Адміністративно-господарський комплекс

Відділ громадського харчування:

> їдальні;

> Буфети;

> Кафе;

> Магазини.

Відділ головного енергетика

Відділ головного механіка

Відділ капітального та поточного ремонту

Відділ матеріально-технічного забезпечення

Господарський відділ

Навчальні корпуси

Служба охорони

Студмістечко:

> Дирекція студмістечка;

> Гуртожитки.

Спортивні споруди:

> Стадіони;

> Спортивні корпуси;

> Спортивні зали.

Культурний центр – підрозділ університету, який всю роботу проводить з метою створення можливостей для обдарованої студентської молоді реалізувати свій творчий та інтелектуальний потенціал, подальшого розвитку творчих колективів, естетичного виховання молоді, популяризації студентської художньої творчості.

Культурно-масова робота в університеті проводиться з метою розкриття творчих здібностей і талантів студентів, підвищення їх культурного рівня, розвитку моральних якостей, і спрямована на організацію змістовного дозвілля та задоволення естетичних потреб.

Організацією культурно-масової роботи в університеті мається Центр організації виховної, соціальної роботи та дозвілля.

Протягом навчального року в університеті проводяться кульно-масові заходи із залученням до них студентів, співробітників університету та членів їх сімей.

Зазвичай це концерти, присвячені державним і професійним гам, конкурси, огляди художньої самодіяльності, ігри КВН, ювілейні вечори, фестивалі, художні виставки та творчі зустрічі. Ік правило, щорічно в університетах проводяться різні конкурси, зокрема: конкурс-огляд художньої самодіяльності, який впливає на підвищення культурно-естетичного рівня особового складу, сприяє витку його здібностей, формування гармонійно розвинутої особистості, шоу-конкурси «Міс університет» та «Містер університет», фестиваль народної творчості тощо і університетах працюють вокально-інструментальні, танцювальні та інші гуртки, створені різного роду хори, фольклорні ансамблі, клуб веселих та найкмітливіших, та інші клуби за інтересами.

 

ТЕМА 7 Студентське самоврядування як невід'ємна складова демократизації вищої школи

ПЛАН

1. Студентське самоврядування в інституціях вищої освіти: суть, структура, форми роботи

2. Впровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах

3. Всеукраїнська студентська рада як представницький орган студентів на державному рівні

Ключові поняття

> Студентське самоврядування

> Українська асоціація студентського самоврядування (УАСС)

> Всеукраїнська студентська рада

> Конференція

> Всеукраїнська студентська колегія

> Секретаріат Всеукраїнської студентської колегії

> Регіональні студентські колегії (Ради)

Студентське самоврядування в інституціях вищої освіти: суть, структура, форми роботи

Методологічні засади громадянського самоврядування знайшли відображення в Конституції України, а питання студентського самоврядування у Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту» та концептуальних засадах щодо стратегії і основних напрямів розвитку освіти у першій чверті XXI ст. (Національна доктрина розвитку освіти), інших нормативно-правових документах.

З метою організаційного та науково-методичного забезпечення впровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах Міністерство освіти і науки України наказом від 03.04.01 № 166 затвердило «Положення про студентське самоврядування у вищих навчальних закладах».

Самоврядування у вищому навчальному закладі – це самостійна громадська діяльність студентів із реалізації функцій управління вищим навчальним закладам, яка визначається ректоратом (адміністрацією), деканатами (відділеннями) і здійснюється студентами відповідно до мети і завдання, що стоять перед студентськими колективами.

Студентське самоврядування здійснюється на рівні академічної групи, відділення, факультету, гуртожитку, вищого навчального закладу. Залежно від контингенту, типу та специфіки навчального закладу студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, іншого структурного підрозділу.

Вищим органам студентського самоврядування є загальні збори (конференція).

Виконавчий орган студентського самоврядування може мати різноманітні форми: студентська спілка, сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентський деканат, рада тощо. Не зважаючи на те, що студентські об'єднання можуть бути різними за формами, але завдання їх однакові.

3.Основні завдання органів студентського самоврядування:

> забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема, стосовно організації навчального процесу;

> забезпечення виконання студентами своїх обов’язків;

> сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів:

> сприяння створенню відповідних умов для проживання та відпочинку студентів;

> сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами;

> організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями;

> сприяння працевлаштуванню випускників;

> участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.

Керівники студентських представницьких органів за посадою входять до складу вчених рад вищих навчальних закладів, керівники студентських представницьких органів факультетів – до вчених рад факультетів.

Міністерство освіти і науки України систематично співпрацює з національним студентським союзом України – Українською асоціацією студентського самоврядування (УАСС), що на добровільних засадах об'єднує органи студентського самоврядування вищих навчальних закладів усіх регіонів України. Ця співпраця полягає у періодично проведенні взаємних консультацій, конференцій та семінарів, залученні представників УАСС до підготовки проектів нормативних актів з питань вищої освіти та соціального забезпечення студентів.

Серед асоціацій (спілок) студентів визначають:

> молодіжні фахові об'єднання, організації за інтересами;

> молодіжні релігійні організації;

> студентські профспілкові організації;

> благодійні фонди для молоді та молодіжні благодійні фонди;

> національні молодіжні організації;

> студентський рух;

> громадсько-політичні організації молоді;

> молодіжні партії, філії молодіжних партій.

Співпрацю адміністрацій вищих навчальних закладів управління освітою та молодіжних громадських організацій слід зарахувати до чинників, які найбільше впливають на формування і здійснення державної молодіжної політики.

Упродовж останніх років частка молодіжних і студентських об'єднань продовжує збільшуватися, підвищується їх активність, дієвість, авторитет серед молоді.

Студентська молодь входить в об'єднання та організації за інтересами; благодійні фонди; громадсько-політичні організації молоді. Окремо діють студентські об'єднання та рухи (парламенти, ради тощо), а також студентська спілка України.

У співпраці органів освіти й молодіжних організацій окреслилися і добре себе зарекомендували форми роботи, які розширюють можливості використання організаційного потенціалу студентських об'єднань, зокрема такі, як:

> сприяння створенню координаційних структур у вищих навчальних закладах з метою узгодження студентського руху, концентрації зусиль на здійснення державної молодіжної політики;

> сприяння навчанню лідерів й активістів студентського руху;

> зустрічі керівників органів освіти з представниками молодіжних організацій;

> включення представників студентських організацій до складу дорадчих органів у вищих навчальних закладах й інші.

Підтримка студентських молодіжних організацій – одне з основних завдань, вирішення якого позитивно вплине на формування й ефективність продовження державної молодіжної політики.

2. Впровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах

Впровадження студентського самоврядування у вищих навчальних закладах є конкретною реалізацією громадянських прав студентів, формування у них почуття відповідальності, вміння вирішувати соціальні, економічні та культурноосвітні проблеми. Водночас студентське самоврядування є дієвою формою самовиховання.

Студентське самоврядування сприяє задоволенню молодіжних потреб, реалізації студентських інтересів, є середовищем спілкування і взаємодії молоді. Необхідно враховувати, що в студентському «суспільстві» діють, крім загальноприйнятих законів, норм поведінки, специфічні норми і правила, права і свободи, обов'язки і відповідальність.

Студентські організації є посередником між адміністрацією вищих навчальних закладів та студентськими колективами. Проте важливо враховувати, що студенти виявляють найбільшу довіру органам студентського самоврядування. Неформальна ініціатива студентства має значний вплив на молодь, сприяє розвитку здібностей, вирішенню різноманітних проблем з навчання, проведення дозвілля тощо.

У контексті європейської інтеграції ключовим завданням освітньої галузі є утвердження фундаментальних цінностей західної культури: парламентаризму, права людини, прав національних меншин, свободу пересування, свободу отримання освіти будь-якого рівня та інше, що є невід'ємним атрибутом громадянського демократичного суспільства. Особливої актуальності ці проблеми набувають після приєднання України до Болонського процесу – одного із інструментів інтеграції України в Європу.

У Болонському процесі конструктивна роль відводиться студентським спілкам, наголошується, що студентство є повноправним партнером в управлінні вищою освітою.

Приєднання України до Болонського процесу значно розширює демократичні засади освітнього процесу, мобільність студентів та неформальну їх освіту, відкриває можливості брати участь у виконанні широкомасштабних навчальних програм.

Широкомасштабні навчальні програми:

ü «Історія європарламенту»;

ü «Етапи Євроіитеграції»;

ü «Європейський союз та вектори зовнішньої політики України»;

ü «Політичні системи зарубіжних країн» тощо.

Болонський процес орієнтує вищі навчальні заклади на

залучення студентів як компетентних, активних і конструктивних партнерів до формування Зони Європейської вищої освіти.

У вищих навчальних закладах України органи студентського самоврядування функціонують як система і процес реалізації своїх прав, обов'язків та ініціатив через прийняття рішень та їх втілення в реальність.

Студентське самоврядування регламентується Статутом університет}' і визначається «Положенням про студентське самоврядування», постановами вченої ради, наказами ректора.

Системний підхід до організації студентського самоврядування характеризується тим, що воно охоплює усі сфери життєдіяльності університету: навчально-виховну, науково-дослідну, спортивно-оздоровчу роботу, побут, відпочинок, дозвілля, участь у суспільно-громадському житті та функціонує на всіх рівнях: академічної групи, факультету, гуртожитку, університету тощо.

Студентське самоврядування визначає основні форми і напрями своєї діяльності. Воно стало важливим фактором і умовою удосконалення навчально-виховного процесу, спрямованим на якісне навчання, сприяння діяльності студентських наукових гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами, працевлаштування випускників, виховання духовності та культури студентів, формування у студентської молоді національно-громадянської позиції, соціальної активності, оволодіння навичками організатора, керівника, формування громадянської політичної культури, становлення особистості нового типу. Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) студентів університету, факультету, гуртожитку, які ухвалюють «Положення про студентське самоврядування»; обирають виконавчі органи студентського самоврядування та заслуховують їх звіти; визначають структуру повноваження та порядок обрання виконавчих органів студентського самоврядування. Самоврядування в університеті стало тим підґрунтям, на якому майбутні спеціалісти набувають організаторських і управлінських навичок.

У вищих навчальних закладах Франції, Великої Британії та Північної Ірландії студентське самоврядування в основному зорієнтоване на:

> захист інтересів студентів на всіх рівнях вищої освіти;

> реалізацію студентських ініціативу навчально-виховному процесі, а також в науковій, професійній, культурній та інших соціальних сферах діяльності;

> підвищення ефективності взаємодії між: студентами та університетською адміністрацією;

> забезпечення студентських прав і свобод у відповідності до громадянських норм, що діють у суспільстві;

> співпрацю з державними та місцевими органами влади;

> організацію побуту, різноманітних форм дозвілля, подорожей, працевлаштування студентів;

> створення нового інформаційного простору для студентів університету та їх зв’язок із світовими інформаційними джерелами.

Самоорганізація студентів Франції

Студенти вищих навчальних закладів Франції мають можливість бути представленими у різноманітних установах на всіх інституційних рівнях. Всі студенти університету можуть брати участь у виборах своїх представників. На університетському рівні студенти обираються до Центральних Рад університету (Адміністративна Рада, Наукова рада, Рада з питань навчання та університетського життя), до студентських рад факультетів, а також до Ради об'єднаних факультетів за певним напрямом підготовки та Ради в гуртожитках. Студенти, які обрані до вищезазначених рад, обирають своїх представників до Національної Ради з Вищої Освіти. Паралельно проходять вибори на рівні кожного навчального округу до Адміністративної ради Регіонального Центру Університетських та Учбових Справ.

Студентське самоврядування поширюється також на міжна­родний рівень, зокрема студенти беруть активну участь у Національному Європейському союзі студентів.

Найбільший вплив студенти мають на рівні університету, оскільки їх участь у Центральних Радах Університету пов'язана безпосередньо з питаннями прав та обов'язків студентів, їх політичних і профспілкових свобод, запровадження нових спеціальностей, поліпшення умов життя студентів, функціонування медичних та соціальних служб, бібліотек та інформаційних центрів, визначенням напрямів дослідницької політики, програми основного навчання та післядипломної перепідготовки тощо. Частка студентів

> у Адміністративній раді складає 20-25 відсотків від загальної кількості членів ради (30-60 членів ради);

> у Раді з питань навчання та університетського життя частка студентів складає 40-50 відсотків студентів від загальної кількості членів ради (20^40 членів ради);

> у Науковій раді – складає 7,5-12.5 відсотків при загальній кількості членів ради від 20 до 40 членів ради.

Важливою формою студентської самоорганізації є асоціації. Вони можуть створюватися на різних рівнях: на рівні університету (учбово-професійні, культурні, спортивні та ін), на регіональному або на національному рівнях.

На національному рівні на сьогодні у Франції створені:

> Федерація загальних студентських асоціацій, яка 1400 асоціацій, об'єднаних в рамках близько тридцяти студентських федерацій та тридцяти однопрофільних асоціацій

> Організація сприяння та захисту студентів;

> Національна Спілка студентів Франції є єдино, спілковою студентською організацією. Свою діяльність сі на захист матеріальних та моральних прав студентів;

> Національна міжуніверситетська Спілка – мої організація.

Окремою формою студентського самоврядування у Ф синдикати. Студентські синдикати організуються на університетських та регіональних рівнях, які об'єднуються у наці< На сьогодні у Франції існують такі студентські синдикати: Федерація Студентських Синдикатів, Синдикат солідарних, унітарних та демократичних студентів, Федерація Дітей Республіки. Нації Конфедерація Праці, Конфедерація студентів.

Студентське самоврядування у Великій Британії, (студентські організації)

Студентські організації у Великій Британії функціонують у студентської спілки, студентського уряду або студентської р

Студентські Ради виражають студентські думки щодо; університету, відповідають за надання різноманітних послуг ступ Зазначені ради керують деякими комерційними установа! знаходяться на території університету (магазини, нічні ь друкують студентські газети, надають консультації щодо успішног навчання в університеті; керують спортивними клубами Голова студентської ради обирається членами студентської отримує заробітну плату.

Студентські спілки дуже часто відіграють роль навчальних центрів, проводять різноманітні компанії, дебати тощо. Студентські засоби масової інформації намагаються залучити ширше коло респондентів до обговорення цих подій, хоча такі заходи не несуть відповідальності за прийняті рішення.

Доречно наголосити, що всі Студентські ради вищих навчальних закладів мають потужне фінансування. Вони отримують матеріальну підтримку від університетів, державних установ, спонсорів, а також мають прибутки від комерційної діяльності.

Одна з найбільших студентських організацій у Великій Британії є Національна Спілка Студентів Об'єднаного Королівства, яка представляє інтереси більше ніж 5 мільйонів студентів. Ця спілка щорічно проводить навчання близько 300 студентських керівників.

Студентські керівники контролюють стан справ у студентських спілках, а також визначають їх політику. Кожний студент має змогу брати участь у процесі прийняття рішення щодо перспективних планів роботи спілок на загальних зборах.

Крім вищезазначених організацій студентського самоврядування у Великій Британії функціонують Студентська спілка Кембриджського університет. Спілка студентів Бірмінгему, Студентська спілка Лондонського Королівського коледжу та ін.

Зміст студентського самоврядування має ґрунтуватися на основних засадах демократизації суспільства.

Це цікаво: Міністр освіти і науки України Ніколаєнко С. М. на зустрічі з представниками студентського самоврядування вищих навчальних закладів (Березень, 2005 р., м. Київ) підкреслив, що участь студентів в управлінні вищими навчальними закладами – значний крок до демократизації вищої школи, становлення її автономії. А без цих складових «не буде необхідної європейської якості вищої освіти, не буде конкурентоспроможності наших випускників, конкурентної економіки».

«Наша співпраця виходить за межі навчального процесу, – підкреслив Ніколаєнко С. М. – Це ще й освітньо-культурна діяльність, питання виховної, спортивно-масової роботи, підтримки діяльності студентських будівельних загонів, організації харчування, побуту – безпосередня участь у житті вищих навчальних закладів. Ідеться про участь студентів у виборах керівників, в оцінці якості навчального та наукового процесів. Це буде комплексна співпраця».

3. Всеукраїнська студентська рада як представницький орган студентів на державному рівні

На державному рівні органи студентського самоврядування об'єднуються у Всеукраїнській студентській раді. Варто зазначити, що доцільність участі в цій організації визначають самі студенти через органи студентського самоврядування.

Всеукраїнська студентська рада (далі –ВСР) є добровільним об'єднанням органів студентського самоврядування, консультативно-дорадчим колегіальним органом при Міністерстві освіти і науки України, утвореним з метою сприяння розвитку студентського самоврядування, більш повного врахування інтересів студентської молоді при виробленні та реалізації політики України у сферах вищої освіти, соціального становлення та розвитку студентської молоді, налагодження конструктивної взаємодії між: органами державної влади, органами місцевого самоврядування і органами студентського самоврядування навчальних закладів України.

Головні завдання Всеукраїнської студентської ради

> сприяння розвитку студентського руху в Україні, в тому числі розвитку у вищих навчальних закладах України студентського самоврядування;

> забезпечення постійного зв'язку та взаємодії між Міністерством освіти і науки України і органами студентського самоврядування вищих навчальних закладів;

> аналіз суспільних процесів у сфері освіти, культури, праці, соціального становлення та розвитку студентської молоді, молодих спеціалістів і громадян, які вступають до вищих навчальних закладів, розроблення та внесення за результатами такого аналізу пропозицій Міністерству освіти і науки України та органам місцевого самоврядування всіх рівнів;

> участь у підготовці та розробці пропозицій до нормативно-правових актів, програм з найважливіших питань суспільного становища, правового і соціального захисту студентської молоді, молодих спеціалістів і громадян, які вступають до вищих навчальних закладів України;

> участь у підготовці та реалізації заходів, спрямованих на розв’язання соціально-економічних, правових, освітніх, культурних та інших проблем студентської молоді, молодих спеціалістів;

> сприяння розширенню регіонального, всеукраїнського та міжнародного співробітництва у сфері освіти, культури, праці, соціального становлення та розвитку молоді;

> сприяння формуванню правового громадянського суспільства в Україні, духовному та фізичному розвитку студентів, вихованню у них патріотизму;

> сприяння формуванню громадянської свідомості студентів, що ґрунтується на національних інтересах держави та загальнолюдських цінностях.

Згідно з Положенням Всеукраїнської студентської ради органами Всеукраїнської студентської ради є:

> Конференція;

> Всеукраїнська студентська колегія;

> Секретаріат Всеукраїнської студентської колегії;

> Регіональні студентські колегії (Ради).

Вищим органом управління ВСР є Конференція, яка збирається не менше ніж один раз на рік у встановлений Всеукраїнською студентською колегією день.

На Конференцію органи студентського самоврядування вищих навчальних закладів України делегують своїх представників відповідно до кількості отриманих мандатів.

Делегати підтверджують свої повноваження протоколом засідання органу студентського самоврядування відповідного вищого навчального закладу України. Делегат виконує свої повноваження за цим протоколом, якщо органом студентського самоврядування, який його обрав, не прийнято рішення про його

переобрання.

За один місяць до дня проведення Конференції Секретаріат ВСР інформує делегатів від вищих навчальних закладів України про місце та час її проведення. Про отримання запрошення та обрання свого делегата органи студентського самоврядування повинні повідомити Секретаріат не пізніше ніж за 10 днів до проведення Конференції.

Виключні повноваження Конференції:

> затвердження Положення про ВСР, внесення змін і доповнень до нього;

> затвердження терміном на 1 рік персонального складу ВСР відповідно до протоколів органів студентського самоврядування вищих навчальних закладів України.

> прийняття рішення про реорганізацію або ліквідацію ВСР.

Інші питання, що вирішуються Конференцією ВСР:

> затвердження персонального складу ВСК шляхом рейтингового голосування;

> оцінка роботи та результатів діяльності ВСК;

> прийняття рішень та рекомендацій з питань реалізації програм Міністерства освіти і науки України та інших органів держаної влади щодо розвитку вищої освіти в Україні;

> затвердження програм та планів діяльності ВСР;

> визначення основних напрямків діяльності та розвитку ВСР;

> визначення організаційної структури ВСР, затвердження правіш процедури та інших внутрішніх документів ВСР;

> вирішення будь-яких інших питань, що випливають з мети та завдань діяльності ВСР.

Всеукраїнська

студентська колегія

Керівним колегіальним органом між Конференцією ВСР є Всеукраїнська студентська колегія (надалі – ВСК), яка скликається не рідше одного разу на три місяці Секретаріатом ВСР.

До складу ВСК обираються по одному представнику від кожних 10 делегатів Автономної Республіки Крим, відповідної області, міст Києва та Севастополя. Всеукраїнська студентська колегія:

> вносить пропозиції на розгляд Конференції щодо перспективних напрямів діяльності ВСР;

> розробляє план заходів та організовує виконання рішень Конференції ВСР та подає звіт про їх виконання;

> обирає персональний склад Секретаріату ВСР та затверджує його Керівника;

> утворює за рекомендацією Секретаріату ВСР тимчасові та постійні комісії (комітети), експертні та робочі групи, і затверджує їх персональний склад та вирішує інші питання, за винятком тих, що віднесені до компетенції Конференції.

Секретариат

Виконавчим органом ВСР є Секретаріат, склад якого затверджує ВСК терміном на один рік.

Діяльністю Секретаріату керує Керівник, який обирається ВСК.

Секретаріат:

> координує виконання поточних та перспективних плані діяльності ВСР;

> виконує рішення Конференції та ВСК;

> веде документацію ВСР;

> викопує інші функції, що покладені на нього Конференціє/' та ВСК.

Існування такої структури дає можливість на загально державному рівні представляти інтереси студентства. Інтимі словами Всеукраїнська студентська рада – це інструмент, через який думка та проблема окремого студента може бути почута; органами державної влади. Існування Всеукраїнської студентської ради дає можливість брати участь у прийнятті рішень, які турбують студентство ще в процесі його розробки, а також після його прийняття дає можливість прослідкувати за його виконанням. Раді є великою комунікаційною спільнотою, яка має надавати інформаційні канали не тільки для влади і студентства, але бути ланкою між студентством і суспільством в цілому.

Це цікаво: 29 травня 2005 р. відбулась установча конференція Всеукраїнської студентської ради, на якій були присутні більше 250 представників органів студентського самоврядування з 215 вищих навчальних закладів України. Якщо порівняти із сусідньою Державою Польщею, то там існує Студентський парламент республіки Польща, який теж був спершу створений як консультативно Дорадчий орган при Міністерстві освіти. Сьогодні ця організація є вписаною у законодавство про вищу освіту і має досить широкі повноваження в сфері студентського самоуправління.

На сьогодні в Україні створено цілий ряд молодіжних громадських організацій. Серед них: Всеукраїнська студентська рада, Українська асоціація студентського самоврядування, Асоціація правозахисних організаторів студентів України, Національна скаутська організація України «Пласт».

Система студентського самоврядування

у ВНЗ України

Загальні збори колективу студентів (конференція)

Студентські ради гуртожитків

Комісії рад гуртожитків за напрямами роботи

 

 

Загальні збори колективу студентів (конференція)

			Студентська рада гуртожитку

 

 

Структура студентського самоврядування в гуртожитку

Загальні збори (конференція) колективу студентів-мешканців гуртожитку

 

Студентська рада гуртожитку

 

Голова студентської ради

 

Заступник голови ради

 

Комісії (житлово-побутова, культурно-масова, фізкультурно-масова і здорового способу житті, санітарна, сектор інформації)

Структура Всеукраїнської студентської ради

Всеукраїнська студентська колегія

Секретаріат Всеукраїнської студентської ради

 

Конференція Всеукраїнської студентської ради Профільні комісії

Обирають