Тема 3: Якість як складова конкурентоспроможності товарів.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 3: Якість як складова конкурентоспроможності товарів.



Що означає ISO (ІСО) ?

а) система управління конкурентоспроможністю;

б) міжнародна організація зі стандартизації;

в) приватна фірма, що спеціалізується на питаннях стандартизації;

г) стандарти якості, які регулюють виробництво вітчизняних виробників.

 

 

35. Ціна споживання – це:

а) ціна на ринку, за яку споживач готовий придбати товар;

б) ціна на ринку в сумі з експлуатаційними витратами в період використання товару;

в) ціна ринку в сумі з вартістю доставки товару до споживача;

г) сума витрат на транспортування, монтаж, обслуговування товару в процесі споживання.

 

36. Конкурентоспроможність товару – це:

а) найвищий у світі рівень якості товару;

б) здатність товару конкурувати на світовому ринку;

в) здатність товару конкурувати з аналогами на конкретному ринку в певний період часу;

г) найнижча собівартість товару.

 

37. Які із вказаних факторів важливі для успіху товару на ринку:

а) переваги, які пропонує продукт;

б) маркетингові переваги;

в) правильна сегментація та позиціонування;

г) всі вищепереаховані фактори.

 

 

Тема 5: Формування асортименту та управління ним

1. Асортимент – це:

а) систематизований перелік найменувань виробів із кодами пропозиції, встановлений для відповідної галузевої продукції у Державному класифікаторі продукції та послуг;

б) номенклатура товарів, призначених для продажу в роздрібній мережі;

в) упорядкована за визначеними ознаками товарна маса;

г) набір різноманітних товарів, згрупованих за будь-якою ознакою.

 

2. Номенклатура – це:

а) систематизований перелік найменувань виробів із кодами пропозиції, встановлений для відповідної галузевої продукції у Державному класифікаторі продукції та послуг;

б) номенклатура товарів, призначених для продажу в роздрібній мережі;

в) упорядкована за визначеними ознаками товарна маса;

г) набір різноманітних товарів, згрупованих за будь-якою ознакою.

 

3. Виробничий асортимент – це:

а) систематизований перелік найменувань виробів із кодами пропозиції, встановлений для відповідної галузевої продукції у Державному класифікаторі продукції та послуг;

б) це номенклатура товарів, що виробляються промисловими та сільськогосподарськими підприємствами, а також іншими виробниками;

в) це товари одного призначення, але різних функціональних властивостей, якості, ціни;

г) упорядкована за визначеними ознаками товарна маса.

 

4. Торговий асортимент – це:

а) систематизований перелік найменувань виробів із кодами пропозиції, встановлений для відповідної галузевої продукції у Державному класифікаторі продукції та послуг;

б) номенклатура товарів, призначених для продажу в роздрібній мережі;

в) упорядкована за визначеними ознаками товарна маса;

г) набір різноманітних товарів, згрупованих за будь-якою ознакою.

 

5. Під видом товару розуміють:

а) товари одного призначення, але різних функціональних властивостей, якості, ціни;

б) різновид товару;

в) товар визначеного призначення;

г) номенклатура товарів, призначених для продажу в роздрібній мережі.

 

6. Асортиментна група – це:

а) товари одного призначення, але різних функціональних властивостей, якості, ціни;

б) різновид товару;

в) товар визначеного призначення;

г) номенклатура товарів, призначених для продажу в роздрібній мережі.

 

7. Асортиментна позиція – це:

а) товари одного призначення, але різних функціональних властивостей, якості, ціни;

б) номенклатура товарів, призначених для продажу в роздрібній мережі;

в) товар визначеного призначення;

г) різновид товару.

 

8. До характеристик товарного асортименту не належить:

а) широта;

б) глибина;

в) змінність;

г) насиченість.

 

9. Широта асортименту – це:

а) кількість асортиментних груп товарів;

б) кількість видів товару;

в) загальна кількість товарів, їх асортиментних позицій;

г) співставлюваність асортименту в кінцевому споживанні.

 

10. Під глибиною асортименту розуміють:

а) кількість асортиментних груп товарів;

б) кількість видів товару;

в) загальна кількість товарів, їх асортиментних позицій;

г) співставлюваність асортименту в кінцевому споживанні.

 

11. Насиченість асортименту – це:

а) кількість видів товару;

б) кількість асортиментних груп товарів;

в) співставлюваність асортименту в кінцевому споживанні;

г) загальна кількість товарів, їх асортиментних позицій.

 

12. Основними завданнями оптимізації асортименту є:

а) оптимізація номеклатури асортименту з урахуванням споживчих характеристик та особливостей технології виробництва;

б) оновлення продукції в цілому та по окремих видах з урахуванням життєвого циклу товару;

в) оптимальне співвідношення нових та “старих” товарів;

г) всі відповіді вірні.

 

13. Нарощування асортименту як спосіб його розширення визначається як:

а) розширення асортименту за рахунок нових виробів;

б) збільшення числа асортиментних груп;

в) оновлення продукції в цілому;

г) вилучення з асортименту “старих” товарів.

 

14. Насичення асортименту означає:

а) включення нових асортиментних груп;

б) збільшення гармонійності товарів;

в) розширення асортименту за рахунок нових виробів;

г) всі відповіді вірні.

 

15. Процес оптимізації асортименту здійснюється в наступній послідовності:

а) вивчення об’єкта оптимізації; розробка і обгрунтування моделі формування асортименту; аналіз внутрішніх та зовнішніх обмежень з виробництва продукції;

б) вивчення структури асортименту; аналіз виробничих обмежень та можливостей збуту продукції; розробка і обгрунтування моделі формування асортименту;

в) вивчення об’єкта оптимізації; аналіз внутрішніх та зовнішніх обмежень з виробництва продукції; розробка і обгрунтування моделі формування асортименту;

г) відповіді б, в.

 

16. Стратегія горизонтальної диверсифікації передбачає:

а) організацію бізнесу в нових галузях;

б) розширення контингенту покупців товару;

в) розширення асортименту шляхом використання тих самих технологій у різних галузях;

г) доповнення асортиментної пропозиції новими послугами.

 

17. Стратегія вертикальної диверсифікації базується на:

а) організації бізнесу в нових галузях;

б) розширенні контингенту покупців товару;

в) розширенні асортименту шляхом використання тих саме технологій у різних галузях;

г) доповненні асортиментної пропозиції новими послугами.

 

18. Стратегія латеральної диверсифікації полягає в:

а) організації бізнесу в нових галузях;

б) розширенні асортименту шляхом використання тих саме технологій у різних галузях;

в) розширенні контингенту покупців товару;

г) доповненні асортиментної пропозиції новими послугами.

 

19. Стратегія інтенсивного маркетингу передбачає:

а) високі ціни та низький рівень збутових витрат;

б) високі ціни та значні витрати на стимулювання збуту;

в) низькі ціни та високі витрати на стимулювання збуту;

г) раціональне співвідношення низьких витрат на стимулювання збуту з доступними цінами.

 

20. Стратегія вибіркового проникнення передбачає:

а) високі ціни та низький рівень збутових витрат;

б) низькі ціни та високі витрати на стимулювання збуту;

в) високі ціни та значні витрати на стимулювання збуту;

г) раціональне співвідношення низьких витрат на стимулювання збуту з доступними цінами.

 

21. Стратегія широкого проникнення грунтується на:

а) високих цінах та низькому рівні збутових витрат;

б) високих цінах та значних витратах на стимулювання збуту;

в) низьких цінах та високих витратах на стимулювання збуту;

г) раціональному співвідношенні низьких витрат на стимулювання збуту з доступними цінами.

 

22. Стратегія пасивного маркетингу передбачає:

а) високі ціни та низький рівень збутових витрат;

б) високі ціни та значні витрати на стимулювання збуту;

в) низькі ціни та високі витрати на стимулювання збуту;

г) раціональне співвідношення низьких витрат на стимулювання збуту з доступними цінами.

 

23. Модифікація ринку – це:

а) одна із стратегій розширення асортименту товарів;

б) політика зниження цін, використання нових форм реклами, активне стимулювання продажу;

в) сукупність дій щодо розширення контингенту покупців товару;

г) відповіді а, в.

 

24. Модифікація товару – це:

а) політика зниження цін, використання нових форм реклами, активне стимулювання продажу;

б) сукупність дій щодо розширення контингенту покупців товару;

в) сукупність дій щодо зміни деяких властивостей товару;

г) використання нових технологій для виробництва товарів.

 

25. Модифікація маркетингових засобів – це:

а) сукупність дій щодо розширення контингенту покупців товару;

б) політика зниження цін, використання нових форм реклами, активне стимулювання продажу;

в) використання нових технологій для виробництва товарів;

г) сукупність дій щодо зміни деяких властивостей товару.

 

26. Етапи формування асортименту здійснюються в наступній послідовності:

а) визначення потреб споживачів; оцінка торговельного асортименту; вивчення можливостей виробництва нових та удосконалених товарів; тестування товарів;

б) оцінка товарів конкурентів; оцінка торговельного асортименту; рішення щодо товарів, які потрібно включити або виключити з асортименту; виробництво товарів; тестування товарів;

в) визначення потреб споживачів; оцінка товарів конкурентів; оцінка торговельного асортименту; рішення щодо товарів, які потрібно включити або виключити з асортименту; розгляд питання про введення на ринок оновлених та удосконалених товарів; розробка специфікацій нових чи удосконалених товарів; вивчення можливостей виробництва нових та удосконалених товарів; тестування товарів; рекомендації щодо підвищення якості, зміни фасону, упаковки, сервісу; управління асортиментом;

г) визначення потреб споживачів; оцінка товарів конкурентів; оцінка торговельного асортименту; вивчення можливостей виробництва нових та удосконалених товарів; тестування товарів; рекомендації щодо підвищення якості, зміни фасону, упаковки, сервісу; управління асортиментом.

 

27. Асортиментна концепція – це:

а) розробка асортиментної концепції, що включає планування асортиментної структури та товарної пропозиції і забезпечення найбільш ефективного використання підприємством наявних ресурсів;

б) формування асортименту з урахуванням матеріально-технічних можливостей виробника і потреб покупців;

в) кількість товарних ліній, розмаїтість видів і різновидів товарів, рівень і частота відновлення асортименту, рівент і співвідношення цін на товари;

г) відповіді б, в.

 

28. Крива життєвого циклу товару, яка характеризує швидкий зліт і падіння популярності це…

а) крива захоплення;

б) довгострокове захоплення;

в) сезонна крива;

г) крива провалу.

 

29. Кількість асортиментних позицій це…

а) широта асортименту;

б) глибина асортименту;

в) гармонійність асортименту;

г) насиченість асортименту.

 

Яка маркетингова стратегія на стадії впровадження і зростання продажу товарів передбачає поєднання низьких цін та великих витрат на стимулювання збуту з ціллю проникнення на ринок і завоювання його найбільшої частки?

а) стратегія інтенсивного маркетингу;

б) стратегія вибіркового проникнення;

в) стратегія широкого проникнення;

г) стратегія пасивного маркетингу.

 

Тема 3: Якість як складова конкурентоспроможності товарів.

 

 

1. Залежно від ступеня задоволення потреб споживачів існує ___ рівня якості:

а) два;

б) три;

в) чотири;

г) жодна з відповідей не вірна.

 

2. Яке із зазначених визначень не відповідає рівням якості товару:

а) відповідність стандарту;

б) відповідність використанню;

в) відповідність товарам-конкурентам;

г) відповідність прихованим потребам ринку.

 

3. Якщо якість оцінюється як відповідність вимогам документів на виготовлення продукції, то даний рівень якості має назву:

а) відповідність фактичним потребам ринку;

б) відповідність прихованим потребам ринку;

в) відповідність стандарту;

г) відповідність використанню.

 

4. Якщо перевага товару створюється за рахунок додаткових споживчих властивостей, які мали прихований характер, то рівень якості має назву:

а) відповідність фактичним потребам ринку;

б) відповідність прихованим потребам ринку;

в) відповідність стандарту;

г) відповідність використанню.

 

5. За умови, що товар повинен задовольняти не тільки вимоги стандартів, але й користуватися попитом на ринку, то даний рівень якості називається:

а) відповідність фактичним потребам ринку;

б) відповідність прихованим потребам ринку;

в) відповідність стандарту;

г) відповідність використанню.

 

6. Рівень якості – це…

а) наявна сукупність характеристик товару здатних задовольнити потреби споживача;

б) одна з маркетингових змінних, якою може оперувати виробник товару;

в) відносна характеристика якості товару, що є результатом порівняння його показників із відповідними значеннями базових показників;

г) всі відповіді вірні.

 

 

7. До параметрів, які визначають показники якості не належать:

а) надійність товару;

б) ергономічні властивості;

в) гігієніні властивості;

г) ринкова новизна товару.

 

8. Ергономічні властивості товару – це…

а) можливість економії під час користування товаром;

б) зручність і комфорт в експлуатації товару;

в) ринкова новизна товару;

г) вплив товару на зовнішнє середовище та організм людини.

 

9. Естетичні властивості товару не включають:

а) форму товару;

б) моду і стиль;

в) зручність і комфорт в експлуатації товару;

г) оригінальність.

 

10. Розрізняють наступні групи факторів якості товару:

а) фактори, які формують якість;

б) фактори, які побічно впливають на якість;

в) фактори, які зберігають якість;

г) фактори, які руйнують якість.

 

11. До факторів, які стимулюють якість товару належать:

а) якість сировини, матеріалів, комплектуючих виробів;

б) якість технологічних процесів виготовлення товару;

в) матеріальна зацікавленість робітників;

г) умови транспортування.

 

12. До факторів, які зберігають якість товару не належать:

а) маркування;

б) експлуатація;

в) умови транспортування;

г) державне регулювання виробництва якісної продукції.

 

13. Абсолютний рівень якості – це…

а) рівень якості конкретного товару в порівнянні зі зразком, аналогом або ідеальним товаром;

б) рівень якості, визначений групою експертів;

в) рівень якості, характерний для товару, який лідирує в певній категорії;

г) рівень конкретного товару без його порівняння з аналогом або яким-небудь іншим товаром.

 

14. Відносний рівень якості – це…

а) рівень якості конкретного товару в порівнянні зі зразком, аналогом або ідеальним товаром;

б) рівень якості, визначений групою експертів;

в) рівень якості, характерний для товару, який лідирує в певній категорії;

г) рівень конкретного товару без його порівняння з аналогом або яким-небудь іншим товаром.

 

15. Кількісну характеристику технічного рівня якості можна визначити за допомогою такого показника:

а) відносного;

б) одиничного;

в) абсолютного;

г) пограничного.

 

16. Серед груп одиничних показників якості відсутні:

а) показники призначення;

б) показники надійності;

в) показники споживчої цінності;

г) економічні показники.

 

17. До методів визначення якості не належить:

а) об’єктивний метод;

б) органолептичний метод;

в) диференційований метод;

г) експерний метод.

 

18. Об’єктивний метод визначення якості товару означає:

а) оцінку рівня якості одиничних виробів із відповідними виробами-еталонами;

б) розрахунок інтегрального показника узагальненого рівня якості;

в) оцінку рівня якості за допомогою стендових випробувань і приладових вимірів;

г) використання органів почуттів людини – слуху, зору, смаку, нюху.

 

19. Органолептичний метод визначення якості базується на:

а) оцінці рівня якості за допомогою стендових випробувань і приладових вимірів;

б) розрахунку інтегрального показника узагальненого рівня якості;

в) використання органів почуттів людини – слуху, зору, смаку, нюху;

г) оцінці рівня якості одиничних виробів із відповідними виробами-еталонами.

 

20. Диференційований метод визначення якості передбачає:

а) оцінку рівня якості одиничних виробів із відповідними виробами-еталонами;

б) розрахунок інтегрального показника узагальненого рівня якості;

в) оцінку рівня якості за допомогою стендових випробувань і приладових вимірів;

г) використання органів почуттів людини – слуху, зору, смаку, нюху.

 

21. Комплексний метод визначення якості товару базується на:

а) використання органів почуттів людини – слуху, зору, смаку, нюху;

б) розрахунку інтегрального показника узагальненого рівня якості;

в) оцінці рівня якості за допомогою стендових випробувань і приладових вимірів;

г) оцінці рівня якості одиничних виробів із відповідними виробами-еталонами.

 

22. “Петля якості” включає такі елементи:

а) контроль, проведення випробувань і обслуговування;

б) висока кваліфікація управлінського персоналу;

в) аналіз економічних показників;

г) культура обслуговування.

 

23. В “петлі якості” відсутній такий елемент:

а) маркетинг, пошуки і вивчення ринку;

б) аналіз економічних показників;

в) підготовка і розробка виробничих процесів;

г) утилізація після використання.

 

24. Управління якістю на перше місце висуває наступний елемент:

а) проектування і (або) розробка технічних вимог, розробка товару;

б) підготовка і розробка виробничих процесів;

в) маркетинг, пошуки і вивчення ринку;

г) виробництво.

 

25. В “петлі якості” даний елемент є першим і заключним етапом:

а) проведення випробувань;

б) проектування і розробка технічних вимог;

в) маркетинг, пошуки і вивчення ринку;

г) розробка товару.

 

26. На етапі підготовки виробництва служба маркетингу підприємства повинна:

а) вивчати вимоги споживача і задовольняти їх шляхом пропозиції відповідних товарів;

б) аналізувати потреби споживачів (дійсні й передбачувані) і займатися розробкою планів виробництва нових товарів;

в) приймати участь у вирішенні проблем, пов’язаних з технічним обслуговуванням та експлуатацією;

г) здійснювати контроль за реалізацією нових товарів і аналізувати одержану інформацію.

 

27. На етапі забезпечення якості в процесі реалізації товару служба маркетингу вирішує наступні завдання:

а) вступає в контакт із замовниками та посередниками;

б) дотримання термінів постачання і недопущення їх порушень, що негативно позначається на споживачах;

в) перевірка одержання споживачами необхідних інструкцій і технічної допомоги у використанні продукту;

г) відповіді а,б,в.

 

28. На етапі забезпечення якості після реалізації товарів, служба маркетингу:

а) вирішує проблеми, пов’язані з маркіруванням, упакуванням, транспортуванням і збереженням;

б) контроль за станом товарів при збереженні і реалізації із метою виявлення можливого погіршення їх якісних характеристик;

в) веде переговори з представниками фірм, зацікавлених у закупівлях нових виробів;

г) виявлення причин, що спонукають покупця до придбання конкретних товарів.

 

29. Стандартизація – це:

а) сукупність дій і заходів, які мають своїм наслідком відсутність відхилень і варіативності у виробах, послугах або процесах;

б) засіб забезпечення сумісності, взаємозамінності, уніфікації, типізації, надійності техніки й інформаційних систем, норм безпеки й екологічних вимог, єдності характеристик і властивостей продукції, робіт, процесів і послуг;

в) це сукупність дій і процедур із метою підтвердження за допомогою сертифіката відповідності або знака відповідності того, що продукт або послуга відповідає визначеним стандартам або технічним умовам;

г) відповіді а, б.

 

30. До основних переваг стандартизації не відносять:

а) взаємозалежність частин виробів, що сприяє зменшенню вартості виробництва, збільшенню продуктивності, спрощенню і здешевленню зміни або ремонту виробів, скорочення витрат на проектування;

б) скорочення часу і витрат на навчання персоналу та скорочення термінів проектування виробів;

в) упорядкованість виробничих графіків, процесів управління ресурсами виробництва, матеріально-технічного постачання та бухгалтерії;

г) скорочення розмаїтості, обмеження числа споживачів, яким адресовано товар, що посилює маркетингові ризики виробника і заохочує конкурентів до диференційованої пропозиції.

 

31. Стандарт – це:

а) нормативний документ, розроблений на основі угоди більшості зацікавлених сторін і прийнятий визнаним органом або затверджений підприємством;

б) довідково-нормативний документ, який регулює і впорядковує виробництво окремих товарів, що сприяє зменшенню вартості виробництва, збільшенню продуктивності, спрощенню обслуговування виробів;

в) документ, що засвідчує відповідність виробу вимогам визначених стандартів;

г) документ, який вимагає повного дотримання виробником товару обумовлених характеристик.

 

32. Система стандартів в Україні не включає:

а) міжнародні стандарти ISO серії 9000;

б) державні стандарти;

в) стандарти конкурентів;

г) стандарти підприємства.

 

33. Міжнародні стандарти ISO серії 9000:

а) встановлюють на вироби загального застосування, продукцію міжгалузевого призначення, продукцію для населення і народного господарства;

б) найбільш жорсткі вимоги щодо якості товарів, які використовуються для сертифікації виробів, експортованих в інші країни і реалізованих на світовому ринку;

в) носять обов’язковий характер для дотримання підприємствами-виробниками, які виступають на ринку як лідери за якістю;

г) встановлюються на елементи народногосподарських об’єктів державного значення (транспорт, зв’язок, енергосистеми, оборона, навколишнє середовище).

 

34. Стандарти ISO серії 9000 – це:

а) стандарти, які відносяться до виробництва й упаковки;

б) найбільш точні стандарти якості і відносяться до системи якості для розробки дизайну, виробництва, установки й обслуговування;

в) стандарти, пов’язані з остаточним тестуванням і перевіркою;

г) стандарти, пов’язані з розвитком загальної системи якості.

 

35. Стандарти ISO 9002 пов’язані з:

а) виробництвом й упаковкою;

б) розробкою дизайну, виробництвом, установкою й обслуговуванням;

в) остаточним тестуванням і перевіркою;

г) розвитком загальної системи якості.

 

36.Стандарти ISO 9003 пов’язані з:

а) розробкою дизайну, виробництвом, установкою й обслуговуванням;

б) виробництвом й упаковкою;

в) розвитком загальної системи;

г) остаточним тестуванням і перевіркою.

37. Стандарти ISO 9004 пов’язані з:

а) розвитком загальної системи якості;

б) виробництвом й упаковкою;

в) розробкою дизайну, виробництвом, установкою й обслуговуванням;

г) остаточним тестуванням і перевіркою.

 

38.Сертифікація – це:

а) сукупність дій і заходів, які мають своїм наслідком відсутність відхилень і варіативності у виробах, послугах або процесах;

б) засіб забезпечення сумісності, взаємозамінності, уніфікації, типізації, надійності техніки й інформаційних систем, норм безпеки й екологічних вимог, єдності характеристик і властивостей продукції, робіт, процесів і послуг;

в) це сукупність дій і процедур із метою підтвердження за допомогою сертифіката відповідності або знака відповідності того, що продукт або послуга відповідає визначеним стандартам або технічним умовам;

г) відповіді а, б.

 

39. До видів сертифікації не відносять:

а) самосертифікацію;

б) добровільну сертифікацію;

в) сертифікацію, здійснювану споживачем;

г) сертифікацію, проведену третьою стороною.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.239.160.86 (0.013 с.)