Тема 4. «якість продукції та методи її оцінювання»

1. Якість – це:

+ сукупність властивостей і характеристик продукції, які можуть задовольнити певні потреби;

– характеристика спеціальних показників однієї чи кількох властивостей продукції;

– функціонально корисні властивості товару;

– матеріальний або нематеріальний результат діяльності чи процесу.

2. Рівень якості – це:

– наявна сукупність характеристик товару, здатних задовольнити потреби споживача;

– одна з маркетингових змінних, якою може оперувати виробник товару;

+ відносна характеристика якості товару, що є результатом порівняння його показників із відповідними значеннями базових показників;

– характеристика спеціальних показників однієї чи кількох властивостей продукції.

3. Абсолютний рівень якості – це:

– рівень якості конкретного товару в порівнянні зі зразком, аналогом або ідеальним товаром;

– рівень якості, визначений групою експертів;

– рівень якості, характерний для товару, який лідирує в певній категорії;

+ рівень конкретного товару без його порівняння з аналогом або яким-небудь іншим товаром.

 

4. Відносний рівень якості – це:

+ рівень якості конкретного товару в порівнянні зі зразком, аналогом або ідеальним товаром;

– рівень якості, визначений групою експертів;

– 3 рівень якості, характерний для товару, який лідирує в певній категорії;

– рівень конкретного товару без його порівняння з аналогом або яким-небудь іншим товаром.

5. Рівень якості товару відповідно до вимог документів на виготовлення – це:

– відповідність фактичним потребам ринку;

– відповідність прихованим потребам ринку;

+ відповідність стандартуові;

– відповідність використанню.

 

 

6. Із зазначених визначень не відповідає рівням якості товару:

– відповідність стандартові

– відповідність використанню;

+ відповідність товарам-конкурентам;

– відповідність прихованим потребам ринку.

7. До параметрів, що визначають показники якості,не належать:

– надійність товару;

– ергономічні властивості;

– гігієнічні властивості;

+ ринкова новизна товару.

 

8. До факторів, які стимулюють якість товару, належать:

– якість сировини, матеріалів, комплектуючих виробів;

– якість технологічних процесів виготовлення товару;

+ матеріальна зацікавленість робітників;

– умови транспортування.

 

9. Безпечність і нешкідливість споживання товару визначає показник:

– надійності;

– призначення;

+ безпеки;

– уніфікації.

10. Рівень негативного впливу на довкілля під час використання товару визначає показник:

+ екологічності;

– безпеки;

– надійності;

– естетичності.

11. Пристосованість продукції до транспортування, початкових і кінцевих операцій перевезення визначає показник:

– призначення;

–безпеки;

– надійності;

+ транспортабельності.

12. Рівень досконалості конструкції вибору, наступність його технічних рішень визначає показник:

– безпеки;

+ уніфікації;

– надійності;

– естетичності.

13. Систему «людина-виріб-середовище» оцінюють за допомогою показника якості:

+ ергономічності;

– безпеки;

– призначення;

– надійності.

14. Зовнішній вигляд товару оцінює показник:

+ естетичності;

– безпеки;

– придатності;

– призначення.

15. Ергономічні властивості товару – це:

– можливість економії під час користування товаром;

+ зручність і комфорт в експлуатації товару;

– ринкова новизна товару;

– вплив товару на зовнішнє середовище та організм людини.

 

16. Кількісну характеристику технічного рівня якості можна визначити за допомогою показника:

– відносного;

+ одиничного;

– абсолютного;

– пограничного.

 

17. Об’єктивний метод визначення якості товару означає:

– оцінку рівня якості одиничних виробів у порівнянні з відповідними виробами-еталонами;

– розрахунок інтегрального показника узагальненого рівня якості;

+ оцінювання рівня якості за допомогою стендових випробувань і приладових вимірів;

– використання органів почуттів людини – слуху, зору, смаку, нюху.

18. Органолептичний метод визначення якості базується на:

– оцінці рівня якості за допомогою стендових випробувань і приладових вимірів;

– розрахунку інтегрального показника узагальненого рівня якості;

+ використання органів почуттів людини – слуху, зору, смаку, нюху;

– оцінці рівня якості одиничних виробів із відповідними виробами-еталонами.

 

19. Диференційований метод визначення якості передбачає:

+ оцінювання рівня якості одиничних виробів із відповідними виробами-еталонами;

– розрахунок інтегрального показника узагальненого рівня якості;

– оцінювання рівня якості за допомогою стендових випробувань і приладових вимірів;

– використання органів почуттів людини – слуху, зору, смаку, нюху.

 

20. Комплексний метод визначення якості товару базується на:

– використанні органів почуттів людини – слуху, зору, смаку, нюху;

+ розрахунку інтегрального показника узагальненого рівня якості;

– оцінці рівня якості за допомогою стендових випробувань і приладових вимірів;

– оцінці рівня якості одиничних виробів у порівнянні з відповідними виробами-еталонами.

 

21. «Петля якості» включає елементи:

+ проведення випробувань і обслуговування;

– високу кваліфікацію управлінського персоналу;

– аналіз економічних показників;

– культурау обслуговування.

22. Система стандартів в Україні не включає:

– міжнародні стандарти ISO серії 9000;

– державні стандарти;

+ стандарти конкурентів;

– стандарти підприємства.

 

23. Стандарти ISO серії 9000 – це:

– стандарти, які належать до виробництва й упаковки;

– найбільш точні стандарти якості відносно системи якості в напрямі розробки дизайну, виробництва, установки й обслуговування;

– стандарти, пов’язані з остаточним тестуванням і перевіркою;

+ стандарти, пов’язані з розвитком загальної системи якості.

 

24. Стандарти ISO 9002 пов’язані з:

+ виробництвом і упаковкою;

– розробкою дизайну, виробництвом, установкою й обслуговуванням;

– остаточним тестуванням і перевіркою;

– розвитком загальної системи якості.

 

25. Стандарти ISO 9003 пов’язані з:

– розробкою дизайну, виробництвом, установкою й обслуговуванням;

– виробництвом і упаковкою;

– розвитком загальної системи;

+ остаточним тестуванням і перевіркою.

26. Стандарти ISO 9004 пов’язані з:

+ розвитком загальної системи якості;

– виробництвом і упаковкою;

– розробкою дизайну, виробництвом, установкою й обслуговуванням;

– остаточним тестуванням і перевіркою.

27. Нормативно-технічна документація є фактором, яка:

+ впливає на якість;

– стимулює якість;

– зберігає якість;

– не впливає на якість.

 

ТЕМА 5. «КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ТОВАРУ ТА ЇЇ ПОКАЗНИКИ»

1. Конкурентоспроможність товару – це:

– набір товарів, запропонованих торговельною фірмою;

+ здатність товару забезпечувати більший, ніж інші товари, ступіньзадоволення потреб і запитів споживачів;

– комплекс заходів, що використовується у збутовій діяльності фірми;

– основні види ринкової діяльності з метою задоволення потреб споживачів товарів.

 

2. Ступінь привабливості товару для споживачів, який визначається можливістю задоволення цілого комплексу їх вимог, – це:

+ конкурентоспроможність товару;

– якість товару;

– імідж товару;

– фірмовий стиль.

3. Потенційна конкурентоспроможність – це:

+ спроможність товару залучати нових та утримувати постійнихспоживачів;

– характеристика товару, що відображає його відмінність від товару-конкурента;

– характеристика товару, яка є результатом впливу маркетингової діяльності торговельних підприємств;

– конкурентоспроможність товару, яка змінюється під впливом маркетингових зусиль конкретного торговельного підприємства.

 

4. Реальна конкурентоспроможність – це:

– спроможність товару залучати нових та утримувати постійних споживачів;

– характеристика товару, що відображає його відмінність від товару-конкурента;

– характеристика товару, яка є результатом впливу маркетингової діяльності підприємств;

+ потенційна конкурентоспроможність товару, яка змінюється під впливом маркетингових зусиль підприємства.

5. Складовими конкурентоспроможності товарів є:

+ показники якості, цінові показники й ринкові показники;

– наявність постійних покупців, лідерство серед конкурентів за якістю;

– дуже добрі функціональні властивості товару, доступна ціна й відсутність товарів-замінників;

– висока споживча цінність товару, велика ринкова частка.

6. Параметри призначення характеризують:

– відповідність властивостям людського організму;

+ технічні властивості товару, що визначають сфери застосування;

– інформаційну виразність товару, раціональність, досконалість;

– відповідність товару стандартам і нормам законодавства.

7. Ергономічні параметри характеризують:

– технічні властивості товару, що визначають сфери його застосування;

+ відповідність властивостям людського організму;

– інформаційну виразність товару, раціональність, досконалість;

– відповідність товару стандартам і нормам законодавства.

 

8. Естетичні параметри характеризують:

+ інформаційну виразність товару, раціональність, досконалість;

– технічні властивості товару, що визначають основні сфери застосування;

– відповідність товару стандартам і нормам законодавства;

– відповідність властивостям людського організму.

 

9. Нормативні параметри характеризують:

– інформаційну виразність товару, раціональність, досконалість;

+ відповідність товару стандартам і нормам законодавства;

– технічні властивості товару, що визначають основні сфери застосування;

– відповідність властивостям людського організму.

 

10. Одиничний показник конкурентоспроможності визначається:

+ одноразовим вимірюванням конкретного параметра товару;

– оцінкою сукупності одиничних показників;

– оцінкою сукупності комплексних показників;

– оцінкою виконання трудових операцій та взаємодії з цим товаром.

 

11. Комплексний показник конкурентоспроможності визначається:

– одноразовим вимірюванням конкретного параметра товару;

+ оцінкою сукупності одиничних показників;

– оцінкою сукупності комплексних показників;

– оцінкою відповідності властивостям людського організму.

 

12. Інтегральний показник конкурентоспроможності визначається:

– одноразовим вимірюванням конкретного параметра товару;

+ оцінюванням сукупності комплексних показників;

– оцінюванням сукупності одиничних показників;

– оцінюванням виконання трудових операцій та взаємодії з цим товаром.

 

 

13. Перевагами методу відповідності товару споживчим вимогам є:

– точність оцінки;

+ відсутність потреби в обладнанні і знаннях стандартів;

– наочність оцінювання;

– налагодження зв’язків із науковцями і практиками у цій галузі.

14. Перевагами методу порівняння товару з базовим зразком є:

– точність оцінки;

– відсутність потреби в обладнанні і знаннях стандартів;

– наочність оцінювання;

+ легкість визначення недоліків і переваг товарів при зіставленні.

15. Перевагами методу оцінки конкурентоспроможності товару шляхом експертної оцінки є:

– наочність оцінювання;

– відсутність потреби в обладнанні і знаннях стандартів;

+ точність оцінки;

– легкість визначення недоліків і переваг товарів при зіставленні.

 

16. Рейтинг товару – це:

+ міра переваги одного товару над іншими за конкретних умов його використання споживачем;

– ступінь привабливості товару для споживача;

– період, коли товар купується споживачами;

– сукупність якісних і вартісних характеристик товару.

 

17. Імідж – це:

– сукупність якісних і вартісних характеристик товару;

– ступінь привабливості товару для споживача;

– період, коли товар купується споживачами;

+ нормоване і постійно підтримуване стійке уявлення покупців про престижність товару чи підприємства.