Тема 2. «товари і послуги в маркетинговій діяльності»

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З НАПРЯМУ

«Маркетинг»

 

ДИСЦИПЛІНА

 

«МАРКЕТИНГОВА ТОВАРНА ПОЛІТИКА»

Київ

«Агроосвіта»

ТЕМА 1. «СУТНІСТЬ, ЗМІСТ І ЗАВДАННЯ ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА»

 

1. Маркетингова товарна політика – це:

– комплекс заходів, у рамках яких товари використовуються як основні інструменти виробничо-збутової діяльності фірми;

– визначений курс дій, принципи поведінки підприємства на товарному ринку; – сукупність засобів впливу на споживача за допомогою товару;

+ комплекс заходів зі створення товарів і управління ними для задоволення потреб споживачів та отримання підприємством прибутку.

 

2. Зовнішнім фактором формування товарної політики є:

– позиція товару;

– сегмент ринку;

– маркетингова асортиментна концепція фірми;

+ стан конкуренції.

 

3. До внутрішніх факторів формування товарної політики належать:

– фактори товарного мікроклімату;

+ політико-правові фактори;

+ соціально-демографічні фактори;

+ ресурсні, маркетингові та управлінські фактори.

4. Товарний потенціал – це:

+ сукупність факторів внутрішнього середовища підприємства;

– комплекс скоординованих маркетингових заходів, спрямованих на досягнення організацією своїх цілей;

– сукупність груп, підгруп, видів, різновидів та одиниць товарів, які пропонуються підприємством для продажу;

– сукупність факторів зовнішнього середовища підприємства.

 

5. Товарний клімат – це:

+ сукупність факторів зовнішнього середовища підприємства;

– об’єкт із параметрами, що підлягають вимірюванню і перевірці;

– сукупність факторів внутрішнього середовища підприємства;

– період, протягом якого товар знаходиться на ринку і в сфері споживання.

6. Підприємства, здійснюючи маркетингову діяльність, орієнтуються на:

+ виробництво товарів, потрібних споживачеві й на які існує значний попит;

– продаж товарів, що вже вироблені без урахування потреб споживачів;

– збут виготовленої продукції;

– вивчення нових сегментів ринку, розширення існуючих ринків збуту.

7. Концепція вдосконалення виробництва стверджує, що:

– споживачі купуватимуть найдешевші товари;

– споживачі купуватимуть товари з найвищою якістю;

– споживачі не купуватимуть товари підприємства, якщо не буде докладено зусиль у сфері збуту і стимулювання;

+ споживачі мають прихильність до товарів, які широко розповсюджені ідоступні за вартістю.

8. Концепція збуту стверджує, що:

– споживачі мають прихильність до товарів, які широко розповсюджені і доступні за вартістю;

+ споживачі не купуватимуть товари підприємства, якщо не буде докладено зусиль у сфері збуту і стимулювання;

– споживачі прихильні до товарів з найвищою якістю;

– споживачі купуватимуть найдешевші товари.

 

9. Диверсифікація – це:

+ розповсюдження господарської діяльності підприємства на нові сфери;

– процес придбання або включення в структуру підприємства нових виробництв, які технологічно входять у процес виробництва;

– проникнення підприємств у галузі, які не мають прямого виробничого зв’язку або функціональної залежності від основної їх діяльності;

– створення альянсів між компаніями, які зацікавлені в інтеграції без переходу прав власності.

 

10. Якщо підприємство, що спеціалізується на виготовленні напоїв, починає виготовляти тару для напоїв, то ним здійснюється:

– горизонтальна інтеграція;

– вертикальна інтеграція;

– поздовжня диверсифікація;

+ вертикальна диверсифікація.

 

11. Якщо туристичне агентство вступає в готельний бізнес, то це:

– зв’язана вертикальна диверсифікація;

+ концентрична диверсифікація;

– квазі-інтеграція;

– латеральна диверсифікація.

 

ТЕМА 8. «МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТОВАРНОГО РИНКУ»

 

1. Об’єктами маркетингових досліджень є:

– зовнішнє середовище підприємця та покупці;

+ ринки, товари, покупці, конкуренти та інше;

– цінова політика, товарна політика, збутова політика;

– збут, конкуренти, ціна.

 

2. Систематичне збирання, оброблення та аналіз даних з метою прийняття обґрунтованих маркетингових рішень — це:

– прогнозування ринку;

+ маркетингові дослідження;

– вивчення споживачів;

– сегментування ринку.

 

3. Збирання інформації шляхом ставлення запитань респондентам — це:

– експеримент;

– спостереження;

+ опитування;

– панель.

 

4. Періодичне збирання даних в однієї і тієї самої групи респондентів — це:

– контрольне опитування;

+ панель;

– спостереження;

– експеримент.

 

5. Метод дослідження, при використанні якого респондента просять описати всі фактори та аргументи, якими він керується, приймаючи рішення – це:

– аналіз протоколу;

– проекційний метод;

– асоціативний метод;

+ глибинне інтерв’ю.

 

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З НАПРЯМУ

«Маркетинг»

 

ДИСЦИПЛІНА

 

«МАРКЕТИНГОВА ТОВАРНА ПОЛІТИКА»

Київ

«Агроосвіта»

ТЕМА 1. «СУТНІСТЬ, ЗМІСТ І ЗАВДАННЯ ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА»

 

1. Маркетингова товарна політика – це:

– комплекс заходів, у рамках яких товари використовуються як основні інструменти виробничо-збутової діяльності фірми;

– визначений курс дій, принципи поведінки підприємства на товарному ринку; – сукупність засобів впливу на споживача за допомогою товару;

+ комплекс заходів зі створення товарів і управління ними для задоволення потреб споживачів та отримання підприємством прибутку.

 

2. Зовнішнім фактором формування товарної політики є:

– позиція товару;

– сегмент ринку;

– маркетингова асортиментна концепція фірми;

+ стан конкуренції.

 

3. До внутрішніх факторів формування товарної політики належать:

– фактори товарного мікроклімату;

+ політико-правові фактори;

+ соціально-демографічні фактори;

+ ресурсні, маркетингові та управлінські фактори.

4. Товарний потенціал – це:

+ сукупність факторів внутрішнього середовища підприємства;

– комплекс скоординованих маркетингових заходів, спрямованих на досягнення організацією своїх цілей;

– сукупність груп, підгруп, видів, різновидів та одиниць товарів, які пропонуються підприємством для продажу;

– сукупність факторів зовнішнього середовища підприємства.

 

5. Товарний клімат – це:

+ сукупність факторів зовнішнього середовища підприємства;

– об’єкт із параметрами, що підлягають вимірюванню і перевірці;

– сукупність факторів внутрішнього середовища підприємства;

– період, протягом якого товар знаходиться на ринку і в сфері споживання.

6. Підприємства, здійснюючи маркетингову діяльність, орієнтуються на:

+ виробництво товарів, потрібних споживачеві й на які існує значний попит;

– продаж товарів, що вже вироблені без урахування потреб споживачів;

– збут виготовленої продукції;

– вивчення нових сегментів ринку, розширення існуючих ринків збуту.

7. Концепція вдосконалення виробництва стверджує, що:

– споживачі купуватимуть найдешевші товари;

– споживачі купуватимуть товари з найвищою якістю;

– споживачі не купуватимуть товари підприємства, якщо не буде докладено зусиль у сфері збуту і стимулювання;

+ споживачі мають прихильність до товарів, які широко розповсюджені ідоступні за вартістю.

8. Концепція збуту стверджує, що:

– споживачі мають прихильність до товарів, які широко розповсюджені і доступні за вартістю;

+ споживачі не купуватимуть товари підприємства, якщо не буде докладено зусиль у сфері збуту і стимулювання;

– споживачі прихильні до товарів з найвищою якістю;

– споживачі купуватимуть найдешевші товари.

 

9. Диверсифікація – це:

+ розповсюдження господарської діяльності підприємства на нові сфери;

– процес придбання або включення в структуру підприємства нових виробництв, які технологічно входять у процес виробництва;

– проникнення підприємств у галузі, які не мають прямого виробничого зв’язку або функціональної залежності від основної їх діяльності;

– створення альянсів між компаніями, які зацікавлені в інтеграції без переходу прав власності.

 

10. Якщо підприємство, що спеціалізується на виготовленні напоїв, починає виготовляти тару для напоїв, то ним здійснюється:

– горизонтальна інтеграція;

– вертикальна інтеграція;

– поздовжня диверсифікація;

+ вертикальна диверсифікація.

 

11. Якщо туристичне агентство вступає в готельний бізнес, то це:

– зв’язана вертикальна диверсифікація;

+ концентрична диверсифікація;

– квазі-інтеграція;

– латеральна диверсифікація.

 

ТЕМА 2. «ТОВАРИ І ПОСЛУГИ В МАРКЕТИНГОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ»

 

1. Товар – це:

– сукупність засобів впливу на споживача;

– об’єкт із параметрами, що підлягають вимірюванню і перевірці;

– сукупність матеріальних ресурсів підприємства;

+ все, що призначене для задоволення певної потреби і пропоноване на ринку для продажу.

2. Усе, що призначене для задоволення певної потреби і пропоноване на ринку для продажу – це:

– аудиторські послуги;

– послуги фондової біржі;

+ товар;

– маркетинговий план.

3. Рівні сприймання товару, як носія функціонально-корисних властивостей:

– марка товару, задум товару, образ товару;

– товар особистого попиту, товар пасивного попиту;

– споживчий товар, товар повсякденного попиту;

+ товар за задумом, реальне виконання товару, товар із підкріпленням.

4. Товар у маркетингу розглядається на ____ рівнях:

– двох;

+ трьох;

– чотирьох;

– п’яти.

5. Товари, що витримують багаторазове використання – це:

+ товари тривалого використання;

– товари короткострокового використання;

– товари повсякденного попиту;

– споживчі товари.

6. Товари, повністю використані за один або кілька циклів – це:

+ товари короткострокового використання;

– товари тривалого використання;

– товари повсякденного попиту;

– послуги.

7. Об’єкти продажу у вигляді дій, вигод або задоволень – це:

+ послуги;

– товари;

– упаковка;

– марка товару.

8. Взаємозамінні товари:

– автомобіль – бензин;

– фотоапарат – фотоплівка;

– одяг – взуття;

+ авторучка – олівець.

9. Товари короткострокового використання – це:

– вироби, які витримують багаторазове використання;

+ вироби, що повністю використані за один або кілька циклів;

– об’єкти продажу у вигляді дій;

– вироби, які споживачі купують часто, без роздумів.

10. Товари тривалого використання – це:

+ вироби, що витримують багаторазове використання;

– вироби повністю використані за один або кілька циклів;

– об’єкти продажу у вигляді дій;

– вироби, які споживачі купують часто, без роздумів.

11. Класифікація споживчих товарів відбувається на основі:

+ купівельних звичок споживачів;

– довговічності товару;

– різноманітності товарів;

– схожості одного товару з іншим.

12. Товари повсякденного попиту – це:

+ товари, які споживач звичайно купує часто, без роздумів і з мінімальнимизусиллями на їх порівняння між собою;

– товари, які споживач у процесі вибору і купівлі, як правило, порівнює між собою;

– товари з унікальними характеристиками і (або) окремі марочні товари;

– товари, які споживач не знає або знає, але звичайно не думав про їх купівлю.

13. Товари попереднього вибору – це:

– товари, які споживач звичайно купує без роздумів;

+ товари, які характеризуються ретельним плануванням та значними купівельними зусиллями споживачів;

– товари з унікальними характеристиками і (або) окремі марочні товари;

– товари, які споживач не знає або знає, але звичайно не думав про їх купівлю.

14. Товари особливого попиту – це:

– товари, які споживач звичайно купує часто, без роздумів;

– товари, які споживач у процесі вибору і купівлі, порівнює між собою;

+ товари з унікальними характеристиками, придбання яких потребує від покупців додаткових зусиль;

– товари, про які споживач не знає або знає, проте не планує їх купівлю.

15. Товари пасивного попиту – це:

– товари, які споживач у процесі вибору і купівлі, порівнює між собою;

– товари, які споживач звичайно купує часто, без роздумів;

– товари з унікальними характеристиками, придбання яких потребує від покупців додаткових зусиль;

+ товари, відносно яких є характерною наявність слабкої чи негативної зацікавленості споживача.

16. Товари, які люди купують регулярно – це:

– товари імпульсної купівлі;

– товари пасивного попиту;

+ товари постійного попиту;

– товари для екстрених випадків.

17. Товари імпульсної купівлі – це:

– товари, що купуються регулярно;

+ товари, що купуються без попереднього планування і пошуків;

– товари, що купуються при виникненні гострої потреби в них;

– товари для екстрених випадків.

18. Товари для екстрених випадків:

– товари, що купуються регулярно;

– товари, що купуються без попереднього планування і пошуків;

+ товари, що купуються під час виникнення гострої потреби в них;

– товари імпульсної купівлі

19. Споживчі товари за ознакою довговічності бувають:

– товари миттєвого використання;

– товари повсякденного користування;

+ тривалого і короткочасного користування;

– товари-аналоги.

20.Товари повсякденного попиту, поділяють на:

+ товари постійного попиту, товари імпульсивної купівлі, товариневідкладних потреб;

– товари миттєвого використання;

– товари повсякденного користування;

– тривалого і короткочасного користування.

21. Престижні товари характеризуються:

+ високою якістю та ціною;

– розповсюдженням їх у більш доступних місцях;

– досконалішим виробництвом та передовими технологіями;

– конкурентоспроможністю на ринку.

22. За характером споживання розрізняють товари:

+ короткострокового користування;

– послуги;

– ретельного вибору;

– пасивного попиту.

 

23. За поведінкою споживача розрізняють товари:

– товари в упаковці;

– престижні товари;

– послуги;

+ товари імпульсивної купівлі.

 

24. Миючі засоби належать до товарів:

+ повсякденного попиту;

– ретельного вибору;

– особливого попиту;

– пасивного попиту.

 

25. Антикваріат – це товари:

– повсякденного попиту;

– ретельного вибору;

+ особливого попиту;

– пасивного попиту.

 

26. Охоронні системи належать до товарів:

– повсякденного попиту;

– ретельного вибору;

– особливого попиту;

+ пасивного попиту.

 

27. Сталь належать до групи:

– товарів промислового призначення;

– напівфабрикатів;

+ сировини та матеріалів;

– товарів повсякденного попиту.

 

 

28. Товари попереднього вибору:

– дорогі престижні і спеціальні автомобілі;

– індикатори радіоактивності та газові лічильники;

+ одяг і меблі;

–чай і цукерки.

 

29. За видом послуги класифікують на:

– споживчі;

– виробничі;

– невиробничі;

+ нематеріальні.

 

30. За характером використання розрізняють послуги:

+ споживчі;

– виробничі;

– невиробничі;

– нематеріальні.

 

31. До виробничих послуг не відносять:

– інжиніринг;

– лізинг;

– сервіс;

+ торгівля.

 

32. Товари імпульсивної купівлі:

– журнали і газети;

+ сувенірні вироби і збірники кросвордів;

– мило і зубна паста;

– відеоапаратура і фотоапарати.

33. До споживчих послуг не належать: – послуги з оренди товарів;+ сервіс; – торгові послуги;

– особистісні послуги.

34. До громадських послуг належать:

+ телебачення;

– листування;

– сервіс;

– торгівля.

 

 

35. До нематеріальних послуг належать:

+ мистецтво;

– побутові послуги;

– транспортні послуги;

– торгові послуги.

36. Передпродажні послуги включають:

– лізинг;

– подарункове пакування товарів;

– послуги страхування;

+ консультування спеціалістів.

 

37. Післяпродажні послуги включають:

+ подарункове пакування товарів;

– організацію запису на аудіо- та відеоплівку;

– оформлення інтер’єру квартири;

– консультування спеціалістів.

 

38. До додаткових послуг належать:

+ безкоштовна автостоянка;

– дрібна переробка виробів, куплених у магазині;

– подарункове пакування товарів;

– установка товару.

 

39. Товарна одиниця – це:

+ відокремлена цілісність, що характеризується показниками величини, ціни,зовнішнього виду й іншими затрибутами;

– вмістилище або оболонка товару;

– укладена в упаковку послуга для розв’язання певної проблеми;

– різноманітний товар;

 

40. Товари – «локомотиви» – це товари: – які визначають успіх фірми, забезпечують широку клієнтуру і прибуток, сприяють успіхові;+ купівля яких сприяє подальшій покупці низки товарів, забезпечуючизатвердження сімейної марки, виробника чи торгового підприємства; – підтримки, або ті, що доповнюють основний товар, які пропонуються з метою утримання споживача від звертання до конкурентів;

– які залучають покупця низькою ціною, або навпаки, високою ціною, унікальністю, іміджем, престижем.

 

 

41. Товарами – «лідерами» називають товари: – купівля яких сприяє подальшій покупці низки товарів, забезпечуючи затвердження сімейної марки, виробника чи торгового підприємства;+ які визначають успіх фірми, забезпечують широку клієнтуру і прибуток, сприяють успіхові;– підтримки, або ті, що доповнюють основний товар, які пропонуються з метою утримання споживача від звертання до конкурентів;

– які залучають покупця низькою ціною, або навпаки, високою ціною, унікальністю, іміджем, престижем.

 

42. Тактичні товари – це товари: – які залучають покупця низькою ціною, або навпаки, високою ціною, унікальністю, іміджем, престижем;– купівля яких сприяє подальшій покупці низки товарів, забезпечуючи затвердження сімейної марки, виробника чи торгового підприємства;+ підтримки або ті, що доповнюють основний товар, які пропонуються з метою утримання споживача від звертання до конкурентів;

– які визначають успіх фірми, забезпечують широку клієнтуру і прибуток, сприяють успіхові.

 

43. «Закличні товари» – це товари: – які визначають успіх фірми, забезпечують широку клієнтуру і прибуток, сприяють успіхові;– купівля яких сприяє подальшій покупці низки товарів, забезпечуючи затвердження сімейної марки, виробника чи торгового підприємства;– підтримки, або ті, що доповнюють основний товар, які пропонуються з метою утримання споживача від звертання до конкурентів;+ які залучають покупця низькою ціною, або навпаки, високою ціною,унікальністю, іміджем, престижем.