Напрями розвитку вищої освіти

- Фундаменталізація освіти, яка має суттєво підвищити її якість.

- Випереджувальний характер всієї системи освіти, її спрямованість на вирішення проблем та завдань постіндустріальної цивілізації, на розвиток творчих здібностей людини.

- Індивідуалізація навчальної діяльності, що мас здійснюватися з урахуванням мінливого характеру ринку праці, потреб, уподобань, особистісних якостей майбутнього фахівця.

Фундаменталізація підготовки фахівців з вищою освітою

Під поняттям "фундаменталізація" розуміють суттєве підвищення якості освіти і рівня компетентності фахівців шляхом модернізації змісту навчальних дисциплін та науково-методичного забезпечення навчального процесу.

Завданням фундаментальної університетської освіти є створення умов для виховання та формування сучасного наукового мислення, внутрішньої потреби у саморозвитку, самоосвіті упродовж життя людини.

Університетська освіта може вважатися фундаментальною, якщо вона продукує не вузькоспеціалізовані, а системні, методологічно важливі, інваріативні, міцні знання, які сприяють інтелектуальному розвитку особистості, її адаптації до швидко змінюваних технологічних і соціально-економічних умов.

Фундаментальні знання – це системоутворювальні, цілісні, глибинні, змістовні, методологічно значимі уявлення про навколишній світ, закономірності його функціонування та розвитку, без яких неможливо гармонізувати відносини людини з природою, забезпечити високу загальну культуру та інтелектуальний розвиток особистостей і суспільства в цілому.

Складові процесу фундаменталізації освіти

1. Зміна співвідношення між прагматичною та загальнокультурною, загальнонауковою складовими освіти. При цьому пріоритетним є формування у майбутніх фахівців наукових засад системного мислення, загальної культури молоді.

2. Зміна змісту дисциплін. Основну увагу слід зосередити на вивченні фундаментальних законів розвитку природи та суспільства, формуванні цілісних уявлень про глобальний світ, його проблеми та шляхи їх подолання.

3. Забезпечення пріоритетності інформаційних, інтелектуальних, науково-природничих компонент усистемі освіти.

Сутність тенденції "випереджального розвитку освіти" полягає в забезпеченні пріоритетного розвитку системи освіти на тлі інших складових соціально-економічного розвитку, а головне – своєчасно підготувати майбутніх випускників до потреб XXI століття, до розв’язання тих суперечностей, які притаманні світу в умовах глобалізації. Основні якості випускників: системне наукове мислення; екологічна культура; інформаційна культура; творча активність; толерантність; уміння працювати вкоманді; висока моральність; уміння працювати на результат.

Індивідуалізація навчальної діяльності

Освітньо-професійна програма (ОПП) – державний нормативний документ, в якому окреслюється нормативний зміст навчання, установлюються вимоги до змісту, обсягу та рівня освітньої та професійної підготовки бакалавра за відповідними напрямами підготовки.

Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра за напрямами галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво» – цегалузевий стандарт вищої освіти, що є складовою системи стандартів вищої освіти і використовується в процесі:

ü розроблення та коригування відповідних навчальних планів і програм навчальних дисциплін;

ü розроблення засобів діагностики якості освітньо-професійної підготовки фахівця;

ü визначення змісту навчання як бази для опанування нових спеціальностей, кваліфікацій;

ü розроблення вищим навчальним закладом варіативної компоненти до галузевого стандарту;

ü сертифікації бакалаврів та атестації випускників ВНЗ.

установлює:

ü нормативний зміст навчання у ВНЗ, обсяги і рівень його засвоєння у процесі підготовки відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик бакалавра за напрямами галузі знань «Економіка і підприємництво»;

ü перелік нормативних навчальних дисциплін;

ü рекомендований перелік вибіркових дисциплін;

ü форми державної атестації.

Індивідуалізація навчання – це надання можливості тому, хто навчається, самостійно обирати рівень вивчення дисциплін та їх перелік понад нормативні вимоги, що передбачені освітньо-професійною програмою, залежно від власних цілей, потреб, можливостей. Складовою індивідуалізації є також: така організація навчального процесу, за якої вибір способів, прийомів, темпу навчання враховує індивідуальні відмінності студентів, рівень розвитку їх здібностей до навчання.

Забезпечення індивідуалізації навчального процесу:

- запровадження сучасного арсеналу форм і методів індивідуально-консультативної (контактної) роботи викладача зі студентами;

- підвищення ролі індивідуальної компоненти під час організації самостійної роботи студентів;

- використання всього арсеналу педагогічних прийомів, засобів задля створення умов, за яких кожна людина, яка навчається, отримує можливість виявити свою індивідуальність.

Навчальний план – це документ, який визначає графік навчального процесу, перелік та обсяг нормативних і вибіркових дисциплін, послідовність їх вивчення, форми навчальної роботи та її обсяг, форми підсумкового контролю, а також: обсяг часу, передбачений на самостійну роботу студентів.

Нормативні (обов'язкові) навчальні дисципліни становлять базову частину вимог до освітньо-кваліфікаційної характеристики певного напряму (спеціальності). Перелік нормативних навчальних дисциплін та мінімальний їх обсяг встановлюється відповідно до ОПП.

Навчальні дисципліни за вибором забезпечують виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики і вводяться для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання можливостей і традицій вищого навчального закладу, регіональних потреб тощо.

Алгоритм формування навчального плану

Æ Приведення трудомісткості навчальної роботи студентів у відповідність із вимогами ЕСТS:

ü загальне навчальне навантаження становить на бакалаврському рівні 240 кредитів (60 кредитів нарік, 30 кредитів на семестр);

ü загальна трудомісткість навчальної роботи студента впродовж, чотирьох років має становити 8640 академічних годин (європейський кредит складається з 36 годин).

Æ Впорядкування структури робочих навчальних планів з погляду поділу дисциплін на нормативні і вибіркові та відмовитися від штучного поділу вибіркових дисциплін на дві групи – за вибором університету та студента.

Æ Посилення вибіркової складової навчальних планів з тим, щоб зробити їх більш гнучкими, індивідуалізованими, скерованими на особисті потреби студента, його орієнтацію на майбутній сегмент ринку праці.

Æ Укрупнення дисциплін з метою виключення негативних наслідків перенасичення навчальних планів міні-дисциплінами. Відповідно до усталених європейських стандартів студент протягом семестру має вивчати 5-6 дисциплін, формою підсумкового контролю яких є, як правило, іспит.

Æ Посилення рівня фундаментальної підготовки з відповідної спеціальності. Елементи такого посилення – перетворення профільної дисципліни спеціальності на фундаментальний курс науково-теоретичного спрямування.

«Індивідуальний навчальний план студента та результати його виконання» – регламентний документ, в якому відображена структурно-логічна схема підготовки фахівців з певного напряму (перелік навчальних дисциплін,передбачених програмою підготовки, та форми організації навчання), обсяги навчального навантаження.

Навчальний план містить:

I. Графік навчального процесу.

II. Бюджет часу (в тижнях).

III. План підготовки фахівця за кредитно-модульною системою – розподіл кредитів ЕСТS та кількості годин за видами навчальної роботи по семестрах і за навчальний рік в цілому.

Обсяг аудиторної роботи не повинен перевищувати 50 відсотків залікового кредиту, орієнтовні обсяги самостійної та індивідуальної роботи можуть становити по 25 відсотків(Наказ Міністерства освіти і науки України від 30.12.2005 р. № 774).

Тривалість навчального дня студента (кількість годин аудиторних занять і самостійної роботи) становить не більше 9 академічних годин, а навчального тижня – не більше 54 годин, у тому числі аудиторне навантаження на студента не повинно перевищувати 30 годин на тиждень. За умови створення належного навчально-методичного забезпечення самостійної роботи студентів, запровадження новітніх інформаційних технологій навчання тривалість тижневого аудиторного навантаження може зменшуватися (лист Міністерства освіти і науки України від 24.07.2003 р. №1/9-361).

IV. План навчального процесу.