ТОП 10:

Державні соціальні стандарти



Державні соціальні стандарти- встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій;

 

Державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму;

Мета встановлення :

1.визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України;

2. визначення пріоритетів державної соціальної політики щодо забезпечення потреб людини в матеріальних благах і послугах та фінансових ресурсів для їх реалізації;

3. визначення та обґрунтування розмірів видатків Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, соціальних фондів на соціальний захист і забезпечення населення та утримання соціальної сфери.

На основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги.

Державні соціальні стандарти обов'язково враховуються при розробці програм економічного і соціального розвитку.

Прожитковий мінімум

Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі – набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається на підставі формування набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів, набору послуг для чотирьох категорій громадян (для основних соціальних та демографічних груп населення), а саме: діти до 6 років; діти від 6 до 18років; працездатні громадяни; громадяни, які втратили працездатність.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення. Конкретний розмір прожиткового мінімуму щороку затверджується Верховною Радою.

Значення прожиткового мінімуму у соціальній сфері

Прожитковий мінімум застосовується для:

загальної оцінки рівня життя в Україні, що є основою для реалізації соціальної політики та розроблення окремих державних соціальних програм;

встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог

Конституції України та законів України;

визначення права на призначення соціальної допомоги;

визначення державних соціальних гарантій і стандартів обслуговування та забезпечення в галузях охорони здоров'я, освіти, соціального обслуговування та інших;

встановлення величини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

Організаційно-правові форми соцзабезпечення

Організаційно-правові форми соціального забезпечення - це способи фінансування і здійснення соціального забезпечення. Ці форми розрізняють за наступними ознаками:

Спосіб акумуляції коштів, за рахунок яких фінансується соціальне забезпечення;

Суб’єкти, як отримують забезпечення за рахунок цього виду фінансування;

Види забезпечення за рахунок цього фінансового джерела;

Органи, які надають соціальне забезпечення.

У зв’язку з цим розрізняють три організаційно-правові форми соціального забезпечення:

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

Фінансування з державного бюджету;

Недержавне соціальне забезпечення.

Види соцзабезпечення

Соціальне забезпечення виражається у певних грошових сумах або у формі матеріальних і побутово-культурних благ та послуг, що надаються окремим категоріям громадян. Перелік видів забезпечення визначений Конституцією України. Грошові суми виплачуються, як правило, у вигляді пенсій та допомог.
Пенсії — це регулярні грошові виплати, які отримують громадяни від держави та спеціальних фондів після досягнення встановленого віку, у разі інвалідності, втрати годувальника, за вислугу років. Їх характерними ознаками є:
1) грошові виплати за віком та у разі непрацездатності, коли особа звільняється від обов’язку працювати або не може працювати за станом здоров’я;
2) виплати зі спеціальних фондів;
3) розмір залежить в основному від одержуваного заробітку.
Допомоги — це такі грошові виплати (крім пенсій) громадянам у випадках, передбачених законом, що надаються з фондів соціального страхування та за рахунок державного бюджету. Види допомоги відрізняються між собою їх безпосередньою метою та низкою юридичних ознак. Допомоги можна класифікувати за періодичністю виплат (одноразові та регулярні), за їх метою (у разі тимчасової непрацездатності, у зв’язку з народженням дитини та ін.).
Третім видом соціального забезпечення є соціальні послуги та пільги побутового характеру. Соціальні послуги — це комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя.

Поняття і види стажу

Трудовий стаж у найзагальнішій формі визначається як тривалість трудової

діяльності працівника.

Загальний трудовий стаж — це загальна сумарна тривалість трудової та

іншої суспільне корисної діяльності, незалежно від перерв.

Спеціальний стаж — сумарна тривалість трудової чи іншої суспільне

корисної діяльності, відокремлена із загального стажу або за її змістом,

або за умовами праці, є підставою для призначення пенсії за вислугу

років.

Неперервний стаж — це тривалість неперервної праці працівника на тому

самому підприємстві, в установі, організації.

До страхового стажу зараховуються періоди (строки), протягом яких особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за які щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій, аніж мінімальний страховий внесок.

Спеціальний стаж

Спец. труд. стаж – тривалість роботи у певних галузях народного господарства, у певних умовах праці, у визначених місцевостях чи природнокліматичних умовах, за професіями, посадами, а також деяких видів суспільно-корисної діяльності. Спец. труд. стаж, якому надається значення юрид. факту для виникнення соц.-забез. правовідносин, поділяється на 2 види: 1) спец. стаж, який дає право на признач. пільгового пенсійного забез. в солідарній системі загальнообов'язк. держ. пенсійного страхування на підставі З «Про загальнообов. держ. пенсійне страхування »; 2) так звана вислугу років як особливий вид спец. страхового стажу, що зумовлює виникнення права на пенсію за вислугу років, якщо це передбачено спец. законами.

Страховий стаж

Страховий стаж – це період (строк) протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому держ. соц. страхуванню та нею сплачуються внески на страхування, якщо ін. не передбач. законодавством. Застрахованою є фіз. особа, на користь якої здійснюється загальнообов’язкове держ. соц. страхування. Ними можуть бути громадяни Укр., іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають на території Укр. Чим більша тривалість страхового стажу, тим більшими зазвичай є розміри соц. страхових виплат. Страховий стаж є юрид. фактом, з яким пов'язано призначення усіх видів пенсій у солідарній пенсійній системі, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, а також допомоги по безробіттю.







Последнее изменение этой страницы: 2016-06-24; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.215.33.158 (0.007 с.)