ідей про новий товар належить до:

+ функції забезпечення;

– функції реалізації;

– функції прогнозування;

– функції не належить.

 

 

20. За характером споживання розрізняють три групи нових товарів:

– повсякденного попиту; попереднього вибору; особливого попиту;

– повсякденного попиту; попереднього вибору; імпульсивного попиту;

+ спадкові новинки; динамічно спадкові новинки; принципові новинки;

– унікальні; модифіковані; модернізовані.

 

21. Перша фаза в процесі створення нового продукту:

– управлінський аналіз;

– конструювання;

+ генерація ідей;

– попередня оцінка та відбір ідей.

 

22. На якому з етапів процесу розроблення нового товару приймають рішення щодо його конструкції, технології та матеріалів виробництва:

– генерації ідей;

– розроблення концепції товару та її перевірка;

+ розроблення товару;

– комерційного виробництва.

 

23. Випробування нового товару за ринкових умов – це:

+ пробний маркетинг;

– позиціонування;

– прямий маркетинг;

– ремаркетинг.

 

 

ТЕМА 13. «ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ВИДИ ІДЕНТИФІКУВАННЯ ПРОДУКЦІЇ»

 

1. Товарна марка – це:

– поштовий знак;

– грошова одиниця;

+ засіб ідентифікації товару;

– сукупність штрихових кодів.

 

2. Логотип – це:

– інструкція, видана українською мовою, до товару іноземного виробництва;

– тип товару, який є на вітрині магазину;

+ складовий елемент марки товару, який можна прочитати;

– знак відповідності чинним вимогам щодо якості виготовлення й безпеки виробу.

 

3. Фірмовий стиль – це:

+ сукупність засобів (кольорів, слів, графіки і друку), які виокремлюють товари виробника з-поміж подібної продукції конкурентів;

– характеристика, яка зазначається в контракті на поставку товару виробничими підприємствами оптовим фірмам;

– мінімальна величина, на яку можна розділити товарну масу без втрати притаманних їй властивостей;

– продукт, що створюється для збільшення корисних властивостей, які мають значення для споживача.

 

4. Штриховий код – це:

+ система даних, записаних у вигляді штрихів та інтервалів між ними;

– додаткові засоби та пристосування для максимального використання споживчих властивостей основного товару;

– складовий елемент марки товару, який можна прочитати;

– інформаційне забезпечення створення науковомісткої та високотехнологічної продукції.

 

5. Дизайн товарів – це:

– вид діяльності, що передбачає удосконалення технології виробництва товару;

– процес створення нових продуктів та технологій;

– знак державної сертифікації товару;

+ вид художньої діяльності по проектуванню товарів з попередньо визначеними естетичними властивостями та рівнем зручності в користуванні.

6. До складових товарної марки не відносять:

– фірмове ім’я;

– фірмовий знак;

– торговий образ;

+ бренд.

 

7. Фірмове ім’я – це:

+ слово (літера) або група слів (літер), які можуть бути вимовлені;

– символ, малюнок чи відмінний колір, позначення;

– персоніфікована товарна марка;

– юридично захищений торговий образ.

 

8. Фірмовий знак – це:

– слово (літера) або група слів (літер), які можуть бути вимовлені;

+ символ, малюнок чи відмінний колір, позначення;

– персоніфікована товарна марка;

– юридично захищений торговий образ.

9. До фірмового стилю товару належить:

– ліцензування;

– франчайзинг;

– лізинг;

+ фірмовий блок.

 

10. Термін дії свідоцтва на державну реєстрацію знаків для товарів і послуг:

– один рік;

– три роки;

+ десять років;

– п’ять років.

 

11. Державним органом в Україні щодо забезпечення правової охорони знаків на товари та послуги є:

+ Держпатент України;

– Антимонопольний комітет України;

– Держстандарт України;

– відповідне міністерство.

 

12. Торговий образ – це:

+ персоніфікована товарна марка;

– символ, малюнок чи відмінний колір, позначення;

– слово (літера) або група слів (літер), які можуть бути вимовлені;

– фірмове ім’я, фірмовий знак, торговий образ, що захищені юридично.

13. Торговий знак – це:

– персоніфікована товарна марка;

+ фірмове ім’я, фірмовий знак, торговий образ, що захищені юридично;

– слово (літера) або група слів (літер), які можуть бути вимовлені;

– символ, малюнок чи відмінний колір, позначення.

 

14. Однією з функцій маркування продукції з погляду виробника є:

– сприяння розпізнаванню престижних продуктів з дуже високою ціною;

– забезпечення покупця потрібною інформацією;

+ захист від підробок та можливості сплутати з товарами-аналогами;

– легке впізнавання споживачем.

15. До функцій маркування продукції з погляду споживача належать:

– сприяння розпізнаванню престижних продуктів з дуже високою ціною;

– забезпечення покупця потрібною інформацією;

– захист від підробок та можливості сплутати з товарами-аналогами;

+ легке впізнавання споживачем.

 

16. Розрізняють такі види товарних марок:

+ марки виробників, марки дилерів, загальні марки;

– загальнонаціональні марки, приватні марки;

– дорогі марки, недорогі марки,

– нішові марки, тупикові марки.

 

17. Марки виробників містять:

+ назву виробника й орієнтовані на широке коло споживачів;

– назву оптової або роздрібної збутової фірми;

– інформацію про склад товару;

– інформацію щодо захисту від підробок та можливості сплутати з іншими подібними товарами.

 

18. Марки дилерів містять:

– назву виробника й орієнтовані на широке коло споживачів;

+ назву оптової або роздрібної збутової фірми;

– назву продукції без назв виробників або дилерів;

– інформацію про склад товару.

 

19. Марочна назва – це:

+ частина марки, яку можна вимовити;

– частина марки, яку можна пізнати;

– марка або її частина, забезпечена правовим захистом;

– ідентифікація товарів або послуг.

20. Марочний знак – це:

+ частина марки, яку можна пізнати, але неможливо вимовити;

– частина марки, яку можна вимовити;

– марка або її частина, забезпечена правовим захистом;

– ідентифікація товарів або послугю.

 

21. Державним органом штрихового кодування товарів в Україні є:

+ ЄАН-Україна;

– Держпатент;

– Держстандарт;

– відповідне міністерство.

 

22. Згідно з кодовою системою EAN штрих-код України:

– 460-469;

+ 482;

– 486;

– 622.

23 Згідно із системою EAN штрих-код країни 482 належить:

– Португалії;

– Франції;

+ Україні;

– Бельгії.

24. Бренд – це:

– асоціації, образ товару;

+ «якісна» торгова марка, що має репутацію у покупців і добре продається протягом тривалого часу;

– оригінальне зображення повної або скороченої назви фірми;

– оригінальний напис скороченого найменування фірми, товарної групи.

 

25. Товарний знак – це:

+ товарна марка, що зареєстрована у встановленому порядку і має юридичний захист;

– інформаційне забезпечення створення науково місткої та високотехнологічної продукції;

– країна –– виробник товару;

– ім’я, назва, символ, малюнок чи їх поєднання, призначені для ідентифікації товарів.

 

 

26. Згідно із системою EAN перші 3 цифри (при 13-значному кодуванні) ідентифікують:

– номер виробника;

– номер асортименту;

– контрольний індекс;

+ країну-виробника.

 

27. Згідно із системою EAN 4,5,6,7–а цифри (при 13-значному кодуванні) ідентифікують:

+ номер виробника;

– номер асортименту;

– контрольний індекс;

– країну-виробника.

 

28. Згідно із системою EAN 8,9,10,11,12–а цифри (при 13-значному кодуванні) ідентифікують:

– номер виробника;

– країну-виробника;

– контрольний індекс;

+ номер асортименту.

 

29. Згідно із системою EAN 13–а цифра (при 13-значному кодуванні) ідентифікує:

– номер виробника;

– номер асортименту;

+ контрольний індекс;

– країну-виробника.

 

ТЕМА 14. «УПАКОВКА В СИСТЕМІ ПЛАНУВАННЯ ПРОДУКТУ»

 

1. Упаковка – це:

+ вмістилище або оболонка для товару;

– паперовий пакет;

– характеристика товару;

– захист товару.

 

2. До видів упаковки не належить:

– первинна упаковка;

– вторинна упаковка;

– транспортна упаковка;

+ тара.

 

3. Упаковка, яка необхідна для транспортування товару – це:

– зовнішня упаковка;

+ транспортна упаковка;

– складська упаковка;

– облікова упаковка.

4. Первинна упаковка:

– необхідна для зберігання, пакування, транспортування;

– містить фірмову назву продукції, символ компанії, хімічний склад продукту;

– містить докладні інструкції і вказівки про застережні заходи для складної або небезпечної продукції;

+ вміщує товар у процесі його виготовлення.

 

5. Вторинну упаковку використовують:

– для зберігання, пакування, транспортування;

– для розміщення докладних інструкцій і вказівок про застережні заходи для складної або небезпечної продукції;

+ додатково до первинної і викидають перед споживанням товару;

– для розміщення фірмової назви продукції, символу компанії, хімічного складу продукту та інструкцій з використання.

 

6. Інформація про товари (роботи, послуги) не повинна містити:

– перелік основних споживчих властивостей товарів;

– ціну та умови придбання товарів;

– гарантійні зобов’язання виробника;

+ перелік товарів-взаємозамінювачів.

 

7. Етикетка містить:

– рекламні матеріали та докладні інструкції і вказівки про застережні заходи для складної або небезпечної продукції;

+ фірмову назву продукції, хімічний склад продукту, коди та інструкції з використання; розміщується на тарних елементах;

– докладні інструкції і вказівки про застережні заходи для складної або небезпечної продукції;

– інформацію про гарантійні зобов’язання виробника.

 

8. Негативним наслідком використання упаковок є:

– можливість формування іміджу виробника через упаковку і марку товару;

+ можливість підробки упаковки та введення споживачів в оману;

– необхідність диференціації однорідних товарів;

– пред’явлення з боку покупців вимог до упакування товарів.

 

9. Носіями виробничого маркування не можуть бути:

– тара;

– упаковка;

– бирки та ярлики;

+ інструкції до використання.

 

10. Вкладиші – це:

– носії інформації, яку наносять у вигляді ідентифікуючих умовних позначень на товари, упаковку, етикетки;

– різновид етикеток, які мають особливу форму, наклеюються на шийку пляшок, використовуються з метою естетичного оформлення;

+ різновид етикеток, які містять стислі відомості про найменування товару й виробника (найменування організації, номер зміни);

– носії маркування, що приклеюються, прикладаються чи навішуються на товар, мають обмежений перелік відомостей.

 

11. Контрольні стрічки – це:

– різновид етикеток, які мають особливу форму, наклеюються на шийку пляшок, використовуються з метою естетичного оформлення;

+ носії стислої дублюючої інформації, що розміщується на невеликій стрічці з метою контролю або відновлення відомостей про товар у разі втрати етикетки, бирки чи ярлика;

– носії маркування, що приклеюються, прикладаються чи навішуються на товар, мають обмежений перелік відомостей;

– носії інформації, яку наносять у вигляді ідентифікуючих умовних позначень на товари, упаковку, етикетки.

 

 

12. Тавра і штампи:

– це носії стислої дублюючої інформації, що призначена для контролю або відновлення відомостей про товар у разі втрати етикетки, бирки чи ярлика;

+ це носії інформації, яку наносять у вигляді ідентифікуючих умовних позначень на товари, упаковку, етикетки;

– це носії маркування, що приклеюються, прикладаються чи навішуються на товар, мають обмежений перелік відомостей;

– наносяться друкарським чи іншим способом на товар або на упаковку, вирізняються значною інформаційною місткістю.