Функції педагогічного контролю у ВНЗ

Діагностична функція націлена на визначення рівня знань, умінь, та навичок з метою одержання науково-обгрунтованої інформації для вдосконалення процесу підготовки фахівців.

Навчальна функція реалізується як при традиційних формах і методах контролю, так і при широкому застосуванні програмованого навчання та контролю. Проте, у зв'язку із складностями впровадження останнього організація навчального процесу у більшості ВНЗ орієнтована на середньо підготовленого студента.

Організаційна функція проявляється у залежності від прийняття рішень про проведення тих чи інших педагогічних і адміністративних заходів.

Виховна функція реалізується за умовами належної організації. Тільки у такому випадку у суб'єктів навчання формується уявлення про знання як самоцінність, а не тільки як про один із засобів досягнення тих чи інших прагматичних цілей.

Окремі види традиційних форм педагогічного контролю можуть виконувати, як правило, тільки деякі з чотирьох перерахованих функцій (семінари – діагностичну, навчальну і виховну функції, екзамени тільки діагностичну). У проектуючому навчально-виховному процесі за ступеневої системи освіти та професійної підготовки усі чотири розглядувані функції тісно пов'язані між собою. Тому для досягнення високої якості контролю, його багатофункціональності найбільш доцільним є використання методів педагогічного контролю, які б базувалися на застосуванні педагогічних вимірів та оцінювання.

Під педагогічнім оцінюванням розуміють судження про значимість (цінність) деякої величини, її приблизна характеристика. Оцінюванню підлягають будь-які відзнаки: знання, суспільна активність, риси особистості тощо.

Основною метою оцінювання є формуючий вплив на поточний процес навчання з метою покращання за рахунок встановлення зворотного зв'язку між слухачем та викладачем і одержання підсумкових результатів навчання.

Принципи педагогічного контролю

Принцип зв'язку контролю з освітою, підготовкою і вихованням реалізується шляхом оперативного виявлення і усунення недоліків у навчальному і виховному процесі. Втілення Цього принципу дозволяє підвищити відповідальність викладачів

і суб'єктів навчання.

Принцип об'єктивності педагогічного контролю найбільш часто порушується у традиційних педагогічних системах, які наочно віддзеркалюють помилки і вади суспільства, що побудоване на егалітарному (зрівнювальному) принципі. Такому суспільству тестування не потрібне і навіть шкідливе, оскільки воно підриває підвалини особистої відданості. Високоякісного фахівця можна одержати тільки за умови розвитку особистості суб'єкта навчання. За такого підходу соціальний статус і привілеї мають відповідати рейтингу фахівця, що він отримує на основі тестування.

Принципи справедливості і гласності є близькими за змістом принципу об’єктивності. Вони реалізуються шляхом відкритості всіх етапів і результатів педагогічного контролю, прозорістю і одноманітністю застосування методик тестування до всіх без винятку суб’єктів навчального процесу, а також можливістю перевірки їх результатів.

Принципи науковості і ефективності реалізуються шляхом побудови системи контролю на основі науково розробленої теорії тестування, що забезпечує оптимальне співвідношення між досягнутим ефектом і сукупними витратами часу та коштів.

ВНЗ все більшу увагу приділяють запровадженню комплексних систем оцінювання знань. Такі системи спрямовані на диференціацію рівня знань студентів і повинні реагувати навіть на невеликі зміни глибини засвоєння матеріалу кожним студентом, забезпечувати методично однаковий підхід до оцінки якості навчання студентів і як результат – забезпечувати об’єктивність діагностики знань.

Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів у кредитно-модульній системі організації навчального процесу та ЄКТС (ЕСТS)

Рейтинговий показник	У п’ятибальній системі	За шкалою ЄКТС (ЕСТS)	Рівень Компетентності	Критерії оцінювання
90-100	«відмінно»	А	Високий (творчий)	Студент виявляє особливі творчі здібності, вміє самостійно здобувати знання, без допомоги викладача знаходить джерела інформації, використовує набуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях, переконливо аргументує відповіді, самостійно розвиває власні обдарування і нахили
85-89	«добре»	В	Достатній (конструктивно-варіативний)	Студент вільно володіє вивченим обсягом матеріалу, застосовує його на практиці, вільно розв’язує вправи і задачі в стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, кількість яких незначна
75-84	С	Студент вміє зіставляти,узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом викладача, в цілому самостійно застосовувати її на практиці,контролювати власну діяльність,виправляти помилки, серед яких є суттєві, добирати аргументи на підтвердження певних думок
70-74	3 «задовільно»	D	Середній (репродуктивний)	Студент відтворює значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень, з допомогою викладача може аналізувати матеріал, виправляти помилки, серед яких є значна кількість суттєвих
60-69	E	Студент володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, значну частину його відтворює на продуктивному рівні
35-59	2 «задовільно»	FX	Низький (рецептивно-продуктивний)	Студент володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину навчального матеріалу
1-34	1 «погано»	F	Студент володіє матеріалом на рівні елементарного розпізнання і відтворення окремих фактів, елементів, об’єктів

При урахуванні результатів поточної роботи студентів е підсумковій оцінці можна керуватись наступними групами

Методи, що передбачають проведення проміжного екзамену протягом семестру. При цьому можливі наступні варіанти:

> безпосереднє врахування результату проміжного екзамену (за середньою арифметичною), на який виноситься частина програмного матеріалу, його засвоєння більше не перевіряється (університети Франції);

> врахування скорегованого результату проміжного екзамену (візового), частка якого складає 40 % підсумкової оцінки (університети Туреччини). Ці та інші варіанти проміжного екзамену використовуються у випадку відсутності практичних занять або семінарів.

Методи, що передбачають пряме врахування у підсумковій оцінці виконання студентом певного індивідуального завдання. Частка цих результатів попередньо обумовлюється (наприклад, 25 %). У якості такого індивідуального завдання може виступати:

> курсова робота (проект);

> науково-дослідна робота;

> навчально-дослідна робота;

> навчально-практичне дослідження із презентацією результатів тощо.

Методи, які базуються на полікритеріальній оцінці поточної роботи студентів. При цьому об'єктами поточного контролю, відповідної оцінки та врахування в підсумковому результаті можуть бути:

> рівень знань, продемонстрований на практичних, лабораторних та семінарських заняттях;

> активність під час обговорення питань, що винесені на заняття;

> результати виконання та захисту лабораторних робіт;

> експрес-контроль під час аудиторних занять;

> самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань;

> виконання аналітично-розрахункових завдань;

> написання рефератів, есе, звітів;

> результант тестування;

> письмові завдання при проведенні контрольних робіт

> виробничі ситуації, кейси тощо.

Види контролю знань

> Попередній контроль;

> Поточний контроль;

> Рубіжний контроль;

> Підсумковий контроль.

Ø Попередній контроль (діагностика вихідного рівня студентів) застосовується як передумова для успішного планування і керівництва навчальним процесом. Він дає визначити наявний рівень знань для використай викладачем як орієнтування у складності матеріалу.

Формою попереднього контролю є вхідний контроль знань проводиться на 1-му курсі, щоб оцінити реальність отриманих на вступних екзаменах з певного предмета. Попер контроль у вигляді перевірки і оцінки залишкових знань проводять також через деякий час після підсумкового екзамену з і дисципліни як з метою оцінки міцності знань, так і з д визначення рівня знань із забезпечуючих предметів для визначення можливості сприйняття нових навчальних дисциплін.

Ø Поточний контроль знань с органічною частиною < педагогічного прогресу і слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу. Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі поточного контролю.