ТЕМА 84. Причини та умови корисливих злочинів у аграрному секторі економіки України

1. Сутність і види причин та умов корисливих злочинів у аграрному секторі економіки України

2. Соціально-економічні детермінанти

3. Морально-психологічні чинники

4. Соціально-політичні детермінанти

5. Правові детермінанти

6. Кадрові причини та умови

7. Організаційно-управлінські детермінанти

і. Зростання корисливих злочинів у аграрному сек­торі економіки можна пояснити низкою взаємопов'я­заних детермінант, які впливають на їх вчинення, зок­рема:

— доведення підприємств до банкрутства;

— порушення процесів приватизації;

— невраховані виробництво та послуги;

— повне або часткове розкрадання;

— участь у незаконних емісіях безготівкових коштів;

— відмивання коштів незаконного походження тощо. Загалом причини та передумови, що впливають на

зростання корисливої злочинності в аграрному секторі економіки, можна класифікувати на:

1) соціально-економічні;

2) морально-психологічні;

3) соціально-політичні;

4) правові;

5) кадрові;

6) організаційно-управлінські.

2. Звичайно, серед основних детермінант, що спричи­няють корисливу злочинність у цій галузі, є чинники соціальне-економічного характеру, що пов'язані з:

— відсутністю протягом тривалого часу політичної та економічної стратегії формування нового суспільного ладу, державного контролю за управлінським апаратом;

— наявністю значних залишків старої командно-адмі­ ністративної системи у вигляді надміру чисельного уп­ равлінського апарату;

— процесами зміни форми власності, приватизації та накопичення значних коштів напівлегальним або неле­ гальним шляхом;

— масовим прагненням нових підприємницьких структур, у тому числі кримінальних, розв'язати свої проблеми за допомогою корупційних зв'язків;

— масовою зміною законодавчих та інших правових норм, послабленням нагляду і контролю за їх виконан­ ням;

— декларативністю багатьох реформаторських намі­ рів та рішень влади;

— безперешкодним створенням суб'єктів підприєм­ ницької діяльності на державних об'єктах;

— криміналізацією економічних та інших суспільних відносин внаслідок недосконалої грошової та податко­ вої політики;

— пасивністю правоохоронних та інших державних органів щодо притягнення винних до відповідальності;

— відсутністю сприятливого режиму діяльності під­ приємств та підприємців, особливо щодо сплати подат­ ків, відрахувань до бюджету, одержання державної під­ тримки, кредитів тощо.

До детермінант соціальна-економічного характеру та­кож належать:

— недосконалість та слабка розвиненість сільської ринкової інфраструктури;

— слабка державна фінансова та матеріально-технічна підтримка сільськогосподарських підприємств;

— відсутність механізмів кредитування та інвестуван­ ня сільськогосподарських підприємств. Іноземні інвес­ тори, вкладаючи капітал у нашу економіку, надають пе­ ревагу посередництву. Значна частина виробленої спільними підприємствами продукції реалізується на внутрішньому ринку, що не лише не сприяє зростанню експорту, а й призводить до збільшення зовнішнього боргу України;

— відсутність дотацій і протекціоністської зовніш­ ньоекономічної політики держави щодо вітчизняного сільгоспвиробника. Нині у державі склалася ситуація,

Із* 195

коли комерсанти зацікавлені купувати великі партії сільгосппродукції за кордоном, внаслідок чого вітчизня­ні виробники втрачають значні кошти від нереалізації своєї продукції;

— збитковість сільськогосподарського виробництва внаслідок диспаритету цін на сільськогосподарську і промислову продукцію, значна зношеність основних фондів;

— високий рівень бартерних операцій. Реформування власності на селі, здійснення господарської діяльності через бартерні контракти з комерційними структурами на постачання пального, добрив, інших матеріально-тех­ нічних ресурсів та розрахунки за них керівники сільгосп­ підприємств використовують для власного збагачення. Перебуваючи у змові з комерсантами, вони за певну плату, діючи всупереч інтересам членів сільгосппід­ приємств, укладають збиткові угоди на постачання ре­ сурсів, надання в оренду землі, здійснюють інші види протиправної діяльності;

— невизначеність дійсної ціни земельних наділів, які селяни отримали внаслідок розпаювання колгоспних зе­ мель і передачі їх в оренду¹.

 

3. До причин та умов морально-психологічного харак­ теру належить криміногенний потенціал, корені якого сягають часів застою, який призвів до критичних про­ валів в економіці держави, девальвації моральних і ду­ ховних цінностей, насичення психології людей корисли­ во-егоїстичним способом життя, в якому пріоритет на­ дано матеріальним інтересам та потребам і тим самим це призводить до зростання масштабів корисливої мо­ тивації злочинної поведінки.

4. Зазначимо, що, своєю чергою, соціально-економіч­ ні чинники зростання корисливої злочинності в аграр­ ній галузі зумовлено причинами та умовами соціально- політичного характеру. Сьогодні в країні практично не­ має чіткої аграрної політики, а наявні політичні амбіції заважають нормальному економічному розвиткові всього

Баліна С. Н. Проблеми протидії злочинності у процесі реформування власності в аграрному секторі економіки /'/ Науковий вісник НАВСУ. — 2001. - № 4. - С. 186.

агропромислового комплексу. Звичайно, політика віді­грає не останню роль у цьому процесі.

5. Чинниками правового характеру є:

— прийняття окремих нормативних актів, які прямо сприяють вуалюванню тінізації джерел накопичення ка­ піталів злочинного походження;

— встановлення надміру високих податків;

— прогалини у нормативних актах або неповнота ме­ ханізмів контролю, сконструйованих без урахування то­ го чи іншого об'єкта контролю, його процедури та тех­ нології здійснення;

— відсутність механізму виконання нормативно-пра­ вових актів та суперечності між ними;

— надто незначна кількість нормативно-правових ак­ тів, прийнятих із приводу введення нового Земельного кодексу України;

— відсутність кримінально-правових норм боротьби із забрудненням, псуванням, а також нищівним вико­ ристанням землі;

— відсутність чіткого правового механізму купівлі- продажу земельних сертифікатів (права на земельну частку (пай)) та контролю за цим процесом з боку Державного комітету України по земельним ресурсам і місцевих органів влади;

— відсутність цивілізованого правового ринкового се­ редовища;

— недосконале правове забезпечення продажу земель­ них ділянок суб'єктам підприємницької діяльності, гро­ мадянам та юридичним особам України (а саме відсут­ ність реєстрації земельних ділянок та прав на них);

— відсутність чіткого визначення правового режиму земель несільськогосподарського призначення у населе­ них пунктах та за їх межами;

— невизначеність щодо надання права іноземним гро­ мадянам на придбання земель;

— недосконалість чинних природоресурсних кадаст­ рів і ведення окремого кадастрового обліку майна.

6. Називаючи причини та передумови зростання ко­ рисливої злочинності у сільському господарстві, ми не повинні забувати про чинники кадрового характеру. Са­ ме завдяки висококваліфікованій підготовці кадрів сіль­ ськогосподарських підприємств наша держава зможе

досягти потрібних результатів у розвитку аграрного сектору економіки. На жаль, сьогодні серед керівників та працівників сільського господарства високваліфіко-ваних фахівців у цій галузі недостатньо,

7. До чинників організаційно-управлінського характе­ру належать:

— неналежний контроль із боку держави і гро­ мадських організацій за процесом приватизації землі та об'єктів агропромислового комплексу держави;

— неналежна організація бухгалтерського обліку, об­ ліку та контролю за збереженням і використанням то­ варно-матеріальних цінностей;

— відсутність належної роз'яснювальної роботи з бо­ ку відповідних міністерств та відомств і місцевих орга­ нів виконавчої влади щодо купівлі-продажу земельних паїв;

— недостатнє врахування специфіки порушень у про­ цесі реформування власності в агропромисловому ком­ плексі під час розробки та реалізації практичних заходів боротьби зі злочинами у цій галузі;

— відсутність єдиного узгодженого підходу правоохо­ ронних органів до проблеми організації взаємодії опера­ тивних підрозділів і слідства¹.